# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/4671/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 904/4671/25
Дата ухвалення: 2026-10-14
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 140793057
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140793057
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140793057

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/4671/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 (колегія суддів: Андрейчук Л. В., Вінніков С. В., Висоцький А. М.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 (колегія суддів: Андрейчук Л. В., Вінніков С. В., Висоцький А. М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 (суддя Євстигнеєва Н.М.)
у справі за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" про стягнення 7 162 516,17 грн,
за участю:
прокурора - Пономаренко А. Є.,
представника позивача - Дарило В. Г.,
представників відповідача - Кургузова Ю. В., Підлужного В. М., Бойко П. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" (далі - ТОВ "Головпостачспецбуд") про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності.
2. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог прокурор просив суд стягнути з ТОВ "Головпостачспецбуд" на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти у загальному розмірі 7 162 516,17 грн, а саме: 6 013 803, 42 грн - за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003, площею 2,3907 га, за період з 01.01.2021 по 03.12.2024; 1 148 712,75 грн - за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032, площею 0,6036 га, за період з 01.01.2021 по 03.12.2024.
3. На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10 розташовані дві земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 1210100000:01:205:0003 та 1210100000:01:205:0032, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що у спірний період належали ТОВ "Головпостачспецбуд". Прокурор зазначав, що відповідач, будучи власником нерухомого майна, фактично користувався спірними земельними ділянками без належним чином оформленого речового права на них, зокрема, за відсутності чинного договору оренди землі чи іншого правовстановлюючого документа, та не сплачував плату за землю у встановленому законом розмірі.
4. На думку прокурора, унаслідок такого користування земельними ділянками без достатньої правової підстави відповідач зберіг у себе кошти, які мав би сплатити власнику земельних ділянок - Дніпровській міській раді, у вигляді орендної плати за землю. У зв`язку із цим заявлені до стягнення кошти прокурор кваліфікував як безпідставно збережене майно у розумінні статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. Судами встановлено, що за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10 розташовані дві земельні ділянки комунальної власності, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003, загальною площею 2,3907 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032, загальною площею 0,6036 га.
6. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 25.07.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003, площею 2,3907 га, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, має цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
7. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 25.07.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032, площею 0,6036 га, також розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, має цільове призначення 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
8. Спірні земельні ділянки є сформованими об`єктами цивільних прав, мають визначені кадастрові номери, площу, місце розташування, категорію земель та цільове призначення.
9. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ТОВ "Головпостачспецбуд" було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10.
10. Зокрема, за відповідачем було зареєстровано право власності на будівлі та споруди, що входять до складу цілісного майнового комплексу, серед яких: будівля АПК літ. А-3, а-1 загальною площею 984,6 кв. м, будівлі складів, побутові приміщення, будівля акумуляторної, гараж, майстерня, склади-ангари, будівля вагової, будівля складу ПММ, будівля котельної, а також інші будівлі, споруди та тимчасові споруди, право власності на які не підлягає державній реєстрації. Також за відповідачем було зареєстровано право власності на будівлю адміністративно-побутового корпусу літ. А-2, АІ-1 загальною площею 594,7 кв. м та інші пов`язані з нею будівлі і споруди.
11. Зазначені об`єкти нерухомого майна розташовані на спірних земельних ділянках, а тому ТОВ "Головпостачспецбуд" у період належності йому цих об`єктів було фактичним користувачем земельних ділянок, на яких таке майно розміщене.
12. У травні 2024 року Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельних ділянок комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, з кадастровими номерами 1210100000:01:205:0003 та 1210100000:01:205:0032. За результатами такого обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 16.05.2024 № 16/05/24-З.
13. В акті обстеження зазначено, що територія підприємства огороджена бетонним парканом з колючим дротом, має двоє металевих воріт, доступ до земельної ділянки здійснюється через ворота зі сторони вул. Лісопильної, а територія земельної ділянки, не зайнята будівлями, вимощена асфальтом. Також в акті зазначено, що здійснити всебічне обстеження не виявилося можливим, оскільки державного інспектора не було допущено до території земельної ділянки. Загальна площа обстежуваної території визначена у розмірі 2,9943 га.
