# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/3958/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 908/3958/25
Дата ухвалення: 2026-10-26
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 140952788
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140952788
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140952788

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/3958/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича
про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3958/25
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2026
у справі за позовом Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат"
до: 1. Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибог Олександр Сергійович;
2. Державного підприємства "СЕТАМ";
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Запорізька міська рада;
2. Комунальне підприємство "ГРАДПРОЕКТ",
Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок"
про визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону) та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Акціонерне товариство "Мелітопольський м`ясокомбінат" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО" про визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону) та зобов`язання вчинити дії.

2. Позивач просив суд визнати недійсними результати електронних торгів (аукціону) з продажу 13/25 частин приміщення ХІ підвалу та першого поверху літ. А-5, загальною площею 1467,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 1, у формі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним виконавцем Запорізького обласного виконавчого округу Сколибогом Олександром Сергійовичем, Державним підприємством "СЕТАМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО" за результатами електронних торгів, шляхом оформлення протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 630500 від 03.03.2025 та видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 547, виданого 21.03.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О.

3. Також позивач просив зобов`язати Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича, Державне підприємство "СЕТАМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО" передати (повернути) Акціонерному товариству "Мелітопольський м`ясокомбінат" зазначені 13/25 частин приміщення ХІ підвалу та першого поверху літ. А-5.

4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно, яке належало позивачу на праві власності, було реалізовано у межах зведеного виконавчого провадження з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна. На думку позивача, приватний виконавець не повідомив його належним чином про оцінку майна та організацію електронних торгів, а саме майно було продано за істотно заниженою вартістю, що порушує права позивача як власника майна та боржника у виконавчому провадженні.

5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 у справі
№ 908/3958/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 у справі № 908/3958/25 - без змін.

7. Постановою Верховного Суду від 22.09.2026 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 908/3958/25 змінено та викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

8. Приватний виконавець Запорізького обласного виконавчого округу Сколибог Олександр Сергійович (далі - заявник) у відзиві на касаційну скаргу (том 6 а.с. 55 - 68) зазначив попередній розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу. На виконання частини восьмої статті 129 ГПК України заявник повідомив, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом строку передбаченого процесуальним законом. Відповідну заяву з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування та доказами на його підтвердження подано заявником через систему "Електронний суд" до касаційної інстанції (передано судді - доповідачу 12.10.2026).

9. До вказаної заяви заявник додав наступні документи:

- копію договору про надання правничої допомоги від 15.01.2026;

- копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 15.01.2026;

- копію акта наданих послуг від 31.08.2026 № 363;

- копію акта наданих послуг від 23.09.2026 № 407;

- копію рахунка на оплату № 365 від 31.08.2026;

- копію рахунка на оплату № 410 від 23.09.2026;

- копію платіжної інструкції від 31.08.2026 № 10497;

- копію платіжної інструкції від 23.09.2026 № 11817.

10. У заяві Приватний виконавець Запорізького обласного виконавчого округу Сколибог Олександр Сергійович зазначив, що Адвокатським об`єднанням, приватному виконавцю було надано послуги на загальну суму 6 500,00 грн.

11. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

12. Суд вирішує питання про судові витрати у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

13. Суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина друга статті 221 ГПК України).

14. Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

15. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 ГПК України).

16. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

17. Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

18. Розглянувши заяву Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича, а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

19. В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

20. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

21. Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

22. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

23. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

24. У відзиві на касаційну скаргу заявник зазначив, що ним будуть понесені витрати на правничу допомогу, орієнтовно у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. На виконання частини восьмої статті 129 ГПК України заявник повідомив, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом строку передбаченого процесуальним законом.

25. Після ухвалення Верховним Судом постанови за результатом розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат", заявник подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення з документами, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі
6 500,00 грн.

26. Заявником заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та у строк, які визначені чинним законодавством та дотримано вимоги, передбачені статтями 80, 124, 126, 129 ГПК України.

27. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

28. Щодо стягнення судових витрат на стадії судового контролю за виконанням судових рішень Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 зауважила, що як стаття 129 ГПК України, так і стаття 130 ГПК України містяться в главі 8 "Судові витрати", яка є частиною розділу I "Загальні положення" ГПК України, що вказує на те, що правила зазначених статей стосуються усіх стадій процесу, в яких такі витрати можуть виникнути.

29. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

30. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

31. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

32. Від учасників справи заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення не надходило.

33. Суд також враховує, що факт направлення на адресу учасників справи заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до заяви документів підтверджується копіями квитанцій від 24.09.2026 № 8880323, № 8880322, № 8880325, № 8880321, № 8880324, № 8880326 про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС.

34. Ухвалу Верховного Суду від 12.10.2026 про прийняття до розгляду заяви Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3958/25, доставлено до Електронного кабінету учасників справи 12.10.2026, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду.

35. Колегія суддів у вирішенні заяви звертається до позиції, яка викладена у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, зокрема, що при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

36. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

37. Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

38. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

39. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

41. Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

42. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

43. В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

44. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідають вимогам означених вище статей ГПК України, є належними і допустимими.

45. Суд також враховує, що заявник, у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк, подані докази на підтвердження понесення витрат. Верховний Суд також відзначає дати поданих документів, їх сутність і можливість складання, як первинних документів.

