# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 367/216/23

Суд: Касаційний цивільний суд ВС
Справа № 367/216/23
Дата ухвалення: 2026-10-27
Вид судочинства: Цивільне
Ідентифікатор ЄДРСР: 140951576
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140951576
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140951576

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 367/216/23
провадження № 61-4303св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Євграфової Є. П., Саліхова В. В. у справі за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року керівник Бучанської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до суду з позовом, уточнивши який просив:
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19 листопада 2021 року за індексним номером 61722680 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1,1660 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора Леденьова І. С.
від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732557 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» (далі - ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП») на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1,1660 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,1660 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19 листопада 2021 року за індексним номером 61722754 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732675 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,1660 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060;
- витребувати на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «ЄВРО БУДІВЕНСТ ГРУП» земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га;
- скасувати рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 листопада 2021 року за індексним номером 61722134, яким за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:00962, площею 1,1575 га;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова І. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732716, яким за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га;
- витребувати на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «ЄВРО БУДІВЕНСТ ГРУП» земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га;
- скасувати рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 листопада 2021 року за індексним номером 61722017, яким за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова І. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732762, яким за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що прокуратура здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 31 серпня 2021 року № 42021112320000108 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
3. Право власності за ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами:
3210900000:03:005:0061, площею 1,1660 га, було зареєстроване державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А. О., індексний номер рішення: 61722680 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45161915) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-7117268032021, виданий 13 листопада 2021 року та державного акта на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ № 100978 від 22 серпня 2001 року, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1035);
3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га, було зареєстроване державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А. О., індексний номер рішення: 61722754 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45162086) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-3213575642021, виданий 13 листопада 2021 року та державного акта на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100977 від 22 серпня
2001 року, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1034);
3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га, було зареєстроване державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А. О., індексний номер рішення: 61722134 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45161442) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6115354702021, виданий 13 листопада 2021 року та державного акта на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100976 від 22 серпня
2001 року, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1033);
3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га, було зареєстроване державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А. О., індексний номер рішення: 61722017 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45161295) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6815022062021, виданий 13 листопада 2021 року та державного акта на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100979 від 22 серпня
2001 року, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1036).
4. На даний час право власності на вказані вище земельні ділянки зареєстровані державним реєстратором - приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Леденьовим В. С. 20 листопада 2021 року за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП».
5. Вказаний акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», складений 19 листопада 2021 року між представником та від імені ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» Марецьким С. В., який діє на підставі довіреності та ОСОБА_1 .
6. За інформацією ДП «Київське лісове господарство» від 22 грудня 2021 року
№ 01-1032, від 29 листопада 2021 року № 02-929, від 12 січня 2022 року № 02-16 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063, розташовані на землях лісогосподарського призначення у кварталі 58, виділ 11, 12, 20, 21, 27, 37, 42, у кварталі 52, виділ 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33 Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп», згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року. Категорія лісів: рекреайційно-оздоровчі ліси. Лісогосподарська частина лісів зелених зон.
7. Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1993, 2003, 2014 років, проектами організації і розвитку лісового господарства, планом лісонасаджень, у тому числі копією таксаційного опису лісовпорядкування, протоколом першої лісовпорядної наради, протоколом другої лісовпорядної наради, протоколом другої технічної наради, актами наявності земельного балансу по районах, що обліковувались за підприємством станом на 1993 рік, викопіюванням з планшету № 5 (1993, 2003 роки) та № 6
(2014 рік).
8. Окрім того, за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдежліспроект» від 24 листопада
2021 року № 1023 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів № 58 та № 52 і їх таксаційних виділів Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2003 та 2014 років, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 розташовані в межах земель Ірпінського лісництва ДП Київський лісгосп», що також підтверджує факт віднесення вказаних земельних ділянок до земель державного лісового фонду.