14. З акта обстеження та матеріалів справи також вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003 раніше перебувала у користуванні ЗАТ "Головпостачспецбуд" на підставі договору на право тимчасового користування земельною ділянкою, серія та номер 1175-1, виданого 04.10.2000, який був зареєстрований у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 92 та строк дії якого закінчився 22.03.2014.
15. Земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032 перебувала в оренді ЗАТ "Головпостачспецбуд" на підставі договору оренди землі, серія та номер 4720, виданого 02.06.2005, строком на 15 років. Строк дії цього договору закінчився 02.06.2020.
16. 03.12.2024 ТОВ "Головпостачспецбуд" здійснило відчуження об`єктів нерухомого майна, розташованих на спірних земельних ділянках за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпромпостач" на підставі акта приймання-передачі, серія та номер 1988, 1689, виданого 03.12.2024, та розподільного балансу, серія та номер 1164, 1165, 1166. Саме у зв`язку з цим прокурором здійснено нарахування безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2021 по 03.12.2024.
17. Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 №12/57 "Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю. М. Білоконя, та введено в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, згідно з якою середня базова вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 становить 644,05 грн.
18. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було зобов`язано надати інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:01:205:0003 та 1210100000:01:205:0032 за 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки.
19. З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вбачається, що витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032 за 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки не формувалися, оскільки заяви про їх надання за відповідні роки не надходили. Також витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003 за 2021 та 2022 роки не формувалися, оскільки заяви про їх надання за ці роки не надходили.
20. Разом з тим до матеріалів справи надано копії витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003 від 18.02.2023 № НВ-9912222092023, від 30.09.2024 № НВ-9949583292024 та від 08.10.2025 № НВ-9981255262025.
21. З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003 була визначена у таких розмірах: за 2021 рік - 44 230 314,10 грн; за 2022 рік - 50 864 861,22 грн; за 2023 рік - 53 458 969,15 грн; за 2024 рік - 56 205 872,71 грн.
22. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032 у матеріалах справи наявні розрахунки Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради (далі - КП "Муніципальний землевпорядний офіс"), відповідно до яких нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить: за 2021 рік - 8 303 664,84 грн; за 2022 рік - 9 134 031, 32 грн; за 2023 рік - 10 504 136,02 грн; за 2024 рік - 11 205 872, 71 грн.
23. КП "Муніципальний землевпорядний офіс" відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 22.03.2023 № 16/35 "Про внесення змін до рішення міської ради від 21.09.2022 № 40/27 Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель міста Дніпра" уповноважене на забезпечення проведення розрахунку даних про нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра.
24. Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.05.2025, ТОВ "Головпостачспецбуд" по земельних ділянках за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, декларації з плати за землю не подавало, орендну плату та земельний податок не декларувало і не сплачувало.
25. За розрахунком, покладеним в основу позовних вимог, сума безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003 становить 6 013 803,42 грн, з яких: за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 1 326 909, 42 грн; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 1 525 945, 83 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 1 603 769, 07 грн; за період з 01.01.2024 по 03.12.2024 - 1 557 179, 10 грн.
26. За розрахунком, покладеним в основу позовних вимог, сума безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032 становить 1 148 712, 75 грн за період з 01.01.2021 по 03.12.2024.
27. Загальний розмір заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів за користування двома земельними ділянками за період з 01.01.2021 по 03.12.2024 становить 7 162 516, 17 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
28. 12.05.2026 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову.
29. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що спірні земельні ділянки є сформованими земельними ділянками комунальної власності, на яких у спірний період знаходилися належні відповідачу об`єкти нерухомого майна. Відповідач як власник нерухомого майна у період з 01.01.2021 по 03.12.2024 фактично користувався земельними ділянками, однак належним чином не оформив речове право користування землею та не сплачував кошти за користування нею. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відповідач не був ані власником, ані постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а єдиною можливою формою плати за землю для нього як землекористувача мала бути орендна плата. Місцевий господарський суд також дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок повернути Дніпровській міській раді як власнику земельних ділянок кошти, збережені за рахунок несплати орендної плати за фактичне користування землею без достатньої правової підстави.
