# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 380/18871/24

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 380/18871/24
Дата ухвалення: 2026-10-29
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141050968
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141050968
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141050968

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 380/18871/24
адміністративне провадження № К/990/32564/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Судова-Хомюк Н.М., судді: Затолочний В.С., Онишкевич Т.В.) від 11.07.2025 у справі № 380/18871/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просила:
визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 03.05.2024 № 4/12 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Закон № 2262-XII);
зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити з 25.04.2023 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до вислуги, яка становить 25 років 08 місяців 01 день.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 03.05.2024 № 4/12 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із 25.04.2023.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 380/18871/24 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області про визнання протиправними дій відмовлено.
31.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржниця просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 залишити в силі, а також стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 7 000,00 грн.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 380/18871/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та витребувано справу з Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 з 06.11.2003 по 07.02.2023 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Наказом Державної установи «Центр пробації» (далі - ДУ «Центр пробації») від 01.02.2023 № 102/К ОСОБА_1 , підполковника внутрішньої служби, старшого інспектора Дрогобицького відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області звільнено зі служби з 07.02.2023 у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV) та пункту 4 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 380/16784/23 суд зобов`язав ДУ «Центр пробації» оформити та подати до ГУ ПФУ у Львівській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII. На виконання зазначеного судового рішення ДУ «Центр пробації» сформувала подання про призначення пенсії від 19.04.2024 № 402/Пн-К, яким представлено позивачку до призначення пенсії за вислугу років та скерувала його до ГУ ПФУ у Львівській області.
03.05.2024 за результатами розгляду подання про призначення пенсії відповідач виніс рішення № 4/12 про відмову позивачці у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII. Оскаржуване рішення мотивовано тим, що для призначення пенсії за вислугу років за пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII позивачка не має достатньої вислуги років. В рішенні зазначено, що згідно із витягом з наказу № 102/К вислуга років позивачки на день звільнення становить 19 років 03 місяці 01 день, що недостатньо для призначення пенсії.
Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, мотивований тим, що відповідно до подання про призначення пенсії ОСОБА_1 звільнена 07.02.2023 відповідно до пункту 5 статті 23 Закону № 2713-IV та пункту 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Календарна вислуга років станом на 07.02.2023 складає 19 років 03 місяці 01 день. У пільговому обчисленні 25 років 08 місяців 01 день.
Згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше.
Згідно із витягом з наказу від 01.02.2023 № 102/К вислуга років підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 у календарному обчисленні складає 19 років 03 місяці 01 день. Отже, на час звільнення зі служби позивачка не набула права на призначення пенсії за вислугу років на загальних підставах відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII.
Відповідач зазначає, що період служби на пільгових умовах відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393) в розумінні частини другої статті 17 Закону № 2262-XII не може бути зарахований до календарної вислуги років. Для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-XII розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні не передбачено.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 06.11.2003 по 07.02.2023 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 17.02.2007.
Наказом ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України від 01.02.2023 № 102/к підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Дрогобицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області звільнено за пунктом 5 статті 23 Закону № 2713-IV та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) з 07.02.2023.
Відповідно до зазначеного наказу вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 3 місяці 01 день, у пільговому обчисленні - 25 років 8 місяців 01 день.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 380/16784/23 визнано протиправною бездіяльність ДУ «Центр пробації» щодо відмови в оформленні та поданні до ГУ ПФУ у Львівській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII; зобов`язано ДУ «Центр пробації» оформити та подати до ГУ ПФУ у Львівській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 03.05.2024 № 4/12 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
Рішення мотивоване наступним: «Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам зазначеним-у пунктах «б», «д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з поданням про призначення пенсії від 19.04.2024 № 402/Пн-К, витягом з наказу від 01.02.2023 № 102К, вислуга років підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Дрогобицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області станом на 07.02.2023 у календарному обчисленні складає 19 років 03 місяці 01 день.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцію та законами України.
Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених судом зобов`язань в межах компетенції та в порядку, визначеному чинним законодавством.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 380/16784/23 жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області не покладено.
