# ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/483/25

Суд: Велика Палата Верховного Суду
Справа № 990/483/25
Дата ухвалення: 2026-09-23
Вид судочинства: Велика Палата ВС
Ідентифікатор ЄДРСР: 140912241
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140912241
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140912241

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 990/483/25
провадження № 11-260заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року (судді Мацедонська В. Е., Білак М. В., Загороднюк А. Г., Соколов В. М., Кашпур О. В.),
УСТАНОВИЛА
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
1.  ОСОБА_1 у жовтні 2025 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:
- визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, з якої на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);
- зобов`язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, з якої на третьому етапі кваліфікаційного іспиту вона набрала прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;
- зобов`язати ВККС внести зміни до пункту 3 рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал;
- внести зміни до додатка 4 пункту 3 рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп?25 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ВККС визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії графіки для виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей та набрала прохідний бал, а саме ОСОБА_1 .
2.  ОСОБА_1 обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що пункт 9 рішення Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 в частині установлення обмежень кількості кандидатів на посаду судді, які допускаються до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, суперечить нормам чинного законодавства, порушує принципи та ієрархію нормативно-правових актів, оскільки частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII має вищу юридичну силу, ніж згадане рішення № 162/зп-25 у частині установлення означених обмежень, а також порушує право позивачки як кандидата на посаду судді, який успішно склав кваліфікаційний іспит у частині проходження тестування когнітивних здібностей, набравши середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей, установлений ВККС - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.
3. Протиправні дії Комісії, які знайшли прояв у відмові в допуску позивачки до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації, мали наслідком припинення її участі у зазначеному доборі, що в широкому розумінні слід трактувати як рішення про відмову в допуску до професії судді, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.
4. Комісія створила ризик порушення принципу передбачуваності іспиту та рівності умов для кандидатів, оскільки 05 вересня 2025 року на вебсайті опубліковано 9 додаткових нових «Прикладів завдань тестування когнітивних здібностей», тобто за 3 календарні дні до проведення тестування (09 вересня 2025 року), що створило нерівні умови складення тестування, оскільки деякі з кандидатів, які складали тестування першими за алфавітним порядком, не були повідомлені про наявність нових прикладів завдань. Зазначене позбавило учасників достатнього часу для ознайомлення з реальною методикою, особливо з урахуванням того, що вона істотно відрізнялася від довідкової інформації, зазначеної у додатку 3.
5. Додатки 2 та 3 підтверджують, що тестування містить 40 завдань та триває 30 хвилин. Хоч у додатку 2 чітко деталізовано розподіл завдань за типами: вербальне мислення - 20, абстрактне - 12, логічні завдання - 8, втім у додатку 3 такої конкретики немає, що унеможливило точне планування часу та стратегії виконання тесту. Це створило ризик порушення принципу передбачуваності іспиту та рівності умов для кандидатів. Аналогічно це стосується інформації щодо рівня складності завдань, оскільки у додатку 3 зазначено лише обсяг текстових уривків (200-300 слів). Така невідповідність створила ризик непрозорості, оскільки кандидати не могли заздалегідь оцінити реальний рівень складності тесту та належно підготуватися.
6. Зазначеними діями Комісія порушила принцип законності, рівності, пропорційності та обґрунтованості, а також змінила правила під час тестування, що своєю чергою підтверджує протиправність дій Комісії та є підставою для допуску ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
7. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі також - добір).
8. З метою участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеного 11 грудня 2024 року, та з наміром бути переведеними до іншого місцевого суду звернулося 9 337 осіб, зокрема й ОСОБА_1 .
9. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначила таку послідовність етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит):
перший етап - тестування знань з історії української державності;
другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
третій етап - тестування когнітивних здібностей;
четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
10.  ОСОБА_1 успішно склала тестування знань з історії української державності і тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду, у зв`язку із чим її допущено до третього етапу - тестування когнітивних здібностей.
11. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту.
Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту (далі - Методика).
Встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду,- 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.
12. Згідно з визначеним та оприлюдненим графіком з 09 до 17 вересня 2025 року Комісія провела тестування когнітивних здібностей
13. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09 - 17 вересня 2025року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).
14. Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого адміністративного суду - 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого господарського суду - 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого загального суду - 2 851 кандидат на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.
15. У додатку 1 до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, зазначена така інформація: під порядковим номером 4 216 учасник ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - загальна, дата складання тестування - 16 вересня 2025 року, код учасника - K169CE1A2D13CE81, бал учасника - 34,41, результат етапу кваліфікаційного іспиту - успішно складено.
16. Позивачка, не погодившись із діями Комісії, які полягають у недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації, звернулася до Верховного Суду з цим позовом.
Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції
17. Рішенням від 12 травня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову  ОСОБА_1 .
18. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Закон № 1402-VIII розрізняє поняття «середній допустимий бал» та «прохідний бал». Набрання середнього допустимого бала свідчить про успішне складання іспиту, але не тотожне набранню прохідного бала, який відповідно до статті 74 Закону № 1402-VIII дає право на проходження до наступного етапу. Ототожнення цих понять фактично нівелює обов`язок Комісії, визначений Законом № 1402-VIII, урахувати при установленні прохідного бала кількість посад, щодо яких оголошено добір.
19. Комісія зобов`язана установити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі, що нею і було зроблено. Установлюючи прохідний бал, Комісія не зазначила його в остаточному числовому вираженні, а пов`язала прохідний бал із дотриманням двох обов`язкових умов (набрання мінімально допустимого бала та потрапляння по рейтингу до визначеного Комісією числа кандидатів).
20. За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, установлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, становив 34,68. Водночас позивачка за результатами третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) набрала 34,41 бала, що свідчить про те, що вона не набрала прохідного бала, а отже, правомірно не була допущена до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду).
21.  ОСОБА_1 була обізнана про умови добору, визначені Комісією, зокрема і про установлений відповідачем прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту. Проте до ухвалення рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/25-зп позивачка не оскаржувала установлений Комісією прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту. До того ж за аналогічним принципом Комісія визначила прохідний бал для першого та другого етапів кваліфікаційного іспиту (тестування історії української державності та тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду), які позивачка склала успішно. Однак, незважаючи на однаковий підхід до визначення прохідного бала для всіх етапів кваліфікаційного іспиту, позивачка не оскаржувала до суду рішення Комісії, яким установлено відповідні прохідні бали, що свідчить про те, що вона погоджувалася з умовами, визначеними Комісією.
22. Закон № 1402-VIII розрізняє поняття «середній допустимий бал» та «прохідний бал». Набрання середнього допустимого бала свідчить про успішне складання іспиту, але не тотожне набранню прохідного бала, який відповідно до статті 74 Закону № 1402-VIII дає право на проходження до наступного етапу. Ототожнення цих понять фактично нівелює обов`язок Комісії, визначений Законом № 1402-VIII, урахувати при установленні прохідного бала кількість посад, щодо яких оголошено добір.
23. Жодної дискримінації кандидатів за обраною спеціалізацією (з огляду на відмінний прохідний бал для кожної) суд не встановив, оскільки оголошення добору в межах трьох спеціалізацій об`єктивно зумовлює проведення процедур кваліфікаційного іспиту окремо в межах кожної з них, а також здійснення допуску кандидатів до кожного наступного етапу кваліфікаційного оцінювання саме в межах відповідної спеціалізації, з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів.
24. Також суд відхилив доводи позивачки про відмову в допуску до професії судді та втручання у її право на повагу до приватного життя, оскільки кваліфікаційний іспит як складова процедури добору на посаду судді за своєю правовою природою є конкурентною процедурою, яка передбачає установлення чітких, наперед визначених та однакових для всіх учасників критеріїв оцінювання. Одним із таких критеріїв є прохідний бал, що виконує функцію об`єктивного порогового показника, недосягнення якого унеможливлює подальшу участь кандидата у відповідному етапі добору. Встановлення чіткої межі між кандидатами, які подолали прохідний бал, і кандидатами, які його не досягли, є неминучим елементом будь-якої конкурсної процедури. За таких умов лише сам факт того, що окремі кандидати не долають прохідного бала, не можна розцінювати як порушення їхніх прав. Такий результат не є проявом дискримінації чи обмеженням доступу до посади судді, а є наслідком об`єктивного застосування законодавчо встановленої процедури оцінювання.
25. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції зробив висновок, що оскаржуване рішення та дії ВККС є правомірним, а доводи позивачки не спростовують їх законності.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
26.  ОСОБА_1 10 червня 2026 року засобами поштового зв`язку подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року, у якій, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просить його скасувати й ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, а також стягнути понесені нею судові витрати з відповідача.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивачки
27. ОСОБА_1 обґрунтовувала вимоги апеляційної скарги тим, що частина п`ята статті 74 Закону № 1402-VIII вичерпно визначає умови, за яких кандидат вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з відповідної спеціалізації: для першого та другого етапів такою умовою є набрання не менше 75 відсотків максимально можливого бала, а для тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності - набрання середнього допустимого бала, встановленого Комісією. Жодних інших умов успішного проходження окремого етапу кваліфікаційного іспиту, зокрема кількісного обмеження, пов`язаного з числом вакантних посад, закон не визначає та не наділяє ВККС повноваженнями на встановлення такого обмеження. Оскільки вона набрала більше встановленого Комісією середнього допустимого бала (34,41 бала за визначеного порогу 33 бали), то в силу прямої вказівки закону успішно пройшла третій етап іспиту, а тому Комісія була зобов`язана допустити її до виконання практичного завдання.
28. Обов`язок ВККС ураховувати кількість посад, щодо яких оголошено добір, при встановленні прохідного бала стосується визначення результатів кваліфікаційного іспиту в цілому з метою допуску кандидатів до наступного етапу добору (проведення спеціальної перевірки), а не результатів окремих етапів іспиту. Застосування Комісією порядку, встановленого частиною шостою статті 74 Закону № 1402-VIII, до визначення результатів третього етапу суперечить частині п`ятій цієї статті, якою порядок оцінювання такого етапу вже визначено вичерпно, а встановлення додаткових обмежень не відповідає компетенції ВККС, окресленій законом. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органам державної влади дозволено вчиняти лише ті дії, що прямо передбачені законом, а тому встановлення Комісією додаткової умови допуску, не передбаченої статтею 74 Закону № 1402-VIII, є перевищенням її повноважень.
29. Необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на неможливість застосування чинного на момент складення іспиту Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженим рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), відповідно до якого прохідний бал за тестування когнітивних здібностей прямо визначено як тотожний середньому допустимому балу, встановленому Комісією.
30. Тестування когнітивних здібностей є єдиним для всіх спеціалізацій і складається кандидатом один раз, однак Комісія при формуванні окремих рейтингів за спеціалізаціями врахувала таких кандидатів кілька разів, що штучно збільшило загальну кількість «учасників» із фактичних 3524 осіб, які набрали прохідний бал, до 4 344 і водночас призвело до підвищення порогових показників за кожною спеціалізацією (35,58 - для адміністративної, 37,79 - для господарської, 34,69 - для загальної) понад установлені 33 бали. Наслідком цього стало те, що 475 кандидатів, які успішно склали тестування, не були допущені до наступного етапу, витіснені не реальними конкурентами, а повторним обліком одних і тих самих осіб у декількох рейтингах, а загальна кількість фактично допущених осіб (3049) виявилася меншою за квоту, яку Комісія сама встановила рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (3 600 осіб, тобто вдвічі більше прогнозованих вакансій). Це свідчить про порушення принципу рівності учасників добору, оскільки жодне рішення чи нормативний акт Комісії не передбачає обчислення одного кандидата як декількох окремих учасників. До того ж під час етапу тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації Комісія взагалі не здійснювала конкурсного поділу кандидатів на три спеціалізації.
31. Для конкурсів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду та Спеціалізованого окружного адміністративного суду встановлено єдиний прохідний бал когнітивного тестування - 33, тоді як у межах цього добору мінімальний фактичний поріг перевищив 34,69 бала, що невиправдано передбачає вищий рівень когнітивних здібностей для кандидатів на посади суддів місцевих судів порівняно з кандидатами на посади суддів вищих спеціалізованих судів і не узгоджується з принципами рівності умов складення кваліфікаційного іспиту та єдиного статусу судді.