30. 08.07.2026 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою змінив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 в частині розміру стягнутих безпідставно збережених коштів та розподілу судового збору.
31. Стягнув з ТОВ "Головпостачспецбуд" на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003, площею 2,3907 га, за період з 01.01.2021 по 03.12.2024 у розмірі 4 222 599,46 грн та за використання земельної ділянки з кадастровим номером1210100000:01:205:0032, площею 0,6036 га, за період з 01.01.2021 по 03.12.2024 у розмірі 880 679,78 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2 059 236,93 грн відмовив.
32. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у період з 01.01.2021 по 03.12.2024 ТОВ "Головпостачспецбуд" фактично користувалося спірними земельними ділянками комунальної власності без належним чином оформленого речового права користування ними, у зв`язку з чим відповідач як фактичний користувач земельних ділянок не може безоплатно користуватися землею комунальної власності лише з тієї підстави, що належним чином не оформив право користування нею.
33. Водночас апеляційний суд не погодився із розрахунком прокурора та Дніпровської міської ради щодо застосування диференційованих ставок залежно від цільового призначення земельних ділянок та фактично без достатнього мотивування застосував до обох земельних ділянок ставку 3% за весь спірний період.
34. Апеляційний суд дійшов висновку, що для земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0032, яка має цільове призначення 12.04, при визначенні розміру безпідставно збережених коштів належить враховувати ставку 2,3 %, а для земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:205:0003, яка має цільове призначення 11.02, ставка 1,3 % підлягає врахуванню за період 2023 - 2024 років.
Короткий зміст касаційних скарг
35. Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
36. Підставою касаційного оскарження прокурор визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що постанова апеляційного суду прийнята без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (пункти 7.10- 7.12), про те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
37. Узагальнено доводи скарги зводяться до того, що апеляційний суд порушив пункт 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 284, 288 ПК України, безпідставно застосувавши норми, які регулюють оформлену оренду, до правовідносин із фактичного користування без правовстановлюючих документів.
38. Скаржник стверджує, що апеляційний суд помилково застосував ставки 2,3 % та 1,3 % відповідно до пункта 1 приміток до таблиці додатка 1 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27, оскільки ці диференційовані ставки застосовуються виключно до земельних ділянок, що перебувають у користуванні на умовах оформленої оренди. Враховуючи те, що договірних відносин оренди не існувало, застосуванню підлягала спеціальна імперативна норма пункта 2.2.5 додатка 1 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 (залишкова категорія "Інші" для земель, право власності або оренди на які не оформлено). Ця норма чітко встановлює ставку 3,0 % для таких випадків.
39. ТОВ "Головпостачспецбуд" також звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду в частині стягнення з відповідача 4 139 609,39 грн безпідставно збережених коштів та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
40. Підставою касаційного оскарження ТОВ "Головпостачспецбуд" визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на тому, що апеляційний суд при визначенні розміру суми безпідставно збережених коштів неправомірно не врахував переплату у сумі 406 074,36 грн з орендної плати за землю, яка обліковується за відповідачем згідно з даними органів ДПС України, не застосувавши при цьому правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.05.2026 у справі № 908/1619/25, щодо необхідності зменшення кондикційної вимоги на суму коштів, які відповідач раніше сплатив до того самого бюджету за користування тією самою ділянкою в тому самому періоді.
41. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 76, 77 ГПК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" до такої ситуації: чи може розрахунок, який не належить до жодної з категорій документів, визначених постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 як належні докази нормативної грошової оцінки земельної ділянки (технічна документація, підготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди; довідка з Державного земельного кадастру; витяг із Державного земельного кадастру; висновок судової експертизи), встановлювати конкретний грошовий розмір НГО в поєднанні з документами, які самі по собі такого грошового показника не містять (рішення ОМС про базову оцінку земель міста в цілому; дані ДЗК про площу, кадастровий номер і цільове призначення ділянки), якщо документ, яким визначено грошовий розмір, підготовлений суб`єктом господарювання, підпорядкованим і підконтрольним позивачу у спорі.
