# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 902/1059/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 902/1059/25
Дата ухвалення: 2026-10-14
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 140656536
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140656536
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140656536

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року
м. Київ

cправа № 902/1059/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Багай Н.О., Бакуліна С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,
прокурора - Єреп В.В.
представників учасників справи:
Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області - не з`явився,
Козятинської міської ради - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" - не з`явився,
Управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 31.03.2026 (суддя Тварковський А.А.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 (колегія суддів: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Маціщук А.В.)
у справі за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі:
1) Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - Управління Держаудитслужби),
2) Козятинської міської ради
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (далі - ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", Товариство)
2) Управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради (далі - Управління ЖКГ)
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 122 301,29 грн.
Суть спору
1. Управління ЖКГ за результатами публічної закупівлі уклало з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" договір про постачання електричної енергії. В подальшому сторони сім разів збільшували ціну електроенергії, при цьому зменшуючи її обсяг.
2. На думку прокурора, зміни ціни не відповідали Закону "Про публічні закупівлі" та Особливостям здійснення публічних закупівель під час воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості): частина тарифних змін була відома ще до укладення договору, ринкове коливання ціни не підтверджене належно, а окремі нові ціни застосовані ретроспективно без завчасного повідомлення споживача.
3. Прокурор в інтересах держави в особі Управління Держаудитслужби та Козятинської міської ради звернувся до суду з позовом до ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" та Управління ЖКГ про визнання недійсними додаткових угод №1, №2, №3, №4, №5, №7, №11 до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів за додатковими угодами в сумі 122 301,29 грн.
4. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
5. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці рішення, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Перед Верховним Судом у цій справі постали питання:
- чи є підстави для представництва прокурором інтересів держави, якщо орган державного фінансового контролю за результатами моніторингу закупівлі порушень не виявив і позицію прокурора не підтримав;
- чи передбачали Особливості можливість змінювати ціну електроенергії в іншому порядку, ніж ст.41 Закону "Про публічні закупівлі";
- чи може цінова довідка регіональної торгово-промислової палати підтверджувати коливання ціни на товари, визначені у договорі;
- чи можуть сторони після укладення договору про публічну закупівлю змінювати його ціну, якщо поетапні тарифи на електроенергію регулятор встановив до його укладення;
- чи має суд зупинити касаційне провадження до завершення розгляду Конституційним Судом України справи щодо відповідності Конституції України п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" (застосування п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України).
7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 02.02.2023 ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (як постачальник) та Управління ЖКГ (як споживач) уклали договір №2 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого:
- предметом Договору є електрична енергія, код ДК 021:2015:09310000-5 в кількості 340 000 кВт/год;
- вартість Договору на момент його укладення становить 1 562 746, 08 грн, в тому числі ПДВ 260 457,68 грн (п.5.1);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п.13.1).
9. Відповідно до Комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до Договору, ціна за одиницю електроенергії складає: 4,596312 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
10. В подальшому ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" та Управління ЖКГ уклали додаткові угод до Договору, а саме:
- додаткову угоду №1 від 31.03.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 4,596312 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 4,65628 грн за 1 кВт/год з ПДВ при незмінній загальній вартості Договору та зменшено обсяг електричної енергії до 335 621,15 кВт/год.;
- додаткову угоду №2 від 27.06.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 4,65628 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 4,72209 грн за 1 кВт/год з ПДВ при незмінній загальній вартості Договору та зменшено обсяг електричної енергії до 330 943,73 кВт/год;
- додаткову угоду №3 від 16.08.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 4,72209 грн за кВт/год з ПДВ до 5,03962 грн за 1 кВт/год з ПДВ при незмінній загальній вартості Договору та зменшено обсяг електричної енергії до 310 092,04 кВт/год;
- додаткову угоду №4 від 14.09.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 5,03962 грн за кВт/год з ПДВ до 5,63781 грн за 1 кВт/год з ПДВ при незмінній загальній вартості Договору та зменшено обсяг електричної енергії до 281 621,45 кВт/год;
- додаткову угоду №5 від 05.12.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 5,63781 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 5,87542743 грн за 1 кВт/год з ПДВ при незмінній загальній вартості Договору та зменшено обсяг електричної енергії до 272 770,79 кВт/год;
- додаткову угоду №6 від 05.12.2023, на підставі якої внесено зміни до додатку №1 "Заява приєднання" до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 02.02.2023 і викладено його в новій редакції;
- додаткову угоду №7 від 25.12.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 5,87542743 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 5,97441 грн за 1 кВт/год з ПДВ при незмінній загальній вартості Договору та зменшено обсяг електричної енергії до 269 582,22 кВт/год;
- додаткову угоду №8 від 29.12.2023, на підставі якої зменшено ціну Договору до 581 298,40 грн, в тому числі ПДВ - 96 883,07 грн;
- додаткову угоду №9 від 29.12.2023, на підставі якої продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі 20% від суми Договору, що склала 116 259,68 грн;
- додаткову угоду №10 від 29.12.2023, на підставі якої продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а саме до 31.01.2024;
- додаткову угоду №11 від 26.01.2024, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 5,97441 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,02657 грн за 1 кВт/год з ПДВ та погоджено обсяг електричної енергії у розмірі 278 600 кВт/год;
- додаткову угоду №12 від 30.01.2024, на підставі якої продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі 20% від суми Договору, що склала 116 259,68 грн;
- додаткову угоду №13 від 31.01.2024, на підставі якої продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі 20% від суми Договору, що склала 116 259,68 грн.
11. Підставою для укладення додаткової угоди №1 від 31.03.2023 до Договору був лист ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" від 24.03.2023 №617, в якому постачальник констатував факт збільшення регульованих цін відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.12.2022 року №1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго", яким збільшено тариф, на послуги з передачі електричної енергії з 01.04.2023 до 30.06.2023.
12. Підставою для укладення додаткової угоди №2 від 26.06.2023 до Договору був лист ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" від 18.05.2023 №758, в якому постачальник констатував факт збільшення регульованих цін відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року №1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії іНЕК "Укренерго", яким збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023 до 31.12.2023.