46. У матеріалах справи містяться, зокрема:
- копія договору про надання правничої допомоги від 15.01.2026 укладеного між Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Радник" та Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О. С., за умовами якого, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу з питань захисту прав та інтересів КЛІЄНТА у судах всіх ланок та інстанцій, у всіх державних органах, перед юридичними та фізичними особами, органами виконавчої служби (п. 1.1.). У пункті 1.2. договору сторони погодили, що з метою виконання даного договору, КЛІЄНТ надає АДВОКАТСЬКОМУ ОБ`ЄДНАННЮ (призначеному АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ адвокату) право: бути представником КЛІЄНТА перед юридичними та фізичними особами, у судових органах України з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`явити від імені КЛІЄНТА та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу КЛІЄНТА; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, шо передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); отримувати, підписувати та подавати від імені КЛІЄНТА та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, сплачувати судовий збір, державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; використовувати усі передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України права та засоби захисту з метою захисту інтересів КЛІЄНТА та надання йому необхідної правової допомоги; направляти адвокатські запити; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які. на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором. Згідно з пунктом 4.1. вказаного Договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар згідно з додатковою угодою сторін;

- копія додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 15.01.2026, відповідно до пунктів 1 - 4 якої Сторони узгодили, що АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ зобов`язується надати Клієнту наступну правничу допомогу: складання та подання відзиву на позовну заяву ПрАТ "Мелітопольский м`ясокомбінат" до приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича, Державного підприємства "СЕТАМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО" про визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону) та повернення майна позивачу. Складання та направлення інших заяв та клопотань у справі. Представництво інтересів в судових засіданнях по справі за вищезазначеним позовом. Винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ за пунктом 1.1. цієї угоди складає 4 000 (чотири тисячі двісті) гри., які оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання цієї Угоди із розрахунку 2 години роботи АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ * 2 000 грн. (одна година роботи). Винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ за пунктом 1.3. цієї угоди складає: - 2 500 (дві тисяч п`ятсот) грн за одне судове засідання у справі, винагорода сплачуються авансом або протягом десяти днів з дати судового засідання. Винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ за пунктом 1.1., 1.2. цієї угоди встановлюється в залежності від часу роботи АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ для підготовки відповідного процесуального документу, із розрахунку одна година роботи = 2 000 грн;

- копія акта наданих послуг від 31.08.2026 № 363, згідно з яким АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ надані наступні послуги: відзив на касаційну скаргу у справі
№ 908/3958/25 на суму 4 000 грн;

- копію акта наданих послуг від 23.09.2026 № 407, згідно з яким АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ надані наступні послуги: участь в судовому засіданні в Верховному Суді 22.09.2026 у справі № 908/3958/25;

- копію рахунка на оплату № 365 від 31.08.2026 на суму 4 000 грн;

- копію рахунка на оплату № 410 від 23.09.2026 на суму 2 500 грн;

- копію платіжної інструкції від 31.08.2026 № 10497 на суму 4 000 грн;

- копію платіжної інструкції від 23.09.2026 № на суму 2 500 грн.

47. Матеріалами справи підтверджується, що у суді касаційної інстанції інтереси заявника представляли адвокати Штабовенко Д. В. (відзив на касаційну скаргу) та Бондар І. М. (участь в судовому засіданні 22.09.2026), що підтверджується ордерами на надання правничої допомоги Приватному виконавцю від 23.01.2026 № 1285465, від 12.09.2026 № 1346414.

48. Відповідно до актів наданих послуг від 31.08.2026 № 363, від 23.09.2026 № 407, підтверджено факт надання адвокатами та прийняття Приватним виконавцем відповідних послуг.

49. У матеріалах справи міститься, зокрема, відзив Приватного виконавця (том 6, а.с. 55 - 68) на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат", підписаний представником заявника (адвокатом Штабовенко Д. В.), у якому останній заперечував проти доводів скаржника та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

50. За висновками Верховного Суду які викладені у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

51. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

52. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

53. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

54. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

55. Суд також звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного Суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (правові висновки, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19).

56. У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

57. Суд зазначає, що ураховуючи наведені вище критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, а також фактичні обставини цієї справи, співрозмірність до предмета спору (оскарження Акціонерним товариством "Мелітопольський м`ясокомбінат" в касаційному порядку рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову) та постанови суду апеляційної інстанції, результату касаційного перегляду (зміна мотивувальної частини та залишення без змін вказаних судових рішень в іншій частині), свідчить про те, що розмір визначеного між Клієнтом та адвокатом гонорару є співрозмірним та таким, що у повній мірі відповідає принципам справедливості, розумності і реальності їх розміру. Тобто має характер співмірності зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, наданих у суді касаційної інстанції у справі
№ 908/3958/25.

58. Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Приватним виконавцем Запорізького обласного виконавчого округу Сколибогом Олександром Сергійовичем на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, крізь призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, із урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, а також беручи до уваги критерії необхідності, розумності, справедливості розміру таких витрат, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшла висновку про розподілу всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн на користь заявника та покладення їх на Акціонерне товариство "Мелітопольський м`ясокомбінат".

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3958/25 задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" на користь Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов

Суддя Т. Малашенкова

Згадані норми: Конституція України, ст. 43; Закон № 5076-VI, ст. 1; ЦК України, ст. 627; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 221; ГПК України, ст. 244; ГПК України, ст. 123; ГПК України, ст. 8; ГПК України, ст. 16; ГПК України, ст. 124; ГПК України, ст. 126; ГПК України, ст. 80; ГПК України, ст. 130; ГПК України, ст. 86; ГПК України, ст. 74; ГПК України, ст. 2; ГПК України, ст. 234; ГПК України, ст. 235; Конвенція (ЄКПЛ), ст. 41
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.