42. Скаржник зазначає, що для земельної ділянки 0032 за весь період 2021- 2024 років та для земельної ділянки 0003 за 2021- 2022 роки в матеріалах справи немає жодного належного та допустимого доказу на підтвердження НГО (офіційного витягу, довідки або висновку судової експертизи). Єдиним джерелом визначення НГО за ці періоди є розрахунок, здійснений КП "Муніципальний землевпорядний офіс". Скаржник наголошує, що це підприємство підпорядковане та підконтрольне самому позивачу у справі (Дніпровській міській раді), а розрахунок не має жодного підтвердження з незалежного джерела. На думку скаржника, наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо того, чи може розрахунок такого підконтрольного суб`єкта самостійно встановлювати розмір грошового зобов`язання у кондикційному спорі без незалежного підтвердження.
43. Водночас ТОВ "Головпостачспецбуд" зазначає, що не оскаржує постанову апеляційного суду в частині кваліфікації правовідносин як кондикційних та в частині застосованих судом ставок 2,3 % і 1,3 %. Скаржник частково визнає борг у сумі 1 369 744,21 грн (за ділянкою 0003 за 2023- 2024 роки, де наявні офіційні витяги Держгеокадастру) і просить стягнути лише обґрунтовану суму позову у розмірі 963 669,85 грн, яка розрахована з урахуванням відрахування переплати.
Короткий зміст відзивів на касаційні скарги
44. У відзиві на касаційну скаргу Дніпровська міська рада просить касаційну скаргу прокурора задовольнити, постанову апеляційного суду - скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі, наполягаючи на тому, що апеляційний суд при винесенні постанови не врахував приписи підпункту 288.5.1 пункта 288.5 ПК України, згідно з якими розмір орендної плати не може бути меншим ніж 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому має використовуватися приписи пункт 2.2. рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017.
45. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Головпостачспецбуд" просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду у частині відмови у стягненні з відповідача коштів у розмірі 2 059 236,93 грн - без змін, наполягаючи на тому, що пункт 288.5.1 ПК України встановлює не мінімум, а гранично допустимий максимум для ставки земельного податку. Нижня межа платежу визначається розміром земельного податку, який встановлює місцева рада. Відповідач, з посиланням на постанову Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 907/588/22, зазначає, що законодавче правило "орендна плата за ставкою не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок" було скасовано з 01.01.2017 відповідно до оновленого податкового законодавства, згідно з яким орендна плата за землю не може бути меншою за розмір земельного податку, який встановлює місцева рада.
46. Оскільки спірний період у цій справі (2021 - 2024 роки) повністю охоплюється редакцією підпункта 288.5.1 пункта 288.5 статті 288 ПК України, чинною з 01.01.2018, то ставки 2,3 % та 1,3 % є ставками, встановленими Дніпровською міською радою, а тому нижньої межі, визначеної вказаним підпунктом 288.5.1 ПК України, апеляційний суд не порушив.
47. Відповідач також зазначає, що ставка 3 %, яку просить застосувати прокурор (пункт 2.2 додатка 1 до рішення ради № 13/27), є ставкою земельного податку. Оскільки ТОВ "Головпостачспецбуд" не мало такого статусу, єдиною формою плати для нього могла бути орендна плата (за ставками 2,3 % та 1,3 % відповідно до цільового призначення), а не земельний податок.
48. Крім того, відповідач наполягає на неподібності правовідносин у справі № 904/4671/25, яка переглядається, до справи № 905/1680/20, на неврахування висновків Верховного Суду у якій посилається прокурор.
