# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/2441/15(914/3133/24) Суд: Касаційний господарський суд ВС Справа № 914/2441/15(914/3133/24) Дата ухвалення: 2026-09-22 Вид судочинства: Господарське Ідентифікатор ЄДРСР: 140793046 Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140793046 Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140793046 Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення. ## Текст документа ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2026 року м. Київ cправа № 914/2441/15(914/3133/24) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М. Погребняка В. Я., за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Цікало А. І.) від 21.10.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Желік М. Б., судді: Галушко Н. А., Орищин Г. В.) від 29.04.2026 у справі за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" до Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення 8 323 574 грн 49 коп. збитків в межах справи за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про визнання банкрутом. Учасники справи: представник позивача - не з`явився; представник відповідача - Кріль Н. Г., адвокат. 1. Короткий зміст вимог 1.1. 28.08.2015 Господарський суд Львівської області ухвалив: порушити за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном Боржника та призначити розпорядника майна Боржника тощо. 1.2. 19.12.2024 Державне підприємство "Львіввугілля" (далі - Позивач) подало позов про стягнення з Боржника (Відповідач) 8 323 574 грн 49 коп. збитків. 1.3. Позов обґрунтований завданням Боржником збитків Позивачу на спірну суму поставкою Боржником продукції (вугільної продукції) неналежної якості за укладеним між сторонами договором від 20.01.2022 № 16 про закупівлю послуги за результатами процедури закупівлі (далі - Договір № 16). 2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 2.1. 21.10.2025 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення (залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026) про задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача 8 323 574 грн 49 коп. збитків. 2.2. Судові рішення мотивовані завданням Відповідачем збитків Позивачу у вигляді неотриманого прибутку на спірну суму внаслідок порушення Відповідачем умов Договору через поставку ним Позивачу переробленої (забагаченої) Відповідачем вугільної продукції неналежної якості, що призвело до необхідності зниження Позивачем вартості такої продукції та неотримання ним відповідних коштів прибутку. 3. Встановлені судами обставини 3.1. 20.01.2022 Позивач (Замовник) та Відповідач (Учасник) уклали Договір № 16 про закупівлю послуги за результатами переговорної процедури закупівлі. Відповідно до умов Договору № 16, Учасник (Відповідач) зобов`язується надати послуги з переробки рядового вугілля для потреб Замовника (Позивача), за кодом: ДК 021:2015, 98390000-3 інші послуги (Послуги з переробки рядового вугілля) (пункт 1.1). Учасник зобов`язується прийняти і переробити рядове вугілля в кількості: 286000 тонн. Найменування, кількість, марочний склад, якісні показники обмовляються Сторонами щомісячно в специфікаціях, які оформляються окремими додатками і є невід`ємною частиною Договору (пункту 1.3). Учасник зобов`язується відвантажити одержаний вугільний концентрат по реквізитах, вказаним Замовником (пункт 1.4). Відповідно до пункту 5.3.4 Договору № 16, якість відвантажуваного вугільного концентрату повинна відповідати умовам договору, технічним умовам на даний вид споживання, специфікаціям і підтверджуватися посвідченням якості, виданим Учасником. 3.2. Відповідно до пункту 4.2.4 Договору № 16 Замовник має право у разі невиконання/неналежного виконання Учасником своїх зобов`язань, вимагати відшкодування в повному об`ємі збитків, пов`язаних з невиконанням останнім своїх зобов`язань за договором і сплати штрафних санкцій при наданні доказів заподіяних збитків. 3.3. Згідно з пунктом 4.3.17 Договору № 16 Учасник зобов`язаний за дорученням, виданим Замовником, здійснювати з Вантажоодержувачем збагаченого вугілля звірку відвантаженого концентрату за кількістю і якістю, і надавати Замовникові протягом п`яти днів, з моменту отримання Вантажоодержувачем вугільної продукції, оригінал Акту звірки постачань збагаченого вугілля за кількістю і якістю з вказівкою періоду постачання, кількості вугілля, марок вугілля, фактичного вмісту золи (%), вологи (%). 3.4. Відповідно до пункту 5.3.9 Договору № 16 фактична кількість і якість вугільної продукції, яка прийнята Вантажоодержувачем, відображається в Акті звірки кількості і якості вугільної продукції. 