# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 600/7924/23-а

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 600/7924/23-а
Дата ухвалення: 2026-10-29
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141050960
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141050960
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141050960

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 600/7924/23-а
адміністративне провадження № К/990/1002/25, № К/990/3148/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Желєзного І. В., Жука А. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу, за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито,
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Чернівецької обласної прокуратури на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року (суддя Кушнір В. О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року (головуючий суддя - Сапальова Т. В., судді - Ватаманюк Р. В. Капустинський М. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся в суд з позовом до Чернівецької обласної прокуратури (далі також обласна прокуратура, відповідач-1), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - Шістнадцята кадрова комісія, Кадрова комісія, Комісія, відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 19 жовтня 2023 року № 5 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Чернівецької обласної прокуратури від 15 листопада 2023 року № 724-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 16 листопада 2023 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 17 листопада 2023 року;
- стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 листопада 2023 року до дня поновлення на посаді.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження ним атестації Комісія визначила неприбуття позивачем 21 серпня 2023 року для складання іспиту та не надання документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складання відповідного іспиту на 12 жовтня 2023 року. Натомість, позивач звертав увагу на те, що він є інвалідом 2 групи, а у дні проведення іспиту 21 серпня 2023 року та 12 жовтня 2023 року перебував на лікуванні і об`єктивно не мав можливості прибути в м. Київ для проходження атестації. Про причини неявки на заплановані дати проведення іспиту позивач заздалегідь повідомив комісію (за 3 дні до початку тестування), надавши підтверджуючі документи. Тобто позивач наполягав на тому, що дотримався пункту 11 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221). Крім того, вказував, на те, що атестація мала проходити в м. Києві (більш ніж 500 км від м. Чернівці), враховуючи запровадження воєнного стану на всій території України, а також 2 групу інвалідності, такі обставини покладали на нього надмірний фізичний тягар.
У зв`язку з цим, посилаючись на правову оцінку Верховного Суду рішень комісій з атестації прокурорів стосовно питання дотримання прокурором вимоги щодо повідомлення Комісії про поважність причин неприбуття для проходження відповідного етапу атестації, зокрема, у постановах від 17 листопада 2021 року у справі № 540/1456/20, від 09 серпня 2022 року у справі № 420/4676/20, від 26 грудня 2022 року у справі № 300/2744/21, від 05жовтня 2022 року у справі № 420/1199/21, позивач вказує, що наявні підстави для визнання поважними причини неявки позивача на відповідний етап атестації та, як наслідок, задоволення позовних вимог у спірних правовідносинах.
Позивач також зазначав, що положення Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ) щодо обов`язковості проходження атестації позивачем містять ряд норм, які суперечать Конституції України і неодноразово визнавались неконституційними Конституційним Судом України, що є підставою для визнання протиправними та скасування рішення Комісії, наказу про його звільнення та поновлення його на посаді.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 , починаючи з 1999 року працював в органах прокуратури Чернівецької області, зокрема перед звільненням - на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області.
На виконання Закону № 113-IX 03 жовтня 2019 року Генеральний прокурор видав наказ № 221, яким затвердив Порядок проходження прокурорами атестації, зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 17.12.2019 № 336, від 04.02.2020 № 65, від 19.02.2020 № 102, від 03.06.2021 № 178, від 03.09.2021 № 280, від 28.10.2022 № 232.
Наказом Генерального прокурора № 233 від 17 жовтня 2019 року затверджено «Порядок роботи кадрових комісій», зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача його обов`язків від 17.12.2019 № 337, від 04.02.2020 № 65, від 13.03.2020 №145.
Керуючись пунктом 10 Розділу ІІ «прикінцевих та перехідних положень Закону № 113-IX 08 жовтня 2019 року позивач на ім`я Генерального прокурора направив заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
У зв`язку з ліквідацією другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, відповідно до наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 473 утворено Шістнадцяту кадрову комісію, яку наділено повноваженнями з атестації прокурорів регіональних прокуратур.
Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії від 15.08.2023 (протокол № 85 від 15 серпня 2023 року) затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора на 21 серпня 2023 року. До цього графіку під порядковим номером 25 включено ОСОБА_1 .
Згідно з матеріалами справи Кадрова комісія направила 15 серпня 2023 року ОСОБА_1 , на його електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вказану ним у заяві про проходження атестації, запрошення для складання іспиту із зазначенням дати - 21 серпня 2023 року і місця складення іспиту - м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81Б (вхід з боку вул. Білоруської), корпус 1 , аудиторія 415.