Узагальнені доводи позиції відповідача
32. ВККС, не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги, 17 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року - без змін.
33. Частинами п`ятою та шостою статті 74 Закону № 1402-VIII на Комісію покладено обов`язок встановлювати прохідний бал для кожного етапу кваліфікаційного іспиту, який визначається з урахуванням кількості вакантних посад, щодо яких оголошено добір, а формулювання «за відповідне тестування» прямо вказує на такий обов`язок стосовно кожного окремого етапу. Наявність у частині шостій статті 74 Закону № 1402-VIII винятку для тестування когнітивних здібностей та історії української державності свідчить про те, що законодавець свідомо встановив для цих видів тестування інше порогове значення, а не про звільнення Комісії від обов`язку визначати прохідний бал для цього етапу взагалі.
34. Ототожнення позивачкою середнього допустимого бала (33 бали, або 55 відсотків) із прохідним балом також є помилковим, оскільки таке ототожнення нівелює прямо передбачений законом обов`язок Комісії враховувати кількість посад, щодо яких оголошено добір, при визначенні прохідного бала. Оскільки Комісія не може заздалегідь передбачити точне співвідношення кількості кандидатів, які успішно складуть відповідний етап, до кількості прогнозованих вакансій, прохідний бал з об`єктивних причин не може бути встановлений в остаточному числовому вираженні наперед, а визначається за результатами складення іспиту з урахуванням рейтингового принципу та встановленої граничної кількості кандидатів.
35. За результатами тестування 2795 кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, набрали від 34,74 до 56,29 бала, а оскільки 56 кандидатів отримали однаковий найнижчий прохідний бал (34,69), до практичного завдання з відповідної спеціалізації допущено 2 851 кандидата, що повністю узгоджується з передбаченим у пункті 9 рішення від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 правилом про допуск усіх кандидатів з однаковим найнижчим прохідним балом. Аналогічно прохідний бал для кандидатів за адміністративною спеціалізацією становив 35,58, за господарською - 37,79. Отже, твердження позивачки про те, що кандидати з нижчим балом за результатами тестування нібито були допущені до наступного етапу за іншими спеціалізаціями, на відміну від кандидатів з вищим балом, є помилковим.
36. Застосування Комісією окремого підходу до визначення прохідного бала за кожною спеціалізацією є реалізацією її дискреційних повноважень, прямо передбачених законом, та відповідає меті добору - ефективному заміщенню вакантних посад суддів з урахуванням реальних потреб кожної юрисдикції окремо, а не шляхом узагальнення показників усіх місцевих судів.
37. Норми статті 74 Закону № 1402?VIII є спеціальними щодо процедур добору та зобов`язують Комісію враховувати кількість посад, щодо яких оголошено добір, тоді як Положення № 185/зп-24 застосовується не лише в процедурах добору, а й під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду відповідно до статті 79-2 Закону №1402?VIII, де підхід до визначення прохідного бала є іншим. З огляду на це недоречним є порівняння позивачкою прохідного бала цього добору з єдиним балом, застосовуваним у процедурах кваліфікаційного оцінювання суддів Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, оскільки це різні за правовою природою процедури, а тому доводи про порушення принципу єдиного статусу судді є безпідставними.
38. Усі рішення, якими визначено умови та порядок проведення кваліфікаційного іспиту в межах добору (від 12 травня 2025 року № 105/зп-25, від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25), були оприлюднені завчасно та не змінювалися протягом усієї процедури, а позивачка була ознайомлена з ними ще до початку проходження першого етапу іспиту, який розпочався 15 липня 2025 року, однак жодного з цих рішень до дня недопуску не оскаржувала.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
39. Ухвалою від 02 липня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 16 вересня 2026 року - призначила справу до апеляційного розгляду на 23 вересня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
40. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.