9. Згідно інформації Державного підприємства «Київське лісове господарство» від 29 листопада 2021 року № 02-929 та від 22 грудня 2021 року № 01-1032 державне підприємство погодження на вилучення з постійного користування вказаних земельних ділянок не надавало. Крім того, згідно інформації Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства від 01 грудня
2021 року № 04-48/2322, вбачається, що Управління також не надавало погодження щодо вилучення спірних земельних ділянок з постійного користування ДП «Київський лісгосп».
10. Аналогічна інформація про відсутність рішення про вилучення земельних ділянок надана і Київською обласною державною адміністрацією листами:
від 13 грудня 2021 року № 685 та від 13 грудня 2021 року № 01.1-14/2474 та Кабінетом Міністрів України листом від 14 грудня 2021 року № 40796/0/2-21.
11. Разом з тим, згідно листа Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2021 року
№ 40796/0/2-21, листом Київської обласної державної адміністрації від 13 грудня
2021 року № 685 та листа Бучанської районної державної адміністрації від 08 грудня 2021 року № 01.3-35/2011 рішення про погодження зміни цільового призначення, вилучення із державної власності та передачі у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 не приймалися.
12. Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ
№ 100979 від 22 серпня 2001 року був виданий на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 24 січня 2001 року за № 311, 312, 313, 314, 315, 316; державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ № 100977
від 22 серпня 2001 року, був виданий на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 18 січня 2001 року за № 298, 300, 302, 304, 306; державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ № 100976 від 22 серпня 2001 року був виданий на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 16 січня 2001 року за № 367, 269, 271, 273, 275; державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ № 100978 від 22 серпня 2001 року, був виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 335. Разом з тим, відповідно до листів, отриманих від суб`єктів нотаріальної діяльності, діючих на території Ірпінського міського нотаріального округу на зазначену дату укладених договорів, посвідчення вказаних угод не підтверджено.
13. Водночас встановлено, що реєстрація права власності на спірні земельні ділянки здійснена з порушенням земельного та лісового законодавства, оскільки земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду, порушений порядок зміни їх цільового призначення, у зв`язку з чим рішення про державну реєстрацію підлягають скасуванню, а земельні ділянки поверненні у державну власність.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Ірпінський міський суд Київської області рішенням від 28 липня 2025 року під головуванням судді Одарюка М. П. провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» про:
- витребування на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га;
- скасування рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 листопада 2021 року за індексним номером 61722134, яким за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:00962, площею 1,1575 га;
- скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова І. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732716, яким за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га;
- витребування на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га;
- скасування рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 листопада 2021 року за індексним номером 61722017, яким за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га;
- скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова І. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732762, яким за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га
закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
15. Позовні вимоги в частині усунення перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора Шерстюк А. О. від 19 листопада
2021 року за індексним номером 61722680 про державну реєстрацію права власності за на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1,1660 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунення перешкоди у здійсненні власником - державою, в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732557 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1,1660 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,1660 га, шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061;
- усунення перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора Шерстюк А. О. від 19 листопада 2021 року за індексним номером 61722754 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунення перешкоди у здійсненні власником - державою, в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732675 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,1660 га, шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060 залишив без задоволення.
16. Місцевий суд виснував, що позовні вимоги до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» мають розглядатись за правилами господарського судочинства, одночасно зазначав, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту (негаторний позов), що є самостійною підставою відмови у позові.
17. Крім того, зазначив, що прокурор не довів належними та допустимими доказами належність спірних земельних ділянок до земель лісового фонду, вказавши на не затверджені планшети державними органами лісового господарства
(а. с. 59-73 том 1), відхилив висновки експертів від 12 жовтня 2023 року № 14150/23-41 (а. с. 148-205 том 11), надав оцінку цивільно-правовим угодам від 24 січня
2001 року, від 18 січня 2001 року, від 16 січня 2001 року та від 12 лютого 2001 року.
18. Київський апеляційний суд постановою від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнив частково.
19. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 липня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення.