18 серпня 2023 року ОСОБА_1 на електронну пошту Комісії направив заяву з проханням перенести дату складення відповідного іспиту у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікарняному. До заяви долучено довідку комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Роша» від 16 серпня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря з діагнозом: гіпертонічна хвороба II 3 ст. Гіпертензивне серце (ГЛШ). СН ІА, ФКII (т.1 а.с.15 на звороті).
Згідно з протоколом засідання комісії № 90 від 04 жовтня 2023 року вирішено перенести дату складення іспиту, в тому числі і для ОСОБА_1 , та затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора на 12 жовтня 2023 року. До цього графіку під порядковим № 17 включено ОСОБА_1 .
Кадрова комісія 04 жовтня 2023 року на електронну пошту ОСОБА_1 направила запрошення для складання іспиту із зазначенням дати - 12 жовтня 2023 року і місця складання іспиту.
Позивач 09 жовтня 2023 року на електронну пошту Комісії направив заяву, у якій повідомив, що у зв`язку із хворобою та перебуванні на лікарняному не може з`явитись на іспит 12 жовтня 2023 року та просив перенести дату складення іспиту. Разом із заявою направлено довідку комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №2» Чернівецької міської ради від 09 жовтня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 рекомендовано амбулаторне лікування у ортопеда-травматолога у зв`язку із захворюванням суглоба (т.1 а.с.20, а.с.35 на звороті).
Згідно з протоколом № 94 засідання Шістнадцятої кадрової комісії від 19 жовтня 2023 року на порядок денний винесено, зокрема питання щодо ухвалення рішення про проходження атестації ОСОБА_1 . Так, у протоколі вказано, що на адресу Комісії, в тому числі, безпосередньо її секретарю, до початку перенесеного складення відповідного іспиту, тобто 12 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 не надав будь-якого документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки на іспит на який він не з`явився 21 серпня 2023 року. У цьому ж протоколі зазначено, що ймовірне перебування ОСОБА_1 на лікуванні 21 серпня 2023 року та неможливість у зв`язку з цим прибути на іспит не позбавляє його обов`язку надати комісії відповідний документ, який підтверджує даний факт, відповідно до вимог Порядку № 221.
У зв`язку з наведеним вище, Комісія ухвалила рішення № 5 від 19 жовтня 2023 року «Про неуспішне проходження атестації у зв`язку з неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також ненаданням документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту».
У змісті рішення № 5 від 19 жовтня 2023 року вказано, що Комісія встановила, що ОСОБА_1 не прибув 21 серпня 2023 року для складання іспиту та не надав до початку перенесеного відповідного іспиту, а саме до 12 жовтня 2023 року, документальне підтвердження інформації про поважність причин його неявки 21 серпня 2023 року. При цьому, в Комісії відсутні дискреційні повноваження на прийняття інших рішень, окрім як ухвалення рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. У зв`язку з викладеним прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
Відповідно до вказаного рішення Кадрової комісії, наказом керівника Чернівецької обласної прокуратури від 15 листопада 2023 року № 724к на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», на підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 5 від 19 жовтня 2023 року, позивача звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури з 16 листопада 2023 року (т.1 а.с.21 на звороті).
З указаним наказом позивач ознайомлений 15 листопада 2023 року під особистий підпис.
Уважаючи рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 19 жовтня 2023 року №5 та наказ від 15 листопада 2023 року № 724к протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 19 жовтня 2023 року № 5 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Чернівецької обласної прокуратури від 15 листопада 2023 року № 724-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 16 листопада 2023 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 16 листопада 2023 року.
Стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 998 262,56 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 16 листопада 2023 року.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.
Стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.
Стягнуто з Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 600/7924/23-а змінено.
Викладено пункт 5 резолютивної частини постанови у наступній редакції: «Стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 271 982,88 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.»
В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач не прибув на іспит з об`єктивної і поважної причини, а рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації є наслідком саме неповідомлення про цю причину кадровій комісії, аніж результатом співбесіди як такої, адже позивач її по суті не проходив. На думку суду, неналежне/несвоєчасне сповіщення про причини неприбуття на іспит, яке у цій справі відповідач прирівняв до неуспішного проходження позивачем атестації, якщо зіставити із юридичними наслідками, які настали для позивача (звільнення з посади прокурора та органів прокуратури), не може замінити атестацію, завданням якої є підтвердження рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Кадрової комісії є передчасним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки спірний наказ про звільнення позивача з посади та органів прокуратури є похідним від рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації відповідно він також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Крім того, ураховуючи, що позивача звільнено саме з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що належним способом захисту є саме поновлення позивача на посаду, з якої його було звільнено.