41. У цій категорії спорів щодо оскарження рішення ВККС про затвердження результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі кандидата / судді у зазначеному доборі, зокрема у випадку набрання учасником добору середнього допустимого бала у виді 33 балів, однак ненабрання ним прохідного бала встановленого для обраної учасником спеціалізації, Велика Палата Верховного Суду вперше сформувала правову позицію в постанові від 07 травня 2026 року у справі № 990/482/25 (провадження № 11-113заі26) (далі - постанова від 07 травня 2026 року).
42. З того часу згадана правова позиція знайшла своє підтвердження у численних судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постановах від 21 травня 2026 року у справі № 990/463/25 (провадження № 11 - 53заі26), від 09 червня 2026 року у справах № 990/486/25 (провадження № 11 - 165заі26) та № 990/495/25 (провадження № 11-153заі26), від 10 червня 2026 року у справі № 990/513/25 (провадження № 11-114заі26), від 11 червня 2026 року у справах № 990/479/25 (провадження № 11-135заі26), № 990/484/25 (провадження № 11-151заі26), № 990/507/25 (провадження № 11-86заі26), № 990/510/25 (провадження № 11-97заі26), від 18 червня 2026 року у справі № 990/539/25 (провадження № 11-75заі26), від 01 липня 2026 року у справі № 990/508/25 (провадження № 11-203заі26), від 02 липня 2026 року у справах № 990/474/25 (провадження № 11-150заі26) та № 990/493/25 (провадження № 11 - 128заі26), від 16 липня 2026 року у справі № 990/487/25 (провадження № 11 - 155заі26), де учасники добору набрали більше 33 балів (середньо допустимий бал), однак не набрали встановленого Комісією прохідного бала, тобто в ситуації, аналогічній тій, що має місце в справі, судове рішення у якій переглядається, а також в інших постановах, у яких вирішувалися подібні питання, хоча учасники цих справ не набирали мінімально потрібних 33 балів.
43. Отже, практика Великої Палати Верховного Суду є добре усталеною під час вирішення цієї категорії спорів, тож Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для деталізованого викладення релевантного законодавства та тих мотивів, що стали підставою для формування її правової позиції у згаданих постановах, навівши посилання на відповідні пункти цих судових рішень, норми права, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, та висновки, раніше сформульовані Верховним Судом та застосовні у цій справі.
Право, застосоване судом
44. Питання визначення права, яке суд має застосувати для вирішення цієї категорії спорів, було піддано детальному аналізові у постановах Великої Палати Верховного Суду, mutatis mutandis: пункти 46-68 постанови від 07 травня 2026 року; пункти 61-81 постанови від 21 травня 2026 року; пункти 50-74, пункти 36-60 постанов від 09 червня 2026 року у справах № 990/486/25 та № 990/495/25 відповідно; пункти 61-81 постанови від 10 червня 2026 року; пункти 36-51, пункти 32-47, пункти 49-73, пункти 55-79 постанов від 11 червня 2026 року у справах № 990/479/25, №990/484/25, № 990/507/25 та № 990/510/25 відповідно; пункти 52?76 постанови від 18 червня 2026 року; пункти 42-66 постанови від 01 липня 2026 року; пункти 51-75, пункти 43-67 постанов від 02 липня 2026 року у справах № 990/474/25 та № 990/493/25 відповідно; пункти 38-62 постанови від 16 липня 2026 року.
45. Правові засади регулювання спірних правовідносин визначають приписи частини другої статті 19 Конституції України, Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24.
46. Безпосереднє правове регулювання спірних відносин визначають приписи частин третьої - шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, за змістом яких кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.
Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
47. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
48. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.
49. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).
50. Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
51. Відповідно до підпунктів 6.8.2-6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.
Щодо встановлення кількісного обмеження кандидатів, допущених до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту
52. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що аналогічні доводи, які зводяться до твердження про відсутність у Комісії повноважень встановлювати кількісне обмеження кандидатів, допущених до наступного етапу кваліфікаційного іспиту за результатами тестування когнітивних здібностей, та про перевищення Комісією меж наданої їй дискреції, вже неодноразово були предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду, зокрема у пунктах 100-103 постанови від 09 червня 2026 року у справі № 990/486/25, пунктах 99-102 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/507/25, пунктах 105-109 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/510/25, пунктах 109-113 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25, пунктах 94-97 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/493/25, а також у пунктах 89-93 постанови від 16 липня 2026 року. Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для відступу від сформованої правової позиції та вважає за необхідне навести релевантні висновки, викладені у зазначених постановах, mutatis mutandis.
