# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 205/14547/24 Суд: Касаційний цивільний суд ВС Справа № 205/14547/24 Дата ухвалення: 2026-10-14 Вид судочинства: Цивільне Ідентифікатор ЄДРСР: 140653774 Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140653774 Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140653774 Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення. ## Текст документа ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 жовтня 2026 року м. Київ справа № 205/14547/24 провадження № 61-6067св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Редька Сергія Миколайовича на рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 14 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Басової Н. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року, ухвалену у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., ВСТАНОВИВ: Описова частина Короткий зміст позовної заяви У жовтні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування. Позовну заяву ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»мотивувало тим, що 13 жовтня 2023 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір страхування наземного транспорту № 1889/23-Т/Дп/05, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»(страховик) взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньою-транспортної пригоди. 19 березня 2024 року у м. Дніпрі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно зі звітом № ЭУs200324, складеним 07 квітня 2024 року судовим експертом ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті його пошкодження склала 696 717,82 грн, що перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу. Розмір ринкової вартості - 955 099,43 грн, розмір страхової суми - 1 000 001,00 грн, розмір вартості придатних залишків - 391 000,00 грн, загальна сума збитку - 564 099,43 грн, яка була відшкодована страхувальнику відповідно до умов договору. Позивач указував, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - НАСК «Оранта»), тому має право зворотної вимоги у межах ліміту полісу. Враховуючи, що НАСК «Оранта» сплатило суму страхового відшкодування у розмірі 158 500,00 грн, невідшкодованою залишається сума у розмірі 405 599,53 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» просило суд стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 405 599,53 грн. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Новокодацького районного суду м. Дніпра від 14 жовтня 2025 року позовні вимоги ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»» витрати, пов`язані із здійсненням страхового відшкодування, у розмірі 405 599,53 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»» судовий збір у розмірі 6 083,99 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 14 жовтня 2025 року - без змін. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв`язку з перевищенням фактичного розміру майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, над сумою виплаченого страхового відшкодування, обов`язок з відшкодування різниці покладається на відповідача як особу, винувату в ДТП. Тому, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та отриманою страховою виплатою. Короткий зміст касаційної скарги У травні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Редько С. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 14 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 07 травня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвоката Редька С. М. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. 25 травня 2026 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Новокодацького районного суду м. Дніпра, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги. У червні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду. 28 вересня 2026 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права. Підставами касаційного оскарження зазначає те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 752/8937/24 (провадження № 61-16567св24); - справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання; - суд не дослідив зібрані у справі докази. Заявник указує, що 14 жовтня 2025 року судовий розгляд справи у суді першої інстанції був призначений на 11:30 год 14 жовтня 2025 року. Відповідно до додатку «Тривога», повітряна тривога розпочалась ще до початку судового розгляду об 11:26 год, однак суд першої інстанції провів судове засідання під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», нехтуючи ризиками втрати свого життя та життя інших учасників справи, не переміщуючись до укриття. Представник відповідача, за день до початку судового засідання направив через електронний суд клопотання про неможливість особистої участі у розгляді справи, просив провести розгляд справи у режимі відеоконференції. Однак суд першої інстанції провів судове засідання без участі сторін, зазначивши в рішенні про наявність заяви представника позивача про розгляд справи в його відсутність, при цьому про існування клопотання представника відповідача про розгляд справи у режимі відеоконференції - не зазначив. Ухвалу про відмову в проведенні розгляду справи в режимі відеоконференції направлено представнику відповідача 16 жовтня 2025 року на електронну пошту, отримано 16 жовтня 2025 року. За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення відповідача (його представника) про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у сторін об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли з`явитися до суду, так само, як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тобто за надзвичайної ситуації. У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У червні 2026 року представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» - адвокат Сакун А. О. подала відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 14 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року - без змін, як такі, що ухвалені без порушень норм процесуального права. Фактичні обставини справи, встановлені судами 13 жовтня 2023 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 1889/23-Т/Дп/05 «КАСКО 50/50», згідно з умовами якого страховик взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Загальна страхова сума - 1 000 001,00 грн. 19 березня 2024 року у м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 35А сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи щодо визначення вартості матеріальних збитків № ЭУs200324, складеного судовим експертом Мазурек О. А. 07 квітня 2024 року, вартість відновлювального ремонту з технічної точки зору, з урахуванням зносу автомобілю Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент проведення дослідження, становить 696 717,82 грн. Загальна сума збитку становить 56я 099,43 грн із розрахунку: 955 099,43 грн (розмір ринкової вартості) - 391 000,00 грн (розмір придатних залишків) = 564 099,43 грн. Відповідно до умов договору страхування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», на підставі страхового акта від 18 квітня 2024 року № 006.00469324-1 та розрахунку страхового відшкодування, сплачено страхувальнику кошти у розмірі 564 099,43 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована в НАСК «Оранта», поліс ЕР № 219298880. НАСК «Оранта» сплатило на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 158 500,00 грн. Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); - суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Редька С. М. підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Редько С. М. однією з підстав касаційного оскарження постанови зазначає саме про неможливість їх участі в судовому засіданні у зв`язку з оголошенням до початку розгляду справи сигналу «Повітряна тривога». Вважав, що суд першої інстанції, розглядаючи справу під час повітряної тривоги, провокував учасників справи, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «Повітряна тривога», знехтувати особистою безпекою, чим порушив пункт 1 статті 6 Конвенції. Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) враховує, що одним із елементів права на суд (крім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms»), за яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення від 27 жовтня 1993 року у справі «Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява № 14448/88; рішення від 23 жовтня 1996 року у справі «Анкерль проти Швейцарії» (Ankerl v. Switzerland), заява № 17748/91)). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1994 року у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van De Hurk v. The Netherlands), серія A № 288)). Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи. Реалізація конституційних прав на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження судового рішення здійснюється відповідно до процесуальних норм, зокрема ЦПК України. За змістом частини третьої статті 2 ЦПК України основними принципами цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України). Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно з частиною першою статті 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу. У пункті 1 частини другої статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом (див. постанови Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 757/45174/20-ц (провадження № 61-13218св22), від 17 січня 2024 року у справі № 2-2823/11 (провадження № 61-6430св23)). Заявник у касаційній скарзі зазначив, що 14 жовтня 2025 року об 11:26 год у м. Дніпрі оголошено сигнал «Повітряна тривога», і на час початку судового засідання у цій справі в Новокодацькому районному суді м. Дніпра (10:30 год) вона тривала. Тобто суд першої інстанції провів судове засідання під час повітряної тривоги, нехтуючи ризиками втрати свого життя та життя інших учасників справи. Оцінюючи зазначені доводи, Верховний Суд ураховує таке. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських і мінометних обстрілів. Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «Повітряна тривога»). Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту, зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 23). Відповідно до наведених норм суди запровадили локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «Повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переміщення до укриття. Ураховуючи наведене, вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, якщо немає клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «Повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин (див. постанову Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11 (провадження № 61-6434св23). Розгляд справи у суді першої інстанції 14 жовтня 2025 року об 11:30 год був визначений протокольною ухвалою Новокодацькою районного суду м. Дніпра від 04 вересня 2025 року, ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином (том 1, а. с. 155). У справі, яка переглядається в касаційному порядку, встановлено, що до початку розгляду справи Новокодацьким районним суду м. Дніпра (14 жовтня 2025 року об 11:30 год) було оголошено сигнал «Повітряна тривога» об 11:26 год. З протоколу судового засідання, складеного секретарем судового засідання 14 жовтня 2025 року, встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторін, ухвалив судове рішення (том 1, а. с. 162). Попри цей факт, не з`ясувавши причини неприбуття відповідача та його адвоката в судове зсідання та можливості його участі за наявності вказаних вище підстав (оголошення сигналу «Повітряна тривога»), суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його адвоката. Про вказані порушення представник ОСОБА_1 - адвокат Редько С. М. зазначав в апеляційній скарзі (а. с. 182), однак суд апеляційної інстанції цих порушень суду першої інстанції не усунув, залишивши рішення суду першої інстанції без змін. За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення відповідача та його адвоката Редька С. М. про дату, час і місце судового засідання, ураховуючи наявність у сторін об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли з`явитися до суду, так само, як і не змогли своєчасно подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тобто за надзвичайної ситуації, яка склалася у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога», Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги. Сам факт розгляду справи у період часу дії сигналу «Повітряна тривога» накладає на суд тягар додаткових негативних наслідків у разі неявки учасників справи та відсутності їх беззаперечної і чіткої позиції про можливість розгляду справи без їх участі. Розглядаючи справу під час повітряної тривоги, суд першої інстанції мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав (див. постанову Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 752/8937/24 (провадження № 61-16567св24), на яку як на підставу касаційного оскарження посилався заявник). Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, неповідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Редька С. М., на вказане порушення суду першої інстанції норм процесуального права, яке було обов`язковою підставою для скасування рішення районного суду відповідно до наведеної норми процесуального права, уваги не звернув, залишивши це судове рішення без змін. При цьому зазначені доводи містилися в апеляційній скарзі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Оскільки доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права, то касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленій у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21). Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий апеляційний розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Редька Сергія Миколайовича задовольнити. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2026 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк Згадані норми: Конституція України, ст. 9; Конституція України, ст. 55; Конституція України, ст. 129; Конституція України, ст. 106; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 2; ЦПК України, ст. 4; ЦПК України, ст. 12; ЦПК України, ст. 43; ЦПК України, ст. 240; ЦПК України, ст. 223; ЦПК України, ст. 372; ЦПК України, ст. 376; ЦПК України, ст. 411; ЦПК України, ст. 409; ЦПК України, ст. 416; ЦПК України, ст. 419; КУпАП, ст. 124; Конвенція (ЄКПЛ), ст. 6 Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.