# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 676/2574/25

Суд: Касаційний цивільний суд ВС
Справа № 676/2574/25
Дата ухвалення: 2026-10-27
Вид судочинства: Цивільне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141029256
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141029256
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141029256

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 676/2574/25
провадження № 61-2224св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року під головуванням судді Бондара О. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст заяви
1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт отримання ним додаткових видів грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 , а саме підвищеного основного грошового забезпечення у 1988 році: у червні - 28 крб, у липні - 281,60 крб, у серпні - 288,52 крб, у вересні - 467,22 крб, у жовтні - 254,08 крб; додаткової оплати праці за роботу у вихідні дні у липні - 168,96 крб, у серпні - 133,44 крб, у вересні - 143,76 крб, у жовтні - 143,76 крб; додаткової оплати праці за роботу в нічний час у липні - 24,60 крб; додаткової оплати праці за надурочну роботу у червні - 35 крб, у липні - 633,60 крб, у серпні - 250,20 крб, у вересні - 269,10 крб, у жовтні - 202,47 крб; додаткової одноразової винагороди у липні - 1 000 крб; щомісячної премії у червні - 25,16 крб, у липні - 355,98 крб, у серпні - 266,40 крб, у вересні - 288 крб, у жовтні - 216,24 крб; заохочувальної одноразової премії у серпні - 400 крб.
2. В обґрунтування вимог вказував, що грошове забезпечення під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 та його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 24 червня 1988 року до 22 жовтня 1988 року нараховано без урахування підвищень та премій, які встановлені нормативно-правовими актами СРСР та УРСР. Розрахунок грошового забезпечення за цей період був проведений неправильно. На його звернення військова частина НОМЕР_1 листом від 10 березня 2023 року № 1152 повідомила про неможливість здійснення перерахунку грошового забезпечення та видачі оновленої довідки через відсутність інформації (первинних документів) щодо підвищень, доплат, премій, виплачених військовою частиною НОМЕР_2 особам з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), які були зайняті в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За повідомленням ГДА Міноборони від 24 квітня 2024 року № 179/1/4005 фінансова документація військової частини НОМЕР_2 знищена у зв`язку з великою дозою опромінення та відновленню не підлягала.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 10 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду. Роз`яснив ОСОБА_1 , що він має право звернутись до суду з відповідним позовом до військової частини в порядку цивільного судочинства чи до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) в порядку адміністративного судочинства.
4. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що встановлення факту отримання заявником додаткових видів грошового забезпечення пов`язане з наступним вирішенням спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
5. Хмельницький апеляційний суд постановою від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року скасував. Провадження у справі закрив.
6. Апеляційний суд керувався тим, що у разі наявності спору з військовою частиною про видачу довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
7. На спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з питань призначення пенсії, її перерахунку поширюється юрисдикція адміністративних судів.
8. Саме при розгляді таких справ мають доводитись обставини отримання грошового забезпечення, що надає право на перерахунок призначеної пенсії, а не в порядку окремого провадження відповідно до ЦПК України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
9. У лютому 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
11. Заявник зазначає, що суд безпідставно залучив до участі у справі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, оскільки встановлений факт не вплине на його права чи обов`язки.
12. Також, суди не надали належної оцінки поданим заявником доказам.
13. Апеляційний суд порушив норми частини четвертої статті 263 ЦПК України та частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
14. У квітні 2026 року від військової частини НОМЕР_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
15. Верховний Суд ухвалою від 02 березня 2026 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
16. 17 березня 2026 року цивільна справа № 676/2574/25 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
17. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
18. Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
20. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
21. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
22. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
23. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
24. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
25. За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
26. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
27. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
28. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 293 ЦПК України).
29. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
30. Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
31. Розглядаючи заяви в окремому провадженні, суд на підставі поданих доказів з?ясовує можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник, у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду, вирішується залежно від мети його встановлення (постанова Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 161/9609/22).
32. Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
33. За змістом частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
34. Метою встановлення факту отримання додаткових видів грошового забезпечення заявник зазначив можливість реалізації права на отримання пенсії відповідно до статей 54, 57, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
35. Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
36. Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок).
37. Вказаний Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в
1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
38. Пунктом 2.10. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
39. Отже, обчислення пенсій відповідно до діючого законодавства здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного вище Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату).
40. Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи (робочого дня) безпосередньо в зоні відчуження.
41. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
42. Оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, підсудні адміністративним судам.
43. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
44. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
45. Виходячи з аналізу вказаних вище норм права, спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсій та інших соціальних виплат, є публічно-правовими, виникли з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
46. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що у разі наявності спору з військовою частиною про видачу довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з питань призначення пенсії, її перерахунку поширюється юрисдикція адміністративних судів.
47. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду про те, що цей спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
48. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
49. Ураховуючи наведене, апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
50. З урахуванням конкретних обставин справи, завдань цивільного судочинства, необхідності забезпечення права сторін на справедливе та ефективне вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні правові підстави для скасування постанови апеляційного суду з наведених у касаційній скарзі підстав.
51. Разом з тим, ухвалаКам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року вже скасована постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року, тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
52. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
53. З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Щодо судових витрат
54. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
55. Оскільки оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 401, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. ЛитвиненкоА. І. ГрушицькийЄ. В. Петров

Згадані норми: Конституція України, ст. 124; Конституція України, ст. 125; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 402; ЦПК України, ст. 293; ЦПК України, ст. 294; ЦПК України, ст. 315; ЦПК України, ст. 255; ЦПК України, ст. 401; ЦПК України, ст. 141; ЦПК України, ст. 406; ЦПК України, ст. 409; ЦПК України, ст. 416; КАС України, ст. 19; Закон «Про судоустрій і статус суддів», ст. 13; Закон «Про судоустрій і статус суддів», ст. 18
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.