53. Дискреційні повноваження Комісії під час кваліфікаційного іспиту проявляються, зокрема, у визначенні умов допуску кандидатів до наступних етапів добору, включаючи встановлення прохідного бала та граничної кількості кандидатів, яких може бути допущено до кожного наступного етапу.
54. Визначення граничної кількості учасників, які допускаються до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, є невід`ємною складовою дискреційних повноважень Комісії з організації та проведення кваліфікаційного іспиту. Такі повноваження прямо випливають із частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, яка зобов`язує Комісію встановлювати прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Встановлення кількісного обмеження для третього етапу (тестування когнітивних здібностей) не є самостійним обмеженням права кандидатів, а організаційним механізмом реалізації конкурсного принципу добору - способом забезпечення розумного співвідношення між кількістю кандидатів, допущених до ресурсномісткого практичного етапу, та прогнозованою кількістю вакантних посад. Відмова від такого механізму призвела б до ситуації, за якої кількість учасників практичного завдання могла б у рази перевищувати кількість наявних вакансій, що не відповідало б меті та сутності конкурсної процедури добору.
55. Закон № 1402-VIII не містить заборони на встановлення Комісією граничної кількості учасників, які допускаються до наступного етапу іспиту за результатами тестування когнітивних здібностей. Навпаки, формулювання частини шостої статті 74 цього Закону, яким тестування когнітивних здібностей вилучено із загального правила про мінімальний поріг у 75 відсотків, свідчить про надання Комісії ширших дискреційних повноважень щодо визначення умов допуску за результатами цього етапу, а не про намір законодавця обмежити такі повноваження.
56. До того ж рішення Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, якими визначено кількісне обмеження допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, оприлюднені задовго до складення позивачкою відповідного етапу та в судовому порядку нею не оскаржувалися. Дискреційні повноваження Комісії щодо встановлення прохідного бала реалізовані завчасно, а застосування встановлених правил до всіх без винятку учасників є не проявом формалізму, а гарантією рівності та передбачуваності конкурсної процедури. Позивачка добровільно взяла участь у доборі, фактично сприйнявши встановлений порядок його проведення та визначені умови, а оскарження результату після проходження іспиту, за умови неоскарження самих умов добору у встановлений час, не узгоджується з принципом правової визначеності.
Щодо повноважень Комісії встановлювати «середній допустимий бал» та «прохідний бал», а також їх розмежування
57. Доводи позивачки про те, що Комісія не мала права встановлювати за результатами тестування когнітивних здібностей бал, вищий за середній допустимий (33 бали), оскільки, за її твердженням, стаття 74 Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24 не наділяють Комісію повноваженнями встановлювати будь-який додатковий, зокрема й вищий, прохідний поріг за результатами цього тестування, Велика Палата Верховного Суду відхиляє з огляду на послідовну й усталену правову позицію з цього питання.
58. Так, питання щодо дискреційності повноважень Комісії у визначенні середнього допустимого та прохідного балів Велика Палата Верховного Суду неодноразово досліджувала в пунктах 80-88 постанови від 09 червня 2026 року у справі № 990/486/25, пунктах 67-75 постанови від 09 червня 2026 року у справі № 990/495/25, пунктах 79-87 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/507/25, пунктах 85-93 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/510/25, пунктах 82-90 постанови від 18 червня 2026 року, пунктах 72 - 80 постанови від 01 липня 2026 року, пунктах 80-88 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25, пунктах 74-82 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/493/25, а також у пунктах 69-77 постанови від 16 липня 2026 року.