3.5. Специфікацією на грудень 2021 року (Додаток № 1 до Договору № 16), Специфікацією на січень 2022 року (Додаток № 2 до Договору № 16), Специфікацією на лютий 2022 року (Додаток № 3 до Договору № 16), Специфікацією на березень 2022 року (Додаток № 4 до Договору № 16), Специфікацією на квітень 2022 року (Додаток № 5 до Договору № 16), Специфікацією на травень 2022 року (Додаток № 6 до Договору № 16), встановлені граничні якісні показники на вугільний концентрат: Аd - показник зольності: не більше 26 %; Wtr - показник вологи: не більше 12 %. 3.6. На виконання умов Договору № 16 протягом грудня 2021 року - травня 2022 року Позивач передав на переробку Відповідачу рядове вугілля, що підтверджується Актами приймання-передачі виконаних робіт Відповідача з переробки і збагачення рядового вугілля (давальницької сировини) Позивача та приймання передачі рядового вугілля та збагаченого вугілля за грудень 2021 року, за січень - травень 2022 року. 3.7. Перероблену (збагачену) вугільну продукцію за Договором № 16, яка отримана від Відповідача, Позивач реалізував ПАТ "Центренерго", ДП "Укрвугілля" та ТзОВ "Д. Трейдінг" на підставі договорів поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та № 1-1-2021/015 від 23.02.2021, що підтверджується посвідченнями про якість вугілля, актами звіряння за кількістю і якістю та актами приймання-передачі вугільної продукції. 3.8. Відповідно до пункту 3.1 договорів поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021 і № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та пункту 5.2 договору № 1-1-2021/015 від 23.02.2021 приймання вугілля за Договором здійснюється спільно Вантажоотримувачем і уповноваженими представниками Постачальника в місці надходження, на території і на обладнанні Вантажоотримувача. 3.9. Згідно з пунктами 3.6 договорів поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021 і № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та пункту 5.5.8 договору № 1-1-2021/015 від 23.02.2021 результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов Договору, відображаються в Актах звіряння кількості і якості та Актах приймання-передачі вугілля. 3.10. Відповідно до пункту 5.1 договорів поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 якість вугілля, що поставляється за Договором, повинна відповідати наступним вимогам: - Зольність на сухий стан (Аd), (%) : Базова - 23,0 %, допустимий діапазон - (16,0 % - 35,0 %); - Волога на робочий стан (Wr), ( %): Базова - 8,9 %, допустимий діапазон - (<12,0 %). Відповідно до п. 4.2. договору поставки вугілля № 1-1-2021/015 від 23.02.2021, якість вугілля, що поставляється за Договором, а саме суміш вугілля кам`яного Г(Г2)/ГЖ (0-13) повинна відповідати наступним вимогам: - Зольність на сухий стан (Аd), ( %) : Базова - 23,0 %, допустимий діапазон - (не більше 28); - Волога на робочий стан (Wr), ( %): Базова - 8,9 %, допустимий діапазон - (не більше 12,0 %). 3.11. Пунктом 6.3.2 договору поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021 визначено: якщо фактичні якісні показники вугілля відрізняються від встановлених у пункті 5.1 Договору базових показників, фактична ціна 1 тони вугілля визначається з врахуванням надбавок/знижок за кожен відсоток відхилення від базових показників у розмірі: за показниками зольності (Ad): - надбавка 2,5 % в діапазоні від 23,0 % до 35,0 %; - знижка 10 % в діапазоні від 35,0 % до 40,0 %; за показниками вологи (Wrt): - надбавка 1,3 % в діапазоні від 8,9 % до 6,0 %; - знижка 1,3 % в діапазоні від 8,9 % до 12,0 %; - знижка 5,0 % в діапазоні від 12,0 % до 14,0 %. 3.12. Відповідно до пункту 7.1 договорів поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021 і № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється Покупцем на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передачі вугілля та Актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідних Актів. Відповідно до пункту 6.4 договору № 1-1-2021/015 від 23.02.2021 з метою здійснення оплати за поставлене вугілля, Покупець перераховує на рахунок Постачальника грошові кошти в розмірі вартості фактично поставленого вугілля Постачальником та прийнятого Покупцем вугілля впродовж 15-ти календарних днів з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі вугільної продукції. 