# ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 127/15521/24

Суд: Касаційний кримінальний суд ВС
Справа № 127/15521/24
Дата ухвалення: 2026-10-15
Вид судочинства: Кримінальне
Ідентифікатор ЄДРСР: 140746545
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140746545
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140746545

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 127/15521/24
провадження № 51-231 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого  суддівОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю:  секретаря судового засідання прокурора захисника особи, щодо якої закрито кримінальне провадження, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 ,розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000791, за обвинуваченням
ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Флорешти Республіки Молдови, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2025 року відмовлено в запереченнях прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року, у запереченнях сторони захисту на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року, 10 квітня 2025 року, скаргах сторони захисту на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ від 16 жовтня 2023 року, на постанову прокурора від 03 липня 2023 року.
Задоволено клопотання сторони захисту, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2023 року за № 12023000000000791, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року вказане судове рішення залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що висновок судів про закінчення строків досудового розслідування є передчасним. 12 липня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 12 жовтня 2023 року.
05 жовтня 2023 року у зв`язку з переховуванням ОСОБА_7 від органів досудового розслідування його оголошено в розшук та зупинено досудове розслідування, а 13 жовтня 2023 року - відновлено.
Після чого, 16 жовтня 2023 року старший слідчий постановою знову зупинив досудове розслідування, а 18 жовтня 2023 року - відновив.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року строк досудового розслідування продовжено до восьми місяців, тобто до 12 березня 2024 року.
У межах цього строку органами досудового розслідування вчинено дії на виконання вимог статей 290, 293 КПК України для повідомлення учасникам про завершення досудового розслідування, зокрема, 15 лютого 2024 року надіслано повідомлення на поштову адресу, 23 лютого 2024 року опубліковано оголошення в газеті «Урядовий кур`єр», надано доступ до матеріалів досудового розслідування, строк на ознайомлення з якими стороні захисту встановлено слідчим суддею до 30 квітня 2024 року, а 01 травня 2024 року направлено копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту та одночасно з цим до суду.
При цьому прокурор вважає, що суди безпідставно погодились з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року, якою постанову слідчого про зупинення досудового розслідування від 05 жовтня 2023 року необґрунтовано скасовано, не зважили на те, що вимог КПК України при ухваленні цього рішення не дотримано.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги заперечень прокурора на вказане рішення слідчого судді, не врахували того, що фактично постанові про зупинення досудового розслідування вже було надано оцінку в ухвалі слідчого судді від 19 жовтня 2023 року про продовження строку досудового розслідування, того факту, що підозрюваний впродовж усього часу досудового розслідування ухилявся від явки до органів слідства.
Вказує, що місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження, безпідставно послався на закінчення строку, передбаченого п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України. Крім цього, ухвалюючи аналогічне за своїм змістом рішення більш ніж через чотири місяці після скасування Верховним Судом попереднього, знехтував вимогами статей 28, 113 КПК України.
Апеляційний суд не дотримався положень статей 370, 419 КПК України, не навів переконливих аргументів на спростування доводів апеляційної скарги прокурора.
Позиції учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_6 зазначив про необґрунтованість доводів, на які посилається прокурор.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржені ухвали залишити без зміни.
Мотиви Суду
За змістом ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 439 КПК України після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду. При цьому вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ухвала апеляційного суду за змістом має відповідати ще й вимогам ст. 419 КПК України.
Положеннями ст. 419 КПК України визначено, що в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Цих вимог судами попередніх інстанцій дотримано.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно зі ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 113 КПК України).
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Обов`язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Це є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом. За п. 4 ч. 3 цієї статті досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
Хронологію подій у цьому кримінальному провадженні, наведену прокурором, чітко встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях, вона ніким з учасників судового провадження не оспорюється, а тому Суд, керуючись ст. 433 КПК України, обмежується перевіркою доводів касаційної скарги прокурора.
05 жовтня 2023 року, у межах строку досудового розслідування, продовженого заступником Генерального прокурора у встановленому законом порядку до трьох місяців, підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування та зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні, а 13 жовтня 2023 року - відновлено.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування.