59. Закон № 1402-VIII не встановлює конкретного числового значення ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей, а надає ВККС повноваження визначати їх самостійно: частина п`ята статті 74 зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал, а частина шоста - прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Таке законодавче рішення є свідомим і відображає специфіку конкурсних процедур: законодавець не міг і не мав наміру наперед фіксувати числові пороги, що залежать від конкретної конкурентної ситуації під час кожного добору. Реалізацію цих дискреційних повноважень суд не може переглянути у порядку повторної оцінки доцільності рішення - суд перевіряє лише дотримання встановлених законом меж дискреції та процедурних вимог.
60. Також Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах послідовно та неодноразово наголошувала на неможливості ототожнення понять «середній допустимий бал» та «прохідний бал», зокрема: у пунктах 75-83 постанови від 07 травня 2026 року, пунктах 88-100 постанови від 21 травня 2026 року, пунктах 89-99 постанови від 09 червня 2026 року у справі № 990/486/25, пунктах 76-89 постанови від 09 червня 2026 року у справі № 990/495/25, пунктах 88-102 постанови від 10 червня 2026 року, пунктах 54-62 та 69-75 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/479/25, пунктах 50-66 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/484/25, пунктах 88-98 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/507/25, пунктах 94-104 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/510/25, пунктах 91-101 постанови від 18 червня 2026 року, пунктах 81-92 постанови від 01 липня 2026 року, пунктах 89-99 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25, пунктах 83 - 93 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/493/25, пунктах 78-88 постанови від 16 липня 2026 року.
61. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII та підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 набрання кандидатом мінімально допустимого (середнього допустимого) бала є нормативною підставою для визнання етапу тестування щодо когнітивних здібностей успішно складеним.
62. Однак Закон № 1402-VIII розрізняє два самостійні терміни - «прохідний бал» та «середній допустимий бал», наділяючи їх різним правовим змістом і різними правовими наслідками: успішне складення третього етапу іспиту пов`язується з набранням середнього допустимого бала, тоді як допуск до наступного етапу пов`язується з набранням прохідного бала, який може бути вищим. Тож досягнення середнього допустимого бала є необхідною, але не достатньою умовою для проходження до четвертого етапу іспиту, а ототожнення цих двох понять суперечить зазначеному Закону. Установлення прохідного бала з тестування когнітивних здібностей на рівні, вищому за середній допустимий бал, узгоджується з природою конкурсної процедури добору та метою кваліфікаційного іспиту - забезпечити відбір осіб, найбільш здатних здійснювати правосуддя, в умовах обмеженої кількості посад.
63. Відповідно до матеріалів цієї справи ОСОБА_1 за результатами тестування когнітивних здібностей набрала 34,41 бала, що підтверджує успішне подолання нею середнього допустимого бала (33 бали) та успішне складення третього етапу кваліфікаційного іспиту. Втім установленого Комісією прохідного бала (34,69 бала для кандидатів на посаду судді місцевого загального суду) позивачка не досягла. Відповідно до Закону № 1402-VIII та встановленої Комісією процедури позивачку правомірно не було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині формування різних прохідних балів для різних спеціалізацій та багаторазового обліку кандидатів
64. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що формування окремих рейтингів за спеціалізаціями зумовлено об`єктивними відмінностями у кількості вакантних посад у місцевих судах різних спеціалізацій та визначено частиною п`ятою статті 74 Закону № 1402-VIII. Такий висновок викладено, зокрема, у пункті 84 постанови від 07 травня 2026 року, пункті 101 постанови від 21 травня 2026 року, пункті 103 постанови від 10 червня 2026 року, пункті 67 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/479/25, пункті 69 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/484/25.
65. У пункті 75 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/484/25 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що загальна кількість у 3 600 осіб є сумарною за трьома спеціалізаціями, з яких визначена Комісією кількість кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду становить 2 800 осіб (ця кількість осіб є орієнтовною, з урахуванням примітки щодо набрання однакового мінімального прохідного бала кількома учасниками). Участь деяких кандидатів у доборі за декількома спеціалізаціями означає їх участь у кількох паралельних процедурах, що обґрунтовує необхідність урахування таких кандидатів як окремих учасників в межах кожної з відповідних спеціалізацій.