13. Підставою для укладення додаткової угоди №3 від 16.08.2023 до Договору був лист ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" від 02.08.2023 №944, в якому постачальник констатував факт збільшення середньозважених цін на ринку "на добу наперед (РДН)" липня 2023 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН, які склались за 02.02.2023 - на 7,67%, що підтверджується довідкою ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів".
14. Підставою для укладення додаткової угоди №4 від 14.09.2023 до Договору був лист ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" від 31.08.2023 №1068, в якому постачальник констатував факт збільшення середньозважених цін на ринку "на добу наперед (РДН)" за серпень 2023 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН, які склались за липень 2023 року - на 13,42%, що підтверджується ціновою довідкою Чернівецької Торгово-промислової палати (далі - ТПП) №1118/2 від 30.08.2023.
15. Підставою для укладення додаткової угоди №5 від 05.12.2023 до Договору відповідно до інформації, зазначеної у тексті додаткової угоди, було коливання закупівельних цін на ринку, що підтверджується ціновою довідкою Чернівецької ТПП №1537 від 29.11.2023.
16. Підставою для укладення додаткової угоди №7 від 25.12.2023 до Договору відповідно до інформації, зазначеної у тексті додаткової угоди, було коливання закупівельних цін на ринку, що підтверджується ціновою довідкою Чернівецької ТПП №1647 від 19.12.2023.
17. Підставою для укладення додаткової угоди №11 від 26.01.2024 до Договору відповідно до інформації, зазначеної у тексті додаткової угоди, було прийняття нових регульованих тарифів.
18. Відповідно до актів приймання-передачі електроенергії за період лютого 2023 року - січня 2024 року Управління ЖКГ фактично отримало 122 805 кВт/год електричної енергії, сплативши 686 751,29 грн з ПДВ.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень щодо них
19. Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області звернувся до Господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Управління Держаудитслужби та Козятинської міської ради з позовом до ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" та Управління ЖКГ про визнання додаткових угод №1, №2, №3, №4, №5, №7, №11 до Договору недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів за додатковими угодами в сумі 122 301,29 грн.
20. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- внаслідок укладення додаткових угод №1, №2, №3, №4, №5, №7, №11 збільшено ціну за одиницю товару, при цьому, кількість електричної енергії зменшено;
- без врахування оспорюваних додаткових угод замовник мав би сплатити 564 450 грн, тобто різниця становить 122 301,29 грн (686 751,29 грн - 564 450 грн);
- підставою для підвищення ціни за додатковими угодами №1 та №2 була зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 №1788; Товариство на момент укладання Договору було обізнане про зміни в тарифах; постачальник належним чином документально не підтвердив та не обґрунтував наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення Договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткової угоди), оскільки підняття ціни було загальновідомим фактом;
- постачальник належним чином документально не підтвердив коливання ціни в бік збільшення за спірними додатковими угодами №3, №4, №5, №7, №11, як і не дотримався строків повідомлення про ряд відповідних змін в ціні, як і в додаткових угодах №3, №4, №5, №7 неправомірно застосовано зворотну дію в часі.
21. Управління Держаудитслужби у поясненнях зазначило таке:
- під час моніторингу річного плану закупівель Управління ЖКГ на 2023 рік Держаудитслужба дослідила додаткові угоди №1, №2, №3, №4 до Договору; додаткові угоди №5, №7, №11 не досліджувалися;
- за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю склала та підписала висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 13.11.2023 №UA-2023-01-03-004156-a (далі - Висновок), відповідно до якого порушень не встановлено (про що зазначено в п.2 розд.ІІ констатуючої частини Висновку).
22. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" в заперечення позову вказало, що достатніми для зміни ціни є довідки ТПП та відомості АТ "Оператор ринку", правомірним є врахування кожного етапу регульованого тарифу в момент набрання ним чинності.
23. Заперечення Управління ЖКГ зводилися, зокрема, до того, що в законодавстві не міститься такої умови, що підставою для внесення змін до істотних умов договору згідно із пп.7 п.19 Особливостей є зміна регульованого тарифу, яка не просто настала в період після підписання основного договору, але й про яку стало відомо в цей період; ні ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ні жоден інший нормативний документ не забороняє сторонам розповсюджувати дію договору на відносини, які виникли до його укладення;
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24. Господарський суд Вінницької області рішенням від 31.03.2026, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, позов задовольнив повністю.
25. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:
- позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №7, №11 до Договору укладені без належного документального обґрунтування зміни ціни за одиницю товару, з порушенням п.19 Особливостей, що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК;
- з огляду на недійсність спірних додаткових угод наявні підстави для стягнення з Товариства на користь Козятинської міської ради безпідставно сплачених коштів у сумі 122 301,29 грн.
26. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
1) щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Управління Держаудитслужби:
- Козятинська міська рада уповноважена на здійснення функцій з управління Управлінням ЖКГ і забезпечує фінансування цього підприємства; відносини між міською радою та управлінням будуються на підконтрольності і підпорядкованості; Управління Держаудитслужби наділене є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері;
- Козятинська міська рада, Управління Держаудитслужби знали про порушення інтересів держави, але жодних заходів для захисту порушених інтересів не вжили;
- ці обставини є достатнім обґрунтуванням бездіяльності компетентних органів та підставою для представництва прокурором інтересів держави відповідно до ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру";
- рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 не є самостійною підставою для висновку про відсутність у прокурора права на звернення з цим позовом, оскільки на момент звернення прокурора до суду та розгляду справи відповідне нормативне регулювання не втратило чинності;
2) щодо суті спору:
- на момент укладення Договору постанова НКРЕКП №1788 вже була оприлюднена, її зміст та строк набрання чинності знаходилися у відкритому доступі; сторони знали або, за умови проявлення розумної обачності, повинні були знати про її прийняття; зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії - 2023 рік, тарифи могли бути враховані постачальником при визначенні базової ціни товару в договорі з огляду на принципи добросовісності й розумності (постанова Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №910/7876/24);
- Товариство зобов`язане було оцінити можливість виконання взятих на себе договірних зобов`язань за запропонованою ціною і у разі неможливості не було позбавлене можливості відмовитися від укладення Договору; не беруться до уваги посилання на те, що застосування тарифу, встановленого з 01.07.2023, протягом усього строку дії Договору суперечило б економічній природі правовідносин; постачальник, будучи учасником ринку електричної енергії, мав можливість врахувати поетапну зміну тарифу під час визначення ціни тендерної пропозиції та оцінки економічної доцільності укладення договору;
- щодо укладення додаткової угоди №3: цінова довідка Товариства №945 від 02.08.2023 з посиланням на джерело інформації АТ "Оператор ринку" не підтверджує належним чином коливання ціни електричної енергії за одиницю товару у бік збільшення; дія додаткової угоди №3 була поширена на правовідносини, що виникли з 01.07.2023; факт того, що Договором передбачено можливість використання довідок ТПП чи інформації з вебсайту АТ "Оператор ринку", не означає, що будь-який документ із таких джерел автоматично є належним та достатнім доказом коливання ціни;
- необхідність внесення змін до ціни за одиницю товару за додатковими угодами №3, №4, №5 та №7 не була належним чином обґрунтована та документально підтверджена, а тому такі додаткові угоди укладені з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі;
- додаткова угода №11 не може вважатися правомірною; сторони фактично здійснили чергове підвищення ціни електричної енергії, пославшись на прийняття нових регульованих тарифів; така зміна ціни відбулася з урахуванням попередньо зміненої ціни за Договором, правомірність якої не підтверджена належними доказами; поширення дії додаткової угоди №11 на правовідносини з 01.01.2024, за умови її укладення лише 26.01.2024, не узгоджується з умовами Договору та правилами зміни умов до нього;
- додаткові угоди №3, №4, №5, №7 та №11 є похідними від попередніх змін істотних умов Договору; оскільки попередні зміни ціни за Договором здійснені з порушенням п.19 Особливостей, кожна наступна додаткова угода також не може вважатися правомірною;
3) щодо вимог про стягнення 122 301,29 грн: з урахуванням недійсності спірних додаткових угод, вартість фактично спожитої електричної енергії мала визначатися відповідно до ціни, встановленої Договором, і становити 564 450,00 грн; різниця між фактично сплаченою сумою та вартістю електричної енергії, визначеною за первісною ціною Договору, становить 122 301,29 грн; ця сума є надмірно сплаченими коштами, отриманими постачальником без достатньої правової підстави, а тому підлягає стягненню з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" на користь Козятинської міської ради.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
27. 24.06.2026 ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 31.03.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
28. Скаржник як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та вказує, що:
1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК:
- суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статті 651, 652 ЦК, п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.03.2019 у справі №826/6926/17, від 04.09.2024 у справі №924/71/24, щодо належності висновків ТПП для підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії щодо застосування найбільш сприятливого для особи способу тлумачення;
- суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2025 у справі №616/458/21, від 19.02.2025 у справі №339/530/23, від 18.12.2025 у справі №120/15266/23, щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 у справі №3-28/2024(59/24);
2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК:
- вважає за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, від 21.11.2025 у справі №920/19/24, щодо застосування ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а також висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №918/779/23, про те, що Особливості, не змінюють Закон "Про публічні закупівлі", а лише встановлюють певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану;
3) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пп.7 п.19 Особливостей, в якому було деталізовано про ринок електричної енергії, а саме, внесення змін до істотних умов при зміні середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення порядку зміни ціни.
29. 24.06.2026 ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" через систему Електронний суд також звернулося до Верховного Суду з клопотанням, в якому, зокрема, просить зупинити касаційне провадження у цій справі №902/1059/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.
30. В обґрунтування цього клопотання Товариство зазначає, що Другою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", рішення в якій матиме істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки предметом конституційного провадження є перевірка конституційності п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню під час вирішення цього спору щодо правомірності збільшення ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни на ринку з урахуванням встановленого законом 10-відсоткового обмеження.
31. 22.07.2026 через систему Електронний суд надійшов відзив Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
32. У відзиві Хмільницька окружна прокуратура Вінницької області зазначає, зокрема, таке:
- внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод ціну товару було збільшено на 31% порівняно з первинною ціною, а кількість товару (електричної енергії) було зменшено;
- сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але кожна зміна має містити окреме документальне підтвердження;
- ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" належними документами коливання ціни на ринку на електричну енергію не підтвердило; отже, не дотримано п.19 Особливостей, безпідставно змінено істотні умови Договору, при укладенні кожної з додаткових угод не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни після укладення Договору та попередньої угоди;
- жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (02.02.2023) до дати укладання додаткової угоди №1 (31.03.2023) не відбувалося;
- у цьому випадку сукупності чотирьох умов, визначених ст.652 ЦК, необхідних для внесення змін до договору, додержано не було; зміна обставин настала не після, а до укладення договору, що сторони мали змогу передбачити, а тому істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору, не відбулося;
- існування різниці між ціною на закуповуваний товар, запропонованою учасником відкритих торгів, та середньою ринковою ціною на цей товар, не свідчить про наявність коливання ціни на ринку, а лише про подання останнім тендерної пропозиції за ціною, що не відповідає ринковій; така невідповідність не позбавляє переможця торгів обов`язку виконувати умови поставки товару, на який той добровільно погодився при подачі тендерної пропозиції та підписанні договору про закупівлю; підстави для укладення додаткових угод №1 та №2 були відсутні;
- додатковою угодою №3, укладеною 16.08.2023, передбачено, що вона вступає в силу з 01.07.2023, отже, застосовується до відносин, що виникли з 01.07.2023, тобто до дати укладання додаткової угоди; ч.3 ст.631 ЦК не надає право застосовувати зворотну дію в часі пунктів, які вже виконані; постачальник не повідомив споживача за 20 днів про зміни умов договору про постачання електричної енергії; аналогічне стосується і додаткових угод №4, №5, №7, №11;
- відповідно до цінової довідки Чернівецької ТПП неможливо встановити наявність чи відсутність коливання ціни на ринку, оскільки в довідці констатовано ціни станом на конкретні місяці та не відображено інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання;
- щодо доводів про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з непідтриманням Управлінням Держаудитслужби позиції прокурора: Управління Держаудитслужби як орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору не вживало, що призводить до порушення економічних інтересів держави та свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.
