# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 924/673/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 924/673/25
Дата ухвалення: 2026-10-21
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 140832108
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140832108
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140832108

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року
м. Київ

cправа № 924/673/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Власова Ю. Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича
на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2026 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер''
до Фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича
про стягнення 743 944,41 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог та заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
1.1. У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебувала справа № 924/673/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'' (далі - ТОВ ''Автолідер'', Товариство, позивач) до Фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича (далі - ФОП Дунаєвський В. В., Підпрємець, відповідач, скаржник) про стягнення 556 172,00 грн попередньої оплати (авансу), 84 425,80 грн штрафу, 19 167,02 грн 3% річних та 19 167,02 грн інфляційних втрат.

1.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25 позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Дунаєвського В. В. на користь ТОВ "Автолідер" 556 172,00 грн попередньої оплати (авансу), 83 425,80 грн штрафу, 84 179,59 грн інфляційних втрат, 19 16702 грн 3% річних та 11 144,17 грн витрат зі сплати судового збору. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 000,00 грн штрафу відмовлено.

1.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026, апеляційну скаргу ФОП Дунаєвського В. В. задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25 в частині стягнення 83 425,80 грн штрафу, 84 179,59 грн інфляційних втрат, 19 167,02 грн 3 % річних та 4 469,93 грн витрат зі сплати судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25 залишено без змін.

1.4. ФОП Дунаєвський В. В. (заявник) 27.05.2026 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25 за нововиявленими обставинами, в якій просив суд:
- скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ ''Автолідер'' у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 556 172,00 грн попередньої оплати, або вирішити питання відповідно до встановлених судом нововиявлених обставин;
- зупинити виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 та виконавчих документів до завершення розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами;
- викликати та допитати як свідка генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю ''Альфа Гарант ЛЛС'' (далі - ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'') Слободяна В. П. щодо обставин отримання, використання та походження проєктних матеріалів ФОП Дунаєвського В. В.

1.5. Заява обґрунтована тим, що листом ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17 підтверджуються обставини щодо отримання та часткового використання розроблених Підприємцем проєктних матеріалів під час виготовлення детального плану території.

1.6. За твердженням заявника, під час первісного розгляду справи судами досліджувалися матеріали початкового варіанта проєкту орієнтовною площею близько 2 000 кв. м, тоді як після завершення судового розгляду справи йому стало відомо про використання третіми особами істотно доопрацьованого варіанта проєкту загальною площею близько 42 000 кв. м.

1.7. На думку ФОП Дунаєвського В. В., зазначені обставини підтверджують факт виконання ним значно більшого обсягу проєктних робіт, ніж той, що оцінювався судами під час розгляду справи та відповідно, ставлять під сумнів висновок судів про відсутність належного підтвердження відповідачем виконання своїх договірних зобов`язань.

1.8. На переконання заявника, зазначені обставини є істотними, оскільки їх урахування виключало б можливість стягнення спірної суми авансу та, відповідно, могло призвести до ухвалення іншого рішення у справі. Водночас ці обставини існували на момент розгляду справи, але об`єктивно не могли бути відомі заявнику, оскільки відповідна інформація отримана ним у листі ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17 та не розкривалася під час судового розгляду.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 19.06.2026 (суддя Димбовський В. В.), залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 (колегія суддів: Коломис В. В., Крейбух О. Г., Саврій В. А.), відмовив у задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та залишив в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25. У задоволенні заяви ФОП Дунаєвського В. В. про виклик свідка - відмовив.

2.2. Суди мотивували свої висновки тим, що обставини, на які посилається заявник, не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин. Лист ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17 по своїй суті є доказом, а не нововиявленою обставиною. Більше того, наведена у листі інформація фактично підтверджує обізнаність Підприємця з обставинами створення та руху відповідної документації, а тому могла бути отримана та подана Підприємцем до суду під час розгляду справи.