3.13. У пункті 2 Специфікацій до договору поставки вугілля № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 визначено таке. Вартість однієї тони вугілля, що підлягає поставці за Специфікацією, розраховується Сторонами шляхом застосування наступних знижок і надбавок до базової ціни вугілля, що вказана у Специфікації: за показниками зольності (Ad): - надбавка 2,5 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 21,0 % до 23,0 %; - знижка 2,5 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 23,0 % до 27,0 %; за показниками вологи (Wrt): - надбавка 1,3 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 6,0 % до 8,9 %; - знижка 1,3 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 8,9 % до 12,0 %; Покупець має право відмовитись від прийняття вугілля, якщо показники зольності перевищують - 27,0 % та/або показники вологи перевищують - 12,0 %, або прийняти його за взаємною домовленістю Сторін на наступних умовах: - знижка 5,0 % за кожен відсоток відхилення показників зольності в межах діапазону від 27,0 % до 30,0 %; - знижка 2,6 % за кожен відсоток відхилення показників вологості в межах діапазону від 12,0 % до 14,0 %; 3.14. У пункті 8 Специфікацій до договору № 1-1-2021/015 від 23.02.2021 визначено таке. Якщо фактична якість Вугілля відрізняється від базової (Таблиця № 1 цієї Специфікації), ціна 1 тони Вугілля визначається з врахуванням надбавок та знижок у розмірі: за показниками зольності (Ad): - надбавка 2,5 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 23,0 % до 21,0 %; - знижка 2,5 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 23,0 % - 26,0 %; - знижка 5,0 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 26,0 % - 28,0 % - знижка 7,0 %; - знижка 7,0 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону від 28,0 %; за показниками вологи (Wrt): - надбавка 1,3 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону 8,9 % - 0,0 %; - знижка 1,3 % за кожен відсоток відхилення в межах діапазону 8,9 % - 12,0 %; - знижка 5,0 % за кожний відсоток відхилення від 12,0 %. 3.15. При поставці переробленої (збагаченої) вугільної продукції за Договорами поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та № 1-1-2021/015 від 23.02.2021, яка отримана від Відповідача протягом грудня 2021 року - травня 2022 року, підтверджено невідповідність якісних показників до вказаних у Специфікаціях та якісних посвідченнях, виданих Відповідачем, що підтверджується відповідними якісними посвідченнями та Актами звіряння за кількістю і якістю, зокрема: Акт звіряння за кількістю і якістю № 178-ЛВ/8 від 12.01.2022: за якісним посвідченням № 425 (1168,75 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 29,5 %, волога перевищує 12 % і фактично становить 13,9 % - збитки 746 539 грн 06 коп.; за якісним посвідченням № 426 (896,67 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 30,6 %, волога перевищує 12 % і фактично становить 12,1 % - збитки 376 601 грн 40 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 179-ЛВ/8 від 13.01.2022: за якісним посвідченням № 1 від 05.01.2022 (681,65 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,0 % - збитки 59 644 грн 37 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 185-ЛВ/8 від 31.01.2022: за якісним посвідченням № 3 від 10.01.2022 (411,9 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 29,2 % - збитки 138 398 грн 40 коп.; за якісним посвідченням № 4 від 11.01.2022 (825,25 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,2 % - збитки 103 981 грн 50 коп.; за якісним посвідченням № 5 від 12.01.2022 (138,31 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,2 % - збитки 2 904 грн 52 коп.; за якісним посвідченням № 6 від 13.01.2022 (759,56 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 31,0 % - збитки 398 769 грн 00 коп.; за якісним посвідченням № 7 від 16.01.2022 (1165,32 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 30,5 % - збитки 550 613 грн 70 коп.; за якісним посвідченням № 8 від 17.01.2022 (543,37 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,5 % - збитки 85 580 грн 77 коп. ; за якісним посвідченням № 9 від 20.01.2022 (1038,62 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,5 % - збитки 54 527 грн 55 коп.; за якісним посвідченням № 10 від 23.01.2022 (836,10 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,6 % - збитки 52 674 грн 30 грн.; за якісним посвідченням № 11 від 23.01.2022 (622,81 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,2 % - збитки 13 079 грн 01 коп.; за якісним посвідченням № 12 від 24.01.2022 (142,31 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 28,0 % - збитки 29 885 грн 10 коп.; за якісним посвідченням № 13 від 26.01.2022 (1048 т) волога перевищує 12 % і фактично становить 12,2 % - збитки 44 037 грн 00 коп.; за якісним посвідченням № 14 від 27.01.2022 (346,46 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,6 %, волога перевищує 12 % і фактично становить 13,9 % - збитки 160 156 грн 92 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 187-ЛВ/8 від 08.02.2022: за якісним посвідченням № 16 від 31.01.2022 (1037,49 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,6 % - збитки 174 298 