# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/1516/23

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 927/1516/23
Дата ухвалення: 2026-09-29
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 140832082
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140832082
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140832082

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року
м. Київ

cправа № 927/1516/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кирпенко Олени Юріївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026
та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2026
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "УКР НАНО ХІМ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Обмачева"
до Фермерського господарства "Щурівське"
про банкрутство

Учасники справи:
ТОВ "Зорі Обмачова": не з`явився;
ФГ "Щурівське": не з`явився;
Арбітражний керуючий: не з`явився;
ТОВ "Компанія Формат-М": Павлов В. І.;
ФОП Кирпенко О. Ю.: Смірнов А. А.;

ВСТАНОВИВ:
1. Хід розгляду справи
1.1. У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа про банкрутство Фермерського господарства (далі - ФГ) "Щурівське".
1.2. Ухвалою суду від 18.06.2025, зокрема, вирішено: затвердити план санації ФГ "Щурівське" у редакції, схваленій зборами кредиторів 18.04.2025; ввести процедуру санації боржника строком на 3 місяці до 18.09.2025, призначити керуючим санацією арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф.
1.3. Ухвалою суду від 16.09.2025 задоволено клопотання керуючого санацією - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. від 28.08.2025 про затвердження змін до плану санації боржника, затвердженого ухвалою суду 18.06.2025; затверджено зміни до плану санації ФГ "Щурівське", схвалені рішенням комітету кредиторів 28.08.2025 та продовжено строк процедури санації на 4 місяці до 18.01.2026.
1.4. 27.01.2026 на адресу суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Кирпенко О. Ю. з грошовими вимогами до боржника в сумі 693 000 грн (з них: 550 000 грн основного боргу та 143 000 грн 3% річних, нарахованих за період з 15.05.2017 по 15.01.2026).
1.5. Заявлені вимоги обґрунтовані безпідставним перерахуванням грошових коштів у сумі 550 000 грн на рахунок ФГ "Щурівське", які підлягають поверненню за статтею 1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, з урахуванням нарахованих на вказану суму 3% річних.

2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2026, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, відхилено завлені Кирпенко О. Ю. грошові вимоги у повному обсязі у зв`язку із спливом строку позовної давності.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3.1. Згідно з поясненнями арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. за результатами перевірки надходження заявлених коштів на рахунки ФГ "Щурівське" в банківських виписках на рахунку, відкритому в АТ "Райффайзен банк", виявлено надходження грошових коштів від ФОП Кирпенко О.Ю. за договором "Поворотна фінансова допомога зг. Договору 150501 від 15.05.2017 Без ПДВ" в загальному розмірі 887000 грн. Вказані кошти перераховувалися систематично декількома платежами з одним і тим же призначенням платежу.
3.2. Арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. визнав факт зобов`язальних позикових правовідносин між ФОП Кирпенко О.Ю. та ФГ "Щурівське".
3.3. Водночас, у матеріалах справи відсутній письмовий договір 150501 від 15.05.2017, на який є посилання у платіжній інструкції від 15.05.2017.
3.4. Враховуючи бездоговірні правовідносини, право вимоги у Кирпенко О.Ю. щодо повернення коштів в сумі 550 000 грн виникло 16.05.2017.
3.5. Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення боржником прав заявниці внаслідок не виконання зобов`язання з повернення коштів, що не заперечується боржником, суди дійшли висновку про обґрунтованість грошових вимог Кирпенко О.Ю. до боржника.
3.6. Водночас боржником, кредиторами у повідомленні та запереченнях викладено прохання застосувати строки позовної давності відносно грошових вимог Кирпенко О.Ю.
3.7. Кирпенко О. Ю. як кредитор звернулася до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника ФГ "Щурівське", що у розумінні статті 16 ЦК України є вимогою про захист свого майнового права та інтересу, і на заявлені майнові вимоги до боржника поширюються положення про позовну давність.
3.8. Згідно з правилами обчислення, строк позовної давності за основним зобов`язанням розпочався 16.05.2017 та сплинув 16.05.2020.
3.9. В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 з 12.03.2020 на всій теритoрії України було встановлено карантин.
3.10. Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актiв України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (далі - Закон №540-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетoм Мiністрів Увраїни з метою запобігання поширенню коринавірусної хвороби (СОVID-19), строки, вязначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються ка строк дiї такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.
3.11. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Miнicтpiв України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2".
3.12. Під час дії карантину позовна давність для захисту Кирпенко О.Ю. своїх порушених прав була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.
3.13. Між тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою aгpeciєю російської федерації проти України. Надалі строк дii воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
3.14. Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України шодо дiї норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьoго Кодексу, продовжуються на строк його дїї. Закон № 2102-ІХ набрав чинності 17.03.2022.
3.15. Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІX "Про внесення змiн до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дiї такого стану. Закон № 3450-IХ набрав чинності 30.01.2024.
3.16. 14.05.2025 Верховна Рада прийняла Закон № 4434-ІХ, яким вилучено пункт 19 із Прикінцевих i перехідних положень ЦК України. Цей закон опубліковано в «Голосі України» 03.06.2025, i він набув чинності 04.09.2025 - через 3 місяці після публікацiї.
3.17. Отже, фактично з 04.09.2025 зупинений перебіг строку позовної давності щодо вимог Кирпенко О.Ю. знову поновлено і фактично закінчився 18.10.2025.
3.18. Заява Кирпенко О.Ю. про визнання грошових вимог надійшла до суду 27.01.2026, про що свідчить відтиск штампа вхідної кореспонденції суду. Будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску цього строку заявником не вказано і доказів на підтвердження таких причин не надано.
3.19. Оскільки строк позовної давності для пред`явлення заявником вимог в сумі 693 000 грн на день звернення із заявою про визнання грошових вимог пропущено, вказані вимоги підлягають відхиленню.

