# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 320/4158/25

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 320/4158/25
Дата ухвалення: 2026-10-29
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141050982
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141050982
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141050982

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/4158/25
адміністративне провадження № К/990/55757/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді- Уханенка С. А.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, за участю третіх осіб: Одеської обласної прокуратури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, про визнання протиправним дій, скасування наказу, провадження у якій відкрито,
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді : Ганечко О.М., Кузьменкo В.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, заявниця) звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі -відповідач), в якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 27 березня 2023 року № 9дк про її звільнення.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП) від 08 березня 2023 року №46дп-23 її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» та накладено стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Позивачка указала, що після незаконного звільнення з прокуратури Одеської області у 2007 році, її так і не було належним чином поновлено на посаді прокурора за рішенням суду у справі №2-а-256/08, зокрема, не було зараховано до штату, для неї не було передбачено заробітної плати і до виконання професійних обов`язків вона не допускалася. Відтак, на її думку, Генеральний прокурор не міг звільнити її наказом 27 березня 2023 року №9дк. Посилаючись на те, що в трудових стосунках з Одеською обласною прокуратурою не перебувала, так як остання лише ініціювала її майбутнє працевлаштування, без визначення кола трудових (службових) обов`язків, просила суд задовольнити позов.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.
5. У грудні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просила зупинити провадження у справі з тих підстав, що наразі Приморським районним судом м. Одеси розглядаються заяви, подані в порядку судового контролю за виконанням судових рішень у справі №2-а-256/08, в межах вирішення яких, зокрема, на її думку, має бути надана належна правова оцінка наказам керівника Одеської обласної прокуратури від 09 грудня 2021 року №2605к про поновлення її на відсутній у штатному розписі посаді, №2618к про визначення їй тимчасового робочого місця та супровідному листу до них, в якому повідомлено, що вона повинна прибути для вирішення питання працевлаштування з відведенням 5 днів для написання заяви про бажання проходження атестації. Також ОСОБА_1 указала, що вона звернулася до суду з окремим позовом, в якому оскаржила рішення КДКП від 08 березня 2023 року № 2а-46дп-23, на підставі якого було прийнято наказ про її звільнення і наразі за її позовом відкрито провадження у іншій справі 320/37036/25, результати розгляду якої впливають на вирішення спору щодо правомірності наказу Генерального прокурора від 27 березня 2023 року № 9дк про її звільнення. Посилаючись на те, що розгляд справи №320/4158/25 залежить від результатів пов`язаних з нею триваючих судових процесів у справах №2-а-256/08 та справи №320/37036/25, просила суд задовольнити її заяву.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за її адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора України, за участю третіх осіб: Одеської обласної прокуратури, КДКП, про визнання протиправним дій, скасування наказу:
- до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/37036/25 (про визнання протиправним та скасування рішення КДКП від 08 березня 2023 року № 46дп-23);
- до набрання законної сили судовими рішеннями Приморського районного суду м. Одеси щодо судового контролю за статтями 382 - 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справі № 2-а-256/08 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської обласної, Генеральної прокуратури України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
7. Предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі в частині зупинення до набрання законної сили судовими рішеннями щодо судового контролю у справі № 2-а-256/08.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. 30 грудня 2025 року Офіс Генерального прокурора надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив переглянути і скасувати оскаржене судове рішення в частині щодо зупинення провадження у справі №320/4158/25 до набрання законної сили судовими рішеннями Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-а-256/08.
9. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України щодо наявності підстав для зупинення апеляційного провадження у цій справі до набрання законної сили судовими рішеннями (прийнятих в порядку встановлення судового контролю) у справі №2-а-256/08, оскільки суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а невиправдане зупинення провадження у справах такої категорії є неприпустимим та не відповідає завданням адміністративного судочинства.
9.1. Заявник наголошує, що безпідставним є зупинення розгляду цієї справи № 320/4158/25 з підстав набрання законної сили судовими рішеннями Приморського районного суду м. Одеси, прийнятих в порядку судового контролю відповідно до статей 382- 383 КАС України у справі №2-а-256/08 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки ці рішення жодним чином не вливають на предмет розгляду справи, що переглядається, а судовим рішенням, яке оскаржується, лише констатовано факт розгляду Приморським районним судом м. Одеси звіту Одеської обласної прокуратури про виконання рішення у справі № 2-а-256/08.
9.2. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора указує, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про неможливість розгляду справи № 320/4158/25 до набрання законної сили судових рішень, прийнятих в порядку судового контролю у справі № 2-а-256/08, оскільки у справі № 320/4158/25 спір стосується питання звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури (після її поновлення на виконання судових рішень у справі № 2-а-256/08) за інших підстав - порушення трудової дисципліни, тобто ці правовідносини виникли за інших фактичних обставин та іншого правового регулювання. Позаяк, у справі №2-а-256/08 питання поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури вже вирішене остаточно.
