# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 903/15/26

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 903/15/26
Дата ухвалення: 2026-10-22
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 140832140
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140832140
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140832140

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року
м. Київ

cправа № 903/15/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"
на рішення Господарського суду Волинської області
у складі судді Якушевої І.О.
від 27.05.2026
та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Крейбух О.Г., Павлюк І.Ю., Тимошенко О.М.
від 31.08.2026
у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк"
до Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"
про стягнення 2 469 434,75 грн неустойки,
за участю представників:
від позивача: Крисюк Ю.П.,
від відповідача: Собковський С.С.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про стягнення 2 469 434,75 грн неустойки за несвоєчасне виконання будівельних робіт за період з 13.12.2024 по 11.09.2025; 30 109,68 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, 37 041,52 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
Позов обґрунтовано несвоєчасним виконанням будівельних робіт відповідачем (підрядником) з його вини, що є підставою для застосування відповідальності передбаченої пунктом 12.4 договору від 19.04.2024 № 1-МЛ та стягнення на користь замовника неустойки.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.04.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" (замовник) та Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (підрядник) укладено договір підряду № 1-МЛ.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" є учасником програми "Енергодім" від ДУ "Фонд енергоефективності".
Предметом договору є капітальний ремонт з проведенням термомодернізації багатоквартирного житлового будинку ОСББ "Моноліт-Луцьк" на вул. Олеся Гончара, 3 в м. Луцьку, Волинської області.
Згідно з пунктами 1.1, 1.3 договору підрядник зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до умов договору роботу за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Якість роботи, виконаної підрядником, має відповідати умовам договору, вимогам проектної документації, розробленої і затвердженої замовником та вимогам Фонду енергоефективності.
Замовник у 2-денний строк, з дня підписання договору, передає підряднику затверджену проектно-кошторисну та іншу документацію, що необхідна останньому для виконання робіт (пункт 2.3 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору вартість виконання робіт (ціна роботи) визначаються у сумі 15 018 448,00 грн (п`ятнадцять мільйонів вісімнадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень, 00 коп.), без ПДВ. Ціна роботи визначається у договірній ціні, яка є невід`ємним елементом цього Договору. Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник може перерахувати підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання в розмірі до 40 % вартості обсягу робіт. Підрядник зобов`язується виконати роботи по отриманому авансу протягом одного місяця з дня його отримання. По закінченні вказаного терміну підрядник повертає невикористані суми авансу на розрахунковий рахунок замовника.
Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлені наступні строки виконання робіт:
- початок виконання робіт: 23 квітня 2024 року;
- закінчення робіт: 31 грудня 2024 року.
Строки виконання робіт зупиняються у разі наявності обставин, за які відповідає замовник, зокрема у разі ненадання проектно-кошторисної документації, затримки або невиконання договірних зобов`язань замовником та появи додаткових робіт (пункт 5.4 договору).
За змістом підпункту 11.1.1 договору підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконувати усі роботи в обсязі і в строк, передбачений цим договором у відповідності з будівельними нормами і правилами, а також здати роботи замовнику в стані, що відповідає проектно-кошторисній документації.
Підпунктом 11.2.1 договору визначено, що замовник зобов`язаний передати підряднику будівельний майданчик та затверджену проектно-кошторисну документацію, що необхідна останньому для виконання робіт, а також надати підряднику документи щодо права власності або користування (дозвіл власника на виконання робіт) об`єктом, де виконуватимуться підрядні роботи, у строки вказані у пункті 2.3 цього договору.
Згідно з пунктом 12.4 договору, у випадку несвоєчасного виконання будівельних робіт підрядником та/або порушення підрядником строку початку виконання будівельних робіт з його вини, підрядник сплачує на користь замовника неустойку за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від вартості невиконаних робіт. Для цілей цього пункту вартість невиконаних робіт розраховується як різниця між загальною вартістю будівельних робіт, що мають бути виконані за цим договором на момент визначення обсягів несвоєчасно виконаних робіт, та вартістю будівельних робіт, що фактично виконані підрядником та прийняті замовником.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 15.1 договору).
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений відтиском їх печаток.
22.04.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" відповідно до платіжної інструкції № 901 перерахувало на користь Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" авансовий внесок у розмірі 500 000,00 грн.
07.08.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк", відповідно до платіжної інструкції № 924, перерахувало на користь Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" авансовий внесок у розмірі 3 540 620,32 грн.
