# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/43259/25

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 420/43259/25
Дата ухвалення: 2026-10-29
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141088680
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141088680
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141088680

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №420/43259/25
адміністративне провадження № К/990/37119/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Одеській області
про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Одеській області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року (ухвалену колегією суддів у складі: судді-доповідача Джабурія О.В., Вербицька Н.В., Кравченко К.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області (далі - Управління СБУ, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Управління Служби безпеки України в Одеській області у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2025 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2025 рік для проведення з 01 липня 2025 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2025 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-XII, положень постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2025 рік для проведення з 01 липня 2025 року перерахунку основного розміру пенсії.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області із заявою, у якій просив підготувати та направити до відповідного органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, яку він обіймав на день звільнення зі служби, станом на 01 липня 2025 року. У цій довідці позивач просив визначити посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також зазначити відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для перерахунку основного розміру його пенсії з 01 липня 2025 року. Листом від 22 вересня 2025 року № 65.1/65.23-2394 відповідач відмовив у підготовці та направленні запитуваної довідки. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, на його переконання, вона порушує гарантоване законодавством право на належне пенсійне забезпечення
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2025 році є ідентичним розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2024 році, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, то у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії, передбачене статтею 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від відповідача станом на 01 січня 2025 року.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв`язку з набранням 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - постанова КМУ №481) у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704, відновилася дія попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, яка передбачає визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 призвело до зміни правового регулювання порядку обчислення грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки замість фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762 грн підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2025 року, у розмірі 3028 грн.
8. З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з 18 червня 2025 року виникли правові підстави для визначення розміру грошового забезпечення позивача із застосуванням зазначеної розрахункової величини та, відповідно, для підготовки й направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з метою проведення перерахунку пенсії з 1 липня 2025 року відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Управління СБУ звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
10. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 19 Конституції України, статей 1-1, 43, 51 та 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), пункту 4 постанови КМУ №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - постанова КМУ №481), а також Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
11. Скаржник наполягає, що станом на виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови КМУ №704 передбачав визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн, установленої постановою КМУ №481, а фактичного підвищення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців не відбулося. У зв`язку із цим, на думку скаржника, були відсутні передбачені законодавством підстави для виготовлення нової довідки та проведення перерахунку пенсії позивача.
12. Також Управління Служби безпеки України в Одеській області зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував положення Закону №2011-XII, відповідно до яких визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, та положення частини третьої статті 1-1 Закону №2262-XII щодо зміни умов і норм пенсійного забезпечення виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
13. Як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 вересня 2025 року у справі №120/1081/25, зокрема щодо неможливості зміни законом про Державний бюджет України правового регулювання, встановленого спеціальним законом, та необхідності застосування правила пріоритетності норм спеціального закону у разі конкуренції правових норм.
14. Крім того, скаржник звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
15. На переконання скаржника, зазначена постанова має безпосереднє значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив із правових наслідків судових рішень у справі №320/29450/24, які надалі були скасовані Верховним Судом.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
16. Касаційна скарга надійшла до суду 07 серпня 2026 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/43259/25, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
18. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 жовтня 2026 року.
19. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
20. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
21. Обґрунтовуючи свої заперечення, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статей 43, 63 Закону № 2262-XII та постанови КМУ № 704, які, на його переконання, зобов`язують відповідача визначати посадовий оклад та оклад за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2025 року, та відповідного тарифного коефіцієнта.
22. Позивач стверджує, що відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII оновлена довідка повинна містити відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, встановлені для відповідної категорії військовослужбовців станом на 01 липня 2025 року.
23. Також позивач наголошує, що відмова відповідача в підготовці та направленні оновленої довідки порушує його право на належне пенсійне забезпечення, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та неправильного, на його думку, тлумачення норм матеріального права.
24. На підтвердження своїх заперечень позивач додатково посилається на ухвали Верховного Суду від 02 лютого 2026 року у справі № 420/26593/25 та від 14 квітня 2026 року у справі № 420/32270/25, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Управління Служби безпеки України в Одеській області у спорах щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
25. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.
