# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/2574/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 914/2574/25
Дата ухвалення: 2026-10-14
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 141028146
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141028146
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141028146

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року
м. Київ

cправа № 914/2574/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 (колегія суддів: Шаповал Д. В. - головуючий, Панова І. Ю., Зварич О. В.) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.06.2026 (суддя Никон О. З.)
за позовом Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Ековей Вейст Менеджмент?,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Військова частини НОМЕР_1 ,
про стягнення шкоди,
за участю:
прокуратури: Яворський С. С. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ?Ековей Вейст Менеджмент? про стягнення 8 084 305,21 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
1.2 Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у період з 21.02.2024 по 08.01.2025, порушуючи вимоги Закону України "Про охорону земель" та Земельного кодексу України, облаштував незаконну сортувальну станцію твердих побутових відходів на земельній ділянці Львівської територіальної громади у с. Малехів на вул. Вокзальна,4 (без кадастрового номера), що призвело до забруднення та зміни природних властивостей цієї, а також суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 4622785700:03:001:0263, котра на праві постійного користування належить Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України. Зазначеними незаконними діями завдано шкоду навколишньому природному середовищу, що підтверджується здійсненими Державною екологічною інспекцією у Львівській області розрахунками.
1.3 Прокурор зазначив, що невідшкодування шкоди зачіпає майнові та економічні інтереси держави, негативно впливає на фінансування державою природоохоронних заходів, однак Державна екологічна інспекція як орган, уповноважений державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, не вжила заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначеної шкоди, що відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.
2. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2026, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026, позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.
2.2 Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував ухвалу тим, що спеціалізована прокуратура у сфері оборони уповноважена здійснювати представництво інтересів держави у суді виключно у правовідносинах, пов`язаних з діяльністю суб`єктів оборонної сфери, визначених у пункті 6.1 Наказу Офісу Генерального прокурора "Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони" від 17.05.2023 № 130, та не наділена таким повноваженнями у правовідносинах охорони навколишнього природного середовища, пов`язаних з діяльністю Держекоінспекції та її регіональних органів. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.01.2026 у справі № 921/190/25.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі третя особа просить ці судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що висновки суду першої інстанції не враховують обставини цієї справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень наказу № 130, а посилання на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 921/190/25, є помилковим, оскільки наведена справа не є релевантною до цієї.
3.3 Скаржник зазначив, що Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони, здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом заподіяння екологічної шкоди земельній ділянці Збройних Сил України, які згідно з наказом № 130 належать до компетенції Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, отримала відповідно до пункту 4 наказу № 389 з вказаного кримінального провадження та реалізувала позовні матеріали шляхом заявлення позову.
3.4 При цьому з аналізу частини 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що позовна заява в господарській справі може бути подана керівником обласних та окружних прокуратур, їх першим заступником та заступником (в тому числі й спеціалізованих прокуратур у сфері оборони на правах обласних та окружних прокуратур). Аналогічний висновок відображено в пунктах 56, 57 постанови Верховного Суду від 22.10.2024 у справі № 911/1683/23.
3.5 До того ж суди не врахували висновки щодо застосування норми права, викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 378/6/23, від 31.07.2024 у справі № 378/7/23, від 03.09.2025 у справі № 911/906/23 стосовно того, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, встановленому Законом, здійснює визначені Конституцією України функції.
3.6 У відзиві відповідач просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки територіальні межі та предметна компетенція потребують окремої оцінки, а розмежування висновків, наведених скаржником у касаційній скарзі постановах, ґрунтується на різних правових питаннях. При цьому наказ № 130 є реалізацією передбачених Законом України "Про прокуратуру" повноважень Генерального прокурора. Верховний Суд у пунктах 39-41 постанови у справі № 921/190/25 відхилив твердження про його суперечність статтям 23, 24 Закону. Отже, посилання на вищу юридичну силу Закону саме по собі не спростовує застосування встановленого на його підставі розмежування компетенції.
3.7 Натомість, як зазначив відповідач, той факт, що нібито завдано шкоду військовій частині не свідчить про виникнення повноважень на підписання позову керівником Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області.
3.8 Відзив Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони не може бути прийнятий до розгляду, адже не містить відповідно до приписів частини 2 статті 295 ГПК України обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, тобто фактично є приєднанням до касаційної скарги. При цьому у порядку статті 297 ГПК України не додано документ про сплату судового збору, тому вказаний відзив колегія суддів залишає без розгляду.
