# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/40581/25

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 420/40581/25
Дата ухвалення: 2026-10-27
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 140977170
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/140977170
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/140977170

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року
м. Київ

справа № 420/40581/25
адміністративне провадження № К/990/23464/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/40581/25
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Одеській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року (колегія у складі: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г. В., Федусика А.Г.), -
В С Т А Н О В И В:
ВСТУП
Під час розгляду цієї справи постало питання наявності/відсутності підстав для виготовлення та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області (далі - відповідач, УСБУ), у якому просив:
- визнати протиправними дії УСБУ щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого Законами України «Про державний бюджет на 2024 рік», «Про державний бюджет на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та на 2025 роки для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року;
- зобов`язати УСБУ підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), встановленого Законами України «Про державний бюджет на 2024 рік», «Про державний бюджет на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та на 2025 роки для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що йому призначено пенсію у відповідності до Закону №2262-ХІІ. У жовтні 2025 року позивач звернувся до УСБУ щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за аналогічною (відповідною) посадою, яку він займав на день звільнення зі служби, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 2024 та 2025 роки, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704. Однак, відповідач протиправно відмовив у виготовленні відповідної довідки й таку свою відмову обґрунтував тим, що розмір грошового забезпечення не підвищився, тобто не настали обставини, що зумовлюють зміну розміру пенсій військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Таку відмову позивач вважає незаконною та зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, позов задоволено частково; визнано протиправними дії УСБУ щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року; зобов`язано УСБУ підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01 січня 2024 року, 18 червня 2025 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2024 та 2025 роках є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2018 році. З дня набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24 - 18 червня 2025 року діє первинна редакція пункту 4 Постанови №704, за якою грошове забезпечення військовослужбовців для обчислення пенсії розраховується із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Відтак, прожитковий мінімум, встановлений Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який враховується для визначення посадових окладів, є очевидно більшою розрахунковою величиною, ніж стала цифра 1762 грн., яка встановлювалась постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» (далі - Постанова №481), тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії, що передбачено нормами статті 63 Закону №2262-XII, та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від УСБУ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УСБУ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
6. Ці вимоги скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обґрунтовує помилковістю висновків судів першої та апеляційної інстанцій, неправильним застосуванням ними норм Закону №2262-ХІІ, Постанови №704 у правовідносинах, які виникли у зв`язку із ухваленням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, а також відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах. По суті стверджує, що з 20 травня 2023 року пункт 4 Постанови №704 передбачає сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн., а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року. Отже, відповідач, відмовляючи у видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення з відповідними показниками, розрахованими із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний календарний рік, діяв згідно чинного нормативно-правового акту, а тому не допустив порушень законодавства та, як наслідок, порушень прав та інтересів позивача.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. 22 травня 2026 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2026 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.
10. Позивач та третя особа, отримавши ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористалися.
11. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Підґрунтям, фактичними підставами, які зумовили оспорюване правозастосування, стали такі обставини.
13. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.
14. 07 жовтня 2025 року позивач звернувся до УСБУ із заявою щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір його грошового забезпечення за аналогічною посадою, яку він займав на день звільнення зі служби, станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 та 2025 років, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року основного розміру його пенсії.
15. Листом від 04 листопада 2025 року за №65.1/65.23-3292 УСБУ відмовило в задоволенні заяви ОСОБА_1 , посилаючись на те, що Постановою №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704», яка набрала чинності 20 травня 2023 року, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, та внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, шляхом викладення абзацу 1 в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Таким чином, починаючи з 20 травня 2023 року посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб необхідно розраховувати виходячи з розміру 1762 грн., а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.
Враховуючи, що розмір грошового забезпечення не підвищився, тобто не настали обставини, що зумовлюють зміну розміру пенсій військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, тому відсутні правові підстави для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.
При цьому, визнання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 протиправним та нечинним пункту 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 означає втрату ним чинності з моменту набрання зазначеним судовим рішенням законної сили після апеляційного перегляду з 18 червня 2025 року згідно положень статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тобто не має ретроактивної дії та не змінює встановленого законодавством порядку дій під час перерахунку пенсії.
16. Вважаючи такі дії УСБУ щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Позиція Верховного Суду
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах й дотримання процесуальних норм, виходить з наступного.
18. Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
19. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.
20. Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
21. Процитована норма статті 43 цього Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
22. У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ).
23. Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону №2262-XII, згідно із частинами першою та другою статті 63 якого перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
24. Усі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ).
25. Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
26. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
27. Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
28. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45 (пункт 3 Порядку №45).
29. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30. У свою чергу, колегія суддів зазначає, що 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, яка передбачала з 01 березня 2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
31. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
32. Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
33. Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
34. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
35. Пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
36. Тобто з 01 січня 2018 року пункт 4 Постанови 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
37. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.
38. Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
39. Відповідно частини статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
40. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15 червня 2023 року у справі №380/13603/21, від 30 квітня 2025 року у справі №620/9741/24 та інших вказував, що оскільки зміни, внесені Постановою №103, а саме до пункту 4 Постанови №704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
41. У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року», не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
42. Отже, з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
43. Водночас 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
44. Пунктом 3 Постанови №481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
45. Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.
46. Натомість Суд зазначає, що Постанова №481 була предметом оскарження, зокрема, у судових провадженнях (справах) №320/29450/24, №320/41449/23, №320/35573/23.
47. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
48. Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2024 року у справі №380/9113/23 дійшов висновку, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення.
49. Також Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформував наступні висновки:
«<…> пункт 4 Постанови №704 в редакції пункту 2 Постанови №481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови №704 як такої.
Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови №704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.
Приписи пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року <…>.
«<…> до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн. <…>».
50. За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що внаслідок скасування в судовому порядку пункту 2 Постанови №481 щодо внесення змін до пункту 4 Постанови №704 відбулось зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зростання, у зв`язку з цим, розмірів грошового забезпечення, у зв`язку з чим у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2025 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
51. Пункт 2 Постанови №481 у частині зміни механізму розрахунку посадових окладів не підлягає застосуванню судом як норма, що суперечить актам вищої юридичної сили. Розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням має здійснюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, що забезпечує належне виконання приписів Закону №2262-ХІІ.
52. Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 12 червня 2026 року у справі №420/34153/25. На момент вирішення цієї справи у касаційному порядку Верховний Суд від такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне ініціювати питання про відступлення від зазначеного висновку.
53. При цьому Суд враховує обставини скасування в подальшому постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 й ухвалення в означеній справі нового рішення про відмову у задоволенні позову про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704. Однак зазначає, що наведене не випливає на спірні у цій справі правовідносини, адже з огляду на визначені в частинні третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
54. Сталою є правова позиція Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
55. Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі №340/507/22).
56. Таким чином, пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
57. Відтак не заслуговують на увагу викладені у касаційній скарзі доводи УСБУ про ненастання обставин зміни розміру пенсій військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2260-ХІІ, і, відповідно, підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, як і твердження про те, що чинне законодавство встановлює конкретну дату зміни розміру прожиткового мінімуму - 1 січня відповідного календарного року, адже у спірних правовідносинах зміна розміру прожиткового мінімуму відбулась внаслідок скасування в судовому порядку встановлених обмежень, а не завдяки його законодавчому підвищенню.
58. Безпідставними також є й посилання скаржника на відсутність правових підстав для видачі довідки станом на 18 червня 2025 року, так як вказана дата зумовлена виключно межами заявлених позовних вимог і не є самостійною матеріально-правовою підставою для перерахунку пенсії. Визначення такої дати не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх встановлених законом обмежень та наявних бюджетних асигнувань.
59. Ураховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі щодо окреслених питань ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права й доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень.
60. По суті доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із результатом вирішення судами спору, проте не є такими, що з огляду на приписи частини четвертої статті 328 (підстави касаційного оскарження судових рішень) та статі 341 КАС України (межі перегляду судом касаційної інстанції) дають можливість для скасування судових рішень.
61. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
62. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій А.Ю. Бучик

Згадані норми: Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 63; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 43; КАС України, ст. 328; КАС України, ст. 265; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 7; КАС України, ст. 350; КАС України, ст. 345; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 359
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.