# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/32132/25 Суд: Касаційний адміністративний суд ВС Справа № 160/32132/25 Дата ухвалення: 2026-10-20 Вид судочинства: Адміністративне Ідентифікатор ЄДРСР: 140853577 Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140853577 Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140853577 Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення. ## Текст документа ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2026 року м. Київ справа № 160/32132/25 адміністративне провадження № К/990/38724/26 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський електро-механічний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 (суддя - Олійник В.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 (головуючий суддя - Шлай А.В., судді: Баранник Н.П., Круговий О.О.) у справі №160/32132/25. встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський електро-механічний завод» (далі - ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Східне міжрегіональне управління по роботі з ВПП) від 29.07.2025 №000/491/32-00-07-13 та №000/492/32-00-07-13. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управлінням по роботі з ВПП від 29.07.2025 №000/491/32-00-07-13. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управлінням по роботі з ВПП від 29.07.2025 № 000/492/32-00-07-13 в частині на суму 31 047 257,87 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Східне міжрегіональне управління по роботі з ВПП звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю. В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції застосовано положення статей 44, 198, 200 Податкового кодексу України без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2025 по справі № 240/8787/23, від 13.02.2025 по справі № 520/24195/21, від 12.02.2025 по справі № 810/3405/18, від 05.02.2025 по справі № 822/1856/17, від 05.02.2025 по справі № 826/13139/17, від 29.01.2025 по справі № 804/4134/18, від 15.01.2025 по справі № 804/11314/15, від 05.05.2023 по справі № 1340/5998/18, від 05.05.2023 по справі № 160/15514/20, від 21.01.2026 по справі № 560/15494/24, від 10.02.2026 по справі № 320/28354/24, від 22.01.2026 № 480/11265/23, від 25.02.2026 по справі № 640/21358/21, від 25.02.2026 по справі № 440/3890/24, від 12.03.2026 № 160/5956/24, від 05.03.2026 по справі № 320/12537/23, від 22.01.2026 по справі № 580/10660/24 та ін. У доводах касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про реальність господарських операцій по даній справі на підставі документів, оформлених між позивачем та його контрагентами. Вважає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, недоліки представленої первинної документації. Щодо господарських правовідносин з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» відповідач вказує, що серед кінцевих бенефіціарних власників вказаного підприємства є громадянка Російської Федерації, що вказано у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 та до якої цим рішенням застосовані санкції. Відтак операції по перерахуванню грошових коштів на адресу ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» підпадають під дію Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», та є нікчемними, а тому отримання позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування є неправомірним. Також відповідач посилається на наявність кримінального провадження № 62021000000000146. Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» з метою перевірки законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за квітень 2025 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.06.2025 № 450/32-00-07-13/38599254, в якому відображено висновки про порушення ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод»: абзацу а) пункту 198.1., пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 з урахуванням норм пункту 44.1 статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2025 року на суму 33 640 460 гривень, що в свою чергу призвело до порушення: абзацу б) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищене бюджетне відшкодування ПДВ заявлене на рахунок платника у банку в декларації з ПДВ за квітень 2025 року в розмірі 2 167 560 грн.; абзацу в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищене від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в квітні 2025 року в розмірі 31 472 900 грн. За наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про безпідставне документальне оформлення позивачем нереальних операцій з контрагентами ТОВ «Теплоарматура», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Спец Інфо», ТОВ «Омега Сталь», ТОВ «Протек СВ», а також нікчемності правочину, укладеному із ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». Доводи про нереальність господарських операцій ґрунтуються на відсутності технічної та матеріальної бази для виробництва товару, не встановлення фактичних виробників по ланцюгу придбання товарів, неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, недоліках представленої первинної документації. Відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування за деклараціями з ПДВ по операціям з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» відповідач обґрунтовує наявністю кримінального провадження № 62021000000000146 та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» та зазначає, що кінцевим, бенефіціарним власником акцій ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» є громадяни Російської Федерації. На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 29.07.2025 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №000/491/32-00-07-13, згідно з яким до ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 541 890,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 2 167 560,00 грн.; №000/492/32-00-07-13, згідно з яким ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31 472 900,00 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що спірні господарські операції є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю позивача, тоді як висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. Надаючи оцінку твердженням контролюючого органу про відсутність права ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ по операціям з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» за відповідні періоди, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх необґрунтованість, оскільки відповідачем не підтверджено обставин, які підпадають під сферу правового регулювання Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації». Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг. (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України). Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України). Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Згідно пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» із ТОВ «Теплоарматура», код ЄДРПОУ 44721189, 01.09.2022 укладено договір поставки № 866/22-сб та 30.08.2024 укладено договір поставки № 30/08/2024. На виконання вищевказаних договорів ТОВ «Теплоарматура» постачало на користь позивача товар, в тому числі труба ППР, рукав дюритовий, верхній душ, льон волокно, паста, стрічка, кріплення ППР, кран ППР, болти, гайки, вимикачі, патрубки, трійники латунні, ТЕН-блоки, сталеві відводи, гумові прокладки, котли, бочки, бак акумулятор, ємність вертикальна, гідроакумулятор, водонагрівач, хомути, вимикачі поплавкові, переходи, регулятори, фільтри, фланці, шпильки тощо. ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» укладено договір поставки № 01-06/24 від 01.06.2024 із платником ПДВ - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , предметом яких є постачання товару. На виконання вищевказаного договору ФОП ОСОБА_1 постачала на користь позивача товар, в тому числі свердла, свердлильні платини, різці, фрези, патрони, оправки, тримачі різців. ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» укладено договір поставки №0101-1/2025 від 01.01.2025 з ТОВ «ОМЕГА СТАЛЬ», код ЄДРПОУ 45042517, предметом яких є постачання товару на користь позивача. ТОВ «ОМЕГА СТАЛЬ» було надано ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» рахунок на оплату №295 від 08.04.2025 щодо оплати товару - лист 1х1219х2438 AISI 310S у кількості 25 кг. загальною вартістю з ПДВ - 12 999,90 грн. ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» укладено договір поставки №70 від 30.09.2024 з ТОВ «ПРОТЕК СВ», код ЄДРПОУ 42205963, предметом яких є постачання товару на користь позивача. 04.04.2025 до договору укладено специфікацію № 7 предметом якої є поставка на користь ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» заготовки капсульної втулки у кількості 6500 шт. загальною вартістю 1 625 832,00 грн. з ПДВ. ТОВ «СПЕЦ ІНФО» здійснило поставку товару: Окуляри з автозатемненням панорамні, з боковим оглядом на дужках у кількості 1 шт. загальною вартістю 792,00 грн. з ПДВ. На підтвердження виконання зазначених господарських операцій позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, сертифікати відповідності, паспорти тощо. Представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами. Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Східного міжрегіонального управління по роботі з ВПП під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено. Доводи податкового органу щодо відсутності/дефектності товарно-транспортних накладних обґрунтовано відхилено судами, оскільки складання товарно-транспортної накладної не за встановленою формою чи з помилками може свідчити про порушення правил перевезення вантажу, а не про нездійснення господарської операції, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлюють права та обов`язки, відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). До того ж, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів відповідності (якості), судами враховано, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення. Щодо взаємовідносин з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». У додатку №9 до Акту зазначено про взаємовідносини ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» із постачальником ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», код ЄДРПОУ 00186536. У рядку 16.1 декларації з ПДВ за квітень 2025 року (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) у загальній сумі 30 302 996,34 грн. У рядку 10.1 декларації (придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою) у загальній суми 2 252 260 грн. в т.ч.: квітень 2025 року в сумі 2 252 260 грн. з яких, відповідно до Додатка 2 до декларації: 2 167 560,00 грн. відображена у рядку 20.2.1. декларації (сума від`ємного значення підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку); 84 700,00 грн. відображена в рядку 21 декларації (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду). Відповідач наполягає на нікчемності цього договору, спираючись на інформацію, яка викладена в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 27.09.2023 по справі №344/17679/23 по кримінальному провадженню № 22023000060000466 від 04.05.2023 та в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 по справі №757/23355/22-к по кримінальному провадженню №62021000000000146 від 16.02.2021. Ця інформація зводиться до того, що невстановленні громадяни Російської Федерації та громадяни України через підконтрольні підприємства-нерезиденти та інших невстановлених фізичних та юридичних осіб здійснюють пряме чи опосередковане управління юридичними особами, які функціонують на території України та закордоном, і для реалізації злочинного задуму використовується, у тому числі, ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (кримінальне провадження № 22023000060000466). Також, протягом січня 2022 року по рахунках ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» здійснювались фінансові операції, пов`язані з переказами коштів на користь бюджетоутворюючих російських підприємств. Власниками ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» є п`ять компаній, які зареєстровані на Кіпрі. Кінцевим бенефіціарним власником однієї із цих компаній - «Венокс Холдінг Лімітед» є російська компанія, що є підставою для висновку про підконтрольність ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» громадянам російської федерації (кримінальне провадження №62021000000000146). Відтак, в Акті зроблено висновок, що взаємовідносини з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» (далі - Постанова КМУ № 187). Отже, ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» завищено податковий кредит по взаємовідносинам із постачальником ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» на суму 32 555 256 грн. Так, у Постанові КМУ № 187 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України» постановив: 1. Для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації. Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України: які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій; визначених розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. №812 Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1696); щодо яких за поданням міністерства, іншого державного органу у зв`язку з провадженням такими юридичними особами діяльності, необхідної для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України або подолання її наслідків, Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про тимчасове управління державою відповідними акціями, корпоративними правами або іншими правами участі (контролю), що належать Російській Федерації або особі, пов`язаній з державою-агресором; 2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна; 3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь Російської Федерації. 2. Установити, що: 1) правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними; 2) нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують мораторій, визначений пунктом 1 цієї постанови, забороняється. Державна реєстрація або інше визнання державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, забороняється. 3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану. Суд зазначає, що Постанова КМУ № 187 прийнята саме з метою посилення захисту інтересів держави Україна та припинення шляхів фінансування юридичних осіб, пов`язаних з Російською Федерацією, що неминуче призводить до опосередкованого фінансування неспровокованої військової агресії проти України, та встановлення мораторію на виконання зобов`язань за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, перед юридичними особами, у тому числі, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України, отже відповідні права не можуть встановлюватись, змінюватись або припинятись підзаконними нормативно-правовими актами. Положеннями підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами. В межах цієї справи не встановлено судами, що податковий орган реалізував своє право на звернення до суду з питань визнання правочинів між позивачем та ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», який є юридичною особою - резидентом України недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за спірними договорами, якими відповідач у спірних перевіряємих періодах вважав нікчемними, відповідно до Постанови КМ України № 187. Станом на час виникнення спірних правовідносин у спірний перевіряємий період ні Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 02.05.2015 № 389-VIII у відповідності до якого прийнята Постанова КМ України № 187, ні будь - який інший закон, зокрема і Податковий кодекс України не визнавав нікчемними господарські відносини укладеними між двома господарюючими суб`єктами, які є юридичними особами - резидентами України, що зареєстровані на перебувають на податковому обліку. З огляду на вимоги законодавства, яким врегульоване питання нікчемності правочинів, Постанова КМУ № 187 не є законом, а є підзаконним актом, який не містить положень щодо її впливу на взаємовідносини у податковій сфері, зокрема, щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Також, з наданих до матеріалів справи письмових доказів судами встановлено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Дніпроспецсталь» є Наталія Селіванова, Франція. Належність вказаної особи до громадянства Франції підтверджується долученою до матеріалів справи копію паспорту виданого 29.06.2018 Префектурою Айна Бург-Ан-Брес. Також надана структура власності ПрАТ «Дніпроспецсталь», інформація щодо акціонерів ПрАТ «Дніпроспецсталь» станом на 14.12.2022 (інформаційна довідка Національного депозитарію України вих. № 16/85), та листи надані акціонерами позивача - Boundryco Ltd., Crascoda Holdings Limited, Middleprime Limited, Gazaro Ltd., Wenox Holdings Limited (резиденти Кіпру), з яких не вбачається наявності у позивача кінцевого бенефіціарного власника, члена або учасника (акціонера), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, російської федерації, громадянина російської федерації, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій що під час здійснення господарських операцій позивач не міг передбачити прийняття вказаного нормативного акту та керувався даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. При цьому, не зважаючи на зауваження скаржником щодо перебування у складі засновників, учасників ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» певних фізичних та юридичних осіб, відносно яких є питання щодо приналежності (пов`язаності) їх до рф, то станом на час проведення податкових перевірок та ухвалення спірних податкових повідомлень - рішень, ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» не перебував під санкційними обмеженнями, які приймались РНБО та вводились в дію відповідним Указом Президента України. Також відповідач посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2022 по справі № 757/23352/22-к по кримінальному провадженню № 62021000000000146 від 16.02.2021 та зазначає, що суд при винесенні ухвали надав оцінку наявності достатніх обґрунтованих підозр щодо вчинення кримінального правопорушення ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». Крім того, в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року по справі № 757/23355/22-к зазначено обставини, які підпадають під пункт 1 та пункт 2 Постанови КМУ № 187. У зв`язку з вищенаведеним, на підставі підпункту в) пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення на загальну. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до положень частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте всупереч вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, надано не було. На теперішній час у суду відсутні відомості про наявність вироку у кримінальній справі чи будь-якого іншого кінцевого рішення у кримінальній справі. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено обставин, які мають наслідком відсутність права ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод» на отримання заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». Верховними Судом сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених вище норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, вказала наступне. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними, що встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог. В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі. За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - постановив: Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі №160/32132/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова Згадані норми: КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 78; КАС України, ст. 77; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 343; КАС України, ст. 350; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359; ПК України, ст. 201; ПК України, ст. 200; ПК України, ст. 44; ПК України, ст. 198; ПК України, ст. 14; ПК України, ст. 20 Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.