33. 22.07.2026 через систему Електронний суд надійшли заперечення Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області проти зупинення провадження у справі, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження. У запереченнях прокурор вказує таке:
- сам по собі факт відкриття конституційного провадження не є безумовною підставою для зупинення господарської справи;
- відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження не змінює юридичної сили закону, не зупиняє його дії та не позбавляє суди загальної юрисдикції обов`язку застосовувати чинні норми законодавства;
- клопотання скаржника не містить належного обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між конституційним провадженням і неможливістю судового розгляду цієї справи; між конституційним провадженням та цією справою відсутній такий процесуальний взаємозв`язок, який би унеможливлював її розгляд;
- скаржник підміняє поняття "об`єктивної неможливості" очікуванням бажаного для себе рішення Конституційного Суду України;
- у спірних правовідносинах наявна сформована правова позиція Верховного Суду щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі";
- скаржник не довів, що подальше продовження судового розгляду порушить його право на справедливий суд; натомість, безпідставне зупинення справи на невизначений строк порушить баланс інтересів сторін, принцип правової визначеності та завдання господарського судочинства щодо своєчасного вирішення спору.
34. 27.07.2026 через систему Електронний суд надійшов відзив Управління Держаудитслужби, в якому просить врахувати його позицію під час розгляду справи та вказує таке:
- Управління Держаудитслужби, керуючись п.2 ч.2 ст.8 Закону "Про публічні закупівлі", прийняло рішення від 23.10.2023 №79-з про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-03-004156-a внаслідок отримання звернення Хмільницької окружної прокуратури від 12.10.2023 №56-47/5вих-23;
- предметом аналізу були додаткові угоди №1, №2, №3, №4 до Договору; додаткові угоди №5, №7, №11 до Договору не досліджувалися Управлінням (оскільки укладені після завершення заходу державного фінансового контролю);
- за наслідками проведеного моніторингу процедур закупівлі №UA-2023-01-03-004156-a, Управління Держаудитслужби в п.2 розд.ІІ Констатуюча частина Висновку зазначило: щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону "Про публічні закупівлі", із урахуванням вимог Особливостей, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання Договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов Договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до Договору та їх оприлюднення - порушень не встановлено.
35. 11.08.2026 ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" через систему Електронний суд звернулося з клопотанням про зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) справи №910/11553/25, яку ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 передано на розгляд Об`єднаної палати у зв`язку з наявністю різних підходів до застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК у питанні про зупинення касаційного провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
36. Верховний Суд ухвалою від 15.07.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 12.08.2026.
37. Ухвалою від 12.08.2026 Верховний Суд за клопотанням Товариства від 11.08.2026 зупинив касаційне провадження у справі до завершення перегляду Об`єднаною палатою справи №910/11553/25.
38. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 18.08.2026 повернув справу №910/11553/25 відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
39. Ухвалою від 16.09.2026 Верховний Суд поновив касаційне провадження у справі та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2026.
40. 07.10.2026 розгляд касаційної скарги у цій справи не відбувся у зв`язку з тим, що 07.10.2026 на території міста Києва неодноразово оголошувалась повітряна тривога. Верховний Суд ухвалою від 08.10.2026 повідомив учасників справи, що розгляд справи відбудеться 14.10.2026.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо клопотання про зупинення касаційного провадження
41. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" звернулося з клопотанням про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" та оприлюднення повного тексту рішення.
42. Скаржник зазначає, що рішення у справі, яку розглядає Конституційний Суд України, матиме істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки предметом конституційного провадження є перевірка конституційності п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
43. Прокурор вважає, що клопотання про зупинення провадження не підлягає задоволенню, оскільки саме по собі відкриття конституційного провадження не зупиняє дії закону та не створює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи. На думку прокурора, всі обставини укладення і виконання Договору, зміст додаткових угод, динаміка ціни та дотримання порядку її зміни можуть бути встановлені за наявними у матеріалах справи доказами, а Товариство не пояснило, яку саме обставину неможливо встановити без рішення Конституційного Суду України.
44. Клопотання Товариства від 11.08.2026 про зупинення касаційного провадження до перегляду Об`єднаною палатою справи №910/11553/25 вирішене ухвалою від 12.08.2026. Оскільки Об`єднана палата повернула справу №910/11553/25 відповідній колегії суддів, не сформувавши висновку щодо застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК, то Верховний Суд розглядає клопотання Товариства від 24.06.2026 про зупинення касаційного провадження до закінчення розгляду справи Конституційним Судом України самостійно.
45. Верховний Суд не вбачає наявності підстав для зупинення касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
46. Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
47. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
48. Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п.5 ч.1 ст.227 ГПК суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
49. Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.
50. Так, зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 у справі №800/235/17, досліджуючи норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють питання зупинення провадження у справі, не формувала висновок щодо абсолютної заборони зупиняти провадження до рішення Конституційного Суду України, втім встановила такі обов`язкові стандарти, що підлягають врахуванню, а саме, суд має встановити та обґрунтувати: 1) зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданих вище конституційних подань та предметом спору; 2) характер заявлених вимог та чому неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства; 3) чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
51. Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 у справі №800/235/17 вважала, що сам по собі факт розгляду Конституційним Судом України конституційності застосовної у спірних правовідносинах норми недостатній для зупинення провадження у справі.
52. Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 дійшов висновку, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи. В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України.
53. Отже, недостатньо лише зв`язку між спірними питаннями двох справ або припущення, що майбутнє рішення може вплинути на правове регулювання. Заявник повинен обґрунтувати, які обставини господарський суд не може встановити самостійно, і чому суд не може здійснити розгляд справи без результатів розгляду іншої справи.
54. Разом з тим, зміст клопотання ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про зупинення провадження не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за конституційною скаргою іншого суб`єкта.
55. Заявник не обґрунтував, що зібрані у справі, що розглядається, докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Навпаки, встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини (щодо укладення та виконання Договору та додаткових угод до нього) дозволяють суду касаційної інстанції перевірити доводи касаційної скарги щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
56. Верховний Суд також враховує, що на випадок встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, застосованого судом при вирішенні справи, ГПК передбачає спеціальний механізм перегляду судового рішення за виключними обставинами (п.1 ч.3 ст.320 ГПК). Наявність такого механізму виключає кваліфікацію незавершеного конституційного провадження як об`єктивної неможливості розгляду справи у розумінні п.5 ч.1 ст.227 ГПК.