За твердженнями позивача, після отримання авансового внеску підрядник розпочав виконання робіт з термомодернізації багатоквартирного житлового будинку, однак на початку червня 2024 року роботи зупинив. Станом на 31.12.2024 роботи з капітального ремонту з проведенням термомодернізації багатоквартирного житлового будинку ОСББ "Моноліт-Луцьк" на вул. Олеся Гончара, 3 в м. Луцьку відповідачем завершені не були, акти виконаних робіт замовнику не надавалися. У березні та квітні 2025 року відповідач виконував окремі роботи, які згодом знову були зупинені.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору, зокрема невиконання робіт у межах отриманого авансу та неповернення невикористаних авансових коштів у строки, визначені пунктом 4.1 договору, а також на втрату можливості реалізації проєкту в межах програми "Енергодім", позивач 05.08.2025 на підставі пункту 17.1 договору в односторонньому порядку відмовився від договору підряду, про що повідомив відповідача листом, який отриманий останнім 11.08.2025.
Після припинення договору, 15.08.2025 відповідач надав позивачу довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2025 року на загальну суму 3 537 575,00 грн (форма КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року на загальну суму 3 537 575,00 грн (форма КБ-2в), підсумкову відомість ресурсів та розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2025 року на загальну суму 495 945,00 грн (форма КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року на загальну суму 495 945,00 грн (форма КБ-2в), підсумкову відомість ресурсів та розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в.
Загальна вартість виконаних робіт згідно з наданими відповідачем актами приймання виконаних будівельних робіт становить 4 033 520,00 грн.
У зв`язку з виникненням сумнівів щодо зазначених у наданих відповідачем документах обсягів та вартості робіт позивач замовив проведення судової будівельно-технічної експертизи.
За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи складено висновок № 1-12/25 від 30.12.2025, згідно з яким фактична вартість виконаних підрядником робіт становить 2 908 366,00 грн з ПДВ.
У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання будівельних робіт позивач звернувся до суду першої інстанції з цим позовом про стягнення 2 469 434,75 грн неустойки на підставі пункту 12.4 договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Волинської області рішенням від 27.05.2026 позов задовольнив частково. Стягнув з Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" 2 215 409,19 грн неустойки, 33 231,14 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. Відмовив у задоволенні позову про стягнення 254 025,56 грн неустойки, 30 109,68 грн витрат, пов`язаних з оплатою судової будівельно-технічної експертизи.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 рішення Господарського суду Волинської області від 27 травня 2026 року у справі № 903/15/26 змінено в частині розміру стягнутої неустойки, в решті рішення залишено без змін, викладено резолютивну частину рішення у такій редакції:
"1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (вул.Писаревського, 3А, м. Луцьк, Волинська область, 43008, код ЄДРПОУ 30659431) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" (вул. Олеся Гончара, 3, м. Луцьк, Волинська область, 43021, код ЄДРПОУ 36280000)
- 1 107 704 грн 60 коп. неустойки,
- 33 231 грн 14 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
3. У задоволенні позову про стягнення 1 361 729 грн 79 коп. неустойки відмовити, у стягненні 30109 грн 68 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судової будівельно-технічної експертизи, відмовити".
Судові рішення обґрунтовані тим, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду.
Відповідач, посилаючись на пункт 5.4 договору, стверджує про зупинення строку виконання робіт у зв`язку з ненаданням замовником належної проектно-кошторисної документації та появою додаткових робіт. Разом з тим матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з вимогами про надання проектно-кошторисної документації, а також доказів зупинення виконання робіт саме з цієї підстави. Відповідачем також не доведено конкретного періоду, протягом якого існували обставини, передбачені пунктом 5.4 договору, та на який відповідно мав бути зупинений строк виконання робіт.
Наявність у матеріалах справи двох варіантів робочого проекту - "АБ" та "АБ-1 з відм.", останній з яких передбачав роботи нижче нульової відмітки, також не спростовують факту порушення відповідачем строку виконання робіт, оскільки наявність двох варіантів проектної документації не підтверджує зупинення строку виконання робіт у розумінні пункту 5.4 договору, а відповідачем не доведено, протягом якого саме періоду вказані обставини унеможливлювали виконання ним договірних зобов`язань.