За змістом ч. 3 ст. 309 КПК України ухвали слідчого судді, інші ніж ті, що зазначені у частинах 1 та 2 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже, процесуальним законом визначено саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності названого виду рішень.
Саме на цьому акцентував увагу Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2025 року, скасовуючи попередні судові рішення у розглядуваній справі, де суди не взяли до уваги заперечень прокурора на ухвалу слідчого суддівід 26 жовтня 2023 року.
На переконання прокурора, слідчий суддя не дотримався вимог КПК України при ухваленні зазначеного судового рішення.
Під час нового розгляду Вінницький міський суд Вінницької області виконав вказівки касаційного суду, належно розглянув наведені у запереченнях доводи прокурора та вмотивовано визнав їх необґрунтованими.
У касаційній скарзі прокурор, серед іншого, оспорює фактичні обставини, які було встановлено слідчим суддею, що стали підставою для скасування постанови про зупинення досудового розслідування, однак такі його доводи вже перевірялися судами попередніх інстанцій та не є предметом касаційного розгляду.
В ухвалах Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2025 року та Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року спростовано суперечливі твердження прокурора про постійне ухилення ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, які містяться і в його касаційній скарзі.
Суди зазначили, що згідно зі статтями 280, 281 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Розшук підозрюваного оголошується у випадку, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме та він не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
До зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного.
Натомість у матеріалах справи доказів належного виклику ОСОБА_7 органами досудового розслідування, за яким він не з`явився, а також вжиття усіх можливих заходів для встановлення його місцезнаходження, окрім голослівних тверджень прокурора, немає.
Ані рекомендованих повідомлень про вручення повісток ОСОБА_7 , ані відеозапису їх вручення, ані копій повісток, у матеріалах справи також немає.
Формальною підставою для оголошення підозрюваного у розшук 05 жовтня 2023 року та зупинення досудового розслідування за сім днів до закінчення його строку стали матеріали, що надійшли на виконання доручення слідчого про встановлення місцезнаходження ОСОБА_7 (яке було видано у зв`язку з тим, що останній не відповів з 02 по 05 жовтня 2023 року на телефонні дзвінки), та яких було вочевидь недостатньо для прийняття відповідного рішення. З цією позицією погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції.
До того ж, як слушно зауважили суди, відсутність відповідей на телефонні дзвінки, що було об`єктивно неможливим у зв`язку із втратою підозрюваним засобів зв`язку, про що подано відповідну заяву до правоохоронних органів, і є додатковим підтвердженням того, що ОСОБА_7 не був обізнаний про обов`язок з`явитися за викликом.
Місцевий суд правильно погодився із висновками слідчого судді в ухвалі від 26 жовтня 2023 року про те, що підозрюваного оголошено в розшук без законних на те підстав, а отже, і причин для зупинення досудового розслідування також не було, вказав, що подібне використання органами досудового розслідування своїх повноважень не узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону і є неприпустимим.
В ухвалах судів також надано оцінку доводам прокурора щодо процесуальних порушень допущених слідчим суддею під час розгляду скарги сторони захисту на постанову про зупинення досудового розслідування.
Зокрема, суд першої інстанції дослідив, які документи були у розпорядженні слідчого судді, і зазначив, що їх було цілком достатньо для прийняття рішення.
Прокурор жодних інших матеріалів, окрім тих, що є у справі, не долучив, хоча мав таку можливість, що свідчить про те, що їх у сторони обвинувачення в розпорядженні немає.
КПК України не закріплено обов`язку скаржника надсилати копію скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування у порядку ст. 303 цього Кодексу, стороні обвинувачення. Вказівка прокурора про протилежне неприйнятна.
За ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Прокурор не заперечує того, що був обізнаний про розгляд скарги сторони захисту слідчим суддею, та вказав про можливість її розгляду за його відсутності, тобто своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому його твердження про незаконність судового рішення з підстав недотримання засад рівності, змагальності, неучасті сторони обвинувачення є нелогічними.
Причини, що наводить прокурор, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, на обґрунтування своєї відсутності, є надуманими та не впливають на законність рішення слідчого судді.