26. 13 серпня 2025 року позивач звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області із заявою, у якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 липня 2025 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку він обіймав на день звільнення зі служби, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону № 2011-XII та з урахуванням положень постанови КМУ № 704.
27. У зазначеній довідці позивач просив визначити розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для здійснення обчислення і перерахунку основного розміру його пенсії з 01 липня 2025 року.
28. Листом від 22 вересня 2025 року № 65.1/65.23-2394 Управління СБУ в Одеській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для підготовки та направлення запитуваної довідки про розмір грошового забезпечення.
29. Вважаючи протиправною відмову відповідача в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 липня 2025 року позивач звернувся із позовом до суду.
Позиція Верховного Суду
30. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
31. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
32. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
33. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
34. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон №2262-XII.
37. Згідно із Законом №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
38. Відповідно до пункту 3 статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) (European Social Charter (Revised), ETS No. 163) держави зобов`язуються прагнути поступового підвищення рівня системи соціального забезпечення. Зазначене положення, прийняте Україною як обов`язкове, підлягає врахуванню під час тлумачення національного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.
39. Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
40. Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-XII у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
41. Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у зв`язку із введенням у дію цього Закону, проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
42. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
43. За змістом частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
44. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).
45. Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію згідно із зазначеним Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
46. Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
47. Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
48. Отже, системний аналіз наведених положень законодавства свідчить, що правовою підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у встановлених законодавством розмірах. При цьому необхідним документом для проведення такого перерахунку відповідним органом Пенсійного фонду України є довідка про розмір грошового забезпечення, підготовлена уповноваженим органом, із зазначенням складових грошового забезпечення, що підлягають урахуванню під час перерахунку пенсії.
49. Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
50. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову КМУ №704, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
51. Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704, в первинній редакції від 30 серпня 2017 року станом на дату її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
52. З 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
53. Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
54. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови КМУ №103, яким пункт 4 Постанови КМУ №704 викладений у новій редакції.
55. Унаслідок скасування пункту 6 постанови КМУ № 103 відновилося застосування попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, яка передбачала визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, та відповідного тарифного коефіцієнта.
56. 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, виклавши абзац перший в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
57. Пунктом 3 Постанови КМУ № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
58. Постанова КМУ № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.
59. Отже, з дня набрання чинності постановою КМУ № 481 Кабінет Міністрів України запровадив нову розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - фіксовану суму 1762 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
60. Разом із тим, суд бере до уваги, що законність постанови Кабінету Міністрів України № 481 була предметом судового розгляду.
61. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704 визнано протиправним та нечинним.
62. Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
63. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
64. Верховний Суд у постанові від 4 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 зазначив, що нормативно-правовий акт, на відміну від індивідуального акта, у разі визнання його протиправним втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Такий підхід спрямований, зокрема, на забезпечення принципу правової визначеності та стабільності правового регулювання.
65. Отже, з набранням 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 настали передбачені частиною другою статті 265 КАС України наслідки визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481, яким передбачалося застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.
66. Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У цій постанові Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII наділений повноваженнями визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову величину для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.
67. Колегія суддів ураховує, що постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 скасовано судові рішення, якими пункт 2 постанови КМУ № 481 визнано протиправним та нечинним, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Водночас на час звернення позивача до відповідача рішення суду про визнання зазначеного нормативного положення нечинним набрало законної сили.
68. При вирішенні цього спору необхідно врахувати як наслідки набрання законної сили відповідним судовим рішенням 18 червня 2025 року, так і наслідки його подальшого скасування. Самого лише розмежування оформлення довідки та перерахунку пенсії недостатньо для висновку про правомірність вимог позивача. Вирішальним є встановлення того, чи існували передбачені законом матеріально-правові підстави для оформлення такої довідки.
69. З огляду на це колегія суддів оцінює правомірність відмови відповідача з урахуванням нормативного регулювання, яке підлягало застосуванню до спірних правовідносин, та правових висновків Верховного Суду щодо визначення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
70. Суд звертає увагу, що оформлення довідки про розмір грошового забезпечення та здійснення перерахунку пенсії є різними за своїм правовим змістом діями, які належать до компетенції різних суб`єктів владних повноважень.