9.3. Заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції, на його думку, при прийнятті оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі №320/4158/25, не наведено належного обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-а-256/08 та безпідставно враховано лише доводи ОСОБА_1 про те, що судові рішення у справі № 2-а-256/08 фактично не виконані, її право на працю не відновлено, а її аргументи про те, що ці обставини впливають на законність наказу про її звільнення з органів прокуратури за порушення службової дисципліни за рішенням КДКП не відповідають дійсності.
9.4. Офіс Генерального прокурора наголошує, що розгляд справи № 2-а-256/08 триває з 2008 року, правовідносини, що в ній виникли, були предметом дослідження Європейського суду з прав людини і наразі у цій справі прийнято кінцеве рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури Одеської області. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в якій остання ініціювала питання про поновлення її в існуючому органі прокуратури.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 21 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.
11. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом норм процесуального права, зокрема, положень пункту 3 частини першої статті 236 КАС України щодо зупинення провадження у цій справі.
12. КДКП надіслала додаткові пояснення у справі, в яких просила задовольнити касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та скасувати оскаржену ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2025 року.
12.1. У цих поясненнях, КДКП з-поміж іншого, указала, що правова оцінка наказів від 09 грудня 2021 року № 2605к про поновлення позивачки на посаді та № 2618к про визначення їй тимчасового робочого місця вже надана Верховним Судом у межах касаційного перегляду судових рішень у справі № 2-а-256/08. Так, у постанові Верховного Суду від 04 червня 2024 року у справі № 2-а-256/08 указано, що матеріалами справи підтверджується, що на виконання судових рішень у цій справі наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 09 грудня 2021 року №2605к скасовано наказ прокурора Одеської області від 03 квітня 2007 року № 131 та поновлено ОСОБА_1 на посаді, з якої її було звільнено. Іншим наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 09 грудня 2021 року № 2618к ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце в управлінні представництва інтересів держави в суді Одеської обласної прокуратури (пункт 128 постанови). <…> Отже, можна дійти висновку, що Одеською обласною прокуратурою здійснювалися дії, направлені на поновлення трудових прав, настільки, наскільки це можливо та повернення позивача у найбільш наближений стан, який існував до порушення її прав через незаконне звільнення (пункт 130 постанови).
13. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судове рішення без змін. Зокрема, позивачка указала, що зміст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року повністю кореспондується з доводами і прохальною частиною її клопотання, в якому було зазначено, що розгляд справи № 320/4158/25 є похідним від результатів судового контролю, встановленого судом у справі № 2-а-256/08; дисциплінарне провадження та наказ про повторне звільнення ґрунтуються на юридичних фактах, які на той момент не були встановлені судом; у національних судах одночасно перебувають три взаємопов`язані судові процеси, що утворюють єдиний ланцюг виконання рішення ЄСПЛ у справі «Горяйнова проти України», в якому саме судовий контроль є первинним і саме ці обставини були покладені апеляційним судом в основу оскарженої ухвали.
13.1. Отже, на думку позивачки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо об`єктивної неможливості розгляду справи № 320/4158/25 до набрання законної сили судовими рішеннями в інших справах, оскільки предметом зупинення було не повторне вирішення спору про поновлення, а триваючий судовий процес у порядку судового контролю, який є процесуальним продовженням основної справи у розумінні практики ЄСПЛ.
14. Ураховуючи те, що витребувані ухвалою суду матеріали справи № 320/4158/25 у паперовому вигляді до Верховного Суду не надійшли, Судом додатково витребувано та отримано матеріали апеляційного провадження у справі №320/4158/25 в електронній формі через КП «Діловодство спеціалізованого суду», які суд касаційної інстанції вважає достатніми для розгляду касаційної скарги, виходячи з меж її доводів та вимог.
15. 27 жовтня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про надання ій часу для додаткових пояснень у цій справі, яке відхиляється Верховним Судом, з огляду на те, що за правилами статті 340 КАС України письмові клопотання учасників справи вирішуються в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, яка наразі закінчена і справу призначено до розгляду.
15.1. В цьому ж клопотанні ОСОБА_1 указала, що не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
15.2. Верховний Суд також зауважує, що ухвалою Суду від 21 січня 2026 року учасникам справи надано десятиденний строк для подання відзиву, чим ОСОБА_1 скористалася, надіславши його 02 лютого 2026 року через підсистему "Електронний суд". Водночас норм КАС України не встановлюють дозвільної процедури щодо надання пояснень сторонами справи по суті заявлених вимог.
16. Надалі, 27 жовтня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла додаткова заява про вирішення клопотання про розгляд справи за її участю, обгрунтоване тим, що у відзиві вона просила здійснювати касаційний розгляд за її участю, оскільки вважає, що у цій справі усний розгляд має практичну доцільність, хоча розуміє, що приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України допускають письмовий розгляд у разі оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.
16.1. Ураховуючи те, що підготовка справи до касаційного розгляду наразі завершене і справу призначено до розгляду, виходячи з меж касаційного перегляду ухвали суду у цій справі, Верховний Суд констатує про відсутність питань, які би не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів та які б вимагали заслуховування додаткових пояснень сторін у касаційному суді особисто.