57. З огляду на це, Верховний Суд не вбачає наявності підстав для зупинення касаційного провадження у цій справі.
Щодо представництва прокурором інтересів держави
58. Суди встановили, що прокурор дотримався передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру" порядку: повідомив компетентні органи про виявлені порушення, а вони протягом розумного строку самостійно не відреагували на ці порушення. Суд апеляційної інстанції зазначив, що проведення моніторингу або непідтримання одним із позивачів позиції прокурора не свідчить про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором. Суд також зазначив, що висновок моніторингу не має для суду наперед встановленої сили та не охоплював всі спірні додаткові угоди.
59. Посилаючись на п.1 ч.2 ст.287 ГПК, Товариство стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2025 у справі №616/458/21, від 19.02.2025 у справі №339/530/23, від 18.12.2025 у справі №120/15266/23, щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 у справі №3-28/2024(59/24). Також скаржник вважає, що підстав для представництва не було, оскільки Управління Держаудитслужби провело моніторинг закупівлі, порушень не виявило та не підтримало позицію прокурора.
60. Прокурор заперечує проти цих доводів; зазначає, що до звернення з позовом повідомив Управління Держаудитслужби і Козятинську міську раду про порушення та надав їм можливість самостійно звернутися до суду, чого вони не зробили. Висновок моніторингу, на думку прокурора, не позбавляє його права на представництво, оскільки не має обов`язкової сили для суду і не охоплював усіх спірних додаткових угод.
61. Верховний Суд не погоджується із доводами Товариства в цій частині з таких підстав.
62. Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
63. Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави; 2) необхідність їх захисту; 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
64. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).
65. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону "Про прокуратуру".
66. Частина 3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент подання позову в цій справі) передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
67. Згідно з ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
68. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (на яку посилається скаржник)).
69. У п.76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому, поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
70. Визначення суб`єкта владних повноважень наведене у Кодексі адміністративного судочинства України.
71. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
72. У цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Держаудитслужби та Козятинської міської ради.
73. Верховний Суд зауважує, що згідно зі ст.172 ЦК територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
74. Відповідно до ст.10 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
75. Частиною 1 ст.17 Закону "Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
76. Статтею 18-1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
77. Суд апеляційної інстанції встановив, що Козятинська міська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій з управління Управлінням ЖКГ і забезпечує фінансування вказаного підприємства. Відносини між міською радою та управлінням будуються на підконтрольності і підпорядкованості.
78. Оскільки виконання оспорюваного Договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні, призводять до порушення майнових прав територіальної громади, за рахунок якої останній і формується.
79. Тобто, наслідком порушення вимог Закону "Про публічні закупівлі" в спірних правовідносинах є нераціональне використання коштів управлінням, підпорядкованим і підзвітним саме Козятинській міській раді.
80. Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою КМУ №43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
81. Відповідно до статей 2, 5 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, дотриманням законодавства про закупівлі. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
82. Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п.4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
83. Згідно з пп.20 п.6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
84. Отже, Управління Держаудитслужби наділене контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже - є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.
85. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 вказала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
86. Суд апеляційної інстанції встановив, що звертаючись із позовом у цій справі, прокурор відповідно до ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" обґрунтував необхідність представництва інтересів держави тим, що компетентні органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Козятинська міська рада, Управління Держаудитслужби не відреагували на стверджуване порушення. Звертаючись до відповідних органів до подання позову, прокурор надав їм можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентними органами таких заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, кваліфікується як бездіяльність відповідних органів та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
87. Ці встановлені судами обставини спростовують твердження Товариства про те, що прокурор не обґрунтував підстави для представництва інтересів держави у цій справі.
88. Суди попередніх інстанцій встановили, що Управління Держаудитслужби провело моніторинг закупівлі та не встановило за його результатами порушень закупівлі. Тобто фактично наявний конфлікт інтересів між Управлінням Держаудитслужби (який не встановив порушень за наслідками моніторингу закупівлі) та прокурором (який звернувся до суду з позовом в інтересах Управління). Втім, це не виключає наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.
89. Так, у п.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин ст.55 ГПК передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
90. У п.56 постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що у перелічених у цій статті випадках йдеться про активні дії компетентного органу, який як учасник процесу та сторона спору (позивач) не підтримує позовних вимог або подає заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову. У таких випадках суд не повинен залишати позов прокурора без розгляду, адже такі процесуальні дії свідчать про те, що компетентний орган по суті відмовляється від захисту інтересів держави в судовому процесі.
91. До того ж, як встановили суди, та як наголошує Управління Держаудитслужби, під час моніторингу предметом аналізу були додаткові угоди №1, №2, №3, №4 до Договору, а додаткові угоди №5, №7, №11 до Договору не досліджувалися. Тому, висновок Управління Держаудитслужби є одним із доказів і підлягає оцінці у сукупності разом з іншими доказами відповідно до ст.86 ГПК. Сам факт проведення моніторингу не спростовує доводів прокурора щодо наявності порушеного інтересу держави та необхідності його судового захисту.
92. ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" серед іншого посилається на наявність рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025.
93. Верховний Суд зауважує, що з позовом у цій справі прокурор звернувся у липні 2025 року, тобто до моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025.
94. Крім того, наведені скаржником постанови Верховного Суду від 17.01.2025 у справі №616/458/21 та від 19.02.2025 у справі №339/530/23 ухвалені до прийняття рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025, тому не можуть містити висновків щодо його застосування. Постанова Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №120/15266/23 не містить висновку про те, що у подібних правовідносинах суд повинен припинити застосовувати приписи абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" раніше дати, прямо визначеної Конституційним Судом України. Жодна з наведених постанов не спростовує встановлених у цій справі обставин дотримання прокурором процедури повідомлення компетентних органів та невжиття ними заходів захисту порушених інтересів держави.