4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. ФОП Кирпенко О. Ю. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення щодо відхилення заявлених нею грошових вимог до боржника та ухвалити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги у заявленому розмірі та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 530, 1049, 1212 ЦК України, а також не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 19.10.2023 у справі № 761/13656/20 (грошові кошти не можуть вважатись безпідставно отриманими за статтею 1212 ЦК України, якщо існує правова підстава для їх набуття).
5.2. Суди кваліфікували спірні правовідносини, як безпідставне набуття боржником коштів Кирпенко О.Ю. за статтею 1212 ЦК України у той час, коли і Кирпенко О. Ю. , і сам боржник стверджували, що гроші отримані останнім за договором безоплатної позики - поворотної фінансової допомоги.
5.3. ФОП Кирпенко О.Ю. та ФГ "Щурівське" не було дотримано умов частини першої статті 1047 ЦК України щодо письмової форми договору позики, однак ця обставина не тягне за собою нікчемність правочину позики. Оскільки Договір № 150501 від 15.05.2017 вчинений сторонами в усній формі, він не визнаний недійсним, тому у судів першої та апеляційної інстанції відсутні підстави кваліфікувати правовідносини між ФОП Кирпенко О. Ю. та боржником як безпідставне набуття коштів.

6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. ТОВ "Зорі Обмачева" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги та просило Суд відмовити в її задоволенні, зазначаючи серед іншого таке:
- висновки Верховного Суду, наведені в постановах від 19.10.2023 у справі № 761/13656/20, від 25.03.2020 у справі №537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі №363/3555/17, від 22.12.2021 у справі №465/5790/17, від 13.04.2023 у справі №910/13367/19, про неврахування яких стверджує скаржник, не є релевантним до спірних правовідносин, адже у вказаних справах встановлені судами обставини є відмінними від тих, що встановлені судами першої та апеляційної інстанції у справі № 927/1516/23;
- скаржником не спростовано встановлені в оскаржуваних рішеннях обставини справи, як і не доведено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм чинного законодавства.
6.2. Арбітражний керуючий Кучак Ю. Ф. (керуючий санацією ФГ "Щурівське") у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити оскаржувані у цій справі судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, звертаючи увагу Суду на наступне:
- твердження Кирпенко О.Ю., що договір був усним та не містив строку повернення, не підтверджено належними доказами;
- суди попередніх інстанцій вірно встановили, що позовна давність щодо вимог Кирпенко О.Ю. вже спливла і жодних поважних причин такого пропуску скаржником наведено не було;
- в частині застосування позовної давності висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають як статтям 256, 257, 261, 267 ЦК України, так і правовій позиції Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, наведеній у постанові від 09.09.2021 у справі №916/4644/15;
- наведені в касаційній скарзі аргументи є суперечливими, а практика Верховного Суду, про неврахування якої зазначає скаржник, не підлягала застосуванню як нерелевантна.