Не заслуговують на увагу й касаційні доводи прокурора стосовно того, що суди проігнорували ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року, якою надано оцінку постанові слідчого від 05 жовтня 2023 року, що і стало підставою для продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000791 до восьми місяців, тобто до 12 березня 2024 року.
19 жовтня 2023 року предметом розгляду слідчого судді було клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування, який перевіряв достатність підстав саме для цього.
Постанову слідчого про зупинення досудового розслідування від 05 жовтня 2023 року на момент розгляду клопотання скасовано не було, тобто слідчий суддя презюмував її законність.
Однак, з огляду на те, що предметом розгляду слідчого судді було клопотання про продовження строку досудового розслідування, а не рішення слідчого, то давати оцінку його відповідності КПК України слідчий суддя був неуповноважений.
До того ж ухвала слідчого судді від 19 жовтня 2023 року не є преюдиційним рішенням для слідчого судді, який розглядає скаргу на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування. Порядок оскарження цих ухвал однаковий.
Зважаючи на те, що слідчим суддею 26 жовтня 2023 року скасовано рішення про зупинення досудового розслідування, строк досудового розслідування, закінчився 12 жовтня 2023 року.
Усі подальші дії, рішення на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні вчинені поза межами строку досудового розслідування, а тому правового значення не мають, про що небезпідставно вказав місцевий суд.
В ухвалі апеляційного суду надано вичерпну відповідь на доводи прокурора в цій частині.
Суд першої інстанції, встановивши, що після повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який не є тяжким чи особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи, закінчився передбачений п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК Українидвомісячний строк досудового розслідування, який у встановленому законом порядку було продовжено до трьох місяців, правильно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. З таким рішенням вмотивовано погодився і апеляційний суд.
Вказівка прокурора про те, що суд, закриваючи кримінальне провадження, послався не на той пункт ст. 219 КПК України є необґрунтованою та не узгоджується з положеннями кримінального процесуального закону.
Не заслуговують на увагу і твердження прокурора про недотримання судом вимог статей 28, 113 КПК України.
З матеріалів справи убачається, що 22 квітня 2025 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 з постановою суду касаційної інстанції, того ж дня проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою цього суду від 25 квітня 2025 року призначено підготовче судове засідання на 01 липня 2025 року.
01 липня 2025 року за клопотанням сторони захисту витребувано необхідні для розгляду матеріали з Офісу Генерального прокурора і Державного бюро розслідувань.
У подальшому судові засідання головуючим суддею призначалися на 05, 11 серпня 2025 року (обидва рази розгляд було відкладено за клопотаннями сторони обвинувачення) та 15 серпня 2025 року, 18 серпня 2025 року ухвалено остаточне рішення у справі.
З урахуванням складності кримінального провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення розгляду, поведінки учасників судового провадження, суд повною мірою дотримався вимог щодо розумності строків судового розгляду. Судові засідання призначалися без невиправданої затримки, жодного разу їх не було відкладено з ініціативи суду.
Апеляційний суд у межах, установлених ст. 404 КПК України, та у порядку, визначеному ст. 405 КПК України, перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, які здебільшого аналогічні до тих, що викладені у касаційній скарзі, та визнав їх необґрунтованими, навівши в ухвалі мотиви на їх спростування.
Оскаржені судові рішення відповідають вимогам статей 370, 419 КПК України, є законними, обґрунтованими та вмотивованими.
Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону не встановлено.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_2  ОСОБА_3

Згадані норми: КК України, ст. 368; КПК України, ст. 284; КПК України, ст. 219; КПК України, ст. 433; КПК України, ст. 438; КПК України, ст. 439; КПК України, ст. 370; КПК України, ст. 419; КПК України, ст. 2; КПК України, ст. 28; КПК України, ст. 113; КПК України, ст. 283; КПК України, ст. 21; КПК України, ст. 290; КПК України, ст. 309; КПК України, ст. 280; КПК України, ст. 281; КПК України, ст. 306; КПК України, ст. 404; КПК України, ст. 405; КПК України, ст. 434; КПК України, ст. 436; КПК України, ст. 441; КПК України, ст. 442; Конвенція (ЄКПЛ), ст. 6
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.