2.3. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що наведені у листі ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17 відомості стосуються використання проектних матеріалів третьою особою, яка не є стороною спірного договору, а відтак, безпосередньо не підтверджують виконання ФОП Дунаєвським В. В. зобов`язань саме перед ТОВ ''Автолідер'', оскільки не засвідчують ані виконання проектної документації у погодженому сторонами обсязі, ані передання її замовнику, ані прийняття останнім результату робіт. Крім того, посилання на часткове використання певних матеріалів під час виготовлення детального плану території не дає можливості ідентифікувати їх як результат робіт, виконаних за спірним договором та встановити обсяг належно виконаних відповідачем зобов`язань, у зв`язку із чим саме по собі існування окремих проектних напрацювань не є тотожним виконанню договору перед позивачем і не нівелює встановленої судами відсутності доказів передання замовнику погодженого результату робіт.

2.4. Також за висновком суду, не змінюють наведеної юридичної оцінки посилання заявника на площу доопрацьованого варіанта проекту, існування різних редакцій договорів, відмінність техніко-економічних показників, електронне листування та передання матеріалів для подальшого опрацювання, оскільки такі відомості стосуються обсягу і характеру виконаних проектних робіт. Тобто, обставин, які вже входили до предмета доказування та досліджувалися судами під час вирішення спору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі Підприємець, із посиланням на порушення судами норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 у цій справі, а справу направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд рішення від 07.11.2025 за нововиявленими обставинами.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. У поданій касаційній скарзі Підприємець, із посиланням на положення пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що судами неправильно застосовані положення пункту 1 частини другої та частини четвертої статті 320 ГПК України та порушені вимоги статей 86, 236 і 282 ГПК України. Допущені судами порушення унеможливили встановлення обставин, необхідних для правильного застосування статті 320 цього Кодексу.

4.1.2. На переконання скаржника, суди не врахували, що нововиявленою обставиною є не лист ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17, а обставини про які йдеться у його змісті, зокрема, щодо фактичного часткового використання та врахування конкретних архітектурно-планувальних рішень Підприємця у подальшій містобудівній документації, включно з просторово-планувальною організацією території та техніко-економічними показниками. Лист ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17 є доказом того, що відповідач свої зобов`язання перед позивачем виконав і ці обставини не були предметом дослідження судів під час прийняття судових рішень у цій справі.

4.1.3. За наведеного скаржник вважає, що у спірному випадку суди неправильно застосували положення частини четвертої статті 320 ГПК України, оскільки за відсутності встановлення судами обставин щодо факту використання результату робіт виконаних позивачем за договором, з огляду на висновки судів в ухвалених судових рішеннях у цій справі про недоведення Підприємцем обставин виконання робіт та передання їх позивачу, оперування судами поняттями "новий доказ" та "переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи" є безпідставним.

4.1.4. Також у своїх додаткових поясненнях (подані до Суду 06.10.2026) скаржник не погоджується із доводами відзиву на касаційну скаргу та посилаючись на фактичні обставини спору, які встановлені судом апеляційної інстанції (щодо розбіжностей примірників договору та подальше знищення позивачем оригіналу договору, неможливості проведення експертизи, тощо) наголошує на недобросовісності позиції позивача. За твердженням скаржника, ключовими доводами заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами є фактично питання часткового використання розроблених Підприємцем архітектурно-планувальних рішень під час розроблення містобудівної документації - детального плану території (ДПТ), а не сам факт отримання листа від 29.04.2026 № 17.

4.1.5. На переконання скаржника, суди у вирішенні його заяви виходили з того, що використання матеріалів третьою особою не підтверджує передання позивачу погодженого результату і не впливає на обов`язок повернути аванс. Однак на його думку, обставини щодо використання його результатів робіт при розробленні ДПТ тієї самої ділянки, внаслідок передачі креслень власнику ділянки, має безпосередній вплив на висновки судів щодо невиконання зобов`язань перед відповідачем та, відповідно, повернення всієї суми авансу.