20. Закрив провадження у справі в частині позовних вимог Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» про:
- усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора Леденьова І. С.
від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732557 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1,1660 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,1660 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061;
- усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732675 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га із припиненням речових прав щодо неї;
- усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,1660 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060;
- витребування на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «ЄВРО БУДІВЕНСТ ГРУП» земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га;
- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова І. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732716, яким за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га;
- витребування на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «ЄВРО БУДІВЕНСТ ГРУП» земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га;
- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова І. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2021 року за індексним номером 61732762, яким за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га.
21. Повідомив керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області про віднесення розгляду справи за його позовом в частині його пред`явлення до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» до юрисдикції господарських судів.
22. Роз`яснив керівнику Бучанської окружної прокуратури Київської області право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи у вказаній частині за встановленою юрисдикцією.
23. В задоволенні позовних вимог Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 відмовив.
24. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» суд апеляційної інстанції виснував, що заявляючи позовні вимоги до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», позивач посилався на те, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду, які перебувають у державній власності, їх передача у приватну власність здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.
25. Спір у цій справі в частині позовних вимог до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» є спором про стверджуване порушення права та законного інтересу держави як власника спірних земельних ділянок з боку юридичної особи.
26. Апеляційний суд встановив, що за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки і воно використовує їх у господарській діяльності, а також це майно належить до активів господарського товариства.
27. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін в частині наведених позовних вимог, вважав, що справа віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
28. Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції врахувавши, що спірна земельна ділянка зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» вважав, що позивач звернувшись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , який є проміжним набувачем прав на спірні об`єкти нерухомості, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності за
ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
29. Суд апеляційної інстанції виснував, що у цій справі права позивача на земельну ділянку порушує не сам факт державної реєстрації права власності на землю першого набувача землі ( ОСОБА_1 ), а обставини її отримання з порушенням закону та відчуження згодом кінцевому набувачу ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», тому ефективним способом захисту права власності є віндикаційний позов до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», як особи, за якою зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
30. У поданій у квітні 2026 року до Верховного Суду касаційній скарзі
представник ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» адвокатка Щербина Л. А. просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
31. Наведені у касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
32. Представник заявника вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення, а також залишив поза увагою правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах
від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі
№ 924/1237/17, від 23 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня
2018 року у справі № 906/240/18, від 23 жовтня 2018 року у справі № 926/03/18,
від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 05 листопада 2018 року у справі № 910/4345/18, від 05 грудня 2018 року у справі № 923/129/17, від 07 грудня
2018 року у справі № 924/1256/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 913/117/19,
від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі
№ 912/2385/18, від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; від 06 лютого
2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18,
від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах
№ 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі
№ 915/242/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.
33. Зауважує, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Попри це, позивач у цій справі не надав належних доказів того, що Київська обласна державна адміністрація не мала можливості звернутися за судовим захистом самостійно, а тому повноваження прокурора на представництво інтересів держави були відсутні.
34. Також касаційна скарга містить довід про те, що цій справі апеляційний суд неправильно застосував норми Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України, щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», а тому апеляційний суд повинен був врахувати, що право власності на спірні земельні ділянки виникло у ОСОБА_1 22 серпня 2001 року.
35. Хоча позов поданий прокурором до набрання чинності вищевказаними змінами, однак внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов`язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-IX. Враховуючи викладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення віндикаційного спору.
36. Зауважує, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
37. Касаційна скарга також містить довід про те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права під час вирішення питання підсудності цієї справи та не врахував висновок про застосування норм права, який був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 469/1346/18.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
38. У поданому у липні 2026 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області Шведчик К. К. у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, покликаючись на необґрунтованість її доводів.
39. Вказує, що довід касаційної скарги щодо обв`язку внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна не заслуговує на увагу, адже Верховний Суд у низці постанов вже виклав свою правову позицію щодо цього питання, а також зазначив, що цей обов`язок поширюється лише на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача.