3.9 13.10.2026 третя особа подала заяву про розгляд справи без участі у судовому засіданні її представника.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що предметом заявленого Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони позову у цій справі є стягнення з ТОВ "Ековей Вейст Менеджмент" шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного облаштування, за доводами прокурора, сортувальної станції твердих побутових відходів на земельній ділянці територіальної громади у с. Малехів.
4.2 Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з позовом у цій справі, прокурор зазначив про те, що невідшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу забрудненням землі, зачіпає майнові та економічні інтереси держави, негативно впливає на фінансування державою природоохоронних заходів, однак Державна екологічна інспекція як орган, уповноважений державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, не вжила заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначеної шкоди, що, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для вжиття ним заходів представницького характеру.
4.3 Факт забруднення земель прокуратура підтверджує проведеними в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000145 від 15.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 239 Кримінального кодексу України, огляду місця події із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції, якими відібрано проби ґрунтів для дослідження вмісту забруднюючих речовин (акти відбору проб ґрунтів від 19.09.2024 № 64 та від 08.01.2025 № 1), а також проведеними судовими експертизами.
4.4 Прокурор ствердив, що дії відповідача спричинили забруднення земельної ділянки (без кадастрового номеру) Львівської територіальної громади с. Малехів, вул. Вокзальна, 4, та зміну її природних властивостей, тим самим створили небезпеку для довкілля, а також забруднення та зміну природних властивостей суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 4622785700:03:001:0263, яка на праві постійного користування належить військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил.
4.5 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.6 Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частини 4, 5 статті 53 ГПК України).
4.7 Статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" визначені особливості здійснення окремих форм представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді. Так, згідно із частиною 1 цієї статті, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
4.8 Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про прокуратуру" у разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
4.9 Офісом Генерального прокурора видано наказ "Про окремі питання забезпечення функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних)" від 17.05.2023 № 75, яким затверджений Перелік спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних), однією з яких, зокрема є Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони (на правах окружної) Західного регіону, та наказ "Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони" від 17.05.2023 року № 130, пунктом 3 якого передбачено спеціалізованим прокуратурам у сфері оборони (на правах обласних) забезпечувати виконання повноважень, визначених Законом України "Про прокуратуру", іншими законодавчими актами, наказами Генерального прокурора, з урахуванням положень цього наказу, зокрема Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на території Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
4.10 Пунктом 6.1 Наказу № 130 передбачено забезпечувати організацію та здійснення представництва інтересів держави в суді: спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Офісу Генерального прокурора щодо правовідносин, пов`язаних із діяльністю Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, ІНФОРМАЦІЯ_3, Національної гвардії України, Державного космічного агентства України, підприємств, установ, організацій, що їм підпорядковані; ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України; Державної служби експортного контролю України; акціонерного товариства "ІНФОРМАЦІЯ_4" та товариств, щодо яких ним здійснюється управління корпоративними правами держави; Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; Державного агентства резерву України (з питань державного мобілізаційного резерву); державних замовників у сфері оборони та виконавців, співвиконавців (субпідрядників) державного контракту (договору) з оборонних закупівель; інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій, що здійснюють накопичення та зберігання матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву; Департаменту поліції особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_5", військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій з питань забезпечення оборони, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
4.11 Відповідно до пункту 6.2 Наказу № 130 передбачено забезпечувати організацію та здійснення представництва інтересів держави в суді спеціалізованим прокуратурам у сфері оборони (на правах обласних та окружних) щодо правовідносин, пов`язаних із діяльністю суб`єктів, визначених у пункті 6.1 Наказу, крім центральних апаратів (адміністрацій, управлінь) цих органів, їх підрозділів, повноваження яких поширюються на всю територію України (за винятком видів, окремих родів військ Збройних Сил України).