4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. ТОВ ''Автолідер'' у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.2.2. У своїх додаткових поясненнях (подані до Суду 14.10.2026) ТОВ ''Автолідер'' наголошує на тому, що обставини на які посилається Підприємець у своїй заяві не спростовують висновків судів та спрямовані на ревізію встановлених юридичних фактів щодо невиконання ним свої зобов`язань за договором.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Під час розгляду справи судами встановлено такі фактичні обставини спору, зокрема:
- 01.07.2025 ТОВ ''Автолідер'' звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Підприємця про стягнення 743 944,41 грн;
- ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.07.2025 відкрито провадження у справі № 924/673/25 та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження;
- у підготовчому засіданні 05.08.2025 місцевий господарський суд постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання;
- ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.09.2025 зустрічну позовну заяву ФОП Дунаєвського В. В. від 10.09.2025 разом із доданими до неї документами повернуто заявнику;
- із протоколу судового засідання від 03.10.2025 № 5222031 вбачається, що місцевий господарський суд залишив без задоволення клопотання ТОВ ''Автолідер'' про приєднання доказу до матеріалів справи та клопотання ФОП Дунаєвського В. В. про долучення доказів, оскільки їх подано з недотриманням встановлених процесуальним законом строків, а заяв про поновлення таких строків учасниками справи не подано;
- того ж дня місцевий господарський суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті;
- рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 позов ТОВ ''Автолідер'' до ФОП Дунаєвського В. В. про стягнення 743 944,41 грн, задоволено частково. Присуджено до стягнення з ФОП Дунаєвського В. В. на користь ТОВ ''Автолідер'' 556 172,00 грн - попередньої оплати (авансу), 83 425,80 грн - штрафу, 84 179,59 грн - інфляційних втрат, 19 167,02 грн - 3 % річних, 11 144,17 грн - витрат по оплаті судового збору. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 000,00 грн - штрафу відмовлено;
- постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026, серед іншого, апеляційну скаргу ФОП Дунаєвського В. В. задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25 в частині стягнення 83 425,80 грн штрафу, 84 179,59 грн інфляційних втрат, 19 167,02 грн 3 % річних, 4 469,93 грн витрат по оплаті судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25 залишено без змін;
- Верховний Суд ухвалою від 08.06.2026 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Дунаєвського В. В. на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у цій справі;
- ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 повернуто ФОП Дунаєвському В. В. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі № 924/673/25.

5.2. ФОП Дунаєвський В. В. (заявник) 27.05.2026 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/673/25 за нововиявленими обставинами, в якій просив суд: скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ ''Автолідер'' у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 556 172,00 грн попередньої оплати, або вирішити питання відповідно до встановлених судом нововиявлених обставин; зупинити виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 та виконавчих документів до завершення розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами; викликати та допитати як свідка генерального директора ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' - Слободяна В. П. щодо обставин отримання, використання та походження проектних матеріалів ФОП Дунаєвського В. В.

5.3. В обґрунтування заяви ФОП Дунаєвський В. В. посилався на лист ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17, у якому зазначено про отримання та часткове використання розроблених ним проектних матеріалів під час виготовлення детального плану території.

5.4. За твердженням заявника, під час первісного розгляду справи судами досліджувалися матеріали початкового варіанта проекту орієнтовною площею близько 2 000 кв. м, тоді як після завершення судового розгляду йому стало відомо про використання третіми особами істотно доопрацьованого варіанта проекту загальною площею близько 42 000 кв. м.

5.5. На думку ФОП Дунаєвського В. В., зазначені обставини підтверджують виконання ним значно більшого обсягу проектних робіт, ніж той, що оцінювався судами та ставлять під сумнів висновок про відсутність належного підтвердження виконання договірних зобов`язань, а тому є істотними для правильного вирішення спору.

5.6. Суди встановили, що правовідносини, які виникли на підставі договору підряду від 08.01.2024 №1п щодо розроблення проектної документації були предметом судового розгляду в цій справі. Підставою позову стало те, що позивач здійснив авансовий платіж в сумі 556 172,00 грн, а відповідач не виконав роботи в узгоджений сторонами строк (до 15.04.2024).

5.7. Водночас наведені у листі ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17 відомості стосуються використання проектних матеріалів третьою особою, яка не є стороною спірного договору та безпосередньо не підтверджують виконання ФОП Дунаєвським В.В. зобов`язань саме перед ТОВ ''Автолідер'', оскільки не засвідчують ані виконання проектної документації у погодженому сторонами обсязі, ані передання її замовнику, ані прийняття останнім результату робіт. Крім того, обставини, пов`язані з переданням розроблених ФОП Дунаєвським В. В. проектних матеріалів ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' та їх використанням під час розроблення детального плану території, були відомі заявнику.