Обставини порушення відповідачем з 01.01.2025 строку виконання робіт за договором підряду знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість нарахування неустойки у розмірі 2 215 409,19 грн. Однак, враховуючи часткове виконання відповідачем основного зобов`язання, продовження сторонами фактичної взаємодії сторін після 31.12.2024, наявність двох варіантів проектної документації та додаткових робіт, а також відсутність доказів конкретного розміру збитків, завданих саме простроченням, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обставин, які мають істотне значення у розумінні частини 3 статті 551 ЦК України, та вважав за можливе зменшити розмір неустойки на 50 %.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 27.05.2026 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 у справі № 903/15/26, у якій просив їх скасувати у частині задоволення позову про стягнення неустойки та відповідних судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287, пункту 1, 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржником зазначено:
- апеляційний суд застосував статті 612, 613, 614, 875, 877, 883 ЦК України без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постанові від 13.07.2021 у справі № 910/14134/18 (а також сформульованого під час попереднього касаційного перегляду цієї справи постановою від 02.06.2020);
- застосовуючи статтю 75 ГПК України та посилаючись на постанову у пов`язаній справі № 903/171/26, апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду про те, що преюдиційне значення мають факти, а не правова оцінка, зокрема висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15 та постанові Верховного Суду від 16.04.2026 у справі № 910/14606/21.
Пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктами 1 і 3 частини третьої статті 310 ГПК України обґрунтовано тим, що суди не дослідили ключові докази щодо повноти, редакції та належного затвердження проектно-кошторисної документації, а клопотання про судову будівельно-технічну експертизу, необхідну для встановлення технічної обставини, було залишено без розгляду у суді першої інстанції та відхилено апеляційним судом за критерієм, який не відповідає статті 99 ГПК України.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій
Між сторонами спір виник з приводу виконання відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором будівельного підряду від 19.04.2024 № 1-МЛ.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Нормами статті 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.
Частиною другою статті 883 ЦК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обставини порушення відповідачем з 01.01.2025 строку виконання робіт за договором підряду знайшли своє підтвердження. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість нарахування неустойки у розмірі 2 215 409,19 грн. Однак, враховуючи часткове виконання відповідачем основного зобов`язання, продовження сторонами фактичної взаємодії сторін після 31.12.2024, наявність двох варіантів проектної документації та додаткових робіт, а також відсутність доказів конкретного розміру збитків, завданих саме простроченням, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обставин, які мають істотне значення у розумінні частини 3 статті 551 ЦК України, вважав за можливе зменшити розмір неустойки на 50 %.
Верховний суд вважає такі висновки передчасними з огляду на таке.
Відповідно до положень частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частинами першою та другою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21 вказав, з посиланням на постанову від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності.
Тобто надання оцінки обставинам своєчасності та повноти виконання замовником своїх обов`язків є обов`язковим для вирішення спору про нарахування неустойки підряднику, коли він посилається на наявність таких обставин.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 13.07.2021 у справі № 910/14134/18, на яку посилався відповідач у касаційній скарзі.
Проте судами попередніх інстанцій були допущені процесуальні порушення оскільки: суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам відповідача про те, що позивачем не надано доказів передачі відповідачеві в порядку та у строки визначені пунктом 2.3 договору повного, затвердженого, чинного і придатного для виконання робіт комплекту проектно кошторисної документації, враховуючи, що за умовами пункту 5.4 договору строки зупиняються при ненаданні замовником проектно-кошторисної документації, відсутності фінансування та появі додаткових робіт. За доводами відповідача на носії, який долучений позивачем до матеріалів справи, містилися окремі файли/креслення, відсутня загальна пояснювальна записка а також немає підтвердження повноти комплекту та його оформлення/затвердження як документації, що мала регулювати виконання договору станом на 19.04.2024 (час укладення договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами укладеного між сторонами договору будівельного підряду, замовник зобов`язаний передати підряднику будівельний майданчик та затверджену проектно-кошторисну документацію у строк, визначений пунктом 2.3 договору.
Відповідно до пункту 2.3 замовник у 2-денний строк, з дня підписання договору, передає підряднику затверджену проектно-кошторисну та іншу документацію, що необхідна останньому для виконання робіт.
Строки виконання робіт зупиняються у разі наявності обставин, за які відповідає замовник, зокрема у разі ненадання проектно-кошторисної документації, затримки або невиконання договірних зобов`язань замовником та появи додаткових робіт (пункт 5.4 договору).