49. У відзиві на касаційну скаргу Дніпровська міська рада просить касаційну скаргу ТОВ "Головпостачспецбуд" залишити без задоволення, наполягаючи на тому, що КП "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради є належним суб`єктом, що наділений повноваженнями надавати відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надані ним розрахунки можуть бути належними доказами на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
50. Дніпровська міська рада вказує, що апеляційний суд помилково застосував знижену ставку у розмірі 1,3 %, оскільки на початок спірного періоду (01.01.2021) ставка для земель промисловості (код 11.02) становила 2,3 %.
51. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить касаційну скаргу ТОВ "Головпостачспецбуд" залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі, наполягаючи на тому, що розрахунки нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, здійснені КП "Муніципальний землевпорядний офіс" на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра", яким затверджено нормативну грошову оцінку земель міста, містять необхідні вихідні дані для визначення розміру плати за фактичне користування земельними ділянками та в сукупності з іншими доказами підтверджують розмір безпідставно збережених відповідачем коштів.
52. Стосовно посилання відповідача на не врахуванням судом апеляційної інстанції переплати у розмірі 406 074, 36 грн, прокурор стверджує, що ТОВ "Головпостачспецбуд" по земельних ділянках, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, декларації з плати за землю не подавало, орендну плату та земельний податок не декларувало і не сплачувало, що виключає наявність переплати.
53. Крім того, прокурор наполягає на правильності застосування ставки у розмірі 3 % для розрахунку боргу, в той час як апеляційний суд помилково застосував диференційовані ставки (1,3 % та 2,3 %), які призначені виключно для ділянок із чинними договорами оренди. Натомість до неоформлених земельних ділянок має застосовуватися імперативна ставка 3 %, встановлена рішенням Дніпровської міської ради.
Позиція Верховного Суду
54. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо касаційної скарги прокурора
55. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою прокурора є постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 2 059 236,93 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельних ділянок.
56. Оскаржуючи судове рішення в цій частині, прокурор у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову без урахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Скаржник наполягає, що згідно з наведеним висновком розмір безпідставно збережених коштів у будь-якому разі не може бути меншим за мінімальний розмір орендної плати, який становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі.
57. Проаналізувавши наведені прокурором підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, судова колегія виходить з такого.
58. Вирішуючи спори про стягнення доходів (орендної плати за землю), неотриманих власником земельної ділянки внаслідок фактичного користування нею особою, якій належить розташоване на цій ділянці нерухоме майно, Велика Палата Верховного Суду послідовно виходить з того, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
59. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
60. Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, на яку посилається прокурор у касаційній скарзі).
61. Аналіз постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 свідчить про те, що спір у справі стосувався стягнення коштів, збережених без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки (стаття 1212 ЦК України). Разом з тим, ключовою правовою проблемою, яка вирішувалася Великою Палатою у цій справі та щодо якої здійснювався відступ від попередньої практики, було питання засобів доказування нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки.
62. Так, у пункті 7.28 постанови у справі № 905/1680/20 Велика Палата виснувала, що належними доказами на обґрунтування НГО можуть бути не лише витяг з Державного земельного кадастру, але й технічна документація, виготовлена компетентним органом, довідка з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи.
63. Щодо застосування положень ПК України, Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.12 зазначеної постанови вказала, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
64. Прокурор у касаційній скарзі тлумачить це загальне відсилання Великої Палати до норми підпункту 288.5.1 ПК України як імперативний висновок про те, що розмір кондикційного зобов`язання за жодних умов не може бути меншим за 3 %.
65. Проте колегія суддів вважає застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1680/20 помилковим з огляду на неподібність справ.
66. Так, у справі № 905/1680/20 Велика Палата Верховного Суду не вирішувала питання розмежування відсоткових ставок, встановлених органом місцевого самоврядування (диференційованих ставок для оформленої оренди та залишкових ставок для неоформленого користування), а спір у наведеній справі не стосувався конкуренції різних пунктів рішення міської ради, як у справі, що переглядається.