грн 32 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 190-ЛВ/8 від 15.02.2022: за якісним посвідченням № 19 від 07.02.2022 (1372,02 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,1 % - збитки 14 406 грн 21 коп.; за якісним посвідченням № 21 від 10.02.2022 (690,63 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,6 % - збитки 43 509 грн 69 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 191-ЛВ/8 від 21.02.2022: за якісним посвідченням № 23 від 13.02.2022 (960,95 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,0 % - збитки 100 899 грн 76 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 194-ЛВ/8 від 28.02.2022: за якісним посвідченням № 20 від 08.02.2022 (1119,76 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 32,8 % - збитки 799 508 грн 64 коп.; за якісним посвідченням № 29 від 17.02.2022 (411,3 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 28,5 % - збитки 107 966 грн 26 коп.; за якісним посвідченням № 30 від 18.02.2022 (906,21 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,6 % - збитки 57 091 грн 24 коп.; за якісним посвідченням № 34 від 21.02.2022 (1047,89 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,3 % - збитки 33 008 грн 55 коп.; за якісним посвідченням № 35 від 23.02.2022 (760,71 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,8 % - збитки 143 774 грн 20 коп.; за якісним посвідченням № 36 від 23.02.2022 (975,85 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 30,4 % - збитки 450 842 грн 70 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 128 від 16.03.2022: за якісним посвідченням № 39 від 03.03.2022 (1045,5 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 28,0 % - збитки 439 110 грн 00 коп.; за якісним посвідченням № 42 від 07.03.2022 (279 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 31,4 % - збитки 396 068 грн 40 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 201-ЛВ/8 від 11.04.2022: за якісним посвідченням № 62 від 05.04.2022 (1022,15 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,5 %, волога перевищує 12 % і фактично становить 12,6 % - збитки 182 453 грн 77 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 205-ЛВ/8 від 18.04.2022: за якісним посвідченням № 63 від 07.04.2022 (960,51 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,2 % - збитки 121 024 грн 26 коп.; за якісним посвідченням № 64 від 08.04.2022 (892,1) зольність перевищує 26 % і фактично становить 26,7 % - збитки 65 569 грн 36 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 4 від 19.04.2022: за якісним посвідченням № 66 від 11.04.2022 (1535,172 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 28,3 % - збитки 575 321 грн 06 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 5 від 22.04.2022: за якісним посвідченням № 72 від 14.04.2022 (912,22 т) волога перевищує 12 % і фактично становить 12,4 % - збитки 39 506 грн 42 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 6 від 25.04.2022 р.: за якісним посвідченням № 68 від 13.04.2022 (1400,97 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,1 % - збитки 175 009 грн 16 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 8 від 25.04.2022: за якісним посвідченням № 73 від 15.04.2022 (419,52 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 28,2 % - збитки 148 484 грн 90 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 9 від 28.04.2022: за якісним посвідченням № 79 від 18.04.2022 (558,662 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,0 % - збитки 58 152 грн 54 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 24 від 13.06.2022: за якісним посвідченням № 126 (1055,372 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 29,4 %, волога перевищує 12 % - збитки 637 212 грн 50 коп. Акт звіряння за кількістю і якістю № 195-ЛВ/8 від 28.06.2022: за якісним посвідченням № 44 (691,250 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 30,2 % - збитки 304 841 грн 26 коп.; за якісним посвідченням № 45 (687,060 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 29,2 % - збитки 230 852 грн 16 коп.; за якісним посвідченням № 47 (1038,950 т) зольність перевищує 26 % і фактично становить 27,9 % - збитки 207 270 грн 53 коп. Загальна сума збитків становить 8 323 574 грн 49 коп. 3.16. На виконання вимог пункту 4.3.17 Договору № 16 11.01.2022 на представників Учасника (відповідача) Колодько Федора Олексійовича та Кобрило Ольгу Миронівну була видана відповідна довіреність Замовника (позивача) № 15/1/17, згідно з якою вказаними представниками проведена звірка поставленої вугільної продукції та підписані зазначені акти звірки по кількості та якості. Дані акти підписані Відповідачем без жодних зауважень та підтверджують невиконання ним договірних зобов`язань в частині випуску вугільного концентрату в межах граничних якісних показників, визначених умовами Договору № 16. 