# ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 149/83/21 Суд: Касаційний кримінальний суд ВС Справа № 149/83/21 Дата ухвалення: 2021-11-09 Вид судочинства: Кримінальне Ідентифікатор ЄДРСР: 101029203 Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101029203 Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/101029203 Наведено правову позицію з офіційної Бази правових позицій Верховного Суду. ## Правова позиція з офіційної бази ВС Покладання процесуальних витрат, понесених органом досудового розслідування та пов’язаних з розслідуванням кримінального провадження, на державу у разі закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення Якщо потерпілий у справі приватного обвинувачення відмовився від обвинувачення, а суд закрив кримінальне провадження, що призвело до втрати особою статусу обвинуваченого, то всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані з розслідуванням кримінального провадження, покладаються на державу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6656 ## Текст документа Постанова іменем України 09 листопада 2021 року м. Київ справа № 149/83/21 провадження № 51-4371км21 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020330000314, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Рибчинці Хмільницького району Вінницької області, проживаючого у АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального проступку , передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинуваченням за ч. 1 ст. 129 КК України. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року ухвалу суду першої інстанції в частині вирішення процесуальних витрат та речових доказів змінено. Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 6701,45 грн ухвалено покласти на державу. Речовий доказ – мисливську гладкоствольну рушницю звернуто в дохід держави. В іншій частині ухвалу залишено без зміни. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі прокурор з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону просить змінити судові рішення в частині вирішення питання про стягнення процесуальних витрат та стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 6701,45 грн. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 598/1781/17, вважає, що при закритті кримінального провадження судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої особи. Позиції інших учасників судового провадження Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу. Історія справи З матеріалів кримінального провадження убачається, що потерпілий звернувся до місцевого суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою від обвинувачення. Суд першої інстанції роз`яснив сторонам наслідки закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, перевірив добровільність відмови потерпілого від обвинувачення та задовольнив клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження. У судовому рішенні питання щодо розподілу витрат місцевий суд не вирішив. Ухвалу мотивував тим, що підстави для стягнення судових витрат з обвинуваченого відсутні. При цьому суд послався, на те, що обвинувальний вирок у даному кримінальному провадження не ухвалювався, а тому підстав для стягнення з обвинуваченого судових витрат відсутні. Не погоджуючись з рішенням суду щодо вирішення судових витрат та долю речових доказів, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу місцевого суду в цій частині змінити та стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на користь держави за проведення вибухово - технічних експертиз та судових експертиз зброї на суму 6701,45 грн, а речовий доказ - мисливську гладкоствольну рушницю - конфіскувати в дохід держави. Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора частково: речовий доказ- мисливську гладкоствольну рушницю звернув в дохід держави, а процесуальні витрати на залучення експерта поклав на державу. Мотиви Суду Колегія суддів погоджується з рішенням апеляційного суду та вважає доводи прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій безпідставними, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 434 КПК України касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено. Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Колегія суддів вважає, що питання розподілу судових витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин виникнення таких витрат, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовляється від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. У відповідності до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому згода обвинуваченої особи на завершення кримінального провадження з цих підстав не передбачена і тому вона позбавлена права на доведення своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення. З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження покладаються на державу, оскільки потерпілий у справі приватного обвинувачення відмовився від обвинувачення, а суд у даному випадку був зобов`язаний закрити кримінальне провадження, що призвело до втрати ОСОБА_6 статусу обвинуваченого. Посилання прокурора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 не заслуговує на увагу, оскільки апеляційний суд виправив ухвалу районного суду, здійснив розподіл витрат та дотримався форми процесуального рішення. Віднесення таких витрат на рахунок держави, а не на особу в даному кримінальному провадженні, є обґрунтованим. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни. Рішення апеляційного суду про віднесення судових витрат на рахунок держави є обґрунтованим. Підстави для зміни судових рішень відсутні. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено. З урахуванням викладеного, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а судові рішення – без зміни. Керуючись статтями 433,434,436 КПК України, Суд ухвалив: Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. Постанова оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Згадані норми: КК України, ст. 129; КПК України, ст. 284; КПК України, ст. 434; КПК України, ст. 438; КПК України, ст. 118; КПК України, ст. 477; КПК України, ст. 26; КПК України, ст. 436; КПК України, ст. 433 Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.