67. Цитуючи підпункт 288.5.1 ПК України, Велика Палата у справі № 905/1680/20 лише окреслила загальні законодавчі межі плати за землю, проте не надавала висновку про те, що ця норма закріплює фіксований мінімум саме на рівні 3 %.
68. У касаційній скарзі прокурор обставини щодо наявності нормативної грошової оцінки не оспорює (земельні ділянки сформовані, мають кадастрові номери та визначені коди цільового призначення: 11.02 та 12.04).
69. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у стягненні частини коштів, обґрунтовано виходив із компенсаційної природи кондикції та необхідності застосування тих диференційованих ставок (2,3 % та 1,3 %), які міська рада об`єктивно отримала б за звичайних умов оформлення землекористування для цих категорій земель.
70. Натомість прокурор помилково ототожнює правову природу кондикційного зобов`язання із застосуванням до винної сторони штрафних санкцій або стягнення збитків. За змістом положень статей 1212- 1214 ЦК України зобов`язання з безпідставного збереження майна має виключно компенсаційний, відновлювальний характер, а не штрафний (каральний). Таке зобов`язання не є різновидом збитків чи санкцією за порушення земельного законодавства або неоформлення права оренди.
71. Метою застосування статті 1212 ЦК України у спорах цієї категорії є відновлення майнового стану територіальної громади та повернення їй саме тих коштів, які б вона отримала за звичайних умов (тобто якби між сторонами був правомірно укладений договір оренди землі). Отже, сума безпідставно збережених фактичним землекористувачем коштів має дорівнювати сумі орендної плати, яка підлягала б сплаті, виходячи з площі ділянки, її нормативної грошової оцінки, цільового призначення та відповідних ставок орендної плати, встановлених рішеннями органу місцевого самоврядування саме для договорів оренди.
72. Доводи прокурора про необхідність застосування ставки у розмірі 3 %, яка, за його твердженням, передбачена окремим пунктом рішення міської ради № 13/27 спеціально для випадків використання землі без правовстановлюючих документів, прямо суперечать суті кондикції. Застосування до відповідача підвищеної ставки виключно через факт відсутності укладеного договору перетворює механізм, закладений у статті 1212 ЦК України, на штраф. Правова природа стягнення безпідставно збережених коштів не передбачає покарання особи; розмір такого збереженого майна визначається тим платежем, який би мав місце за правомірних умов, а саме - диференційованими ставками оренди, визначеними міською радою (у цій справі - 1,3 % та 2,3 % залежно від коду цільового призначення кожної з ділянок).
73. Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1680/20, на які посилається прокурор, стосувалися передусім засобів доказування нормативної грошової оцінки та не містять правової позиції, яка б виправдовувала застосування штрафних ставок за неоформлене користування або автоматичне застосування 3 % замість ставок, встановлених місцевою радою для відповідної категорії земель.
74. За таких обставин правовідносини у наведеній скаржником справі та у справі, що переглядається, не є подібними в контексті застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України та статті 1212 ЦК України щодо визначення розміру ставки для кондикційного стягнення.
75. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
Щодо касаційної скарги ТОВ "Головпостачспецбуд"
76. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ТОВ "Головпостачспецбуд" є рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 4 139 609,39 грн.
77. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
78. Обґрунтовуючи наявність зазначеної підстави касаційного оскарження, ТОВ "Головпостачспецбуд" зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 76, 77 ГПК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у контексті того, чи може розрахунок, підготовлений підконтрольним позивачу суб`єктом господарювання (КП "Муніципальний землевпорядний офіс"), без підтвердження незалежним джерелом, визнаватися достатнім та належним доказом конкретного грошового розміру нормативної грошової оцінки у кондикційному спорі.
79. Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
80. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
81. Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
82. За змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
83. У касаційній скарзі ТОВ "Головпостачспецбуд" стверджує, що розрахунок КП "Муніципальний землевпорядний офіс" не може бути визнаний належним, допустимим та достатнім доказом нормативної грошової оцінки (НГО) спірних земельних ділянок виключно через підпорядкованість і підконтрольність цього підприємства позивачу.