3.17. Завдані Позивачу збитки підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції за договорами поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та № 1-1-2021/015 від 23.02.2021. В Актах приймання-передачі вугільної продукції та Актах звіряння за кількістю і якістю відображений повний розрахунок вартості переданої постачальником та прийнятої Покупцем, переробленої (збагаченої) відповідачем, вугільної продукції з врахуванням кількісних та якісних показників. Також відображені фактичні показники якості збагаченої відповідачем вугільної продукції, що перевищують граничні якісні показники, встановлені Договором № 16. 4. Короткий зміст вимог касаційної скарги 4.1. 01.06.2026 Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2025 і ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 5.1. Згідно з аргументами Відповідача, викладеними в касаційній скарзі, з урахуванням уточнення підстав касаційного оскарження на виконання ухвали Верховного Суду від 22.06.2026 про усунення недоліків касаційної скарги, підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди: - неправильно застосували норми статей 3, 22, 509, 623, 627, частини першої статті 901, частини першої статті 906 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 142, 224, 225 Господарського кодексу України, не врахувавши у застосуванні наведених норм висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.11.1022 у справі № 910/7511/20 щодо формули розрахунку даного виду збитків (розміру збитків у вигляді упущеної вигоди), а також, пославшись на постанову від 07.11.2018 у справі № 910/14341/18, між тим не врахували висновки Верховного Суду в цій постанові щодо критерію розумності витрат при визначенні збитків у вигляді упущеної вигоди; - порушили норми статті 13 ГПК України щодо змагальності у судовому процесі, оскільки врахували лише аргументи Позивача, однак не врахували аргументи Відповідача про те, що правовідносини між сторонами, у тому числі щодо остаточних меж відповідальності сторін за умовами Договору, врегулюванні умовами цього Договору, відповідно до якого такі межі визначають акти звіряння за кількістю і якістю між сторонам після приймання вугільного концентрату споживачами, та з урахуванням яких Позивач щомісячно за період з грудня 2021 року до травня 2022 року включно отримував додатковий дохід, що виключає наявність збитків у формі упущеної вигоди. 6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 6.1. Аргументи Позивача у відзиві на касаційну скаргу, у якому ця особа заперечує обґрунтування, викладені в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, зводяться до: - доведення дослідженими судами доказами факту завдання Позивачу Відповідачем збитків на заявлену до стягнення суму через зниження вартості вугільної продукції, збагаченої Відповідачем та отриманої Позивачем від нього після збагачення, та не отримання коштів, які він реально міг одержати у випадку належного виконання Відповідачем договірних зобов`язань в частині випуску вугільного концентрату в межах граничних якісних показників, визначених умовами договору, що зазначено у Специфікаціях та якісних посвідченнях, виданих Відповідачем, актах звіряння за кількістю і якістю та актами приймання передачі вугільної продукції. 7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо збитків у вигляді упущеної вигоди 7.1. Суди встановили, що предметом спору у цій справі є стверджувані Позивачем збитки, які завдані Відповідачем, у вигляді упущеної вигоди (доходу Позивача від продажу ним споживачам вугільної продукції, отриманої від Відповідача, якщо б послуги зі збагачення такої продукції перед цим надавались Відповідачем належним чином). 7.2. Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України, чинного на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України. 7.3. За загальним правилом про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (збитків) - деліктну відповідальність, що визначено та випливає із положень статті 1166 ЦК України, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, а тому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України). У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена, зокрема, в постановах від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 (провадження № 12-153гс19). 7.4. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. 