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач визнав, що після отримання авансу підрядник розпочав виконання робіт з термомодернізації багатоквартирного житлового будинку. Однак, вже на початку червня 2024 року підрядник зупинив роботи. Станом на 31 грудня 2024 року роботи з капітального ремонту з термомодернізації багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Моноліт-Луцьк» на вул. Олеся Гончара, 3 в м. Луцьку відповідач не виконав роботи, актів виконаних робіт не надав.
Суди попередні інстанцій обмежилися висновком про підтвердження факту прострочення виконання відповідачем зобов`язання з 01.01.2025, який не спростовують доводи відповідача про відсутність його вини у порушенні строку виконання робіт.
Тобто обставини, які стали підставою для зупинки підрядником робіт, чи не є ці обставини такими за які відповідає замовник, суди попередніх інстанцій не встановили.
Крім того, спростовуючи доводи відповідача про те, що позивач не передав відповідачу належним чином затвердженої проектно-кошторисної документації, а тому несвоєчасне виконання будівельних робіт сталося не з вини відповідача, суд першої інстанції послався на те, що ним встановлено, що позивач надсилав відповідачу проектно-кошторисну документацію у застосунку Viber та на електронну пошту «energi.і@ukr.net». Скриншоти переписки додано позивачем до відповіді на відзив. Також позивач передав відповідачу проектно-кошторисну документацію й у паперовому вигляді. Складення актів приймання-передачі проектно-кошторисної документації не було передбачено договором.
У свою чергу, за висновками судів, відповідач, посилаючись на невиконання позивачем обов`язку з передачі проектно-кошторисної документації, не подав жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач звертався до позивача з вимогою передати документацію, а також доказів зупинення або припинення виконання робіт саме через відсутність проектно-кошторисної документації.
У той же час позивач на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором подав до суду:
1. Робочий проект капітального ремонту з проведення термомодернізації багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Моноліт-Луцьк» на вулиці Олеся Гончара, 3 в м. Луцьк Волинської області («АБ» перший варіант, в якому не включені роботи нижче нуля) в оригіналі у паперовій формі.
2. Зведений кошторис. Локальні кошториси до вищезазначеного Робочого проекту «АБ» в оригіналі у паперовій формі.
3. Експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво від 31.08.2022.
4. Робочий проект капітального ремонту з проведення термомодернізації багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Моноліт-Луцьк» на вулиці Олеся Гончара, 3 в м. Луцьк Волинської області («АБ-1 з відм. другий варіант, в якому включені роботи нижче нуля) в оригіналі у паперовій формі.
5. Зведений кошторис. Локальні кошториси до вищезазначеного Робочого проекту «АБ-1 з відм. в оригіналі у паперовій формі.
При цьому суди попередні інстанцій констатували, що обґрунтування чому позивач подає два варіанти робочих проектів, супровідний лист №3/2026 від 10.04.2026 не містить. Однак обставин які обумовили існування двох робочих проектів, а також того який саме робочий проект був переданий замовником відповідачеві, коли саме, чи були дотримані строки передачі проектно-кошторисної документації, встановлені договором, суди не встановили.
Також, суди попередніх інстанцій, пославшись на те, що складення актів приймання-передачі проектно-кошторисної документації не було передбачено договором, не дослідили та не вказали пункт договору який визначав, що передача відповідачеві проектно-кошторисної документації здійснюється через застосунок Viber чи на електронну пошту підрядника і такі дії є належним доказом виконанням замовником підпункту 11.2.1. договору.
Отже, заслуговують доводи відповідача про неналежне дослідження судами обставин про які вказував відповідач, а саме: що входило до електронного комплекту проектно-кошторисної документації, чому в ньому була відсутня загальна пояснювальна записка, докази належного затвердження саме переданого комплекту, яка з двох редакцій проекту була обов`язковою на 19.04.2024, яке значення має направлення другого проекту 14.05.2024, як ці обставини співвідносяться з пунктом 5.4 договору.