71. Довідка засвідчує відомості про складові грошового забезпечення, які можуть бути використані органом Пенсійного фонду України під час вирішення питання про перерахунок пенсії. Її оформлення не означає автоматичного виникнення права на виплату пенсії в певному розмірі протягом необмеженого періоду та не звільняє пенсійний орган від обов`язку застосувати нормативне регулювання, чинне й належне до застосування у відповідних правовідносинах.
72. Відповідно до статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії, його розміру та строків проведення вирішуються з урахуванням установлених законом умов і нормативного регулювання, що підлягає застосуванню до відповідного періоду. При цьому орган Пенсійного фонду України повинен враховувати правові наслідки судових рішень, які мають значення для визначення застосовного нормативного регулювання.
73. Таким чином, вирішення у цій справі питання щодо обов`язку Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та направити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2025 року не передбачає визначення судом остаточного розміру його пенсії або встановлення періоду її виплати в перерахованому розмірі, у тому числі з огляду на подальший касаційний перегляд справи № 320/29450/24.
74. Такий підхід забезпечує реалізацію права особи на отримання необхідного документа та не допускає підміни судом повноважень органу Пенсійного фонду України, який зобов`язаний вирішувати питання пенсійних виплат відповідно до законодавства.
75. Колегія суддів ураховує, що європейська інтеграція України має безпосереднє конституційне підґрунтя. Абзацом п`ятим преамбули Конституції України підтверджено європейську ідентичність Українського народу та незворотність європейського і євроатлантичного курсу України; пунктом 5 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено, зокрема, реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі; частиною третьою статті 102 Конституції України Президента України визначено гарантом реалізації цього курсу; пунктом 1-1 статті 116 Конституції України на Кабінет Міністрів України покладено забезпечення його реалізації.
76. Правові та організаційні засади наближення національного законодавства до права Європейського Союзу визначено, зокрема, Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-IV «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 438 «Про затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)».
77. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на сформовані в практиці Суду Європейського Союзу загальні принципи правової визначеності (legal certainty), захисту правомірних очікувань (legitimate expectations) та належного адміністрування (good administration), які мають значення для передбачуваності діяльності публічної влади та захисту прав особи. Водночас у Хартії основоположних прав Європейського Союзу (Charter of Fundamental Rights of the European Union, 2012/C 326/02) стаття 34 присвячена соціальному забезпеченню та соціальній допомозі (Social security and social assistance), а стаття 41 закріплює право на належне адміністрування (Right to good administration).
78. Значення верховенства права, незалежності правосуддя, захисту основоположних прав та реформи державного управління для європейської інтеграції України підтверджується відкриттям 15 червня 2026 року переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Cluster 1: Fundamentals), що охоплює, зокрема, главу 23 «Судова влада та основоположні права» (Judiciary and fundamental rights). У межах підготовки до переговорного процесу розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475 схвалено Дорожню карту з питань верховенства права (Rule of Law Roadmap), Дорожню карту з питань реформи державного управління (Public Administration Reform Roadmap) та Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій (Roadmap on the Functioning of Democratic Institutions).
79. У Робочому документі служб Європейської Комісії «Звіт щодо України за 2025 рік» (Commission Staff Working Document - Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final, від 4 листопада 2025 року, підрозділ 2.1.2 «Public administration reform») розглянуто стан реформи державного управління, зокрема впровадження Закону України «Про адміністративну процедуру». Крім того, підпункт «h» пункту 2 статті 3 Регламенту (ЄС) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради від 29 лютого 2024 року про створення інструменту Ukraine Facility (Regulation (EU) 2024/792 establishing the Ukraine Facility) визначає серед спеціальних цілей підтримки України зміцнення верховенства права, демократії та незалежності судової влади, а стаття 5 цього Регламенту встановлює відповідні передумови надання підтримки.