95. Отже, не знайшли своє підтвердження доводи Товариства про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.
Щодо співвідношення Закону "Про публічні закупівлі" та Особливостей
96. Посилаючись на п.2 ч.2 ст.287 ГПК, Товариство просить відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, від 21.11.2025 у справі №920/19/24, щодо застосування ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а також від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №918/779/23, про те, що Особливості не змінюють Закон "Про публічні закупівлі", а лише встановлюють певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
97. Товариство зазначає, що у справах №922/2321/22 та №920/19/24 договори і додаткові угоди були укладені до набрання чинності Особливостями, натомість спірний Договір укладений у 2023 році, тому до нього передусім підлягає застосуванню п.19 Особливостей у редакції, яка на той час не містила ані сукупного 10% обмеження, ані обмеження загального збільшення ціни 50%. На думку скаржника, запровадження таких обмежень постановою КМУ №1067 лише 01.09.2025 підтверджує, що раніше їх не існувало.
98. Прокурор заперечує проти відступу від наведених скаржником висновків; вказує, що п.3-7 розд.X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про публічні закупівлі" уповноважив КМУ визначити особливості здійснення закупівель, але не надав повноважень скасувати встановлені законом гарантії та обмеження. Особливості є підзаконним актом і мають застосовуватися разом із п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а не замість нього.
99. Верховний Суд відхиляє доводи Товариства в цій частині з таких підстав.
100. Відповідно до пунктів 3-7 розд.X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про публічні закупівлі" Кабінет Міністрів України уповноважений визначити особливості закупівель на період воєнного стану. Здійснення закупівлі за процедурою, визначеною Особливостями, не означає припинення дії матеріально-правових обмежень Закону, якщо сам Закон прямо не передбачає такого відступу.
101. Пункт 2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, допускав збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ринкової ціни без збільшення загальної суми договору. Виняток для електричної енергії стосувався періодичності змін, а не граничного сукупного розміру підвищення.
102. Суд касаційної інстанції враховує, що у провадженні Верховного Суду перебувала інша справа №920/19/24 (про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів).
103. Верховний Суд ухвалою від 29.01.2025 передав справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
104. За наслідками розгляду справи №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 погодилася із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", та не вбачала наявності підстав для відступу від нього.
105. Так, Велика Палата Верховного Суду у справах №922/2321/22 та №920/19/24 виснувала, що норми п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
106. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.04.2026 у справі №924/698/23 застосував цей висновок Великої Палати Верховного Суду.
107. Та обставина, що правовідносини у справах №922/2321/22 і №920/19/24 виникли до набрання чинності Особливостями, не свідчить про наявність підстав для відступу від викладених у цих справах висновків. Велика Палата у справі №920/19/24 окремо проаналізувала співвідношення п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" та Особливостей (постанови КМУ №1178).
108. Верховний Суд також вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №918/779/23, про те, що Особливості не змінюють Закон "Про публічні закупівлі", а лише встановлюють певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
109. Такі доводи спростовуються безпосередньо змістом п.1 самих Особливостей, відповідно до якого особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
110. Отже, Особливості мають застосовуватися разом із п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а не замість нього.
111. Зміна редакції п.19 Особливостей у 2025 році (на підставі постанови КМУ від 01.09.2025 №1067, на яку звертає увагу скаржник), якою передбачено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, передбачену в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків, не підтверджує того, що до прийняття цих змін Особливості скасовували обмеження, встановлені Законом "Про публічні закупівлі".
112. Навпаки, пп.2 п.19 Особливостей у первісній редакції (чинній до 19.05.2023, зокрема на дату укладення додаткової угоди №1) відтворював зміст п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" і прямо передбачав збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. У редакції, чинній з 19.05.2023 (на дату укладення додаткових угод №2-№11), пп.2 п.19 Особливостей не містив процентного співвідношення, але вимагав, щоб зміна ціни здійснювалася пропорційно коливанню ціни товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання і без збільшення суми договору.
113. Згідно з п.2 ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
114. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 зазначеного Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.
115. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах послідовно керується підходом, за яким для відступу від висловлених раніше правових позицій вона повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими, неефективними, необґрунтованими, неузгодженими, чи застосований у цих рішеннях підхід повинен бути очевидно застарілим унаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
116. Товариство не навело аргументів, які свідчили б про помилковість застосованих судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, їх необґрунтованість. Незгода скаржника із висновками Верховного Суду та їх застосуванням не є достатньою підставою для відступу від них.
Щодо підтвердження коливання ціни
117. Посилаючись на п.1 ч.2 ст.287 ГПК, Товариство стверджує, що суди неправильно застосували статті 651, 652 ЦК і п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" та не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.03.2019 у справі №826/6926/17, від 04.09.2024 у справі №924/71/24. На думку скаржника, довідки ТПП є достатнім підтвердженням коливання ціни, оскільки містять всю необхідну інформацію про коливання ціни на ринку.
118. Скаржник зазначає, що у Договорі сторони погодили, що документальним підтвердженням коливання ціни товару на ринку може бути довідка або її завірена належним чином копія ТПП України або регіональною ТПП та/або її регіональних представництв або ДП "Держзовнішінформ" або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" або інформацією з сайта АТ "Оператор ринку".
119. Прокурор заперечує, що відповідно до цінової довідки Чернівецької ТПП неможливо встановити наявність чи відсутність коливання ціни на ринку, оскільки в довідці констатовано ціни станом на конкретні місяці та не відображено інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання.
120. Верховний Суд відхиляє ці доводи Товариства з таких підстав.
121. За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"). Однак ця норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотні умови договору про закупівлю.
122. Відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на моменту укладення Договору і додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
123. Відповідно до пп.2 п.19 Особливостей (в редакції, чинній з 19.05.2023) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У первісній редакції цей підпункт відтворював зміст п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
124. При цьому, як п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", так і пп.2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель прямо передбачають коливання цін на ринку щодо відповідного товару умовою для збільшення ціни договору про закупівлю.
125. Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
126. Законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.
127. Водночас у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18.
128. Отже, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
129. Ключовим питанням є те, чи може цінова довідка ТПП підтверджувати коливання ціни на товари, визначені у Договорі.
