# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 753/10741/23 Суд: Касаційний цивільний суд ВС Справа № 753/10741/23 Дата ухвалення: 2026-10-14 Вид судочинства: Цивільне Ідентифікатор ЄДРСР: 140829453 Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140829453 Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140829453 Наведено правову позицію з офіційної Бази правових позицій Верховного Суду. ## Правова позиція з офіційної бази ВС Щодо неефективності вимоги про визнання інформації недостовірною у разі неправомірного використання фотозображення особи Вимога про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права особи, у зв'язку з розміщенням її фотографії під публікацією, зміст якої її не стосується, не є ефективним способом захисту, якщо задоволення такої вимоги матиме виключно констатуючий характер і не відновить становища, яке існувало до порушення. Належним способом захисту є вимога про визнання неправомірним використання фотозображення та зобов'язання видалити його з відповідних публікацій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15673 ## Текст документа ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 жовтня 2026 року м. Київ справа № 753/10741/23 провадження № 61-13035св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зіміна Максима Вікторовича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року, ухвалене у складі судді Колесника О. М., та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Рейнарт І. М., ВСТАНОВИВ: Описова частина Короткий зміст позовної заяви У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, спростування недостовірної інформації. Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет в розділі «Новини» на вебсайті «censor.net» посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 оприлюднено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет в розділі «Новини» на веб-сайті «censor.net» посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2». Автором статті зазначено ОСОБА_6 . Позивач указував, що зміст цих публікацій він не оскаржує. Разом з тим під заголовками обох публікацій розміщені фотографії, на яких зображений він, який ніколи не мав жодного відношення до департаменту Держзакупівель Міністерства оборони України та його колишнього очільника ОСОБА_7 . Посилався на те, що відповідно до звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження вебсторінки у мережі інтернет від 05 червня 2024 року № 179/2024-ЗВ вказану публікацію дійсно оприлюднено ІНФОРМАЦІЯ_3 на вебсайті «censor.net», кількість переглядів на фіксації становила 1 702 перегляди. Вказував, що вказана інформація розміщена у відкритому доступі та є доступною для перегляду необмеженому колу осіб. Вважав, що автор публікації та власник/головний редактор вебсайту оприлюднили інформацію явно негативного, кримінального змісту, до якої штучно намагаються «прив`язати» його, чим принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: - визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розділі «Новини» за адресою у мережі Інтернет посилання : ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: фотографію під заголовком цієї публікації, на якій міститься його зображення, який не має жодного відношення до змісту статті; - зобов`язати ОСОБА_3 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою в мережі Інтернет посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 для розміщення тексту спростування на вебсайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розділі «Новини» наступного змісту: «Спростування. Я, журналіст ОСОБА_3 , повідомляю, що інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у моїй статті, розміщеній на вебсайті «censor.net» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню в частині розміщення під заголовком фотографії, на якій зображений ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до змісту оприлюдненої статті»; - зобов`язати ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою в мережі Інтернет посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 , під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом розміщення на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розділі «Новини» під заголовком «Спростування недостовірної інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_1 » тексту спростування, наданого журналістом ОСОБА_3 , наступного змісту: «Спростування. Я, журналіст ОСОБА_3 , повідомляю, що інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у моїй статті, розміщеній на вебсайті «censor.net» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню в частині розміщення під заголовком фотографії, на який зображений ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до змісту оприлюдненої статті»; - визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 на вебсайті «censor.net» у розділі «Новини» за адресою у мережі Інтернет посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 , під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », а саме: фотографія під заголовком цієї публікації, на якій міститься зображення ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до змісту статті; - зобов`язати ОСОБА_6 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 на вебсайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою в мережі Інтернет посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », шляхом надання власнику вебсайта « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 для розміщення тексту спростування на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розділі «Новини» наступного змісту: «Спростування. Я, журналіст ОСОБА_8 , повідомляю, що інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_3 у моїй