40. Відповідно до отриманої від суб`єктів нотаріальної діяльності інформації, факт посвідчення угод купівлі-продажу, на підставі яких у  ОСОБА_1 могло виникнути право власності на спірні земельні ділянки не підтвердився, натомість такі угоди підлягали обов`язковому нотаріальному посвідченню.
41. Зауважує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував як норми матеріального так і процесуального права, а також правильно встановив наявність у прокурора повноважень для представництва інтересів держави у цій справі, а тому інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Рух справи в суді касаційної інстанції
42. Верховний Суд ухвалою від 02 червня 2026 року відкрив провадження у цій справі та витребував справу із Ірпінського міського суду Київської області.
43. Справа № 367/216/23 надійшла до Верховного Суду 06 серпня 2026 року.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
44. Бучанська окружна прокуратура повідомила Київську обласну адміністрацію (Київська обласна військова адміністрація) про те, що нею буде пред`явлена позовна заява в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 та ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення.
45. У провадженні ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Ірпінь,
вул. Мінеральна, 7-А перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112320000108 від 31 серпня 2021 року за правовою кваліфікацією: зловживання службовою особою владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, передбачені частиною другою статті 364 КК України. Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що моніторингом публічно-кадастрової карти виявлені ряд земельних ділянок, що розташованій у м. Ірпені Київської області, які знаходяться в межах земель лісового фонду, проте перебувають у приватній власності юридичних та фізичних осіб, що свідчить про те, що невстановленими службовими особами на території Ірпінської міської територіальної громади здійснене неправомірне відведення земель лісового фонду у приватну власність, а саме вчинення зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання влади чи службового становища всупереч інтересів служби, що спричинило тяжкі наслідки.
46. Прокурор Бучанської окружної прокуратури надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні від 31 серпня 2021 року № 42021112320000108 з метою пред`явлення позовної заяви в інтересах держави та забезпечення участі у розгляді справи до постановлення кінцевого рішення у ній.
47. Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна апеляційний суд встановив, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 належать на праві приватної власності ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» та згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року на них накладений арешт.
48. Із копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку
від 15 листопада 2021 року, земельні ділянки: 3210900000:03:005:0061 площею
1,1660 га, 3210900000:03:005:0060 площею 1,1216 га, 3210900000:03:005:0062 площею 1,1575 га, 3210900000:03:005:0063 площею 1,5551 га, які розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, цільове призначення 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадянської забудови, вид використання земель: для будівництва індивідуального житлового будинку, форма власності: приватна, належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі цивільно-правових договорів 311, 312, 313, 314, 315, 316 від 24 січня 2001 року, 298, 300, 302, 304, 306 від 18 січня 2001 року, 335 від 12 лютого 2001 року, 267, 269, 271, 273, 275 від 16 січня 2001 року та державних актів: серії І-КВ № 100976 від 22 серпня 2001 року; серії І-КВ 100978 від 22 серпня 2001 року; серії І-КВ 100977 від 22 серпня 2001 року; серії І-КВ 100979 від 22 серпня 2001 року.
49. Матеріали справи містять фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 52 та 58 і межами його таксаційних виділів Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування
2003 та 2014 років та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами.
50. Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства листом від 01 грудня 2021 року № 04-48/2322 повідомило Бучанську окружну прокуратуру, що управління не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063.
51. Із копії листа ДП «Київське лісове господарство» від 29 листопада 2021 року
№ 02-929 суди встановили, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 накладаються на землі лісогосподарського призначення та розташовані в межах державного лісового фонду підприємства (Ірпінське лісництво кв. 58 вид. 11, 12, 20, 21, 27, 37 та кв. 52 вид. 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33 лісовпорядкування 2014). Підприємством не надавались погодження (дозволи) щодо вилучення вищевказаних земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду в кв. АДРЕСА_2 , 58 Ірпінського лісництва. Лісогосподарські втрати не нараховувались. Проекти землеустрою, інша документація, щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 цільове призначення яких змінюється - не погоджували.
52. Відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1993, 2003, 2014 років та даних публічної кадастрової карти України, земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 накладаються на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду (Ірпінське лісництво
кв. 58 вид. 11, 12, 20, 21, 27, 37, 42 кв. 52 від. 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, планшет № 6, масштаб 1:10000, лісовпорядкування 2014. Категорія лісів: рекреаційно-оздоровчі ліси. Лісогосподарська частина лісів зелених зон). Жодних погоджень на вилучення чи зміну цільового призначення вказаних земельних ділянок підприємство не надавало. В постійному користуванні підприємства вищевказані земельні ділянки перебувають відповідно до п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування» (копія листа ДП «Київське лісове господарство» від 22 грудня 2021 року № 01-1032).
53. Наказом від 26 липня 2019 року Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства «Про затвердження матеріалів лісовпорядкування державних лісогосподарських підприємств, діяльність яких координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства» № 92 затверджені матеріали лісовпорядкування 2014 та 2015 років державних лісогосподарських підприємства, діяльність яких координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства, згідно Переліків, що додаються (додатки 1-15).
54. Із пояснювальної записки Українського державного проектного Лісовпорядчого об`єднання комплексна лісовпорядна експедиція вбачається, що попереднє лісовпорядкування було проведене у 1993 році Комплексною лісовпорядною експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року за І розрядом.
55. Починаючи з 1994 року на цій території лісгоспу проводилося безперервне лісовпорядкування. Воно визначалось в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково - звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.
56. В 2003 році Комплексна лісовпорядна експедиція провела розширене безперервне лісовпорядкування з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів. Провела додаткову таксацію лісових ділянок стиглих і пристигаючих насаджень можливих для експлуатації, молодняків до 20 років та ділянок фонду рубок догляду. Були встановлені нові розрахункові лісосіки по рубках головного користування та рубках, пов`язаних з веденням лісового господарства.
57. Нинішнє лісовпорядкування проведене Комплексною лісовпорядною експедицією у 2014 році за І розрядом у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції, рішенням першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт (додатки 1, 2).
58. В протоколі другої лісової наради від 10 липня 2015 року з розгляду основних положень проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Київське лісове господарство Київської області» у примітці зазначено, що у зв`язку із значними розбіжностями матеріалів базового лісовпорядкування
2014-2015 років з матеріалами управлінь Держземагентства Київської області по площі та визначенні місцезнаходженні лісових контурів ДП «Київський лісгосп» в розрізі сільських, селищних та міських рад площа лісгоспу визначена згідно даних лісовпорядкування 2003 року з врахуванням прийнятих та вилучених земель, згідно рішень і розпоряджень за період з 2004 року по 2014 роки. Згідно даних управління Держземагентства у Макарівському районі землі ДП «Київський лісгосп» в межах Макарівського району не обліковуються. Згідно даних управління Держземагентсва у Бородянському районі землі КП «Київський лісгосп» в межах Бородянського району не обліковуються. Землевпорядні дані у Києво-Святошинському районі управлінням Держземагентства Києво-Святошинського району не надані.
59. Бучанська районна державна адміністрація Київської області листом
від 08 грудня 2021 року № 01.3-35/2011 повідомила Бучанську окружну прокуратуру про те, що Бучанська районна державна адміністрація Київської області погоджень щодо вилучення та зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 не надавала. Заходи цивільно-правового характеру в частині повернення у користування, розпорядження держави та постійне користування ДП «Київське лісове господарство» вказаних земельних ділянок Бучанської районною державною адміністрацією Київської області не здійснювались.
60. Листом від 14 грудня 2021 року № 40796/0/2-21 секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив Бучанську окружну прокуратуру, що Кабінет Міністрів рішень щодо погодження зміни цільового призначення, вилучення з постійного користування ДП «Київське лісове господарства» земельних ділянок із кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 не приймав.
