# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/3239/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 922/3239/25
Дата ухвалення: 2026-10-07
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 140914880
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140914880
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140914880

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3239/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:
Харківської міської ради - Бенденжука Л.О.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Нетворк-2021» - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Айтіняковка» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетворк-2021»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 (у складі колегії суддів: Стойка О.В. (головуючий), Істоміна О.А., Попков Д.О.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 (суддя Лавренюк Т.А.) у частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетворк-2021»

у справі № 922/3239/25

за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетворк-2021», Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтіняковка»
про стягнення 5 697 790,72 грн,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетворк-2021» (далі - ТОВ «Нетворк-2021»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтіняковка» (далі - ТОВ «Айтіняковка»), у якому просила стягнути на свою користь:
- з ТОВ «Нетворк-2021» 1 654 895,55 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 1,3327 га по вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 за період з 22.12.2020 по 28.02.2022;
- з ТОВ «Айтіняковка» 4 042 895,17грн безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 1,3327 га по вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі у зазначені періоди користувалися земельною ділянкою загальною площею 1,3327 га з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011, що розташована на вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові, не оформлюючи права користування цією земельною ділянкою і не сплачуючи коштів за таке користування, внаслідок чого відповідачі безпідставно зберегли кошти за рахунок міської ради як власника земельної ділянки у розмірі орендної плати, що підлягають стягненню на користь позивача згідно з положеннями статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Нетворк-2021» на користь Харківської міської ради 1 654 895,55 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки та витрати зі сплати судового збору в сумі 24 823,43 грн. Стягнуто з ТОВ «Айтіняковка» на користь Харківської міської ради 4 042 895,17 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки та витрати зі сплати судового збору в сумі 60 643,43 грн.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Нетворк-2021», у вересні 2026 року ТОВ «Нетворк-2021» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі № 922/3239/25 у частині стягнення з ТОВ «Нетворк-2021» на користь Харківської міської ради 1 119 905,02 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 22.12.2020 по 18.10.2021 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, а також скасувати зазначені судові рішення в частині стягнення з ТОВ «Нетворк-2021» на користь Харківської міської ради 534 990,53 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 19.10.2021 по 28.02.2022 та 24 823,43 грн судового збору, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3239/25 за касаційною скаргою ТОВ «Нетворк-2021» (в частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Нетворк-2021») з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2026.
Харківська міська рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ТОВ «Нетворк-2021», ТОВ «Айтіняковка» у судове засідання своїх представників не направили.
ТОВ «Нетворк-2021» у касаційній скарзі просило проводити розгляд касаційної скарги без участі його представника.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв ТОВ «Айтіняковка» щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, наявність клопотання ТОВ «Нетворк-2021» про розгляд касаційної скарги без участі його представника, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є їхнім правом, а не обов`язком, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Харківської міської ради, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні спору судами першої та апеляційної інстанцій установлено такі обставини:
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.08.2025 № 440927365 за відповідачами зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Коцарській, 2/4:
- нежитлові приміщенні 1-го поверху (№№ 2-:-18) загальною площею 793,1 кв. м в літ. «А-6»: з 02.03.2020 по 23.12.2020 за ТОВ «Айтіняковка» (Відповідач 2) на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна як додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Айтіняковка» від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та АТ «Фабрика імені Тінякова», справжність підписів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С. за реєстровими №№ 682,683; з 21.12.2020 по теперішній час за ТОВ «А-7-Креатив» на підставі акта приймання-передачі № 3718, 3719 від 21.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С.;
- нежитлову будівлю літ. «Г-1» загальною площею 1076,2 кв. м з 02.03.2020 за ТОВ «Айтіняковка» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна як додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Айтіняковка» від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та АТ «Фабрика імені Тінякова», справжність підписів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С. за реєстровими №№ 682,683;