7.5. З огляду на те, що у спірних правовідносинах заявлені вимоги про відшкодування упущеної вигоди Боржника, Суд зазначає про таке. Положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Визначення категорії збитків наводиться також у частині другій статті 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина перша статті 225 ГК України). 7.6. Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (висновки у пункті 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17). Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Відповідно до частини першої статті 142 ГК України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Згідно з частиною другою цієї статті ГК України склад валового доходу та валових витрат суб`єктів господарювання визначається законодавством. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Таким чином, реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а в разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча й могло збільшитися, якби не було вчинено цивільне (господарське) правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном (висновок, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 761/28949/17 (Провадження № 14-148цс21)). 7.7. Відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, що застосовується з метою захисту порушених прав і полягає у відшкодуванні боржником вартості майнових вигод, які кредитор міг би отримати, якби його суб`єктивне право не було б порушено. Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 623 ЦК України, відповідно до якої боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. З урахуванням наведеного та визначених за положеннями статті 1166 ЦК України підстав для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (висновки у пункті 7.3 цієї постанови), уможливлюють висновок про те, що стягнення упущеної вигоди є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої також потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення (висновок, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 761/28949/17 (Провадження № 14-148цс21)). 7.8. При цьому у визначенні неодержаного доходу (упущеної вигоди) Суд виходить з того, що це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. При визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватися лише ті точні дані, які беззаперечно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином (висновки у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/422/18 та від 07.07.2022 у справі № 910/1801/21). При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора/позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення (висновки у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 906/824/17). У цих висновках Суд звертається до сталої правової позиції в питанні критеріїв та підстав для стягнення упущеної вигоди, що неодноразово та послідовно викладалась, зокрема Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, а також Верховним Судом, зокрема в постановах: від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19, від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18 від 07.11.2023 у справі № 922/3928/20. 7.9. Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував. У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у постанові від 07.07.2022 у справі № 910/1801/21. 7.10. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини: - порушення Відповідачем взятих на себе за Договором № 16 з Позивачем зобов`язань щодо належного надання послуг зі збагачення та поставки Позивачу вугільної продукції належної якості (пункти 3.1, 3.5, 3.6, 3.15, 3.16, 3.17); - незаперечення Відповідачем таких обставин, заявлених Позивачем та встановлених судом на підставі доказів у справі (підписаних без зауважень актів, специфікацій тощо), зокрема і згідно з аргументами в касаційній скарзі (пункти 3.15, 3.16, 3.17, 5.1); - щодо обов`язків Позивача поставити отриману від Відповідача збагачену вугільну продукцію споживачам у межах договорів, раніше укладених Позивачем з відповідними споживачами (ПАТ "Центренерго", ДП "Укрвугілля" та ТзОВ "Д. Трейдінг" на підставі договорів поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та № 1-1-2021/015 від 23.02.2021) (пункт 3.7); - щодо погоджених у таких угодах Позивача зі споживачами умов, зокрема щодо якості вугільної продукції, яку має поставити Позивач споживачам після її отримання від Відповідача за Договором № 16 (пункт 3.8- 3.14); Суд доходить висновків про те, що: - Позивач уклав з Відповідачем Договір № 16 з метою виконання Позивачем раніше взятих на себе зобов`язань з поставки вугільної продукції певної якості споживачам (ПАТ "Центренерго", ДП "Укрвугілля" та ТзОВ "Д. Трейдінг" на підставі договорів поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та № 1-1-2021/015 від 23.02.2021); - особливості надання послуг за Договором № 16, а