80. Наведені акти та документи відображають євроінтеграційний контекст розвитку правової системи України. Водночас відповідно до статті 51 Хартії її положення адресовані інституціям, органам, установам та агенціям Європейського Союзу, а також державам-членам під час реалізації права ЄС. Отже, у спірних правовідносинах, які не належать до сфери застосування права ЄС, положення Хартії та практика Суду Європейського Союзу можуть враховуватися як порівняльно-правові орієнтири, а не як безпосередні підстави вирішення спору. При цьому належить застосовувати відповідні норми Конституції та законодавства України і враховувати застосовні правові висновки Верховного Суду.
81. У рішенні від 30 вересня 2003 року у справі Gerhard Kцbler v Republik Цsterreich (C?224/01, ECLI:EU:C:2003:513, пункт 38) Суд Європейського Союзу підкреслив значення принципу остаточності судових рішень для стабільності права, правовідносин і належного здійснення правосуддя.
82. Цей підхід має порівняльно-правове значення під час оцінки юридичного стану, який виник унаслідок набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24. Водночас остаточність судового рішення не означає неможливості його перегляду у встановленому законом порядку. Тому правові наслідки подальшого скасування такого рішення підлягають самостійному визначенню відповідно до національного процесуального законодавства.
83. Повертаючись до вирішення спірних правовідносин, колегія суддів вказує, що у постанові від 22 листопада 2024 року у справі № 380/9113/23 Верховний Суд дійшов висновку, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, виходячи з розміру складових грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
84. Крім того, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 сформулював правовий висновок щодо застосування пункту 4 постанови КМУ № 704 у редакції постанови КМУ № 481.
85. Судова палата зазначила, що заміна прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини на фіксований показник 1762 грн не відповідає меті правового регулювання, запровадженого постановою КМУ № 704, яка полягала, зокрема, у встановленні залежності розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня відповідного календарного року.
86. При цьому судова палата виходила з того, що положення пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким запроваджено використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини для визначення посадових окладів окремих категорій працівників.
87. Таким чином, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, вирішуючи спір щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2024 року, дійшов висновку про необхідність застосування під час визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями положень пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не фіксованої розрахункової величини 1762 грн, запровадженої постановою КМУ № 481.
88. У касаційній скарзі Управління СБУ зазначає, що набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 не є підставою для підготовки та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 липня 2025 року, оскільки визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 не призвело до фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців або збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2025 року, який залишився незмінним порівняно з 2024 роком. Отже, на переконання скаржника, такі обставини не зумовили виникнення передбачених статтею 63 Закону № 2262-XII підстав для перерахунку пенсії позивача та, відповідно, для оформлення нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
89. Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів звертає увагу, що питання правових наслідків визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 у справах щодо відмови уповноважених органів у підготовці довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсій з 1 липня 2025 року вже було предметом розгляду Верховного Суду.
90. Зокрема, у постанові від 12 червня 2026 року у справі № 420/34153/25 Верховний Суд розглянув спір за позовом особи, яка отримувала пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, до Управління СБУ в Одеській області щодо відмови у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.
91. Вирішуючи зазначений спір, Верховний Суд виходив з того, що внаслідок визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 усунуто нормативне обмеження щодо застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.
92. За висновком Верховного Суду, застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2025 року, замість зазначеної фіксованої величини зумовлює збільшення розрахункових розмірів відповідних складових грошового забезпечення, а отже, виникнення підстав для оформлення оновленої довідки відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.
93. Аналогічний підхід до застосування положень статей 43, 63 Закону № 2262-XII та пункту 4 постанови КМУ № 704 у правовідносинах, що виникли після 18 червня 2025 року, застосовано Верховним Судом у постановах від 17 вересня 2026 року у справі № 520/33178/25 та від 20 жовтня 2026 року у справі № 420/30726/25.
94. Крім того, у постанові від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25 Верховний Суд, оцінюючи правомірність відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України у видачі аналогічної довідки, зазначив, що у спірних правовідносинах збільшення розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відбулося не внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком, а внаслідок визнання нечинними положень постанови КМУ № 481, які передбачали застосування фіксованої величини 1762 грн, що відповідала розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому на 1 січня 2018 року. Таким чином, зміна застосовуваної розрахункової величини була зумовлена усуненням у судовому порядку відповідного нормативного обмеження, а не законодавчим підвищенням прожиткового мінімуму протягом 2025 року.