- нежитлову будівлю літ. «Д-2» загальною площею 1646,8 кв. м з 02.03.2020 за ТОВ «Айтіняковка» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна як додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Айтіняковка» від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та АТ «Фабрика імені Тінякова», справжність підписів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С. за реєстровими №№ 682,683;
- нежитлові приміщення підвалу №№ 1-:-14, 1-го поверху №№13-21, антресолі №№ 22-23, 2-го поверху №№ 9-44 загальною площею 1 843,7 кв. м в літ. «З-2» з 02.03.2020 за ТОВ «Айтіняковка» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна як додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Айтіняковка» від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та АТ «Фабрика імені Тінякова», справжність підписів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С. за реєстровими №№ 682,683;
- нежитлове приміщення 1-го поверху № 1 загальною площею 244,2 кв. м в літ. «З- 2» з 02.03.2020 за ТОВ «Айтіняковка» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна як додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Айтіняковка» від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та АТ «Фабрика імені Тінякова», справжність підписів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С. за реєстровими №№ 682,683, протокол загальних зборів акціонерів АТ «Фабрика імені Тінякова»;
- нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 2-12 площею 182,9 кв. м, 2-го поверху №№ 1-8 площею 251,9 кв. м в літ. «З-2» з 02.03.2020 за ТОВ «Айтіняковка» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна як додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Айтіняковка» від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та АТ «Фабрика імені Тінякова», справжність підписів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С. за реєстровими №№ 682,683, протокол загальних зборів акціонерів АТ «Фабрика імені Тінякова», зміни до акта приймання-передачі нерухомого майна як додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Айтіняковка» № 1 від 22.04.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та АТ «Фабрика імені Тінякова», справжність підписів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С від 22.04.2020 за реєстровими №№ 1186, 1187;
- нежитлові приміщення технічного поверху №№ 1-:-13 у нежитловій будівлі літ. «Х-4» зареєстровані з 05.11.2021 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу № 4529 від 05.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С.;
- нежитлові приміщення підвалу №№ 1-:-34; 1-го поверху №№ 1-:-29, балкон; 2-го поверху №№ 1-:-31, балкони; 3-го поверху №№ 1-:32, балкони; 4-го поверху №№ 1-:-24, тераса, балкони у нежитловій будівлі літ. «Х-4» зареєстровані з 19.10.2021 за ТОВ «Нетворк-2021» (Відповідач 1) (код ЄДРПОУ 43946757) на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 27249/21 від 14.07.2021, виданого ТОВ «Архілаін»;
- нежитлові приміщення 2-го поверху №№ 5-:-7,7а, 76, 8-:-10, 12 загальною площею 475,2 кв. м, нежитлові приміщення 3-го поверху №№ 4a, 5-:-8, 9, 10 загальною площею 507,2 кв. м, нежитлові приміщення 4-го поверху №№1 -:-7 загальною площею 490,3 кв. м в літ. «Б-4» з 08.09.2021 за ТОВ «Степ Сенс» (код ЄДРПОУ 44540544) на підставі розподільного балансу від 06.09.2021 № 3429, 3430, 3431, 3432, 3433, 3434, 3435, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С.;
- нежитлові приміщення підвалу №№ 1а, 6,6а, 7, 7а, 76, 8, 8а, 9 загальною площею 367,0 кв. м, нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 9,12,13,15,17 загальною площею 453,0 кв. м в літ. «Б-4» з 08.07.2021 за ТОВ «Степгуд» (код ЄДРПОУ 43423065) на підставі акта прийому-передачі №№ 5657, 5658, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С., висновку від 08.06.2021 № 2021/138, виданого ТОВ «ЮК «Калина», заяви від 23.12.2019 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С.;
- нежитлові приміщення 1-го поверху №№1-:-4,6,8, 8Б, 8г, 8д, 8ж, 2-го поверху №№ 1-:-4, 4а, 46, 4в, 11 загальною площею 1 106,4 кв. м в літ. «Б-4» з 12.02.2021 за ТОВ «ІТ ДОТ» (код ЄДРПОУ: 42721502) на підставі висновку ТОВ «ЮК «Калина» від 22.01.2021 № 2020/20.01, технічного паспорту від 20.01.2021 № б/н, виданого ТОВ «ЮК «Калина»;
- нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 8в, 3-го поверху №№ 1-:-4,4а, 8а 4-го поверху 9, 9а, 96, 9в, 9г, 9д 10-:-15 загальною площею 1231,7 кв. м в літ. «Б-4» з 13.03.2021 за ТОВ «Степспейс» (код ЄДРПОУ 44019218) на підставі розподільчого балансу від 26.02.2021 №№ 613, 614, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С.;
- нежитлові приміщення підвалу № 1,3,4а, 12, нежитлове приміщення 1-го поверху № 8а в літ. «Б-4» загальною площею 591,2 кв. м з 10.03.2021 за ТОВ «Степспейс» (код ЄДРПОУ: 44019218) на підставі розподільчого балансу від 26.02.2021 №№ 613, 614, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С.;
- групи нежитлових приміщень 5-го поверху №№ 1-:-5 в літ. «А-7» загальною площею 900,4 кв. м 33 02.02.2022 за ТОВ «А7-Креатив» (код ЄДРПОУ 44047933) на підставі технічного паспорта від 25.01.2022, акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 21.12.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та ТОВ «А7- Креатив», технічного паспорта від 26.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина», висновку щодо технічної можливості поділу ОНМ № 2022/27 від 27.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина»;