За висновком судів попередніх інстанцій, оскільки позивач звільнений наказом 15 листопада 2023 року, то ця дата є останнім робочим днем позивача, отож ОСОБА_1 має бути поновлений на посаді з наступного робочого дня, тобто з 16 листопада 2023 року.
Водночас, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо обчислення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 998 262,56 грн та змінив рішення суду першої інстанції в цій частині.
У цій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції установив, що період вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2023 року по 17 липня 2024 року становив 244 календарних днів, з них робочих - 174 дні, а не 244 як зазначив суд першої інстанції, тому з урахуванням норм пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100), середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню становить 271 982,88 грн (174 робочих дні х 1563,12 грн середньоденного заробітку).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс Генерального прокурора та Чернівецька обласна прокуратура звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просили скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 600/7924/23-а та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернівецької обласної прокуратури подані на підставі пунктів 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржники зазначають, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильне застосували норми матеріального права, що виразилось у помилковому тлумаченні пункту17 розділу ІІ Закону № 113-ІХ у комплексі з пунктом 11 Порядку № 221, виходячи з обставин, установлених у цій справі (не дотримання позивачем вимог пункту 11 Порядку № 221), з огляду на відсутність надання документального підтвердження безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, інформації про поважність причин неявки прокурора на визначений йому час та дату проходження атестації.
Суди попередніх інстанцій всупереч вимог статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» при ухваленні рішень у цій справі не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14 березня 2024 року в справі № 280/3460/22, від 08 лютого 2024 року в справі № 640/8351/22, щодо виконання прокурором обов`язку, який визначений пунктом 11 розділу І Порядку № 221 щодо надання документального підтвердження поважності причин неявки на іспит.
Скаржники також зазначають, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справах № 640/18679/18, № 804/958/16, від 23 грудня 2020 року у справі № 813/7911/14, від 09 грудня 2020 року у справі № 826/18134/14, від 19 листопада 2020 року у справі № 826/14554/18, від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15, від 19 травня 2020 року у справі № 9901/226/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 826/5596/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 816/584/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 821/3736/15-а, від 09 жовтня 2019 року у справі № П/811/1672/15, від 22 травня 2018 року у справі № П/9901/101/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № П/9901/101/18. На думку скаржників, неправильне застосування судами норм матеріального права полягає в помилковому застосуванні норми статті 235 КЗпП України, а не Закону № 113-IX, який є спеціальним та має застосовуватися імперативно, а саме: прокурори можуть бути переведені на посаду в Офісі Генерального прокурора лише у разі успішного проходження ними атестації, передбаченої розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX. Скаржники наголошують, що правильним застосуванням статті 235 КЗпП України у спорах за позовами прокурорів, які звільненні внаслідок неуспішного проходження атестації буде таке їх тлумачення, згідно з яким у разі незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право підлягає захисту шляхом поновлення на попередній роботі, тобто на посаді, з якої його було незаконно звільнено, крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації.
Також скаржники зазначають, що неодноразово дата складання іспиту Комісією переносилася на іншу дату у зв`язку із неявкою позивача на іспит. Скаржники зауважують, що у 2020, 2021, 2022, та 2023 роках позивач жодного разу не з`явився до Кадрової комісії для проходження атестації. Крім того, скаржники зазначають, що ОСОБА_1 не з`явився 21 серпня 2023 року та 12 жовтня 2023 року для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також не надав документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, указавши про перебування на лікуванні. Однак надані позивачем довідки, на думку Комісії, не підтверджували факт знаходження його на лікуванні і що саме у зв`язку з цим він не може прибути для складання іспиту.
На думку скаржників, суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку, що позивач не прибув на іспит з об`єктивної і поважної причини, а рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації є наслідком саме неповідомлення про цю причину кадровій комісії, аніж результатом співбесіди як такої, адже позивач її по суті не проходив. Скаржника вважають необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що неуспішне проходження атестації можливе лише за умови безпосередньої участі прокурора в проходженні її певних етапів, і в залежності від результатів, набраних балів кадровою комісією приймається відповідне рішення. Відсутність позивача на іспиті у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, яка підтверджена належним документом не може сама по собі свідчити про неналежний рівень його професійної компетентності.