84. Як вірно врахував суд апеляційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 сформувала правовий висновок, згідно з яким з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
85. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.29 зазначила, що убачаються помилковими висновки судів, які застосовують приписи статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки - як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.
86. Отже, відсутній виключний перелік доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо відсутності виключного (вичерпного) переліку доказів на підтвердження розміру НГО також підтримана у постанові Верховного Суду від 06.08.2026 у справі № 918/1209/25.
87. У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що базову нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра було затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра". Цим рішенням затверджено відповідну Технічну документацію та введено її в дію з 01.01.2021, тобто вона охоплює спірний період. Крім того, судом встановлено, що спірні земельні ділянки є сформованими об`єктами цивільних прав, мають визначені кадастрові номери, площу та цільове призначення.
88. За таких обставин, апеляційний суд правомірно не обмежився формальною констатацією факту відсутності сформованих витягів за окремі роки, а прийняв розрахунки КП "Муніципальний землевпорядний офіс" як належний доказ, оцінивши їх у сукупності з рішенням міської ради № 12/57 та даними Державного земельного кадастру щодо об`єктивних характеристик земельних ділянок.
89. Враховуючи, що чинне законодавство не містить виключного переліку доказів на підтвердження НГО, а скаржник, заперечуючи проти належності вказаних розрахунків, не навів конкретних помилок у вихідних даних, не довів неправильності застосованих коефіцієнтів, не надав власного контррозрахунку та не ініціював проведення судової експертизи для спростування визначеної вартості, доводи касаційної скарги про повну недоведеність нормативної грошової оцінки земельних ділянок є необґрунтованими.
90. При цьому аргументи скаржника про те, що розрахунок підготовлений "заінтересованою стороною", фактично не стосуються питання правильного тлумачення чи застосування норм матеріального права. Наведені доводи скаржника цілком зводяться до незгоди з оцінкою доказів, здійсненою судом апеляційної інстанції, та стосуються виключно питання доказового значення і достовірності конкретного документа. Скаржник фактично просить суд касаційної інстанції надати іншу оцінку цьому доказу, визнати його неналежним або недостовірним та надати перевагу його власним твердженням.
91. Проте, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
92. Незгода скаржника з результатами оцінки судом конкретного доказу не створює підстав для формування Верховним Судом нового правового висновку.
93. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду.
94. Оскільки висновок щодо застосування відповідних норм права (щодо відсутності виключного переліку доказів на підтвердження НГО) вже викладено у постановах Верховного Суду (зокрема, у справах № 905/1680/20, № 918/1209/25), апеляційний суд вирішив спір з урахуванням цього висновку, а доводи скаржника зводяться виключно до переоцінки доказів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Головпостачспецбуд" у частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
95. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
96. Обґрунтовуючи наявність зазначеної підстави, ТОВ "Головпостачспецбуд" зазначає, що апеляційний суд всупереч висновкам Верховного Суду не зменшив суму безпідставно збережених коштів на наявну у підприємства переплату з орендної плати за землю у розмірі 406 074,36 грн. Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 06.05.2026 у справі № 908/1619/25, наголошуючи, що неврахування раніше сплачених до місцевого бюджету коштів суперечить принципу справедливості та призводить до подвійного стягнення.
97. Дослідивши доводи скаржника в цій частині, колегія суддів зазначає таке.
98. Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 06.05.2026 у справі № 908/1619/25, на яку посилається скаржник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність зменшення розміру заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів на суму вже сплаченого відповідачем земельного податку як форми плати за ту саму земельну ділянку (оскільки такі кошти мають однакову правову природу). У зазначеній постанові касаційний суд наголосив, що повторне стягнення повної суми без урахування вже внесених до місцевого бюджету платежів суперечитиме принципу справедливості та може бути розцінено як невиправдане втручання в право на мирне володіння своїм майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
99. У справі, що переглядається, матеріали містять взаємовиключні докази, надані сторонами щодо стану розрахунків відповідача з місцевим бюджетом за користування землею.