Як вбачається з вищенаведеного, підстави для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII відсутні».
Не погодившись із відмовою відповідача, позивач звернулася до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими нормативно-правовими актами, зокрема, у даному випадку Законом № 2713-IV, яким передбачено пільговий залік вислуги років саме для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби.
Оскільки вислуга років позивачки з врахуванням часу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить 25 років 08 місяців 01 день, позивачка набула право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд мотивував власну позицію тим, що після внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Постанова № 119) змін календарна вислуга для призначення бажаної позивачкою пенсії має складати 25 років і більше, а отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою, скаржник посилається на приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки їх застосовано без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 160/32341/23, від 18.02.2025 у справі № 520/14878/23, від 26.02.2025 у справі № 560/14729/23, від 11.03.2025 у справі № 160/31127/23, від 13.03.2025 у справі № 160/9410/24 щодо застосування положень пункту 3 Порядку № 393, пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII та частини четвертої статті 23 Закону № 2713-IV.
Мотивує касаційну скаргу позивачка тим, що пільгова вислуга не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Відтак, якщо в особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби вислуга років у пільговому обчисленні складає 25 років і більше, то наявне право на пенсію на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, обґрунтований тим, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-ХІІ розмірі. Водночас до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні не передбачено.
Позивачкою подано відповідь на відзив на касаційну скаргу, згідно якої відповідачем жодним чином не спростовано причини не врахування висновків Верховного Суду, викладених у зазначених в касаційній скарзі постановах.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним у цій справі є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при призначенні позивачці пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначаються Законом № 2713-ІV.
Відповідно до статті 1 Закону № 2713-ІV на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
Згідно із положеннями статті 23 цього Закону держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України (частина перша).
Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина друга).
Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (частина третя).
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України (частина четверта).
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 вказаного Закону право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Стаття 2 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 зазначеного Закону (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з частиною четвертою статті 17 вказаного Закону при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 цього Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України постановою № 393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб.
Згідно з пунктом 1 цього Порядку для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
За приписами підпункту «г» пункту 3 вказаного Порядку до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів - час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Водночас Постановою № 119, яка набрала чинності 19.02.2022, Порядок № 393 було доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Крім того підпунктом 1 пункту 5 Постанови № 119 абзац перший пункту 3 Порядку № 393 викладено у редакції, відповідно до якої до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, відповідні періоди служби зараховуються на пільгових умовах.
Отже, внесеними Постановою № 119 змінами було розмежовано обчислення вислуги років для призначення пенсії та її пільгове обчислення для визначення розміру пенсії.
Як встановили суди, ОСОБА_1 з 06.11.2003 по 07.02.2023 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 17.02.2007.
Наказом ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України від 01.02.2023 № 102/к підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Дрогобицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області звільнено за пунктом 5 статті 23 Закону № 2713-IV та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) з 07.02.2023.
Відповідно до зазначеного наказу вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 3 місяці 01 день, у пільговому обчисленні - 25 років 8 місяців 01 день.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що після внесених Постановою № 119 змін календарна вислуга для призначення бажаної позивачкою пенсії має складати 25 років і більше, а отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Проте, при вирішенні спірних правовідносин, що виникли у цій справі, необхідно враховувати положення спеціального Закону № 2713-IV.
Так, досліджуючи природу пільгового зарахування вислуги років особі, яка проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 зробив висновок, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги.
Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Також, у постановах Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 520/14878/23, від 26.02.2025 у справі № 560/14729/23 та від 19.06.2025 у справі № 160/32341/23, аналізуючи аналогічні правовідносини щодо пільгового обчислення календарної вислуги років особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, Суд дійшов висновку про те, що право позивача на пільгове зарахування вислуги років саме для призначення пенсії передбачене частиною четвертою статті 23 Закону № 2713-IV, яка підлягає застосуванню під час вирішення спірних правовідносин.