61. Згідно протоколів огляду від 25 листопада 2021 року, проведених у період
з 14 год 35 хв до 17 год 20 хв та від 29 листопада 2021 року в період з 11 год 05 хв по 14 год 02 хв, які були здійснені прокурором у кримінальному провадженні, де об`єктами огляду були ділянки місцевості з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063, які розташовані на території м. Ірпінь Київської області, огляд ділянки місцевості проводився без проникнення до неї.
62. Оглядом встановлено, що ділянка місцевості, яка розташована на території
м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4903295 30.2350919, яка з західного боку межує з закладом «Хуторок Таверна», за адресою: Київська область, м. Ірпінь, АДРЕСА_5, має кадастровий номер 3210900000:03:005:0063, вкрита лісом та належить до 58 кварталу Ірпінського лісництва Державного підприємства «Київське лісове господарство»; ділянка місцевості, яка розташована на території м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4945754 30.2459917, з північного боку межує з житловим багатоповерховим будинком за адресою: АДРЕСА_3 , має кадастровий номер 3210900000:03:005:0062, вкрита лісом та належить до 52 кварталу Ірпінського лісництва Державного підприємства «Київське лісове господарство»; ділянка місцевості, яка розташована на території м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4951471 30.2483893, яка з північного боку межує з ЖК «SKY», за адресою: АДРЕСА_3 у м. Ірпінь Київської області, має кадастровий номер 3210900000:03:005:0060, вкрита лісом та належить до 52 кварталу Ірпінського лісництва Державного підприємства «Київське лісове господарство»; ділянка місцевості, яка розташована на території м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4961045 30.2486386, яка з західного боку межує з АДРЕСА_3 має кадастровий номер: 3210900000:03:005:0061, вкрита лісом та належить до 52 кварталу Ірпінського лісництва державного підприємства «Київське лісове господарство».
63. Також встановлено, що вказані вище земельні ділянки розташовані у межах земель лісового фонду.
64. Відповідно до рішення № 2 одноосібного учасника ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» від 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 вирішив у рахунок поповнення статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» внести до нього наступне майно: земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:03:005:0061 площею
1,1660 га, 3210900000:03:005:0060 площею 1,1216 га, 3210900000:03:005:0062 площею 1,1575 га, 3210900000:03:005:0063 площею 1,5551 га, які розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь.
65. Актом приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ КАПІТАЛ» від 19 листопада 2021 року громадянин ОСОБА_1 передав до статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БІДІНВЕСТ ГРУП», а Марецький С. В. від імені ТОВ «ЄВРО БУДІВЕСТ ГРУП» прийняв до статутного капіталу наступне майно: земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061 площею 1,1660 га, 3210900000:03:005:0060 площею 1,1216 га, 3210900000:03:005:0062 площею 1,1575 га, 3210900000:03:005:0063 площею 1,5551 га, які розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь.
66. Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення
ОСОБА_1 меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), спірні земельні ділянки мають код 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, обмеження у використанні спірних земельних ділянок відсутні.
67. Із копії листа Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14 липня 2022 року № 17953/5.3-22 апеляційний суд встановив, що станом на 16 січня 2001 року, 18 січня 2001 року, 24 січня 2001 року,
07 лютого 2001 року, 12 лютого 2001 року, 21 лютого 2001 року, 06 березня 2001 року, 25 березня 2002 року, 18 червня 2003 року, 16 вересня 2003 року на території Ірпінського міського нотаріального округу Київської області здійснювала нотаріальну діяльність приватний нотаріус Білоконь С. І. (адреса розташування робочого місця станом на 2001-2003 роки:
АДРЕСА_4 , адреса розташування робочого місця станом на даний час: Київська область, м. Буча, вул. Б. Хмельницького, 4 оф. 43), вона здійснює нотаріальну діяльність і на цей час.