95. Колегія суддів ураховує наведені правові висновки Верховного Суду, оскільки вони сформульовані у правовідносинах, подібних до тих, що є предметом розгляду в цій справі, за змістом спірних прав та обов`язків, підставами їх виникнення, предметом судового захисту та застосовним нормативним регулюванням. Підстав для застосування іншого правового підходу, враховуючи також постанову Верховного Суду від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25, ухвалену після касаційного перегляду справи № 320/29450/24, у справі, що переглядається, колегія суддів не вбачає.
96. Як установлено судами попередніх інстанцій у справі, що переглядається, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.
97. 13 серпня 2025 року позивач звернувся до Управління СБУ в Одеській області із заявою про підготовку та направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 липня 2025 року для перерахунку пенсії із зазначеної дати, із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
98. Листом від 22 вересня 2025 року № 65.1/65.23-2394 відповідач відмовив у підготовці та направленні відповідної довідки, пославшись на відсутність правових підстав для її видачі. Зокрема, відповідач виходив з того, що підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке могло б зумовити перерахунок пенсії позивача, не відбулося.
99. Отже, спір у цій справі стосується наявності в Управління СБУ в Одеській області обов`язку підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2025 року у зв`язку з визнанням протиправним та нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481, яким було змінено порядок визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.
100. Оцінюючи доводи касаційної скарги про відсутність фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та незмінність розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком, колегія суддів зазначає таке.
101. Право на оформлення довідки для перерахунку пенсії не може ставитися у залежність виключно від фактичного здійснення відповідним державним органом виплат діючим військовослужбовцям у розмірах, визначених із застосуванням належної розрахункової величини.
102. Оцінюючи правові підстави для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, колегія суддів ураховує як правові наслідки набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, так і подальше скасування цього рішення постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року. Водночас зазначений касаційний перегляд не стосувався безпосередньо обов`язку уповноваженого державного органу оформити довідку для перерахунку пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.
103. У цьому контексті колегія суддів ураховує правовий підхід Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 8 жовтня 2026 року у справі «Cherkasov and Kuzin v. Ukraine» (заяви № 72982/17 і № 74407/17, п. 38, 42- 45), відповідно до якого вимога законності втручання у пенсійні права передбачає достатню чіткість і передбачуваність правового регулювання, зокрема належне вирішення судами суперечностей між положеннями закону та підзаконного нормативно-правового акта.
104. Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 грн, що перевищує фіксовану величину 1762 грн, передбачену постановою КМУ № 481.
105. Отже, застосування належної розрахункової величини зумовлює збільшення розрахункових розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які є складовими грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.
106. Крім того, колегія суддів зауважує, що судове рішення у справі № 320/29450/24 не встановлювало нового державного соціального стандарту та не змінювало розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом.
107. Отже, незмінність розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком не спростовує наявності підстав для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 липня 2025 року, оскільки такі підстави пов`язані не з підвищенням прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України, а з правовими наслідками набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, з урахуванням його подальшого касаційного перегляду.
108. Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 12 червня 2026 року у справі № 420/34153/25 та від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25.
109. За цих обставин доводи скаржника про відсутність фактичного підвищення грошового забезпечення не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо виникнення у позивача права на отримання оновленої довідки.
110. Щодо доводів скаржника про подальше скасування постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року колегія суддів зазначає таке.
111. Відповідно до частини першої статті 87 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» правомірність адміністративного акта визначається з огляду на його відповідність закону, що діяв на момент прийняття такого акта. Зазначене положення відображає принцип правової визначеності та необхідність оцінювання рішення адміністративного органу з урахуванням правового регулювання, яке підлягало застосуванню на час його прийняття.
112. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Управління СБУ в Одеській області із заявою про підготовку та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення 13 серпня 2025 року, а листом від 22 вересня 2025 року № 65.1/65.23-2394 відповідач відмовив у її підготовці.