66. Зазначене питання Велика Палата Верховного Суду детальніше проаналізувала у її постановах, mutatis mutandis: пункти 104-107 постанови від 09 червня 2026 року у справі № 990/486/25, пункти 103-106 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/507/25, пункти 110-113 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/510/25, пункти 114-116 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25, пункти 98-101 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/493/25, а також пункти 94-96 постанови від 16 липня 2026 року.
67. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у зазначених справах у межах кожної зі спеціалізацій кваліфікаційний іспит проводиться як самостійна процедура з окремо встановленою кількістю прогнозованих вакантних посад та відповідними умовами допуску до наступних етапів. Кандидат, який бере участь у доборі одночасно за кількома спеціалізаціями, фактично є учасником кількох паралельних конкурсних процедур. Отже, різниця у значеннях прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей між окремими спеціалізаціями є об`єктивним наслідком різної кількості прогнозованих вакантних посад та різного рівня конкуренції в межах відповідних процедур.
68. Принцип рівності умов для всіх учасників забезпечувався в межах кожної спеціалізації окремо, оскільки всі кандидати, які брали участь у доборі на посади відповідної спеціалізації, оцінювалися за єдиними критеріями та в однакових умовах. Відмінність прохідних балів між спеціалізаціями є не проявом дискримінації, а наслідком об`єктивно різної конкурентності в межах кожної процедури, зумовленої різною кількістю вакантних посад. Критерієм допуску слугував не сам факт обрання спеціалізації чи кількості обраних спеціалізацій, а результат конкуренції з іншими кандидатами в межах обраної процедури, правила якої були заздалегідь відомі всім учасникам
69. Умови добору, включно з механізмом визначення прохідного бала окремо для кожної спеціалізації з урахуванням кількості вакантних посад, були у належний спосіб оприлюднені Комісією до початку проведення іспиту та не змінювалися. Подаючи заяву про участь у доборі та обираючи одну, дві чи три спеціалізації, кандидати були завчасно поінформовані про умови проведення добору, порядок визначення прохідного бала та критерії допуску до наступних етапів, включно з тим, що результати тестування когнітивних здібностей враховуються окремо в межах рейтингу кожної обраної спеціалізації. Відтак застосування таких правил не можна розглядати як несподіване чи непередбачуване для учасників процедури.
70. З цих же мотивів Велика Палата Верховного Суду відхиляє й посилання позивачки на застосування Комісією до кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду єдиного (без диференціації) прохідного бала тестування когнітивних здібностей: зазначені процедури кваліфікаційного оцінювання мають іншу правову природу, аніж добір на посаду судді місцевого суду, а обрання Комісією різних підходів до визначення прохідного бала в межах цих двох самостійних процедур не свідчить про порушення принципу єдиного статусу судді чи принципу рівності учасників добору на посаду судді місцевого суду.
71. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що допуск позивачки до наступного етапу в обхід установленого прохідного бала порушував би принцип рівності учасників іспиту та їх законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивачка просить суд надати їй привілейоване становище шляхом допуску її до наступного етапу, незважаючи на ненабрання нею прохідного бала. Втім конкурсна процедура виключає будь-яке індивідуальне коригування результатів, оскільки воно підриває об`єктивність добору загалом та суперечить меті кваліфікаційного іспиту.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
72. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим і відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.
73. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного іспиту, та дотримався норм процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у рішенні суду висновків, що відповідно до частини першої статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
74. Оскільки за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, підстав для нового розподілу судових витрат відповідно до приписів частини шостої статті 139 КАС України немає.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року у справі № 990/483/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда
Судді:  О. О. Банасько К. М. Пільков
О. В. Білоконь С. О. Погрібний
О. Л. Булейко Н. С. Стефанів
М. М. Гімон Т. Г. Стрелець
О. А. Губська О. В. Ступак
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король В. Ю. Уркевич
С. І. Кравченко

Згадані норми: Конституція України, ст. 19; Закон «Про судоустрій і статус суддів», ст. 74; КАС України, ст. 2; КАС України, ст. 316; КАС України, ст. 139; КАС України, ст. 266; КАС України, ст. 308; КАС України, ст. 311; КАС України, ст. 315; КАС України, ст. 322; КАС України, ст. 325
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.