7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2026 касаційну скаргу ФОП Кирпенко О. Ю. залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів доплати судового збору у визначеному Судом розмірі.
7.2. 17.09.2026 до Верховного Суду скаржник направив заяву про усунення недоліків, до якої долучена платіжна інструкція про сплату судового збору.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Кирпенко О. Ю. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2026 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2026 - 14:50. Крім того, витребувано з Господарського суду Чернігівської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/516/23.
7.4. До Верховного Суду надійшло клопотання від ФОП Кирпенко О. Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.5. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2026 вказане клопотання було задоволено, вирішено проводити судові засідання у цій справі за участю представника ФОП Кирпенко О. Ю. адвоката Смірнова А. А. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
7.6. В судовому засіданні 29.09.2026 представника ФОП Кирпенко О. Ю. та ТОВ "Компанія "Формат-М" підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили Суд скаргу задовольнити.
7.7. Решта учасників явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
7.8. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.

8. Позиція Верховного Суду
8.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвалені судами попередніх інстанцій рішення за результатами розгляду заяви ФОП Кирпенко О. Ю. з грошовими вимогами до боржника.
8.2. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, Верховний Суд зазначає наступне.
8.3. За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
8.4. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ).
8.5. Виходячи з принципу диспозитивності та змагальності господарського судочинства, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги, та несе ризик наслідків, пов`язаних із недоведенням обґрунтованості таких вимог.
8.6. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
8.7. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).
8.8. Господарський суд зобов`язаний перевірити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та / або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору, надати оцінку підставам виникнення вимоги, її характеру, розміру та моменту виникнення (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
8.9. У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).
8.10. Для недопущення визнання у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості заяви кредиторів мають розглядатися на засадах змагальності у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення. За наявності мотивованих сумнівів щодо обґрунтованості вимог на заявника покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20 та від 09.07.2026 у справі №920/1471/24).
8.11. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд відповідно до приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та аргументам і запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
8.12. Як вбачається з матеріалів справи, заявлені ФОП Кирпенко О. Ю. грошові вимоги ґрунтуються на тому, що ФОП Кирпенко О. Ю. перерахувала на рахунок ФГ "Щурівське" грошові кошти у сумі 550 000 грн платіжним дорученням від 15.05.2017 № 14 із вказівкою про призначення платежу як поворотної фiнансової допомоги за договором № 150501 вiд 15.05.2017.
8.13. Між тим, ФОП Кирпенко О. Ю. зазначала про те, що нею не виявлено вищезгаданого договору №150501 від 15.05.2017, укладеного з ФГ "Щурівське", у зв`язку з чим заявник вважає, що договір взагалі не існував як такий і сплачена нею сума грошових коштів має бути повернута відповідно до статті 1212 ЦК України.
8.14. Крім основного боргу у сумі 550 000 грн, ФОП Кирпенко О. Ю. заявлено грошові вимоги до боржника на суму нарахованих 3% річних у розмірі 143 000 грн за період з 15.05.2017 по 15.01.2026.
8.15. За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами:
- у матеріалах справи відсутній письмовий договір № 150501 від 15.05.2017, на який є посилання у платіжній інструкції від 15.05.2017, що свідчить про існування між сторонами бездоговірних правовідносин;
- право вимоги у Кирпенко О. Ю. щодо повернення ФГ "Щурівське" коштів в сумі 550 000 грн виникло 16.05.2017;
- порушення прав ФОП Кирпенко О. Ю. внаслідок не виконання зобов`язання з повернення коштів не заперечується ФГ "Щурівське".
8.16. Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість заявлених ФОП Кирпенко О.Ю. грошових вимог до боржника.
8.17. Водночас, за результатами розгляду поданих кредиторами та боржником заяв про застосування строку позовної давності щодо грошових вимог ФОП Кирпенко О. Ю., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на день звернення ФОП Кирпенко О. Ю. із заявою про визнання грошових вимог (27.01.2026) строк позовної давності сплинув (18.10.2025). Будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску цього строку заявником не вказано і доказів на підтвердження таких причин не надано. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого господарського суду.
8.18. У зв`язку з викладеним, суди попередніх інстанцій відхилили заявлені ФОП Кирпенко О. Ю. грошові вимоги до ФГ "Щурівське".
8.19. Заперечуючи проти ухвалених у цій справі судових рішень про відхилення грошових вимог, ФОП Кирпенко О. Ю. зазначала про те, що суди попередніх інстанцій помилково кваліфікували спірні правовідносини як безпідставне набуття боржником коштів скаржника, оскільки:
- як ФОП Кирпенко О. Ю. та ФГ "Щурівське" стверджували про отримання грошових коштів за договором позики (поворотної фінансової допомоги);
- договір № 150501 від 15.05.2017 вчинений сторонами в усній формі, він не визнаний недійсним,