113. Таким чином, на момент звернення позивача із заявою та прийняття відповідачем рішення про відмову постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 набрала законної сили, а пункт 2 постанови КМУ № 481 у відповідній частині був визнаний протиправним та нечинним.
114. Колегія суддів не залишає поза увагою, що постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 судові рішення попередніх інстанцій у цій справі скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Водночас предметом розгляду у справі, що переглядається, є правомірність відмови уповноваженого органу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 липня 2025 року (у період, коли рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 320/29450/24 ще не були скасовані Верховним Судом) для подальшого перерахунку пенсії.
115. При цьому колегія суддів наголошує, що задоволення вимоги про оформлення та направлення довідки про розмір грошового забезпечення не означає вирішення питання про наявність у позивача права на перерахунок пенсії у відповідному розмірі за весь період після 01 липня 2025 року. Визначення правових підстав і часових меж такого перерахунку, зокрема з урахуванням правових наслідків постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, здійснюється органом Пенсійного фонду України відповідно до статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII. Зазначені питання виходять за межі предмета спору в цій справі.
116. Так, у постанові від 9 лютого 2026 року у справі № 560/10644/24 Верховний Суд зазначив, що видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення не створює нового права на перерахунок пенсії, а є документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які підлягають урахуванню органом Пенсійного фонду України під час реалізації передбаченого законом обов`язку щодо перерахунку пенсії.
117. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що внаслідок набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704, виникли правові підстави для визначення складових грошового забезпечення позивача із застосуванням положень пункту 4 постанови КМУ № 704 та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2025 року.
118. Відповідно, відмова Управління СБУ в Одеській області у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 липня 2025 року не ґрунтується на належному застосуванні норм матеріального права, оскільки на момент її прийняття відповідні положення постанови КМУ № 481 втратили чинність на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та ще не було скасоване Верховним Судом.
119. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, правильно визначив характер спірних правовідносин, застосував положення статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII у взаємозв`язку з пунктом 4 постанови КМУ № 704 та врахував правові наслідки набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, які існували на час виникнення спірних правовідносин і прийняття відповідачем рішення про відмову.
120. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
121. Оцінюючи доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 120/1081/25, колегія суддів зазначає таке.
122. У зазначеній постанові Верховний Суд розглядав спір щодо правомірності застосування органом Пенсійного фонду України коефіцієнтів зменшення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, на підставі статті 46 Закону № 4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
123. Колегія суддів вважає, що висновки, викладені в наведеній постанові не релевантні висновкам суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається, з огляду на відмінність предмета спору та змісту спірних правовідносин.
124. Так, у справі № 120/1081/25 предметом судового контролю була правомірність застосування до вже призначеної пенсії обмежувальних коефіцієнтів, установлених законом про Державний бюджет України та відповідною постановою Кабінету Міністрів України, тоді як у цій справі спір стосується наявності в уповноваженого державного органу обов`язку підготувати та направити довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною нормативного регулювання порядку визначення його складових.
125. Отже, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 120/1081/25, стосується недопустимості встановлення додаткових обмежень пенсійних виплат поза межами спеціального законодавства та не вирішує питання застосування пункту 4 постанови № 704 для визначення складових грошового забезпечення після зміни його нормативного регулювання.
126. З огляду на наведене колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції зазначеного правового висновку Верховного Суду, оскільки правовідносини у справі № 120/1081/25 та у справі, що переглядається, не є подібними за предметом правового регулювання та характером спірного питання застосування норм матеріального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
127. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
128. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для вирішення спору, надав їм належну правову оцінку та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
129. За таких обставин касаційна скарга Управління Служби безпеки України в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі № 420/43259/25 - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
130. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України немає.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі № 420/43259/25 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін

Згадані норми: Конституція України, ст. 19; Конституція України, ст. 85; Конституція України, ст. 102; Конституція України, ст. 116; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 63; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 1-1; Закон № 2011-XII, ст. 9; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 43; Закон № 2262-XII (Військові пенсії), ст. 51; Закон № 4059-IX, ст. 46; КАС України, ст. 328; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 242; КАС України, ст. 265; КАС України, ст. 350; КАС України, ст. 139; КАС України, ст. 345; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.