# ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 382/2680/25

Суд: Касаційний кримінальний суд ВС
Справа № 382/2680/25
Дата ухвалення: 2026-10-28
Вид судочинства: Кримінальне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141104733
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141104733
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141104733

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 382/2680/25
провадження № 51-3004км26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116320000075, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вила Народицького району Житомирської області та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Яготинський районний суд Київської області вироком від 01 грудня 2025 року визнав ОСОБА_6 винуватим та засудив його до покарання у виді пробаційного нагляду: за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК - на строк 1 рік 6 місяців; ч. 4 ст. 358 цього Кодексу - на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначив остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 59-1 КК поклав на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Також суд вирішив питання щодо запобіжного заходу, арешту майна, речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за сприяння шляхом надання засобів (пособництво) вчинення підроблення посвідчення, з метою використання його іншою особою, а також за використання підробленого документа за викладених нижче обставин.
Так, ОСОБА_6 12 грудня 2022 року, діючи умисно, з метою особистого використання підробленого посвідчення, надав невстановленій особі (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження) засоби у виді своїх анкетних даних, фотографії та 5 000 грн, тим самим сприяв їй у виготовленні посвідчення водія від 12 грудня 2022 року серія НОМЕР_1 , виданого на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що надало йому право керувати транспортними засобами категорії «А», «В» та «С», яке не відповідає аналогічним бланкам документів, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Крім того, ОСОБА_6 19 жовтня 2025 року приблизно о 10:10, будучи зупиненим співробітниками СРП відділення поліції №2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області «Градус-310» на автодорозі сполученням Яготин-Сулимівка Яготинської ОТГ Бориспільського району Київської області, під час перевірки документів на право керування транспортним засобом «ВАЗ» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), діючи умисно, використав, шляхом пред`явлення поліцейським, завідомо підроблений документ, що надавав йому право керувати транспортними засобами категорії «А», «В» та «С», а саме вищевказане завідомо підроблене посвідчення водія.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 червня 2026 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 змінив у частині призначеного покарання.
Постановив вважати ОСОБА_6 засудженим: за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців та на підставі пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 цього Кодексу поклав на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та на підставі пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 цього Кодексу поклав на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 цього Кодексу поклав на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В іншій частині вирок суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, просить змінити ухвалу апеляційного суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та призначити останньому покарання за: ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців та покласти на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації й на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності;
ч. 4 ст. 358 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покласти на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Виключити посилання на ч. 1 ст. 70 КК, та в іншій частині судове рішення залишити без змін.
За твердженням прокурора, на час апеляційного розгляду закінчився передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК трирічний строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК, вчинений 12 грудня 2022 року.
Зазначає, що вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК, не перериває перебігу строків давності, а інших обставин, які б зумовлювали його зупинення чи переривання, не встановлено.
Стверджує, що апеляційний суд усупереч положенням статей 49, 74 КК та правовому висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеному в постанові від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18, не звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання за вказане кримінальне правопорушення у зв`язку із закінченням строків давності та необґрунтовано застосував положення ч. 1 ст. 70 КК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , надавши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Засуджений ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі прокурора, Суд дійшов висновку, що ця скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його діяння за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК, ч. 4 ст. 358 КК у касаційній скарзі прокурор не оскаржує.
Доводи прокурора про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими.
Так, строк давності - це передбачений ст. 49 ККпевний проміжок часу з дня вчинення особою кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, його закінчення є підставою для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 49 КК встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення, правила обчислення цих строків, відновлення, зупинення та переривання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні 12 грудня 2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК та 19 жовтня 2025 року - ч. 4 ст. 358 КК.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК, є кримінальним проступком. Санкція зазначеної норми кримінального закону передбачає менш суворі види покарань, ніж позбавлення волі.
За нормою п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Даних про те, що цей строк переривався або, що ОСОБА_6 ухилявся від досудового розслідування чи суду, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що трирічний строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК сплинув на час ухвалення 25 червня 2026 року рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення через сплив строків давності закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
З аналізу норм кримінального процесуального права вбачається, що суди першої
та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно до положень ст. 285 КПК роз`яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, те, що
на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення призводить до закриття кримінального провадження згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Нероз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до ст. 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призводить до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду
від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18).
Отже, на час розгляду апеляційним судом кримінального провадження (25 червня 2026 року) існували підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК, однак усупереч положенням ст. 49 КК, ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції цю норму закону не застосував.
Таким чином, у ході апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону
та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто не застосував відповідних норм права щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Під час касаційного розгляду ОСОБА_6 не заперечував щодо його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.
Відповідно до положень ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, змінити судові рішення - скасувати їх в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК й у частині призначення на підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточного покарання, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК, і закрити в цій частині кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Керуючись статтями 284, 433, 434, 436, 438, 440, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2026 року та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК вирок Яготинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_6 змінити, скасувати в частині його засудження за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК та в частині призначення на підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК звільнити  ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК у зв`язку із закінченням строків давності та закрити в цій частині кримінальне провадження щодо нього відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Згадані норми: КК України, ст. 358; КК України, ст. 59-1; КК України, ст. 74; КК України, ст. 70; КК України, ст. 49; КК України, ст. 12; КПК України, ст. 433; КПК України, ст. 438; КПК України, ст. 284; КПК України, ст. 285; КПК України, ст. 288; КПК України, ст. 440; КПК України, ст. 434; КПК України, ст. 436; КПК України, ст. 441; КПК України, ст. 442
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.