100. Так, позивачем надано інформацію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.05.2025, відповідно до якої ТОВ "Головпостачспецбуд" по земельних ділянках за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, 10, декларації з плати за землю не подавало, орендну плату та земельний податок не декларувало і не сплачувало.
101. Натомість відповідач, послідовно наголошуючи на наявності переплати під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, надав на підтвердження своїх заперечень витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом та цільовими фондами. Згідно з цим документом, за підприємством станом на 09.02.2022 обліковується переплата з орендної плати за землю юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) у розмірі 406 074,36 грн.
102. Проте суд першої інстанції всупереч вимогам статті 86 ГПК України ухилився від надання правової оцінки цьому доводу та залишив наданий відповідачем офіційний витяг ДПС без уваги.
103. В свою чергу апеляційний суд, відхиляючи наданий відповідачем доказ, обмежився висновком про те, що наданий витяг не містить належної деталізації щодо конкретних земельних ділянок, кадастрових номерів, періоду виникнення переплати чи підстав її нарахування. Суд апеляційної інстанції вказав, що наявність переплати в інтегрованій картці платника податків не свідчить про те, що вона є саме платою за спірні земельні ділянки, а саме лише твердження відповідача про відсутність у нього інших ділянок є недостатнім для зарахування цих коштів.
104. Колегія суддів вважає такий підхід судів попередніх інстанцій формальним та таким, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи.
105. Відповідно до частин першої, другої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
106. Згідно з частинами першою, п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
107. Верховний Суд наголошує, що прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути належним чином мотивоване. Формальне посилання на відсутність певних реквізитів у документі без з`ясування його суті та без аналізу доводів сторони щодо неможливості іншого походження цих коштів є порушенням стандарту доказування.
108. Суди попередніх інстанцій не врахували, що витяг з інформаційної системи податкового органу є офіційним документом, що фіксує рух коштів до державного / місцевого бюджету за визначеним кодом класифікації. Зазначений код (18010600) стосується саме орендної плати за землю. Якщо відповідач стверджує, що він не мав жодних інших земельних ділянок на території відповідної міської ради, окрім тих, що є предметом спору, наявність такої переплати за орендну плату може стосуватися саме фактичного користування об`єктами на вул. Лісопильній, 10.
109. За наявності в матеріалах справи суперечливих документів, виданих одним і тим самим державним органом - листа ДПС про повну відсутність платежів та витягу про переплату у сумі 406 074,36 грн - суди не дослідили та не усунули цієї розбіжності. Невстановлення судами дійсного стану розрахунків відповідача з місцевим бюджетом створює ризик подвійного фінансового тягаря.
110. З огляду на те, що суд касаційної інстанції позбавлений повноважень встановлювати обставини, збирати та досліджувати нові докази, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вирішення питання походження переплати у розмірі 406 074,36 грн. В решті - судові рішення слід залишити без змін.
111. При новому розгляді справи судам потрібно дослідити обставини зарахування переплати до місцевого бюджету (зокрема, перевірити твердження відповідача про відсутність інших об`єктів оподаткування, перевірити інформацію про призначення платежів, за якими формувалася ця переплата, та достеменно з`ясувати її природу). В залежності від встановленого та у відповідності з вимогами чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
112. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
113. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
114. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
115. Пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Судові витрати
116. Судовий збір за подання касаційної скарги прокурором в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
117. Відповідно до приписів частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті. Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Головпостачспецбуд" спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.
2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 у справі № 904/4671/25, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.
3. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головпостачспецбуд" задовольнити частково.
4. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 скасувати, а справу № 904/4671/25 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області - в частині переплати у розмірі 406 074,36 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач

Згадані норми: ЦК України, ст. 1212; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 296; ГПК України, ст. 86; ГПК України, ст. 236; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 310; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317; ПК України, ст. 288; ПК України, ст. 284; ПК України, ст. 289; ЗК України, ст. 120; ЗК України, ст. 206; Закон «Про судовий збір», ст. 7
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.