130. Верховний Суд у постановах від 29.03.2019 у справі №826/6926/17, від 04.09.2024 у справі №924/71/24, на які посилається скаржник, лише перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в частині надання оцінки довідкам ТПП в межах конкретної справи.
131. Висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, не встановлюють наперед визначеної доказової сили будь-якої довідки ТПП. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки торгово-промислових палат України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім, суди в порядку ст.86 ГПК мають досліджувати їх та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар.
132. Суди попередніх інстанцій у цій справі застосували саме такий підхід, оскільки вони не відхилили посилання на довідки ТПП через їх форму чи походження, а оцінили наведені в них періоди, показники й спосіб порівняння цін на ринку. Отже, оскаржувані рішення ухвалені з урахуванням висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник.
133. Незважаючи на те, що Законом "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
134. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що хоча спірні додаткові угоди №4 від 14.09.2023, №5 від 05.12.2023 та №7 від 25.12.2023 містять посилання на відповідні цінові довідки Чернівецької ТПП, проте такі довідки не містять належної інформації про динаміку ціни електричної енергії з прив`язкою до дати укладення Договору або до дати попередньої зміни ціни за одиницю товару чи будь-яких інших даних, які б підтверджували коливання ціни на ринку, а лише відображають середньозважені ціни за окремі місяці постачання з порівнянням із попереднім місяцем.
135. Доводи скаржника про протилежне, а саме, про те, що довідки Чернівецької ТПП є належним та допустимим доказом в обґрунтування укладання додаткових угод №4, №5, №7 щодо зміни істотних умов, оскільки містять всю необхідну інформацію про коливання ціни на ринку - фактично зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та оцінкою наявних в матеріалах справи доказів.
136. Натомість в силу ст.300 ГПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права виключно на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо середньозважених цін на ринку "на добу наперед"
137. Скаржник, посилаючись на п.3 ч.2 ст.287 ГПК, стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пп.7 п.19 Особливостей у разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", якщо договір про закупівлю встановлює порядок зміни ціни. Товариство наголошує, що п.13.6 Договору прямо передбачав можливість використання інформації з вебсайту АТ "Оператор ринку", а АТ "Оператор ринку" є першоджерелом даних про результати торгів на відповідному сегменті ринку.
138. Прокурор заперечує, що сама по собі наявність у Договорі порядку зміни ціни та визначеного джерела даних є достатньою. На його думку, постачальник повинен підтвердити не лише різницю між окремими показниками, а й фактичне коливання у визначений період, пропорційність зміни та неможливість виконання Договору за погодженою ціною.
139. Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника у цій частині з огляду на таке.
140. Так, у п.19 Особливостей, зокрема, визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 п.13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (пп.2 п.19);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пп.7 п.19).
141. Отже, у п.19 Особливостей розрізнено такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як погодження зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку (пп.2) та зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі порядку зміни ціни (пп.7). Підпункт 7 п.19 Особливостей стосується випадку, коли ціна в договорі визначена із застосуванням відповідного показника (індексу, котирування, регульованого тарифу, середньозваженої ціни ринку "на добу наперед") і договір установлює порядок перерахунку ціни у разі зміни цього показника.
142. Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі №914/619/24 зазначив, що законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як "погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку" та "зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед" у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
143. Зміст оскаржуваних рішень свідчить, що сторони Договору не погоджували формульний розрахунок ціни та не встановлювали, що ціна визначається щомісяця після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" у відповідний розрахунковий період.
144. Суди попередніх інстанцій встановили, що п.13.6 Договору передбачає можливість погодження зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання, а документальним підтвердженням коливання сторони погодили вважати, зокрема, інформацію з вебсайту АТ "Оператор ринку" з наданням постачальником скріншотів з цього вебсайту.
145. Додаткова угода №3 укладена саме з підстави коливання ціни на ринку (пп.2 п.19 Особливостей), що вбачається зі змісту самої угоди, листа Товариства від 02.08.2023 №944 і не заперечується ні скаржником, ні Управлінням ЖКГ. Суди попередніх інстанцій пп.7 п.19 Особливостей у частині середньозважених цін на ринку "на добу наперед" не застосовували, а оцінили надану Товариством цінову довідку як доказ коливання ціни. Отже, питання, щодо якого скаржник просить сформувати висновок, не стосується норми права, застосованої судами у цій справі, тому підстава касаційного оскарження, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК, не підтвердилася.
146. Товариство також стверджує про законність додаткової угоди №3, оскільки підставою для її укладення стала цінова довідка ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" з посиланням на джерело інформації АТ "Оператор ринку", а публічні дані цього вебсайту є достатнім підтвердженням коливання ціни.
147. Верховний Суд звертає увагу, що підставою для визнання недійсною додаткової угоди №3 було не лише те, що надана Товариством цінова довідка не містила повного аналізу динаміки ціни електричної енергії у відповідний період.
148. Самостійною підставою для визнання недійсною додаткової угоди №3 стало також те, що її дія була поширена сторонами на правовідносини, що виникли з 01.07.2023, тоді як відповідно до п.13.2 Договору та п.3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії застосування нової ціни за одиницю електричної енергії могло мати місце не раніше ніж через 20 днів з дня належного повідомлення споживача про відповідну зміну.
149. Водночас ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" у касаційній скарзі не наводить доводів на спростування цього. Тому, навіть якби суди попередніх інстанцій і врахували б цінову довідку Товариства як належний доказ на підтвердження зміни середньозважених цін на електроенергію (тобто, надали їй іншу оцінку), це не спростувало б інших підстав для недійсності додаткової угоди №3, а саме, порушення п.3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Щодо зміни регульованих тарифів
150. Суди встановили, що постанова №1788 набрала чинності 01.01.2023 та одразу визначила розміри тарифу, які застосовувалися з 01 січня, 01 квітня та 01 липня 2023 року. Договір укладено 02.02.2023 на постачання протягом 2023 року. Суди вказали, що всі дати й розміри поетапної зміни були відомими та доступними Товариству до погодження договірної ціни. Суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2026 у справі №910/7876/24.