5.8. Суди, розглянувши заяву ФОП Дунаєвського В. В. про перегляд рішення від 07.11.2025 за нововиявленими обставинами, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги цієї заяви, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли до висновку про відсутність правових підстав для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.

5.9. За висновками судів, оскільки питання виконання ФОП Дунаєвським В.В. проектних робіт уже було предметом судового дослідження, наведені ним у заяві матеріали фактично становлять нове доказове обґрунтування раніше заявлених заперечень проти позову, однак підтверджують існування самостійної матеріально-правової обставини, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи. Отримання ФОП Дунаєвським В. В. листа ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' після завершення судового розгляду свідчить лише про час одержання нового доказу, однак не надає викладеним у ньому відомостям ознак нововиявленої обставини, оскільки визначальним для застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України є існування істотного матеріально-правового факту, який об`єктивно не міг бути відомий заявникові та був би здатний спростувати обставини, покладені в основу остаточного судового рішення.

5.10. Заявник, посилаючись на власну участь у розробленні та доопрацюванні різних варіантів проекту, електронне листування між учасниками проекту і передання відповідних матеріалів для подальшого використання, фактично підтверджує свою обізнаність з обставинами створення та руху відповідної документації, тоді, як доказів існування перешкод для звернення під час первісного розгляду справи до ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' або інших учасників проекту з метою отримання відомостей про використання цих матеріалів суду не надав. Відтак, саме лише одержання відповідного листа після набрання судовим рішенням законної сили не підтверджує об`єктивної неможливості своєчасного встановлення заявлених обставин, позаяк матеріали справи не містять доказів того, що ФОП Дунаєвський В. В. вчиняв залежні від нього дії для отримання такої інформації під час вирішення спору по суті.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

6.3. Склад судової колегії змінювався, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, який наявний у матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви Підприємства про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

7.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, крім випадків, обумовлених частиною четвертою статті 300 ГПК України.

7.4. У вирішенні доводів касаційної скарги щодо правильності застосування судами пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, Верховний Суд виходить з такого.

7.5. Відповідно до положень частин першої, другої та п`ятої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

7.6. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

7.7. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

7.8. У вирішенні доводів касаційної скарги Верховний Суд у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вважає за необхідне застосувати правові висновки Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду, зокрема такого змісту:
"… Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення" (див. пункти 7.4., 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2026 у справі № 361/161/13-ц).

7.9. Звертаючись із заявою Підприємець підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначив, зокрема, пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

7.10. У застосуванні приписів пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України Верховний Суд сформулював чіткі та послідовні правові позиції (аналогічної за змістом норми - пункту 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України) і які Суд у вирішенні питання правильності застосування цієї норми враховує, у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та зазначає:
- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17);
- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17);
- нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам судового процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20);
- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
- нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

7.11. Верховний Суд також неодноразово наголошував, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

7.12. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

7.13. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

7.14. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

7.15. Судова система ґрунтується, зокрема, на принципі правової визначеності, реалізація якого має на меті забезпечення стабільності правового регулювання наявних правовідносин, щоб кожен з їх учасників міг бути впевненим у незмінності свого правового статусу, набутих прав та обов`язків. З огляду на це зміна правової позиції суду в інших подібних справах, так само як і встановлення під час розгляду справ, у яких беруть участь інші сторони, певних конкретних обставин, що стосуються саме цих сторін, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України.

7.16. Верховний Суд зауважує, що такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

7.17. Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

7.18. У рішенні від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" ЄСПЛ наголосив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення).

