# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 334/1683/26

Суд: Касаційний цивільний суд ВС
Справа № 334/1683/26
Дата ухвалення: 2026-10-14
Вид судочинства: Цивільне
Ідентифікатор ЄДРСР: 140872030
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140872030
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140872030

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
Постанова
Іменем України

14 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 334/1683/26
провадження № 61-10004св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Мартєва С. Ю.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Ситнік О. М., Фаловської І. М.
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 30 квітня 2026 року, постановлену суддею Телегуз С. М., та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 липня 2026 року, ухвалену колегією суддів у складі Кочеткової І. В., Мінгазова Р. В., Полякова О. З.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2026 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (далі - АТ «ОГС «Запоріжгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути 736 550,62 грн вартості донарахованого необлікованого об`єму природного газу.
2. Позов мотивувало тим, що 16 червня 2023 року його працівники за місцем проживання відповідача здійснили перевірку стану підвідного газопроводу і виявили наявність несанкціонованого газопроводу, через який здійснювався незаконний відбір газу із газорозподільної мережі. За цим фактом на місці виявлення порушення склали відповідний акт, який задовольнила комісія АТ «ОГС «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, склавши акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Зміст ухвали місцевого суду
3. Ухвалою від 30 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя залишив позов АТ «ОГС «Запоріжгаз» без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
4. Суд керувався тим, що позивач та його представник - адвокат Грамчук М. О., належним чином повідомлені про розгляд справи, не з`явилися у підготовчі засідання, призначені на 15 та 30 квітня 2026 року, не надали доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи за їх відсутності, що перешкоджає розгляду цієї справи.
Зміст постанови апеляційного суду
5. Постановою від 14 липня 2026 року Запорізький апеляційний суд апеляційну скаргу АТ «ОГС «Запоріжгаз» залишив без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 30 квітня 2026 року - без змін.
6. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про належне повідомлення позивача і його представника про призначені на 15 та 30 квітня 2026 року підготовчі засідання.
Уважав, що місцевий суд дав правильну оцінку процесуальній поведінці позивача і його представника, врахував характер спірних правовідносин, визначені процесуальним законом скорочені строки розгляду справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 22 липня 2026 року АТ «ОГС «Запоріжгаз» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 30 квітня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 липня 2026 року, яку мотивувало порушенням судами норм процесуального права.
Просило скасувати оскаржені судові рішення і направити справу для продовження розгляду до місцевого суду.
Відомості про рух справи в суді касаційної інстанції та межі розгляду справи судом
8. Ухвалою від 10 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з місцевого суду.
В ухвалі зазначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (абзац шостий частини другої статті 389 ЦПК України).
9. 01 вересня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
10. Ухвалою від 09 жовтня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Заявник зазначив, що справа не містить виготовленої місцевим судом в автоматизованій системі документообігу суду судової повістки про виклик в судове засідання позивача на 30 квітня 2026 року, що унеможливило автоматичне надсилання до Електронних кабінетів учасників судового процесу повідомлення про розгляд справи за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Уважає, що АТ «ОГС «Запоріжгаз» та його представника належним чином і у встановленому законом порядку не повідомили про судове засідання, призначене на 30 квітня 2026 року. Отже, у справі немає ознак повторної неявки належним чином повідомленого позивача у підготовче засідання та відповідно й підстав для залишення позову без розгляду.
Позиція інших учасників справи щодо доводів касаційної скарги
12. Відповідач, належним чином повідомлений про касаційний перегляд справи, не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Межі розгляду справи касаційним судом
13. Суд касаційної інстанції розглядає скаргу за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 цього Кодексу).
14. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
15. Критерії оцінки правомірності оскарженого судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами в оскаржених судових рішеннях норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, наведених у касаційній скарзі
17. Залишаючи позов без розгляду місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, керувався тим, що належним чином повідомлене АТ «ОГС «Запоріжгаз» і його представник повторно не з`явилися у підготовче засідання, не повідомили про причини своєї неявки і не надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
На підтвердження належності їх повідомлення суди послалися на докази, розміщені на аркушах справи 66, 67, 71, 72, а саме: довідки про доставку документа в електронному вигляді - ухвали суду від 16 березня 2026 року до Електронних кабінетів АТ «ОГС «Запоріжгаз» та Грамчук М. О. (представника) [а. с. 66, 67]; довідки про доставку документа в електронному вигляді - «внесення дат слухання (підготовче провадження)» від 15 квітня 2026 року до Електронних кабінетів АТ «ОГС «Запоріжгаз» та Грамчук М. О. (а. с. 71, 72).