Позиція Верховного Суду
68. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
69. Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
70. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
71. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
72. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
73. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
74. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
75. Згідно із частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
76. Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
77. Верховний Суд сформував сталу практику в аналогічних справах за позовами прокурора щодо повернення державі (територіальній громаді) земельної ділянки, отриманої з порушенням законодавства та відчуженої на користь третіх осіб.
78. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі
№ 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня
2019 року у справі № 910/3907/18).
79. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 та від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.
80. Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123),
від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 94)).
81. Власник із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі
№ 488/5027/14-ц, провадження № 14-256цс18 (пункти 99-100); від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, провадження № 12-25гс21 (пункти 39, 42-44, 50);
від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, провадження № 12-10гс21 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5); від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, провадження № 14-206цс21 (пункти 9.65-9.66); від 15 лютого 2023 року у справі
№ 910/18214/19, провадження № 12-8гс22 (пункт 9.47) та інших).
82. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
83. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а скасування рішення чи запису про проведену державну реєстрацію права не є належним способом захисту порушеного права. У такому випадку державний реєстратор здійснює відповідну реєстраційну дію на підставі рішення суду про витребування майна.
84. У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Оскільки вимога про визнання наказів Головного управління Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.
85. Враховуючи викладене, власник із дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
86. Такий висновок узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 листопада 2021 року у справі
№ 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), згідно з яким вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту порушеного права.
87. Велика Палата Верховного Суду в цій постанові вказала на те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.
88. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
89. Зі матеріалів справи та змісту оскарженої постанови відомо, що у судовому засіданні, яке відбулось 19 березня 2026 року прокурор Козачук В. Б., представник відповідача ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» - адвокат Щербина Л. А., представник третьої особи Семко В. Ю., кожен окремо, не заперечували та підтвердили факт наявності в Державному земельному кадастрі державної реєстрації та зареєстрованого права власності на спірні земельні ділянки за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», на час розгляду справи апеляційним судом, що підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання (а. с. 117, 118 том 14).
90. Врахувавши наведене, а також те, що спірні земельні ділянки зареєстровані на праві приватної власності за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що прокурор звернувшись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , який є проміжним набувачем прав на спірні об`єкти нерухомості, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
91. У пункті 11.10 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86цс22) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.
92. Апеляційний суд ґрунтовно стверджував, що у цій справі права позивача на земельну ділянку порушує не сам факт державної реєстрації права власності на землю першого набувача землі ( ОСОБА_1 ), а обставини її отримання з порушенням закону та відчуження згодом кінцевому набувачу - ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», тому ефективним способом захисту права власності є віндикаційний позов прокурора до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», як особи, за якою зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки.
93. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
94. З огляду на викладені обставини, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про те, що позовні вимоги, які пред`явлені прокурором до відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , за фактичних обставин цієї справи є неефективним способом захисту та не призводять до відновлення порушеного права власності держави на спірні земельні ділянки.
95. У статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
96. Окрім позовних вимог до фізичної особи ОСОБА_1 у цій справі прокурор також заявив до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» позовні вимоги, суть яких деталізована у вступній частині цієї постанови.
97. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
98. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
99. Заявляючи позовні вимоги до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» прокурор покликався на те, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду, які перебувають у державній власності, їх передача у приватну власність здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.
100. Спір у цій справі в частині позовних вимог до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» є спором про порушення права та законного інтересу держави як власника спірних земельних ділянок з боку юридичної особи.
101. Встановивши, що за ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки і воно використовує спірні землі в господарській діяльності, а також те, що це майно належить до активів господарського товариства, врахувавши суб`єктний склад сторін у цій частині позовних вимог, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що ця справа належить до юрисдикції господарського суду, що виключає можливість її розгляду у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
102. Отже вимоги прокурора, пред`явлені до ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», яке є кінцевим набувачем та володільцем спірних земельних ділянок підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
103. Викладене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 грудня 2024 року у справі № 354/658/15-ц.