Крім цього, на думку скаржників, необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанції щодо врахування при розгляді цієї справи правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 17 листопада 2021 року у справі № 540/1456/20, від 28 квітня 2022 року у справі № 420/12089/20, від 26 грудня 2022 року у справі № 300/2744/21, у яких рішення кадрових комісій оскаржувались з тих підстав, що Комісія не виконала приписи пункту 11 розділу І Порядку № 221 та не розглянула заяви прокурорів про перенесення дати відповідного етапу атестації, за результатами їх розгляду не ухвалила відповідне рішення про перенесення дати такого етапу атестації, або про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Оскільки обставини вказаних справ є відмінними від справи, що переглядається в касаційному порядку, вказані правові висновки Верховного Суду є нерелевантними і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин
Отже, Офіс Генерального прокурора та Чернівецька обласна прокуратура зазначать про необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування судами попередніх інстанцій при винесенні судових рішень у справі № 600/7924/23-а норм матеріального права, зокрема пункту 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ у поєднанні з пунктом 11 Порядку № 221 щодо законності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, з урахуванням фактичних обставин справи, а також статті 235 КЗпП України, без урахування норм Закону № 113-IX.
Позиція інших учасників справи
Позивач у відзиві на касаційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
31.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чернівецької обласної прокуратури на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 600/7924/23-а.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 600/7924/23-а.
08.01.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №600/7924/23-а.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 600/7924/23-а.
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 600/7924/23-а.
Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою Чернівецької обласної прокуратури на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 600/7924/23-а.
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2026 закінчено підготовку указаної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Розпорядженням в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.10.2026 № 1420/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 600/7924/23-а у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів.
Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2026 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Желєзного І. В., Жука А. В. для розгляду судової справи № 600/7924/23-а.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
Статтями 2, 5-1 КЗпП України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Статтею 222 КЗпП України визначено, що особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).
Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону № 1697-VII).
Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1697-VII прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Частина перша статті 16 Закону № 1697-VII установлює перелік гарантій незалежності прокурора, серед яких: особливий порядок його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності (пункт 1); заборона незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора (пункт 3).
Згідно з частиною третьою статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
19.09.2019 прийнято Закон № 113-IX, який набрав чинності 25.09.2019.
Основною метою ухвалення Закону № 113-IX визначено створення передумов для побудови в Україні системи прокуратури, діяльність якої базується на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності, а спрямування Закону № 113-IX - запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури у спосіб атестації прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури (розділ 2 пояснювальної записки до проєкту Закону № 113-IX).
Пунктом 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ було передбачено, що з набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (щодо гарантій незалежності прокурора) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.
За приписами пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ (у редакції Закону № 1554-IX від 15 червня 2021 року) прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Згідно з пунктом 9 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 7 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором.
Пунктом 13 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Відповідно до пункту 14 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Пунктом 17 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється.
Пунктом 19 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав:
1) неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора чи слідчого органів прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором чи слідчим органів прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом № 1697-VII.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку № 221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 221 передбачено, що особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 221 передбачено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Згідно з пунктом 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі - Порядок № 233) рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Спір у цій справі виник у зв`язку із винесенням Кадровою комісією рішення від 19 жовтня 2023 року № 5 «Про неуспішне проходження атестації прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 », яке стало підставою для винесення керівником Чернівецької обласної прокуратури наказу від 15 листопада 2023 року № 724-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 16 листопада 2023 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить із такого.
У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що оскаржуване рішення Кадрова комісія ухвалила на тій підставі, що ОСОБА_1 не прибув 12 жовтня 2023 року для складання іспиту (у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора), та, на її думку, не надав належного документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки 21 серпня 2023 року до початку перенесеного складення відповідного іспиту на 12 жовтня 2023 року, не прибув 27 жовтня 2023 року для складання іспиту та, на думку Комісії, не указав у заяві від 09 жовтня 2023 року поважних причин його неявки на складення відповідного іспиту.
Так, пунктом 11 розділу І Порядку № 221 визначено особисту участь прокурора на всіх етапах атестації обов`язковою. При цьому у виключних випадках кадрова комісія може перенести дату складення відповідного іспиту. Такими виключними випадками указана норма установлює подання прокурором заяви про перенесення дати іспиту, яка має бути передана не пізніше трьох днів з дати, на яку призначено відповідний іспит, та до якої має бути долучено документальне підтвердження поважності причин неявки на іспит. Водночас, якщо прокурор не має можливості надати документальне підтвердження поважності причин неявки в день подання заяви, законодавством передбачено можливість надання такого до початку перенесеного складення відповідного іспиту. Разом з тим, пунктом 11 Порядку розділу І № 221 чітко регламентовано, що комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, якщо прокурором не надано документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту.