18. Основним аргументом заявника є те, що у справі немає сформованої в електронній формі повістки про виклик в судове засідання на 30 квітня 2026 року, а отже й належного доказу повідомлення про розгляд справи в цей день, що виключає повторність його неявки в судове засідання як належно повідомленого позивача.
19. Верховний Суд вважає такі доводи АТ «ОГС «Запоріжгаз» обґрунтованими з огляду на таке.
20. Відповідно до частин першої- шостої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
21. За пунктом 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
22. За частиною першою статті 129 ЦПК України судова повістка про виклик повинна містити:
1) ім`я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
2) найменування та адресу суду;
3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
4) назву справи, за якою робиться виклик;
5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв`язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
7) у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
8) зазначення обов`язку особи, яка одержала судову повістку в зв`язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;
9) роз`яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов`язок повідомити суд про причини неявки.
23. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) [абзац перший частини п`ятої статті 14 ЦПК України].
24. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
25. Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
26. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
27. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
Водночас позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Отже, норми частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такі висновки сформував Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц
28. У постанові від 02 вересня 2024 року № 367/7500/20, на яку послався заявник у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначив, що аргументи касаційної скарги про те, що представник позивача є адвокатом, а отже, має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд», куди надходили усі відомості і документи у справі, не заслуговують на увагу, оскільки у справі немає виготовленої судом першої інстанції в Автоматизованій системі документообігу суду судової повістки про виклик адвоката у судове засідання на 02 листопада 2023 року, що унеможливлювало автоматичне надсилання до Електронного кабінету чи на офіційну електронну адресу такому учаснику судового процесу повідомлення про розгляд справи за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
29. Повертаючись до обставин цієї справи, документи, на які послалися суди в обґрунтування належного, на їх думку, повідомлення позивача і його представника про судове засідання, призначене на 30 квітня 2026 року, а саме довідки про доставку документа в електронному вигляді - «внесення дат слухання (підготовче провадження)» від 15 квітня 2026 року до Електронних кабінетів АТ «ОГС «Запоріжгаз» та Грамчук М. О. , не є сформованими в Автоматизованій системі документообігу суду судовими повістками про виклик в судове засідання, не відповідають встановленому процесуальним законом змісту судової повістки, а отже, не є належним повідомленням учасника справи.
30. З огляду на це доводи касаційної скарги про відсутність належного, здійсненого в установленому порядку, повідомлення про розгляд справи, призначений на 30 квітня 2026 року, є обґрунтованими і дають підстави для висновку про порушення місцевим судом, з яким погодився апеляційний суд, норм статті 257 ЦПК України, позаяк наявні у справі докази не підтверджують факту повторної неявки позивача і його представника у підготовче засідання.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Щодо суті касаційної скарги
31. У цій справи суди помилково ототожнили електронний документ «внесення дат слухання (підготовче провадження)» із судовою повісткою/повідомленням, яка є встановленим (щодо форми змісту і правових наслідків) процесуальним законом документом, яким суд здійснює судові виклики і повідомлення, внаслідок чого дійшли такого, що не ґрунтується на нормах закону, висновку про належне повідомлення позивача.
32. За пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
33. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
34. З наведених вище підстав Верховний Суд вважає за неодмінне задовольнити касаційну скаргу АТ «ОГС «Запоріжгаз» і направити справу для продовження розгляду до місцевого суду.
Щодо судових витрат
35. Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
36. За правилом частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
37. Оскільки Верховний Суд направляє справу для продовження розгляду до місцевого суду, то він не здійснює розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» задовольнити.
2. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 30 квітня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 липня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач  С. Ю. Мартєв СуддіВ. М. Ігнатенко  С. О. Карпенко О. М. Ситнік І. М. Фаловська

Згадані норми: ЦПК України, ст. 257; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 128; ЦПК України, ст. 129; ЦПК України, ст. 14; ЦПК України, ст. 131; ЦПК України, ст. 223; ЦПК України, ст. 409; ЦПК України, ст. 411; ЦПК України, ст. 416; ЦПК України, ст. 141; ЦПК України, ст. 419
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.