8.20. Крім того, в касаційній скарзі зазначено про те, що ФОП Кирпенко О.Ю. відновила договір № 150501 від 15.05.2017 в односторонньому порядку, оскільки ФГ "Щурівське" заходів щодо відновлення договору, за яким здійснювало оплату, не вживало.
8.21. На переконання колегії суддів, наведені аргументи скаржника не узгоджуються між собою та є взаємовиключними, оскільки вказуючи про вчинення правочину щодо надання позики в усній формі, скаржник наголошує на відновленні цього договору, що можливо лише у випадку його первісного оформлення у письмовому вигляді.
8.22. Оскільки датою правочину самим скаржником вказано 15.05.2017, то у випадку вчинення договору в усній формі є незрозумілим яким чином і що саме відновив скаржник (сам зміст договору чи його окремі умови).
8.23. Стосовно помилкового застосування судами попередніх інстанцій положень статті 1212 ЦК України, колегія суддів враховує, що за встановленими у цій справі обставинами ФОП Кирпенко О. Ю. у заяві про визнання грошових вимог до боржника стверджувала про те, що договір позики, реквізити якого вказані у відповідному платіжному дорученні, відсутній, а тому вона вважає цей правочин таким, що є неукладеним (не існував взагалі).
8.24. За змістом статті 1046 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
8.25. Водночас положення частини першої статті 1047 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачають, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
8.26. Враховуючи суму, яка була перерахована одним платежем згідно з вказаним ФОП Кирпенко О. Ю. платіжним дорученням від 15.05.2017 № 14, а саме 550 000 грн, договір між сторонами мав бути укладений у письмовій формі в силу закону.
8.27. Між тим, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій скаржником заперечувався як факт існування самого договору позики, так і наявність підстави для перерахування вказаної суми коштів боржнику.
8.28. Як зазначалося вище, зважаючи на принцип диспозитивності та змагальності господарського судочинства, заявник сам визначає підстави заявлених ним вимог та докази, які, на його думку, підтверджують такі вимоги.
8.29. Зміна скаржником первісно вказаних ним підстав щодо заявлених грошових вимог до боржника не може бути розцінена як неправильна кваліфікація судами попередніх інстанцій правовідносин сторін, адже суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати його заяви чи скарги міркуваннями та/або обґрунтуванням відповідних підстав, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане би призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальність та диспозитивність.
8.30. Відповідно до частини першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
8.31. Оскільки скаржником не спростовано висновків судів попередніх інстанцій про відсутність правової підстави набуття боржником спірної суми грошових коштів від ФОП Кирпенко О. Ю., колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про помилкове застосування до правовідносин сторін статті 1212 ЦК України.
8.32. Відносно посилання в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.10.2023 у справі № 761/13656/20, колегія суддів зазначає наступне.
8.33. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
8.34. При цьому, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
8.35. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
8.36. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ФОП Кирпенко О. Ю. вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 1212 ЦК України, викладених у постановах від 19.10.2023 у справі № 761/13656/20, від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі № 363/3555/17, від 22.12.2021 у справі № 465/5790/17, від 13.04.2023 у справі № 910/13367/19 (910/13951/21).
8.37. При цьому, як висновок про застосування наведеної норми ЦК України, скаржник наводить положення статті 1212 ЦК України та узагальнюючі висновки Верховного Суду щодо виникнення зобов`язання з безпідставного набуття майна.
8.38. Між тим, обґрунтування подібності правовідносин у перерахованих скаржником рішеннях Верховного Суду з посиланням на встановлені у вказаних судових справах обставини та докази, оцінку яким було надано при ухваленні відповідних рішень, а також їх співвідношення з обставинами та доказами у справі, що переглядається, не зазначено.
8.39. Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги в зазначеній частині як необґрунтовані та такі, що не доводять неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій.
8.40. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо початку періоду прострочення боржника та перебігу позовної давності за змістом касаційної скарги не спростовано. Заперечуючи відхилення своїх грошових вимог, скаржник не наводить власного розрахунку моменту, з якого вона вважає розпочався перебіг позовної давності, як і не наводить поважності причин пропуску такого строку.
8.41. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
8.42. Решта доводів скаржника не спростовує наведеного у цій постанові, не доводить неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права чи неврахування під час ухвалення оскаржуваних судових рішень відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
8.43. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.44. Оскільки доводи касаційної скарги під час касаційного перегляду не підтвердилися, скарга задоволенню не підлягає.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
9.2. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані у цій справі судові рішення - без змін.
9.3. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кирпенко Олени Юріївни залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2026 у справі № 927/1516/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк

Згадані норми: ЦК України, ст. 1212; ЦК України, ст. 16; ЦК України, ст. 530; ЦК України, ст. 1049; ЦК України, ст. 1047; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.