Подібний підхід застосований також і у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 420/29256/23, від 13.03.2025 у справі № 160/9410/24 та від 11.03.2025 у справі № 160/31127/23.
З цих підстав Суд доходить висновку, що право осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби на зарахування вислуги, необхідної для призначення пенсії, в пільговому обчисленні визначене в першу чергу Законом № 2713-IV і такий обрахунок вислуги років для зазначених осіб не суперечить положенням статті 12 Закону № 2262-ХІІ, а лише конкретизує його, надаючи можливість зарахування зазначеним особам календарної вислуги в пільговому обчисленні, у зв`язку зі специфічними умовами праці колишніх працівників кримінально-виконавчої служби.
Враховуючи наведе, колегія суддів зазначає, що позивачка, як особа звільнена зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, вислуга років якої на день звільнення в пільговому обчисленні становила 25 років 8 місяців 01 день, має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Вирішуючи питання про застування до спірних правовідносин відповідного нормативного регулювання, слід виходити з принципу верховенства закону, закріпленого у частині другій статті 19 Конституції України, згідно з яким органи державної влади зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. З огляду на це, до правовідносин, що виникли у зв`язку із реалізацією позивачкою права на пенсію за вислугу років як особою, звільненою зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, підлягають застосуванню положення Закону № 2713-IV, а не Порядку № 393.
Частина четверта статті 23 Закону № 2713-IV прямо передбачає пільгове зарахування вислуги років для цілей призначення пенсії особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби. Саме ця норма є спеціальною, імперативною і такою, що регулює умови набуття права на пенсію зазначеній категорії працівників.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положення пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII, частини четвертої статті 23 Закону № 2713-IV та пункту 3 Порядку № 393.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Оскільки колегія суддів скасовує рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України касаційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору.
Таким чином, сплачений позивачкою за подання касаційної скарги судовий збір, згідно квитанції від 31.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 1 938,00 грн, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Окрім того у касаційній скарзі позивачка просить стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку зі складанням касаційної скарги, у розмірі 7 000,00 грн.
На підтвердження понесення цих витрат позивачка надала: договір-доручення про надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2025, укладений між нею та адвокатом Прокопик І.О. (предметом якого є підготовка та подання касаційної скарги у справі № 380/18871/24); розрахунок розміру правничої допомоги від 21.07.2025 (вид послуг: ознайомлення з матеріалами справи; пошук правових позицій Верховного Суду, релевантних до даної справи; формування правової позиції; підготовка та подання касаційної скарги; кількість витраченого часу - 7 годин; вартість послуг - 7 000,00 грн); квитанцію про сплату авансового платежу в розмірі 2 000,00 грн від 21.07.2025 та акт здавання-приймання робіт від 31.07.2025 до зазначеного вище договору (вид послуг: ознайомлення з матеріалами справи; пошук правових позицій Верховного Суду, релевантних до даної справи; формування правової позиції; підготовка та подання касаційної скарги; кількість витраченого часу - 7 годин; вартість послуг - 7 000,00 грн).
Надані позивачкою документи підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним переглядом цієї справи.
Відповідач клопотання про зменшення розміру цих витрат не подав та доводів на підтвердження їх неспівмірності не навів.
З огляду на результат касаційного перегляду справи, ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанова від 19.02.2020 у справі № 755/9215-ц) та Верховного Суду (зокрема, постанова від 16.10.2026 у справі № 120/15786/24) щодо недопустимості зменшення судом витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи за відсутності відповідного клопотання іншої сторони, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, у заявленому розмірі 7 000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 380/18871/24 скасувати.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 380/18871/24 залишити в силі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 938 (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) грн 00 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) витрати на професійну правничу допомогу за подання касаційної скарги в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук

Згадані норми: Конституція України, ст. 19; Конституція України, ст. 46; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 12; Закон № 2713-IV, ст. 23; Закон № 580-VIII, ст. 77; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 17; Закон № 2713-IV, ст. 1; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 1; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 2; КАС України, ст. 345; КАС України, ст. 328; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 352; КАС України, ст. 139; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.