Як установили суди попередніх інстанцій та не заперечували сторони, неможливість з`явитися для складання іспиту 21 серпня 2023 року та 12 жовтня 2023 року позивач пов`язував із перебуванням на лікуванні, у зв`язку з чим він звертався із заявами про перенесення складання іспитів на іншу дату.
Водночас суди попередніх інстанцій установили, що 18 серпня 2023 року ОСОБА_1 направив на електронну пошту Комісії заяву з проханням перенести дату складення відповідного іспиту у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікарняному. До заяви долучено довідку комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Роша» від 16 серпня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря з діагнозом: гіпертонічна хвороба II 3 ст. Гіпертензивне серце (ГЛШ). СН ІА, ФКII.
09 жовтня 2023 року позивач направив на електронну пошту Комісії заяву, у якій повідомив, що у зв`язку із хворобою та перебуванні на лікарняному не може з`явитись на іспит 12 жовтня 2023 року та просив перенести дату складення іспиту. Разом із заявою направлено довідку комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 2» Чернівецької міської ради від 09 жовтня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 рекомендовано амбулаторне лікування у ортопеда-травматолога у зв`язку із захворюванням суглоба.
Шістнадцята кадрова комісія 11 жовтня 2023 року повідомила позивача про те, що його заява отримана та буде передана на розгляд Комісії.
При цьому, як установили суди попередніх інстанцій, у протоколі № 94 засідання Шістнадцятої кадрової комісії від 19 жовтня 2023 року вказано, що на адресу Комісії, в тому числі, безпосередньо її секретарю, до початку перенесеного складення відповідного іспиту, тобто 12 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 не надав будь-якого документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки на іспит, на який він не з`явився 21 серпня 2023 року. У цьому ж протоколі зазначено, що ймовірне перебування ОСОБА_1 на лікуванні 21 серпня 2023 року та неможливість у зв`язку з цим прибути на іспит не позбавляє його обов`язку надати комісії відповідний документ, який підтверджує даний факт, відповідно до вимог Порядку № 221.
У зв`язку з наведеним вище, Комісія ухвалила рішення № 5 від 19 жовтня 2023 року «Про неуспішне проходження атестації у зв`язку з неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також ненаданням документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту».
Спірним питанням у цій справі є встановлення того, чи надав позивач своєчасно (до дати складення іспиту) повідомлення про неможливість прибути через поважні причини та докази на підтвердження таких поважних причин.
За встановленими обставинами цієї справи, ОСОБА_1 своєчасно подав заяви про перенесення іспитів, призначених на 21 серпня 2023 року та 12 жовтня 2023 року, що свідчить про дотримання ним вимог Порядку № 221 у цій частині, про що не заперечують відповідачі та третя особа.
Водночас, за правилами пункту 11 розділу І Порядку № 221 позивач мав би надати документальне підтвердження поважності причин неявки 21 серпня 2023 року безпосередньо саме 12 жовтня 2023 року, тобто в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складання відповідного іспиту, тобто до початку проведення реєстрації для його проходження - до 10 год. 12 жовтня 2023 року.
Отже, Комісія вважала надані позивачем довідки 18 серпня 2023 року про перебування на амбулаторному лікуванні та 19 жовтня 2023 року з рекомендацією амбулаторного лікування такими, що не підтверджують поважність причин неприбуття прокурора на іспит.
Проте, період тимчасової непрацездатності позивача тривав з 05 жовтня 2023 року по 18 жовтня 2023 року, охоплюючи й строк, протягом якого, відповідно до пункту 11 Порядку № 221, прокурор має надати документальне підтвердження поважності причин його неявки 21 серпня 2023 року. Тобто, позивач фактично не мав фізичної можливості з`явитися для проходження атестації 12 жовтня 2023 року та надати документальне підтвердження поважності причин його неявки 21 серпня 2023 року.
Разом з тим, листки непрацездатності позивача у період часу з 15 серпня 2023 року по 25 серпня 2023 року та з 05 жовтня 2023 року по 18 жовтня 2023 року сформовані в Електронному реєстрі, що підтверджується Витягами з Електронного реєстру листків непрацездатності та були безпосередньо скеровані страхувальнику.