104. Викладеним спростовується довід касаційної скарги про те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права під час вирішення питання підсудності цієї справи та не врахував висновок про застосування норм права, який був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі
№ 469/1346/18.
105. Колегія суддів зазначає, що у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду викладений правовий висновок про те, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права й обов`язки, безпосередньо стосується цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, однак з огляду на фактичні обставини, встановлені судами у цій справі, він є незастосовним до спірних правовідносин.
106. У пункті 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» (тут і далі у редакції чинній на час звернення до суду з цим позовом) передбачено, що на прокуратуру покладаються функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та Цивільним процесуальним кодексом України.
107. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
108. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
109. Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
110. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
111. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
112. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
113. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
114. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
115. У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
116. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
117. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
118. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.
119. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).
120. Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
121. Звертаючись з позовом, прокурор зазначив, що у цьому випадку порушенням інтересів держави є вибуття земельних ділянок лісового фонду з власності держави. Наявна бездіяльність уповноваженого органу державної влади, у зв`язку з чим у прокуратури є достатні підстави для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави.
122. Отже апеляційний суд правильно вважав про те, що у прокурора були наявні повноваження для звернення з позовом до суду в інтересах Київської обласної державної адміністрації, яка належним чином не здійснювала захист інтересів держави.
123. Тому необґрунтованим є довід касаційної скарги про те, що прокурор неналежним чином обґрунтував підстави для звернення до суду із цим позовом в інтересах держави.
124. З огляду на обставини цієї справи за наявності суспільного інтересу у поверненні спірних земельних ділянок у власність держави прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних інтересів держави.
125. Суспільний інтерес підтверджується тим, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду, а їх перебування у власності відповідачів завдає шкоди державі.
126. Таким чином аналогічний за змістом арґумент касаційної скарги з посиланням на неврахування апеляційним судом низки постанов Верховного Суду не заслуговують на увагу.
127. Помилковим є також посилання представника заявника на неврахування приписів Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», а також те, що прокурор не вніс депозит на рахунок суду на виконання вимог Закону України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», оскільки позовна заява у цій справі була подана до набрання чинності такого Закону.
128. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
129. Частинами третьою, четвертою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
130. 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким статтю 390 ЦК України доповнено частиною 5, відповідно якої суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
131. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
132. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
133. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
134. Також зазначеним Законом було доповнено абзацом 2 частину четверту статті 177 ЦПК України, який передбачає додання до позовної заяви документів, які підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, у разі подання, зокрема, прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади.
135. Зазначена редакція частини четвертої статті 177 ЦПК України набула чинності 09 квітня 2025 року, тобто після подання позовної заяви у цій справі (грудень
2022 року).
136. Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
137. Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
138. Заявник помилково посилається на вказаний Закон, не звертаючи увагу на ту обставину, що Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» не передбачено зворотну дію у часі положень частини четвертої статті 177 ЦПК України, посилаючись на положення процесуального закону, які не підлягають застосуванню у цій справі.
139. Суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви прокурора без руху, оскільки редакція частини четвертої статті 177 ЦПК України набула чинність після відкриття провадження у цій справі.
140. Отже, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність його судового рішення не впливають.
141. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
142. Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
143. Підстав для виходу за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
144. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
145. З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Щодо судових витрат
146. Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
147. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, немає.
Керуючись статтями 401, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. ЛитвиненкоА. І. ГрушицькийЄ. В. Петров

Згадані норми: Конституція України, ст. 58; ЦК України, ст. 16; ЦК України, ст. 388; ЦК України, ст. 387; ЦК України, ст. 390; ЦПК України, ст. 255; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 402; ЦПК України, ст. 2; ЦПК України, ст. 4; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 19; ЦПК України, ст. 257; ЦПК України, ст. 3; ЦПК України, ст. 177; ЦПК України, ст. 401; ЦПК України, ст. 416; ЦПК України, ст. 141; ЦПК України, ст. 406; ЦПК України, ст. 409; ГПК України, ст. 20; КК України, ст. 364
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.