# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 759/7238/25 Суд: Касаційний цивільний суд ВС Справа № 759/7238/25 Дата ухвалення: 2026-10-20 Вид судочинства: Цивільне Ідентифікатор ЄДРСР: 140951398 Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140951398 Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140951398 Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення. ## Текст документа ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2026 року м. Київ справа № 759/7238/25 провадження № 61-5423св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Грушицького А. І., Петрова Є. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року, ухвалену колегією у складі суддів Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дванадцята київська державна нотаріальна контора (далі - Дванадцята КДНК) про зміну черговості одержання права на спадкування за законом. 2. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після її смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 - чоловік сестри. Вона звернулася із заявою про прийняття спадщини, однак Дванадцята КДНК листом від 12 лютого 2025 року повідомила, що до спадщини вона не закликається. Вона не погоджується з таким висновком та вважає себе спадкоємцем за законом, оскільки згідно з реєстру прав власності на нерухоме майно квартира, в якій зареєстровано та проживає відповідач, була набута її сестрою шляхом приватизації державного житлового фонду та у порядку спадкування, а тому не може бути майном, яке є спільною власністю подружжя. За таких обставин у відповідача не має права на спадкування. У свою чергу вона має право на спадкування у зв`язку з тим, що дітей у сестри не було та наступною чергою спадкування є вона, як сестра. 3. Враховуючи наведені обставини, позивач просила визнати її спадкоємцем першої черги та надати право спадкування разом зі спадкоємцем першої черги (а. с. 21). Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття 4. Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 04 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив (а. с. 93-97). 5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела належними та допустимими доказами наявність вказаних у статті 1259 Цивільного кодексу України юридичних фактів у їх сукупності для зміни черговості одержання права на спадкування, зокрема те, що ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані, та що саме позивач у зв`язку з її безпорадним станом протягом тривалого часу опікувалася нею та матеріально забезпечувала. 6. Київський апеляційний суд ухвалою від 02 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Туринська В. Є., на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року залишив без руху, надавши представнику позивача строк в п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 115). 7. Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Туринська В. Є. зазначила, що у неї відсутній електронний кабінет, у зв`язку з тим, що адвокат не є юридичною особою та не реєструє його у добровільному порядку, що не відповідає вимогам статті 14 ЦПК України. 8. У прохальній частині апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Туринська В. Є. просить позовні вимоги задовольнити, однак не зазначає, яке судове рішення просить прийняти стосовно рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року, що не відповідає положенням статті 374 ЦПК України. 9. Таким чином, представнику ОСОБА_1 - адвокату Туринській В. Є. необхідно зареєструвати електронний кабінет, скласти апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, направити даний текст апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через електронний кабінет, направити копії апеляційної скарги іншим учасникам справи відповідно до вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України та надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи. 10. Київський апеляційний суд ухвалою від 02 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Туринська В. Є., на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року, визнав неподаною та повернув адвокату Туринській В. Є. (а. с. 124, 125). 11. Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 10 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Туринська В. Є. подала до Київського апеляційного суду заяву від імені позивача ОСОБА_1 , до якої долучила апеляційну скаргу, у якій відсутні відомості про наявність у адвоката Туринської В. Є. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. 12. Подана від імені позивача адвокатом Туринською В. Є. заява від 10 вересня 2025 року недоліки апеляційної скарги не усуває, а адвокатом Туринською В. Є. ігноруються вимоги закону та суду. 13. Враховуючи, що подана адвокатом Туринською В. Є. апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, оскільки подана особою, яка відповідно до частини шостоїстатті 14 ЦПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але у визначений судом строк не зареєструвала його, адвокатом Туринською В. Є. не було подано обґрунтовану заяву, що реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить її релігійним переконанням, подана адвокатом Туринською В.Є. від імені позивача ОСОБА_1 10 вересня 2025 року уточнена апеляційна скарга недоліки апеляційної скарги адвоката Туринської В. Є. не усуває, тому апеляційна скарга підлягає поверненню адвокату Туринській В.Є. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи 14. 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 15. Касаційна скарга мотивована тим, що заява у справі та уточнена апеляційна скарга подана ОСОБА_1 , про що свідчить підпис на зазначеній заяві та апеляційній скарзі. Твердження суду апеляційної інстанції про те, що заява від 10 вересня 2025 року була подана представником позивача не відповідає дійсності. 