За висновками судів попередніх інстанцій, ненадання до Кадрової комісії паперового примірника електронного лікарняного, яке у цій справі відповідач прирівняв до неуспішного проходження позивачем атестації, якщо зіставити із юридичними наслідками, які настали для позивача (звільнення з посади прокурора та органів прокуратури), не може замінити атестацію, завданням якої є підтвердження рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Таким чином, ураховуючи установлені фактичні обставини, які перешкодили позивачу прибути на іспит у визначені дату і час, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не прибув на іспит з об`єктивної і поважної причини, а рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації є наслідком саме неповідомлення про цю причину кадровій комісії, аніж результатом іспиту як такого, адже позивач її по суті не проходив.
Щодо посилання скаржників на неодноразове неприбуття позивача на проходження іспиту протягом 2020, 2021, 2022 та 2023 років, Верховний Суд уважає їх безпідставними, оскільки, як правильно зазначив судом апеляційної інстанції, матеріали справи містять листки непрацездатності позивача. Крім того, ці обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення Кадрової комісії від 19 жовтня 2023 року № 5, прийнятого стосовно ОСОБА_1 .
Реагуючи на доводи касаційних скарг про те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано урахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 540/1456/20, від 28 квітня 2022 року у справі № 420/12089/20, від 26 грудня 2022 року у справі № 300/2744/2, слід зазначити, що у вказаних постановах досліджувались питання дотримання прокурором вимоги щодо повідомлення кадрової комісії про поважність причини неприбуття для проходження відповідного етапу атестації. Хоча спірні правовідносини у цій справі та у справах № 540/1456/20, № 420/12089/20, № 300/2744/21 не є тотожними і містять загальний висновок, серед іншого, про те, що оскаржуване рішення кадрової комісії, хоча й ухвалено з дотриманням формальних умов і процедур, передбачених пунктом 11 Порядку №221, проте не може відповідати критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності.
Вказаний висновок Верховного Суду, сформульований у справах № 540/1456/20, № 420/12089/20, № 300/2744/21 не суперечить висновкам, викладеним у межах цієї справи про те, що позивач не прибув на іспит з об`єктивної і поважної причини, а рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації є наслідком саме неповідомлення (неналежного повідомлення), на думку Комісії, про цю причину Кадровій комісії, аніж результатом іспиту як такого, адже позивач її по суті не проходив.
Верховний Суд відхиляє доводи позивача про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 14 березня 2024 року в справі № 280/3460/22, від 08 лютого 2024 року в справі № 640/8351/22, на які в касаційних скаргах посилаються скаржники, оскільки обставини цих справ є відмінними до обставин у розглядуваній справі.
Так, у справах № 280/3460/22 та № 640/8351/22 позивачі, не з`явившись на іспит, не надали жодного підтвердження поважності причин неможливості прибути на відповідний етап атестації прокурорів. Натомість у справі, що переглядається в касаційному порядку, позивач надав довідки медичних закладів про проходження лікування, що в подальшому підтвердилося відповідними листками непрацездатності, які містяться в матеріалах справи.
Ураховуючи встановлені вище обставини справи та мотиви судових рішень, Верховний Суд у цій справі погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не прибув на іспит у визначені дату і час з об`єктивної і поважної причини, що підтверджена належними і допустимими доказами та матеріалами справи.
Отже, з уваги на установлені фактичні обставини, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення вимог позивача у частині визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації. Оскільки спірний наказ є похідним від рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, відповідно він також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Верховний Суд також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що поновлення позивача на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури або на рівнозначній посаді відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування положень статті 235 КЗпП України у вимірі правовідносин, які виникають у зв`язку з неправомірним звільненням та поновлення працівника на попередній роботі.
Доводів щодо незгоди з висновками судів попередніх інстанцій у частині визначення дати, з якої позивач має бути поновлений на попередній посаді, стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу касаційні скарги не містять, а тому Верховний Суд не перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у цій частині.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій винесли законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування чи зміни відсутні.
Отже, касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернівецької обласної прокуратури слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у частині залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернівецької обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у частині залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 600/7924/23-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко І.В. Желєзний А.В. Жук

Згадані норми: Конституція України, ст. 19; Конституція України, ст. 43; Закон № 1697-VII, ст. 1; Закон № 1697-VII, ст. 4; Закон № 1697-VII, ст. 15; Закон № 1697-VII, ст. 16; Закон № 1697-VII, ст. 51; КАС України, ст. 328; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 350; КАС України, ст. 345; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359; КЗпП України, ст. 235; КЗпП України, ст. 2; КЗпП України, ст. 5-1; КЗпП України, ст. 222
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.