статті, розміщеній на вебсайті «censor.net» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню в частині розміщення під заголовком фотографії, на який зображений ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до змісту оприлюдненої статті»; - зобов`язати ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 на вебсайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою в мережі Інтернет посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 , під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », шляхом розміщення на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розділі «Новини» під заголовком «Спростування недостовірної інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 » тексту спростування, наданого журналістом ОСОБА_9 , наступного змісту: «Спростування. Я, журналіст ОСОБА_8 , повідомляю, що інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_3 у моїй статті, розміщеній на вебсайті «censor.net» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню в частині розміщення під заголовком фотографії, на який зображений ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до змісту оприлюдненої статті». Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про захист честі, гідності і ділової репутації, визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, спростування недостовірної інформації, стягнення судових витрат відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав невірний спосіб захисту свої порушених, оспорених прав, оскільки його фотографія під текстом публікації без інформаційної прив`язки до змісту статті або безпосередньо без коментарів на адресу позивача, не є способом захисту про визнання інформації недостовірною та її спростування. При цьому ОСОБА_1 не висуває вимоги, урегульовані статтею 308 ЦК України. Суд послався на судову практику Верховного Суду. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року змінено, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. Змінюючи мотиви відмови у позові, суд апеляційної інстанції встановив, що автор розміщення спірної публікації (фото) не відомий, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому зазначена оспорювана інформація, оскільки він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Однак доказів того, що саме відповідачі розмістили фото позивача під публікаціями від ІНФОРМАЦІЯ_1 та від 03 червня 2023 року, позивач не надав. Апеляційний суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду. Короткий зміст вимог касаційної скарги У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зімін М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 23 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. 05 листопада 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги. У листопаді 2025 року справа надійшла до Верховного Суду. На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_17, 17 листопада 2025 року сформовано протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи, визначено склад суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В. 23 квітня 2026 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 03 червня 2026 року ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі № 753/10741/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду цивільної справи № 761/1004/20 (провадження № 61-7826сво24). 05 серпня 2026 року ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 753/10741/23, в зв`язку з закінченням перегляду у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду цивільної справи № 761/1004/20 (провадження № 61-7826сво24). Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Підставами касаційного оскарження зазначає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19), від 21 січня 2025 року у справі № 755/1773/24 (провадження № 61-8158св24). Суди попередніх інстанцій помилково не вважали розміщення в публікації на сайті інтернет-виданні «Цензор. Нет» фото позивача порушенням його честі та гідності, ділової репутації. Стверджує, що споживачі цієї публікації (сторонні спостерігачі) саме за наявності фотографії позивача коментують цю публікацію, прямо згадуючи ОСОБА_10 , або побічно згадують, маючи на увазі його зображення на фотографії, відповідно в цих статтях наявний елемент поширення недостовірної інформації щодо фізичної особи, тобто позивача, на що суди попередніх інстанцій не звернули увагу. Указує, що позивач не зміг отримати судового захисту через наявні в процесуальному законі вимоги до позивача, а саме, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Суди попередніх інстанцій через службу WHOIS встановили, що реєстратором доменного імені «censor.net» є компанія Daddy.Com,LLC (США). Цензор.НЕТ - український новинний суспільно-політичний інтернет-портал із популярним форумом, заснований журналістом ОСОБА_11 у 2004 році. Зараз ОСОБА_12 є головним редактором інтернет-порталу Цензор.НЕТ. Суди знехтували негативною реакцією, яка може бути похідною від бездумного розміщення зображення позивача в контексті опису корупційного скандалу. У судовому засіданні 28 січня 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування у ОСОБА_2 інформації про власника доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у службі WHOIS. Отже, фактично склалася ситуація, за якої не з вини позивача встановити власника доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » неможливо, що потягло для позивача негативні наслідки у вигляді невиконання положень статті 81 ЦПК України, порушення принципу змагальності сторін та доступу позивача до правосуддя. Вважає вимоги, за яких відповідачами у такій категорії справ є автор та власник вебсайту, не відповідають сучасному стану розвитку засобів масової інформації. Наведені обставини стосуються доступу до правосуддя. Заявник уважає, що слід урегулювати це питання шляхом формування правового висновку, яким передбачити для позивачу право вибору відповідача у такій категорії справ: або автор публікації, або власник доменного імені, або головний редактор інтернет-видання, адже саме ці особи відповідають за технічне та фактичне наповнення інформаційними матеріалами інтернет-видання. Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано. Фактичні обставини справи, встановлені судами ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет в розділі «Новини» на вебсайті «censor.net» посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 оприлюднена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій вказано, що колишній керівник закупівельного департаменту Міноборони ОСОБА_16, який підписував контракт на закупівлю яєць по 17 грн за штуку, вийшов із СІЗО, де перебував під заставою в 40 мільйонів гривень. Про це повідомляє у ОСОБА_13 , інформує Цензор.НЕТ. ОСОБА_3 посилається на джерела серед слухачів лекції, яку він читав для посадовців Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генштабу і органів військового управління. ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі Інтернет в розділі «Новини» на веб-сайті «censor.net» посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 оприлюднена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 », в якій зазначено, що Вищий антикорупційний суд (далі - ВАКС) змінив запобіжний захід для колишньому директору Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони України ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на нічний. Таке рішення у справі про закупівлю неякісних бронежилетів слідчий суддя ВАКС ОСОБА_15 ухвалив 29 травня, повідомляє «Слово і діло». Автором вказаної статті зазначено ОСОБА_6 . Відповідно до звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження вебсторінки у мережі Інтернет від 26 травня 2023 року № 110/2023-ЗВ, складеного Державним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» вказану публікацію було оприлюднено ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті «censor.net», кількість переглядів на фіксації становив 18 816 переглядів. Зі звіту № 179/2024-ЗВ, складеного 05 червня 2024 року за результатами проведеної фіксації і дослідження вебсторінки у мережі інтернет Державним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», встановлено, що вказану публікацію оприлюднено ІНФОРМАЦІЯ_3 на вебсайті «censor.net», кількість переглядів на час фіксації становить 1 702. Зі змісту довідки з відомостями про власника вебсайту або інформацією про його встановлення від 26 травня 2023 року за № 104/2023-Д реєстратором доменного імені «censor.net» є компанія Go Daddy.com,LLC (США). Цензор.НЕТ - український новинний суспільно-політичний інтернет-портал із популярним форумом, заснований журналістом ОСОБА_11 у 2004 році. На цей час ОСОБА_12 є головним редактором інтернет-порталу Цензор.НЕТ. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року направлено окреме судове доручення про виконання окремих процесуальних дій до Міністерства юстиції України, яким доручено Офісу міжнародної судової допомоги Міністерства юстиції США (1100 L Street, NW, Room 8102 Washington, D.C. 20005 United States of America, OIJA@usdoj.gov) витребувати у Domains By Proxy, LLC (2155 E Warner Road, Tempe, Arizona 85284, United States, +1.4806242599, DomainsByProxy.com) інформацію про найменування та/або прізвище, ім`я, по батькові, адресу місцезнаходження, адресу електронної пошти та номер телефону реєстранта (власника) доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в службі WHOIS. На виконання вимог ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року Офіс міжнародної судової допомоги Судової колегії у цивільних справах Міністерства юстиції США повернув запит без виконання на підставі Першої поправки, оскільки у США існує поважна традиція анонімності у підтримці політичних ініціатив (справа «МакІнтайр проти Виборчої комісії Огайо», 514 том U.S. (Збірник судових рішень Верховного Суду США) 334; 343 (1995)). Ця традиція включає право на анонімність висловлювання в Інтернеті. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не є власниками (співвласниками) інтернет-порталу Цензор.НЕТ. ОСОБА_3 не є ні автором статті, ні особою, яка розмістила оскаржувану фотографію на вебсайті. Встановлено, що за змістом вказана публікація є переказом інформації, яку ОСОБА_3 поширив у своєму Фейсбук акаунті. Акаунт у Фейсбуці ОСОБА_3 не містить фотографій позивача. ОСОБА_2 не є ні автором статей, ні особою, яка розмістила оскаржувані фотографії на вебсайті. Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Зіміна М. В. підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Стаття 269 ЦК України дає визначення особистого немайнового права. Частиною першою статті 275 ЦК України визначено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. Тлумачення статті 308 ЦК України дає підстави стверджувати, що, за загальним правилом, фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Винятком є випадки, за яких фізична особа позувала авторові за плату, або ж це викликано необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших осіб. Втім в останньому випадку потрібно враховувати, що використання будь-якої інформації, що посягає на приватність особи, має бути виправдана переважаючим публічним інтересом. Для уникнення неправомірного втручання у приватне життя особи потрібно утриматися від публікації відверто особистих фотографій, якщо тільки це безпосередньо не стосується питання публічного інтересу. Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 не оспорював зміст та інформаційний текст викладених публікацій, однак уважав, що оскільки під текстом публікацій розміщено його фотографія, а він не має відношення до департаменту держзакупівель Міністерства оборони України та його колишнього очільника, якому змінили запобіжний захід і звільнили з-під варти у кримінальному провадженні, наявність його ( ОСОБА_1 ) фотографії під обома цими публікаціями принижує його честь, гідність і ділову репутацію, є недостовірною інформацією, яка підлягає спростуванню відповідачем. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 761/1004/20 (провадження № 61-7826сво24), до розгляду якої зупинялося провадження у даній справі, що переглядається, вказав наступне: «Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19, від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду наголошує, що правомірність розповсюдження інформації про особу оцінюється комплексно, а дотримання презумпції невинуватості не легітимізує автоматично втручання у приватне життя. При цьому необхідно врахувати, що у такій категорії спорів ключовим є не лише встановлення факту порушення особистого немайнового права, а й забезпечення його реального поновлення (стаття 276 ЦК України). В цьому контексті частина друга статті 275 ЦК України має принципове методологічне значення. Вона вимагає від суду не формального, а функціонального підходу до способу захисту. Суд повинен з`ясувати, чи відповідає заявлена вимога змісту порушеного особистого немайнового права, чи спрямована вона на усунення саме того втручання, яке відбулося, та чи має її задоволення реальне значення для відновлення порушеного немайнового становища особи. Тому сама лише декларативна форма вимоги не є достатньою підставою для висновку про її неналежність. Безумовно, цивільне судочинство не призначене для абстрактного встановлення фактів або надання загальних оцінок поведінці учасників спору. Однак вимога про визнання порушення конкретного особистого немайнового права не тотожна абстрактному встановленню факту, якщо вона спрямована на поновлення порушеного становища особи. Якщо заявлена вимога не здатна припинити триваюче порушення або усунути його наслідки, така вимога не відповідає критерію ефективності судового захисту, оскільки залишає потерпілу особу в стані правової невизначеності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначає, що у випадку задоволення цих позовних вимог, рішення суду матиме виключно констатуючий характер, оскільки подальше поширення інформації не припиняється та не відновлюється становище, яке існувало до такого порушення. Оскільки обраний позивачем спосіб захисту не здатний самостійно досягти мети відновлення порушеного права, тому у задоволенні позовних вимог про визнання таким, що порушує немайнове право Особа-1 на використання імені, оприлюднення її прізвища, імені, по батькові та про визнання такою, що порушує інтереси Особа-1 як особи, що зображена на фотографіях, демонстрацію (розповсюдження) її фотографій, слід відмовити саме з цих підстав». Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. ОСОБА_1 , звернувшись до суду з цим позовом, просив визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті «censor.net» у розділі «Новини» за адресою у мережі під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: фотографію під заголовком цієї публікації, на якій міститься його зображення, який не має жодного відношення до змісту статті. Однак у випадку задоволення цих позовних вимог, рішення суду у цій справі матиме виключно констатуючий характер, оскільки подальше поширення інформації не припиняється та не відновлює становище, яке існувало до такого порушення. Оскільки заявник вказує саме на незаконне використання його фотозображення, то він не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом, в якому просити визнати неправомірним використання особами його фотозображень, розміщених в певних публікаціях та зобов`язати цих осіб видалити зі своїх сторінок та публікацій в мережі Інтернет його фотозображення. Оскільки обраний позивачем спосіб захисту не здатний самостійно досягти мети відновлення порушеного права, тому у задоволенні позовних вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує інтереси ОСОБА_1 як особи, що зображена на фотографії, спростування такої інформації, слід відмовити саме з цих підстав. З огляду на висновки, викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 761/1004/20 (провадження № 61-7826сво24), колегія суддів уважає, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права частково підтвердилися, у зв`язку з чим постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, залишити в силі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені повно. За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року скасувати, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року залишити в силі. Оскільки за результатами касаційного перегляду справи позивачу в задоволенні позову відмовлено, то відсутні підстави для стягнення судових витрат. Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зіміна Максима Вікторовичазадовольнити частково. Постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року скасувати, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк Згадані норми: Конституція України, ст. 34; Конституція України, ст. 68; ЦК України, ст. 308; ЦК України, ст. 15; ЦК України, ст. 269; ЦК України, ст. 275; ЦК України, ст. 201; ЦК України, ст. 297; ЦК України, ст. 299; ЦК України, ст. 277; ЦК України, ст. 276; ЦПК України, ст. 81; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 3; ЦПК України, ст. 413; ЦПК України, ст. 409; ЦПК України, ст. 416 Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.