16. Зі змісту частини шостої статті 14 ЦПК України вбачається, що адвокати, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, реєструють електронні кабінети в обов`язковому порядку, а інші в добровільному порядку. Тобто, якщо адвокат, нотаріус, арбітражний керуючий та судовий експерт не є юридичною особою за законодавством України, то вони реєструють в добровільному порядку електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі як фізичні особи. 17. Відповідно до абзацу 2 частини шостої статті 14 ЦПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Тобто, процесуальні наслідки щодо повернення апеляційної скарги без розгляду у зв`язку з незареєстрованим електронним кабінетом позивачем як фізичною особою не можуть застосовуватися так, як фізична особа не зобов`язана реєструвати електронний кабінет. 18. Від інших учасників справи не надходило відзиву на касаційну скаргу. Провадження у суді касаційної інстанції 19. Верховний Суд ухвалою від 17 червня 2026 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції. 20. У липня 2026 року матеріали цивільної справи № 759/7238/25 надійшли до Верховного Суду. Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови 21. Право на апеляційне оскарження визначеноположеннями статті 352 ЦПК України. 22. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. 23. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України. 24. Пунктом 2 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. 25. Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. 26. Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. 27. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України). 28. 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IXщодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (з 31 грудня 2023 року - Єдина судова інформаційно-комунікаційна система) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. 29. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). 30. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. 31. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. 32. Таким чином, для участі в розгляді справі адвокати в обов`язковому порядку мають зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. 33. У справі, яка переглядається у касаційному порядку, встановлено, що 30 липня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Туринською В. Є. подано апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року (а. с. 101-104). 34. На підтвердження повноважень адвоката Туринської В. Є. діяти в інтересах позивача до апеляційної скарги додано довіреність від 04 листопада 2024 року, посвідчену приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Гавришкевич О. П. (а. с. 106). 35. Оскільки Туринська В. Є. є адвокатом, на неї покладається обов`язок зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. 36. Київський апеляційний суд ухвалою від 02 вересня 2025 року залишив зазначену апеляційну скаргу без руху з тих підстав, що у представника позивача - адвоката Туринської В. Є. відсутній зареєстрований електронний кабінет. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено: «Електронний кабінет відсутній, у зв`язку з тим, що адвокат не є юридичною особою, та не реєструє його у добровільному порядку». 37. На виконання вимог зазначеної ухвали до Київського апеляційного суду надійшла заява, підписана позивачем ОСОБА_1 , у якій зазначено, що така заява подана адвокатом Туринською В. Є. До заяви додано уточнену апеляційну скаргу, підписану позивачем ОСОБА_4 (а. с. 117-123). 38. Встановивши, що заявник не виконав вимог ухвали щодо реєстрації електронного кабінету, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми статей 185, 357 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику. 39. Колегія суддів враховує, що у матеріалах справи містяться докази на підтвердження повноважень адвоката Туринської В. Є. діяти в інтересах позивача, що свідчить про те, що у суду є обов`язок надсилати процесуальні документи представнику позивача в електронній формі через електронний кабінет. 40. Разом з цим, у цій справі встановлено, що адвокат Туринська В. Є. не зареєструвала електронний кабінет в системі «Електронний суд», що нею не заперечувалося. Також, адвокат Туринська В. Є. не посилалася шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви на суперечність реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, її релігійним переконанням. 41. Колегія суддів зазначає, що у сторони позивача є процесуальний обов`язок виконати вимоги процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги (стаття 356 ЦПК України), аби апеляційну скаргу апеляційний суд міг розглянути. 42. Зазначені процесуальні дії апеляційного суду не є проявом надмірного формалізму, а є вимогою до учасників справи дотримуватися процедур, чітко зрозумілих і визначених нормами ЦПК України, нехтування якими призводить до негативних наслідків, а саме: до неможливості апеляційного суду направляти процесуальні документи адвокату сторони через електронний кабінет. 43. Натомість права позивача не порушені, оскільки згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. 44. Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (див. DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). 45. Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). 46. Верховний Суд установив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 47. Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення -без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 48. За результатами касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін. Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: А. А. Калараш А. І. Грушицький Є. В. Петров Згадані норми: ЦК України, ст. 1259; ЦПК України, ст. 14; ЦПК України, ст. 374; ЦПК України, ст. 356; ЦПК України, ст. 43; ЦПК України, ст. 352; ЦПК України, ст. 357; ЦПК України, ст. 185; ЦПК України, ст. 410; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 416 Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.