151. Товариство не погоджується з висновком про недійсність додаткових угод №1 і №2. Зазначає, що постанова НКРЕКП від 21.12.2022 №1788 установила різні тарифи для трьох послідовних періодів 2023 року. На думку скаржника, включення до первісної ціни найвищого тарифу на весь рік призвело б до переплати споживача, а незмінність початкового тарифу - до збитків постачальника. Товариство вважає, що сторони правомірно змінювали ціну в момент набрання чинності кожним наступним тарифом; посилається на постанову Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №924/71/24. Щодо додаткової угоди №11 Товариство зазначає, що її укладено у зв`язку з постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2322, про яку сторони не могли знати на час укладення Договору; посилається на п.13.6 Договору та пп.7 п.19 Особливостей, які допускають зміну ціни в разі зміни регульованих тарифів.
152. Прокурор заперечує проти того, що поетапне набрання чинності тарифами, установленими постановою №1788, є новою обставиною; вказує, що рішення регулятора було прийняте, оприлюднене і набрало чинності до укладення Договору, а тому постачальник міг і повинен був урахувати весь тарифний графік при формуванні тендерної пропозиції. Щодо додаткової угоди №11 прокурор посилається на недотримання 20-денного строку повідомлення та її розрахунок від ціни, сформованої попередніми неправомірними змінами.
153. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.
154. Як вже було зазначено, у пп.7 п.19 Особливостей, зокрема, визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
155. Отже, пп.7 п.19 Особливостей допускає зміну регульованого тарифу, який застосовується у договорі, якщо сам договір установлює порядок зміни ціни. При цьому, ця норма не дає постачальнику права після завершення закупівлі виправити власний розрахунок через неврахування офіційно встановлених і відомих складових ціни.
156. Як встановили суди попередніх інстанцій, зміна регульованих тарифів відбулася ще у грудні 2022 року, а саме, шляхом прийняттям постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік", яка набрала чинності з 01.01.2023, тобто до укладення між сторонами Договору №2 від 02.02.2023 про постачання електричної енергії споживачу.
157. Відтак, на момент укладення Договору постанова НКРЕКП №1788 щодо тарифу на передачу електричної енергії уже була оприлюднена, її зміст та відомості щодо строку набрання чинності знаходилися у відкритому доступі.
158. Верховний Суд зауважує, що поетапне набрання тарифами чинності не змінює того, що постанова НКРЕКП №1788 як рішення регулятора була прийнята й оприлюднена до моменту укладення Договору та встановлювала тарифи на послуги з передачі електричної енергії на весь 2023 рік. Професійний учасник ринку повинен був врахувати цей графік у тендерній пропозиції, обрати такий спосіб формування ціни, який би забезпечував виконання договору, або відмовитися від укладення договору.
159. Тобто, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії - 2023 рік, тарифи згідно з постановою НКРЕКП №1788 могли бути враховані постачальником при визначенні базової ціни товару в Договорі з огляду на принципи добросовісності й розумності.
160. Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №910/7876/24, яку застосував суд апеляційної інстанції і в якій оцінювалися додаткові угоди до договору постачання електроенергії на 2023 рік, укладені з посиланням на ту саму постанову НКРЕКП №1788. Постанова Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №924/71/24, на яку посилається скаржник, не містить висновку про те, що рішення регулятора про зміну тарифу, прийняте та оприлюднене до укладення договору про закупівлю, є підставою для подальшої зміни ціни такого договору, тому не свідчить про інше застосування норм права у подібних правовідносинах.
161. Щодо додаткової угоди №11 до Договору Верховний Суд зазначає таке.
162. Суди попередніх інстанцій встановили, що додатковою угодою №11 до Договору сторони здійснили чергове підвищення ціни електричної енергії з 5,97441 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,02657 грн за 1 кВт/год з ПДВ, пославшись на прийняття нових регульованих тарифів.
163. Водночас суди зауважили, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують дотримання постачальником передбаченого п.13.2 Договору та п.3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії порядку повідомлення споживача про зміну умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. За таких обставин, суди вважали, що поширення дії додаткової угоди №11 на правовідносини з 01.01.2024, за умови її укладення лише 26.01.2024, не узгоджується з умовами Договору та правилами зміни умов Договору про постачання електричної енергії.
164. Додаткові угоди №3, №4, №5, №7 та №11 є похідними від попередніх змін істотних умов Договору, зокрема, від додаткових угод №1 та №2, якими вже було змінено первісну ціну за одиницю електричної енергії. Оскільки попередні зміни ціни за Договором здійснені з порушенням п.19 Особливостей, кожна наступна додаткова угода, визначаючи нову ціну за одиницю товару з урахуванням уже зміненої попередньої ціни, також не може вважатися правомірною.
165. Товариство у касаційній скарзі не спростовує визначених судами попередніх інстанцій двох самостійних підстав для визнання недійсною додаткової угоди №11, а саме: 1) недотримання порядку повідомлення споживача та 2) похідність нової ціни від попередніх неправомірних змін. Тому, посилання на те, що постанова НКРЕКП №2322 була прийнята після укладення Договору саме по собі не свідчить про наявність підстав скасування судових рішень у цій частині.
166. Верховний Суд також бере до уваги, що інші доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування двосторонньої реституції (ст.216 ЦК) у разі задоволення позову викладені з посиланням на обставини іншої справи (інші сторони договору (Олександрійський геріатричний пансіонат з спеціальним відділенням та Товариство, інша сума позовних вимог) і не стосуються обставин цієї справи. До того ж суди стягнули з Товариства не все одержане за додатковими угодами, а різницю між фактично сплаченою сумою та вартістю фактично спожитої електричної енергії за ціною, визначеною Договором, тобто надмірно сплачені кошти, одержані без достатньої правової підстави (ст.1212 ЦК). Електрична енергія, поставлена за Договором, оплачена споживачем за договірною ціною, тому питання про її повернення чи відшкодування її вартості не виникає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
167. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
168. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
169. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
170. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про зупинення касаційного провадження у справі №902/1059/25 відмовити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Вінницької області від 31.03.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №902/1059/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді Н. Багай

С. Бакуліна

Згадані норми: ЦК України, ст. 651; ЦК України, ст. 652; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.