4.12 Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони звернулася до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
4.13 Шкода, про стягнення якої заявила ця прокуратура в особі інспекції, за доводами прокуратури, завдана внаслідок протиправних дій ТОВ ?Ековей Вейст Менеджмент?, що спричинило:
- забруднення земельної ділянки (без кадастрового номеру) АДРЕСА_1 , та зміну її природних властивостей, тим самим створили небезпеку для довкілля. За фактом забруднення і засмічення земель територіальної громади с. Малехів на вул. Вокзальній 4, яка знаходиться в оренді ТОВ "Ековей Вейст Менеджмент", (акт відбору проб від 08.01.2025 № 1 і протокол проведення лабораторних вимірювань від 24.01.2025 № (1-2)/25) розмір завданої довкіллю шкоди становить 8 030 354,83 грн;
- забруднення та зміну природних властивостей суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 4622785700:03:001:0263, котра на праві постійного користування належить Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил. За фактом забруднення і засмічення земель військової частини НОМЕР_1 (акт відбору проб від 19.09.2024 № 64 і протокол проведення лабораторних вимірювань від 25.09.2024 № (195-196)/24) встановлено, що розмір завданої довкіллю шкоди становить 53 950,38 грн.
4.14 Водночас Верховний Суд у постанові від 15.01.2026 у справі № 921/190/25 виснував про те, що спеціалізована прокуратура в оборонній сфері, зокрема Західного регіону в особі Тернопільської спеціалізованої прокуратури, як державний орган єдиної системи прокуратури України, згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", метою діяльності якої є, зокрема захист інтересів держави, обмежується її предметною компетенцією - сферою оборони, а тому у прокуратури у сфері оборони відсутні повноваження для представництва інтересів держави у правовідносинах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, пов`язаних з діяльністю Державної екологічної інспекції України та її регіональних органів, та органів місцевого самоврядування, зокрема Скалатської міської ради, у цих відносинах (пункт 51).
4.15 Верховний Суд у цій постанові вказав, що дія зазначеного підзаконного акта (наказу № 130) не суперечить засадам діяльності прокуратури, передбачених статтею 3 та нормам статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", а визначає повноваження спеціалізованих прокуратур у сфері оборони на виконання визначених функцій та розмежування їхніх повноважень із самостійними структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора, обласними та окружними прокуратурами відповідно до положень норм статей 7, 9 Закону України "Про прокуратуру" (пункт 41).
4.16 При цьому Верховний Суд зазначив, що помилкові висновки суду апеляційної інстанції про можливість звернення відповідною територіальною прокуратурою у сфері оборони (у зазначеному випадку Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону) з позовом в інтересах держави в особі Інспекції та Міськради, фактично призвела до виникнення конкуруючої компетенції та потенційно-можливого компетенційного конфлікту у майбутньому між спеціалізованою прокуратурою в оборонній сфері на правах окружної та окружною прокуратурою (у зазначеному випадку Теребовлянською окружною прокуратурою) та/або обласною прокуратурою (пункт 50).
4.17 Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення, врахували цю постанову Верховного Суду у справі № 921/190/25 та, залишаючи позов без розгляду, зазначили, що позов у цій справі № 914/2574/25 подано спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, натомість поширення забруднення та засмічення і на територію земельної ділянки, яка на праві постійного користування належить військовій частині, не надає цій прокуратурі повноважень звертатися до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області.
4.18 Колегія суддів з огляду на сформовані висновки Верховним Судом у постанові від 15.01.2026 у справі № 921/190/25, котрі є застосовними до спірних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність повноважень й, відповідно, правових підстав у Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони звертатися до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі земельній ділянці, котра перебуває у користування відповідної військової частини.
4.19 Доводи скаржника не спростовують правильності висновків судів про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, а тому відсутні правові підстави для їх скасування з мотивів, наведених скаржником у касаційній скарзі. При цьому отримання спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони відповідно до пункту 4 наказу Офісу Генерального прокурора "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" від 21.08.2020 № 389 матеріалів з кримінального провадження не спростовує факту відсутності повноважень у цієї прокуратури (з огляду на її предметну компетенцію) для представництва інтересів держави у правовідносинах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, пов`язаних з діяльністю Державної екологічної інспекції України та її регіональних органів.
4.20 Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4.21 Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, враховуючи, що скаржником не визначався такий виключний випадок касаційного оскарження як необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 921/190/25 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України), а помилково вважав вказану постанову не релевантною, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови - без змін.
4.22 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 у справі № 914/2574/25 залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов

Згадані норми: ГПК України, ст. 226; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 295; ГПК України, ст. 297; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 53; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 240; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317; КК України, ст. 239
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.