7.19. Верховний Суд враховує та зазначає, що здійснивши в повному обсязі оцінку доводів заяви ФОП Дунаєвського В. В. про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, суди встановили, що правовідносини, які виникли на підставі договору підряду від 08.01.2024 №1п щодо розроблення проектної документації були предметом судового розгляду в цій справі. Підставою позову стало те, що позивач здійснив авансовий платіж в сумі 556 172,00 грн, а відповідач не виконав роботи в узгоджений сторонами строк (до 15.04.2024). Тобто питання щодо належного та /або часткового виконання відповідачем (заявником) своїх зобов`язань за договором перед позивачем вже було предметом оцінки судів під час розгляду справи. Водночас наведені у листі ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 відомості (часткове використання певних матеріалів під час виготовлення детального плану території та інформація щодо використання проєктних матеріалів відповідача третьою особою, яка не є стороною спірного договору) безпосередньо не підтверджують повного або часткового виконання ФОП Дунаєвським В. В. зобов`язань саме перед ТОВ ''Автолідер''. Крім того, обставини, пов`язані з переданням розроблених ФОП Дунаєвським В. В. проєктних матеріалів ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' та їх використанням під час розроблення детального плану території, були відомі заявнику. Тобто, наведені у заяві обставини фактично становлять нове доказове обґрунтування раніше заявлених заперечень проти позову, а не підтверджують існування самостійної матеріально-правової обставини, яка не була встановлена судами та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи. Відтак, саме лише одержання відповідного листа після набрання судовим рішенням законної сили не підтверджує об`єктивної неможливості своєчасного встановлення заявлених обставин, позаяк матеріали справи не містять доказів того, що ФОП Дунаєвський В.В. вчиняв залежні від нього дії для отримання такої інформації під час первісного розгляду спору.

7.20. Встановивши вказане, зокрема, що доводи заяви Підприємця фактично зводяться лише до переоцінки доказів, які вже були оцінені судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 924/673/25 та об`єктивно могли бути подані під час вирішення спору, керуючись статтею 320 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшли обґрунтованого висновку, що наведені відповідачем у заяві обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 ГПК України, не спростовують факти, покладені в основу прийнятих судових рішень, а також зводяться до перегляду судового рішення, яке набуло законної сили, без належних правових підстав.

7.21. За наведеного Верховний Суд вважає, що господарські суди попередніх інстанцій встановивши, що наведені у заяві обставини не є нововиявленими в розумінні вимог статті 320 ГПК України, підставно відмовили у її задоволенні. При касаційному перегляді цієї справи Верховний Суд не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, на що помилково посилається скаржник у касаційній скарзі.

7.22. Водночас доводи ФОП Дунаєвського В. В., що зазначені у листі ТОВ ''Альфа Гарант ЛЛС'' від 29.04.2026 № 17 обставини та факти часткового використання та врахування конкретних архітектурно-планувальних рішень Підприємця у подальшій містобудівній документації, у т.ч. і обставини щодо виконання ним значно більшого обсягу проектних робіт, ніж той, що оцінювався судами, не є нововиявленою обставиною, а є фактично новим доказом на підставі якого відповідач наводить нові заперечення проти позовних вимог та який, у свою чергу не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки не узгоджується з вимогами частини четвертої статті 320 ГПК України.

7.23. Верховний Суд зазначає, що згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

7.24. У своїх постановах Верховний Суд стало та послідовно сформулював правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема: не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову.

7.25. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18).

7.26. У постанові від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

7.24.1. За наведеного колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в межах розгляду цієї справи питання належного виконання / часткового виконання Підприємцем своїх зобов`язань перед позивачем розглядалося судами та відповідним обставинам суди надавали оцінку з урахуванням доказів та пояснень сторін, наявних у матеріалах справи. При цьому Суд також враховує, що обставини на які посилається скаржник існували станом на час розгляду справи судами і були відомі заявнику ще під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у цій справі (саме на ці обставини останній посилався, як на обґрунтування вимог апеляційної скарги).

7.27. Оскільки заявник не надав доказів наявності нововиявлених обставин, що дають підстави для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, а наведені ним обставини не є такими, що відповідають пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на правильному тлумаченні цієї норми права висновку і відмовили у задоволенні заяви ФОП Дунаєвського В. В. про перегляд рішення суду у справі № 924/673/25 за нововиявленими обставинами.

7.28. Верховний Суд наголошує, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правильності застосування норм процесуального права. Такі доводи зводяться лише до неправильного тлумачення вимог закону.

7.29. З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ФОП Дунаєвського В. В. про перегляд рішення суду у справі № 624/673/25 за нововиявленими обставинами, ухвалені відповідно до вимог процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.

7.30. Аргументи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу, беруться до уваги Судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

7.31. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Згідно із частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

8.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.4. Оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження не підтвердилася під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - залишенню в силі.

9. Судові витрати
9.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026у справі № 924/673/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Згадані норми: ЦПК України, ст. 423; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 320; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 304; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317; Закон «Про судоустрій і статус суддів», ст. 13
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.