саме збагачення Відповідачем поставленого йому Позивачем товару (рядового вугілля), виключають можливість Позивача в подальшому впливати на якість отриманої продукції, а саме: змінити, покращити Позивачем самостійно якісні показники отриманої від Відповідача поставленої ним за Договором № 16 вугільної продукції; підвищити та привести тим самим у відповідність до погоджених за договорами зі споживачами стандартів якості вугільної продукції, та її вартості і тим самим вжити заходи щодо одержання Позивачем доходів, отримання яких було передбачено за умовами договорів зі споживачами, тобто у тому розмірі, у якому б Позивач отримав доходи, поставляючи споживачам отриману перед тим від Відповідача вугільну продукцію належної якості, обумовленої специфікаціями до Договору № 16. 7.11. А тому, враховуючи викладене, а також невстановлення судами попередніх інстанції обставин недбалої поведінки Позивача у межах виконання ним обов`язків як за Договором № 16 з Відповідачем, так і за договорами поставки з відповідним споживачам вугілля (№ 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та № 1-1-2021/015 від 23.02.2021), Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях, що неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором № 16 з Позивачем призвело до збільшення застосування ним знижок до ціни вугілля і як наслідок понесення збитків у вигляді зниження вартості вугільної продукції, збагаченої Відповідачем, на спірну суму у вигляді упущеної вигоди, та до не отримання Позивачем цих коштів, які він реально міг одержати у випадку належного виконання Відповідачем договірних зобов`язань в частині поставки вугільного концентрату в межах граничних якісних показників, визначених умовами Договору № 16. У зв`язку з цим наявні обґрунтовані підстави для покладення на Відповідача відповідальності за неналежне виконання ним зобов`язань перед Позивачем за Договором № 16 з метою захисту порушених прав Позивача за такою угодою у вигляді відшкодування Відповідачем Позивачу упущеної вигоди на спірну суму. 7.12. Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1), зокрема і в частині заперечення Відповідачем розумності визначеного Позивачем розміру заявлених до стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з посиланням на наявність у Позивача у спірний період доходів з огляду на таке. Аргументи в частині неправильно визначеного розміру збитків у вигляді упущеної вигоди разом: з встановленим судом та неспростованим скаржником фактом порушення Відповідачем зобов`язань у спірних правовідносинах та разом з вимогами скаржника про відмову у позові (пункт 4.1) зводяться до необхідності здійснення касаційним судом переоцінки доказів у справі, наданих на підтвердження якості поставленої Відповідачем продукції та розміру зниження її вартості, що не відповідає та суперечить визначеним статтею 300 ГПК України межам повноважень суду при розгляді справи судом касаційної інстанції. Наявність у Позивача доходу у спірний період не спростовує факт завдання йому збитків Відповідачем у той самий період на заявлену у цій справі суму, оскільки Відповідач не спростував той факт, що Позивач не міг у спірний період отримати дохід у більшому розмірі, ніж був ним фактично отриманий, якщо б Відповідач поставив Позивачу за Договором № 16 вугільну продукцію належної якості для подальшої поставки Позивачем на користь споживачів, ПАТ "Центренерго", ДП "Укрвугілля" та ТзОВ "Д. Трейдінг" за договорами поставки вугілля № 111/8 від 05.03.2021, № 08-2022/ФДП від 30.12.2021 та № 1-1-2021/015 від 23.02.2021. 7.13. Таким чином, доводи скаржника про незаконність задоволення позову та стягнення з нього на користь Позивача спірної суми збитків у вигляді упущеної вигоди не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню. Отже висновки судів в оскаржуваних судових рішеннях зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. 7.14. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані. 7.15. Дійшовши висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та -без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В : 1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" залишити без задоволення. 2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2025 у справі № 914/2441/15 (914/3133/24) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді К. М. Огороднік В. Я. Погребняк Згадані норми: ЦК України, ст. 906; ЦК України, ст. 1166; ЦК України, ст. 22; ЦК України, ст. 623; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 13; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317; ГК України, ст. 142; ГК України, ст. 224; ГК України, ст. 225 Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.