- групи нежитлових приміщень 4-го поверху №№ 1-:-15 в літ. «А-7» загальною площею 886,6 кв. м з 02.02.2022 за ТОВ «А7-Креатив» (код ЄДРПОУ: 44047933) на підставі технічного паспорта від 25.01.2022, акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 21.12.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та ТОВ «А7- Креатив», технічного паспорта від 26.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина», висновку щодо технічної можливості поділу ОНМ № 2022/27 від 27.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина»;
- групи нежитлових приміщень 3-го поверху №№ 1-:-15 в літ. «А-7» загальною площею 884,1 кв. м з 02.02.2022 за ТОВ «А7-Креатив» (код ЄДРПОУ: 44047933) на підставі технічного паспорта від 25.01.2022, акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 21.12.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та ТОВ «А7- Креатив», технічного паспорта від 26.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина», висновку щодо технічної можливості поділу ОНМ № 2022/27 від 27.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина»;
- групи нежитлових приміщень 2-го поверху №№ 1-:-10 в літ. «А-7» загальною площею 916,6 кв. м з 02.02.2022 за ТОВ «А7-Креатив» (код ЄДРПОУ: 44047933) на підставі технічного паспорта від 25.01.2022, акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 21.12.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та ТОВ «А7- Креатив», технічного паспорта від 26.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина», висновку щодо технічної можливості поділу ОНМ № 2022/27 від 27.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина»;
- групи нежитлових приміщень підвалу №№ 1-:-20 в літ. «А - 7» загальною площею 791,2 кв.м. з 02.02.2022 за ТОВ «А7-Креатив» (код ЄДРПОУ: 44047933) на підставі технічного паспорта від 25.01.2022, акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 21.12.2020, укладеного між ТОВ «Айтіняковка» та ТОВ «A7- Креатив», технічного паспорта від 26.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина», висновку щодо технічної можливості поділу ОНМ № 2022/27 від 27.01.2022, виданого ТОВ «ЮК «Калина»;
- нежитлові приміщення 6-го поверху №№ 1-:-15 загальною площею 904,2 кв. м у нежитловій будівлі літ. «А-6» з 14.07.2021 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору купівлі-продажу № 2509 від 14.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В.
Зазначені нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.06.2017 № HB-6304425192017 площа земельної ділянки по вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 складає 1,3327 га, сформована земельна ділянка 15.04.2016; земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративно-виробнича, офісні торгово-виробничі, котельня).
Факт безоплатного використання відповідачами у 2020-2025 роках земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 загальною площею 1,3327га по вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові підтверджується листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 23.09.2025 № 220293/5/20-40-04- 07-12.
Відповідачі з дати набуття права власності на нерухоме майно та по теперішній час використовують земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 площею 1,3327га без правовстановлюючих документів.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 23.09.2025 № 220293/5/20-40-04-07-12 відповідачі за використання земельної ділянки по вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові у 2020-2025 роках за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 загальною площею 1,3327 га плату за землю не нараховують і не сплачують, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за наведеною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 5 697 790,72 грн.
Харківська міська рада просила стягнути з ТОВ «Нетворк-2021» 1 654 895,55 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 1,3327 га по вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 за період з 22.12.2020 по 28.02.2022; з ТОВ «Айтіняковка» 4 042 895,17грн безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 1,3327 га по вул. Коцарській, 2/4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, позов задовольнив та мотивував таке рішення доведеністю Харківською міською радою факту збереження відповідачами, як фактичними користувачами земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки, грошових коштів, які відповідачі мали сплатити за користування нею, а також наявністю правових підстав для їх повернення на підставі частини 1 статті 1212 ЦК.
ТОВ «Нетворк-2021» в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень посилається на таке:
- суд апеляційної інстанції застосував частину 1 статті 1212 ЦК без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 31.10.2023 у справі № 922/606/23, від 05.10.2022 у справі № 915/767/21, стосовно того, що з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано;
- суди не дослідили зібрані у справі докази щодо підстави і моменту виникнення у скаржника права користування спірною земельною ділянкою та щодо площі належного йому нерухомого майна, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору (підстава і момент виникнення у скаржника права власності на нерухоме майно, площу нерухомого майна скаржника у кожному з розрахункових періодів, нормативну грошову оцінку земельної ділянки).
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення у частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Нетворк-2021» у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.
Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі «Helmers v. Sweden», серія A, N 212-A, с.15, п.31).
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.
Проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 31.10.2023 у справі № 922/606/23, від 05.10.2022 у справі № 915/767/21, на які послався скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у справі № 922/3239/25, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, суд касаційної інстанції виходить із такого.
Так, у справі № 922/2060/20 Верховний Суд постановою від 05.08.2022 залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову ради до товариства про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та погодився з тим, що суди попередніх інстанцій, установивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування товариством у спірний період без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована належна відповідачу нерухомість, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У справі № 922/606/23 Верховний Суд постановою від 31.10.2023 скасував рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ради до товариства про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на необґрунтоване тривале зволікання радою зі вчиненням дій з виконання своїх обов`язків щодо подальшого оформлення відчуження спірної земельної ділянки, суди помилково не врахували те, що для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має жодного значення, а важливим є саме факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки положення глави 83 ЦК застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Крім того висновок судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог суперечить їх попередньому висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини, пов`язані як з користуванням спірною земельною ділянкою, так і пов`язані з її відчуженням, які врегульовано нормами ЦК та ЗК. Суд касаційної інстанції зауважив про неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, що в свою чергу свідчить про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У справі № 915/767/21 Верховний Суд постановою від 05.10.2022 скасував судові рішення попередніх судових інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі ради до товариства про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що відсутність доказів формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, є підставою для відмови в позові.
Натомість у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили обставини, за якими відповідачі, у тому числі ТОВ «Нетворк-2021», використовують спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, водночас, земельна ділянка окремо під кожну з будівель не оформлена. Харківською міською радою проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку, виходячи саме з площі 1,3327 га земельної ділянки пропорційно площ будівель, зареєстрованих за кожним із відповідачів. Сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки ТОВ «Нетворк-2021» у період з 22.12.2020 по 28.02.2022 становить 1 654 895,55 грн. Суди попередніх інстанцій перевірили правильність нарахування таких сум, про що свідчить наведений у судових рішеннях розрахунок сум, заявлених до стягнення, та визнали його правильним та обґрунтованим. За висновками судів, застосування Харківською міською радою алгоритму пропорційного нарахування безпідставно збережених коштів у спірному випадку є обґрунтованим та правомірним.
Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що формула, яка покладена в основу здійсненого Харківською міською радою розрахунку містить в собі існуючи та зареєстровані загальнодоступні дані, зокрема: площу будівель, право власності на які зареєстроване за відповідачами; загальна площа будівель, які розташовані на спірній земельній ділянці; площа всієї земельної ділянки в межах якої розташовані нежитлові будівля. Всі розрахунки, коефіцієнти та їхні значення здійснені на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:009:0011, наданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Судами попередніх інстанцій також зазначено, що відповідачами не надано контррозрахунку заявлених до стягнення сум.
Разом із тим судами попередніх інстанцій не встановлено обставини, які б свідчили про виконання відповідачами свого обов`язку з належного оформлення та державної реєстрації речового права користування земельною ділянкою під нерухомим майном.
Отже, аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних судових рішеннях у справі № 922/3239/25, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведених постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.
У кожній з наведених справ, які переглядались Верховним Судом, зазначені норми права застосовані з урахуванням конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів в межах конкретного предмета доказування, тому відповідні посилання скаржника не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, а зміст зазначених скаржником постанов не свідчить про застосування судами першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Нетворк-2021» у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК.
Разом із тим відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Так, у частині 1 статті 310 ГПК наведено підстави, які є обов`язковими для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
Такими підставами касаційна скарга не обґрунтована.
За змістом частини 3 статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Проте касаційна скарга не обґрунтована і підставами для скасування судового рішення, передбаченими у пунктах 2, 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК.
Посилання скаржника в касаційній скарзі стосовно того, що суди першої та апеляційної інстанцій всупереч вимогам норм процесуального права не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, Верховний Суд вважає виключно намаганням спрямувати касаційний суд втрутитися у фактичну складову оскаржуваних судових рішень та надати власну оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, однак в силу положень частини 2 статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, що стосуються процесу доказування, оцінки доказів судом, фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, проте відповідно до норм статті 300 ГПК зазначене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Водночас суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що умовою застосування пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК. Проте у цій справі заявлена скаржником підстава оскарження судових рішень з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК є необґрунтованою, про що зазначено вище.
Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень у частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Нетворк-2021» у справі № 922/3239/25 не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження у справі № 922/3239/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетворк-2021» у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетворк-2021» у частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетворк-2021» у справі № 922/3239/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко

Згадані норми: Конституція України, ст. 19; Конституція України, ст. 129; Конституція України, ст. 9; ЦК України, ст. 1212; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 202; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 296; ГПК України, ст. 310; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.