Вказане помилкове застосування судами попередніх інстанцій положень статей 875, 883 ЦК України у сукупності з залишенням поза увагою доводів відповідача про необхідність дослідження обставин своєчасності та повноти виконання замовником своїх обов`язків призвело до неповного з`ясування судами обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та ухвалення рішень, які не відповідають вимогам законності та обґрунтованості.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що робочий проєкт термомодернізації будинку був і залишається єдиним цілісним документом, а вся різниця між варіантами полягала виключно в актуалізації посилань у тексті пояснювальної записки на нові ДБН В.2.6-31:2021, перерахунку кошторисної вартості та зміні аркуша № 27 креслень графічної частини, де було відображено роботи нижче нульової відмітки (утеплення фундаменту). В обох варіантах проєктної документації міститься абсолютно одна й та сама загальна Пояснювальна записка проєкту № 23/2022, оскільки загальна площа об`єкта, стіни, дах, вікна та загальна інженерна концепція термомодернізації не зазнали жодних змін. Зміна одного аркуша № 27 креслень фундаменту та локального кошторису була суто технічним уточненням в межах одного об`єкта, яке жодним чином не перешкоджало і не могло перешкоджати Підряднику виконувати основні загальнобудівельні роботи вище нульової відмітки за первинним договірним графіком. Окрім того, технологічно роботи нижче нульової відмітки мали виконуватися після завершення утеплення фасадів будівлі, а щодо їх фінансування сторони досягли згоди укласти додаткову угоду після завершення основних робіт.
Однак наведені позивачем обставини підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи. Оскаржені судові рішення не містять висновків на підтвердження таких заперечень позивача.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то Верховний Суд вважає, що наведені скаржником твердження про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 75 ГПК України свого підтвердження не знаходять.
Суд апеляційної інстанції визнав преюдиційними встановлені у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 у справі № 903/171/26, ухваленої у спорі між тими самими сторонами щодо виконання договору підряду № 1-МЛ від 19.04.2024, обставини відповідно до яких відповідач не завершив виконання робіт у строк, визначений договором, а після 31.12.2024 сторони фактично продовжували виконання договірних зобов`язань, зокрема відповідач виконував окремі будівельні роботи у березні-квітні 2025 року. Такі обставини визнав і сам відповідач.
Оскаржене судове рішення не містить посилання на встановлення у справі № 903/171/26 обставин прострочення з 01.01.2025 строку виконання робіт за договором підряду саме з вини відповідача та про виконання замовником пунктів 2.3 і 5.4 договору. Висновки щодо наявності вини відповідача зроблені судом апеляційної інстанції за результатами оцінки обставин справи № 903/15/26.
Щодо незадоволення клопотання відповідача про судову будівельно-технічну експертизу, то незгода із відмовою у призначенні експертизи сама по собі не може бути підставою для висновку, що судом допущено у цій частині порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування оскарженого рішення.
Однак, враховуючи наведені вище порушення судами попередніх інстанцій вимог процесуального закону щодо повноти встановлення обставин справи, відповідач не позбавлений права ініціювати проведення такої експертизи під час нового розгляду справи. Необхідність призначення такої експертизи буде вирішуватися судами, виходячи з предмету доказування та наявності інших засобів доказування достатніх для встановлення фактичних даних, необхідних для вирішення спору, зокрема, для з`ясування обставин на які вказав суд касаційної інстанції у цій постанові.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в чсудовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувані судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
Ураховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки вони ухвалені за умови неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до сулу першої інстанції, оскільки в силу приписів статті 300 ГПК України касаційна інстанція обмежена у праві встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні, або додатково перевіряти докази, усунення наведених порушень неможливе на стадії касаційного розгляду.
Під час нового розгляду справи суд має взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи і залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір із належним обґрунтуванням мотивів і підстав такого вирішення у судовому рішенні.
Висновки Верховного Суду
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, такі недоліки не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції. Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини справи, що перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в оскарженій частині з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та направлення справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Судові витрати
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 27.05.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 у справі №903/15/26 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 1 107 704 грн 60 коп. неустойки скасувати.
3. Справу № 903/15/26 в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
4. В іншій частині рішення Господарського суду Волинської області від 27.05.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 у справі №903/15/26 залишити без змін.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
О. Кролевець

Згадані норми: ЦК України, ст. 551; ЦК України, ст. 612; ЦК України, ст. 613; ЦК України, ст. 614; ЦК України, ст. 875; ЦК України, ст. 877; ЦК України, ст. 883; ЦК України, ст. 526; ЦК України, ст. 629; ГПК України, ст. 310; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 75; ГПК України, ст. 99; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 236; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 316; ГПК України, ст. 317
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.