16.2. Суд також ураховує, що публічний розгляд цієї справи (у відкритих судових засіданнях за участю сторін і їхніх представників) був забезпечений у суді апеляційної інстанції, тому у клопотанні про розгляд справи за участю ОСОБА_1 необхідно відмовити.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
17. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
18. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
19. Отже, процесуальною перешкодою, яка може виникнути на стадії розгляду справи по суті, є зупинення провадження у справі, шляхом постановлення відповідної ухвали. Наслідками постановлення такої ухвали є тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху справи до їхнього усунення.
20. Причини, з настанням яких суд зупиняє провадження у справі, визначено у статті 236 КАС України, якою установлено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі та обставини, за яких суд має право зупинити провадження у справі (факультативні підстави).
21. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі віднесена процесуальним законом до обов`язкової підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (пункт 3 частини першої статті 236 КАС України).
22. Верховний Суд неодноразово наголошував, що під неможливістю розгляду справи до моменту вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, що розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно, через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.
23. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що поняття «інша справа» - це не будь-яке інше судове провадження, а лише те, результати якого мають визначальне значення для встановлення фактів чи застосування права у справі, що розглядається.
24. Також, у постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.
24.1. У цій справі об`єднана палата Верховного Суду наголосила, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
25. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судових рішень у справі № 2-а-256/08, прийнятих в порядку судового контролю, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порядку встановлення судового контролю за виконанням судових рішень у справі №2-а-256/08 Приморським районним судом м. Одеси має бути надана належна правова оцінка, як наказам від 09 грудня 2021 року №2605к про поновлення позивачки на посаді та №2618к про визначення їй робочого місця, так і супровідному листу до них, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 повинна прибути для вирішення питання працевлаштування з відведенням 5 днів для написання заяви про бажання проходження атестації.
26. Разом з тим, зупинення провадження з підстав пов`язаності справ можливе лише за умови, якщо рішення в іншій справі встановлює факти, які мають преюдиційне значення. Виконавче провадження або заходи судового контролю не встановлюють нових юридичних фактів, а лише реалізують уже встановлений обов`язок (у випадку позивачки - поновлення її на посаді). Зупинення провадження за таких підстав кваліфікується, як неправомірне зволікання. Водночас, якщо позивач вважає, що рішення суду виконано неналежно або неправильно, то визначальним є зміст і мета дій роботодавця/суб`єкта владних повноважень.
26.1. Це означає, що якщо між сторонами виник новий матеріально-правовий спір, то суд у новому процесі має повне право розглядати та оцінювати ці дії автономно, з огляду на те, що не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).
27. Ключовим аргументом касаційної скарги Офісу Генерального прокурора є те, що суд апеляційної інстанції безпідставно зупинив апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили судовими рішеннями, прийнятими в порядку судового контролю, оскільки результати розгляду Приморським районним судом м. Одеси заяв, поданих відповідно до статей 382 - 383 КАС України у справі № 2-а-256/08, жодним чином не впливають на вирішення адміністративного позову про оскарження наказу про звільнення, прийнятого на виконання рішення КДКП.
28. Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження у справі що розглядається, є наказ Генерального прокурора про звільнення ОСОБА_1 , прийнятого на виконання рішення КДКП про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Суд нагадує, що підставою звільнення для рішення КДКП стала відсутність позивачки на робочому місці з 09 серпня по 30 вересня 2022 року (порушення правил внутрішнього службового розпорядку, передбачене пунктом 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).
29. Отже, оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, направлений на реалізацію іншого дисциплінарного стягнення, а відповідно, не має взаємозв`язку з належним виконанням рішення суду у справі № 2-а-256/08.
30. Проте питання належного виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на попередньо займаній посаді має вмотивований зв`язок зі справою 320/37036/25, в якій предметом спору є рішення КДКП від 08 березня 2023 року №2а-46дп-23, а предметом доказування є встановлення факту допущення дисциплінарного проступку в частині дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
31. Водночас, Суд не приймає до уваги аргумент заявника касаційної скарги щодо наявної правової оцінки наказів керівника Одеської обласної прокуратури від 09 грудня 2021 року №2605к та № 2618к, наданих в постанові Верховного Суду від 04 червня 2024 року у справі №2-а-256/08, оскільки такі висновки вказують лише на наявність факту видачі наказів, направлених на виконання судового рішення та не пов`язані з предметом доказування у справі № 2-а-256/08.
32. За таких обставин, Суд констатує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до спірних правовідносин в частині зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями, прийнятими в порядку судового контролю у справі №2-а-256/08.
33. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
34. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню у відповідній частині, з відмовою у задоволенні клопотання в цій частині.
35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 355, 356, 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року скасувати в частині зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили судовими рішеннями Приморського районного суду м. Одеси щодо судового контролю за статтями 382 - 383 КАС України у справі № 2-а-256/08 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в цій частині.
3. В іншій частині ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов

Згадані норми: КАС України, ст. 382; КАС України, ст. 383; КАС України, ст. 236; КАС України, ст. 340; КАС України, ст. 345; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 353; КАС України, ст. 139; КАС України, ст. 140; КАС України, ст. 3; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.