# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 925/1874/13

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 925/1874/13
Дата ухвалення: 2026-10-14
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 141107271
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141107271
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141107271

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року
м. Київ

cправа № 925/1874/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 14.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026

у справі № 925/1874/13
за заявою Акціонерного товариства "Сенс банк" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк")

до Приватного підприємства "Бізнес-Гранд"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Бізнес-Гранд", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусака Ю.М.

2. Постановою суду від 24.11.2016 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусака Ю.М.

3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.

4. 30.01.2026 зборами кредиторів боржника прийнято рішення (протокол №3) про схвалення плану санації боржника та зобов`язання голову комітету кредиторів - ТОВ "Укрлідербуд", звернутися до суду з клопотанням про введення процедури санації та затвердження плану санації, призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.

5. 04.02.2026 голова комітету кредиторів на підставі рішення зборів кредиторів (протокол №3 від 30.01.2026) звернувся до суду з клопотанням про припинення процедури ліквідації, введення процедури санації та затвердження плану санації боржника, призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.

6. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.03.2026 задоволено клопотання голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд" від 02.02.2026 про перехід до процедури санації боржника. Припинено процедуру ліквідації боржника. Припинено повноваження арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. як ліквідатора боржника. Введено процедуру санації боржника. Затверджено план санації боржника, схвалений зборами кредиторів 30.01.2026, протокол №3. Призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича.

7. Затверджуючи план санації із застосуванням до боржника процедури санації, суд першої інстанції виходив з того, що:
у боржника наявна кредиторська заборгованість у загальній сумі 241 957 785,03 грн.;
за боржником обліковується земельна ділянка площею 1,204 га, яка перебуває під арештом за ухвалою суду у межах кримінального провадження;
належні боржнику транспортні засоби, які перебували у розшуку, були списані за рішенням комітету кредиторів;
інші активи у боржника відсутні;
зборами кредиторів боржника прийнято рішення про доцільність припинення ліквідаційної процедури боржника та застосування щодо нього процедури санації;
скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, у зв`язку з чим реалізувати належну боржнику земельну ділянку, яка перебуває під арештом у кримінальному провадженні, отримати кошти від продажу цього активу та спрямувати їх на погашення боргів у цій господарській справі можливість відсутня;
кредитори, які заперечили проти затвердження плану санації, конкретних сум, які вони могли б отримати у разі продовження ліквідаційної процедури, не вказали і розрахунку цих сум та доказів на підтвердження цьому не надали. Суд вважає, що продовження ліквідаційної процедури лише збільшує судові витрати (пов`язані з оплатою послуг ліквідатора банкрута) та прямо пропорційно зменшує суму коштів, яка могла б бути спрямована на погашення вимог кредиторів за рахунок реалізації активів боржника;
поданий на затвердження суду план санації містить обов`язкові умови, визначені ст.51 Кодексу України з процедур банкрутства;
план санації розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопфуд", яке виявило бажання взяти участь у санації боржника;
метою плану санації є відновлення платоспроможності боржника;
заходами з відновлення платоспроможності боржника є списання частини заборгованості, що є необхідним для відновлення його фінансової стабільності і дозволяє кредиторам отримати часткове задоволення своїх грошових вимог;
планом санації передбачається, що кредитори одного класу - четвертої черги задоволення вимог кредиторів на підставі ст.605 Цивільного кодексу України всі разом та кожен з них окремо звільняють боржника від сплати боргу в розмірі 97,7 відсотків від грошових вимог кожного із кредиторів, включених до четвертої черги задоволення вимог кредиторів;
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопфуд", відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, на умовах плану санації, враховуючи, що правове регулювання підстав та правових наслідків виконання зобов`язання іншою особою здійснюється згідно статті 528 Цивільного кодексу України, приймає на себе зобов`язання з особистих та/або залучених коштів частково задовольнити грошові вимоги кожного із зазначених кредиторів у розмірі 2,3 відсотків від включених до четвертої черги задоволення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
кредиторські вимоги Державної податкової служби України в особі її філії Головного управління ДПС у Черкаській області у вигляді заборгованості зі сплати податків, станом на січень 2026 року є безнадійними, та на виконання положення абз. 3 ч. 3 ст. 52 Кодексу України з процедур банкрутства списуються відповідно до умов даного плану санації;
строк виконання плану санації встановлено до 30 січня 2027 року.
Короткий зміст оскаржуваної постанови

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено, апеляційну скаргу АТ "Сенс банк" задоволено. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2026 у справі № 925/1874/13 скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Укрлідербуд" від 02.02.2026 про введення процедури санації та затвердження плану санації (схвалений зборами кредиторів 30.01.2026, протокол №3). Справу № 925/1874/13 направлено до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.
8.1. Апеляційний господарський суд виходив з того, що у плані санації містяться лише загальні твердження про те, що списання частини боргів (97,7%) та погашення іншої частини боргу (2,3%) сприятимуть відновленню платоспроможності та господарської діяльності. Спеціально зазначено, що частина боргу буде погашена залученим інвестором, проте план не містить умов, на яких боржник набуває зобов`язань перед інвестором за виконання останнім його зобов`язань.
-При цьому план санації взагалі не містить переліку видів діяльності, які провадитиме боржник для відновлення своєї платоспроможності.
-Фактично представлений на затвердження план санації не має будь-якого економічного сенсу та є ширмою, за якою списується багатомільйонний борг, а права як боржника, так і кредиторів залишаються порушеними у зв`язку з недосягненням основної мети судових процедур банкрутства - відновлення платоспроможності та погашення вимог кредиторів, що є самостійною підставою для відмови в затвердженні плану санації.

Короткий зміст вимог касаційних скарг
9. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі №925/1874/13 скасувати, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2026 у справі № 925/1874/13 залишити в силі.
9.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що Північний апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові, безпідставно вдався до застосування "правового пуризму", надмірної процесуальної формальності, не здійснивши при цьому дотримання статті 238 ГПК України та застосування приписів норм ГПК, зокрема, статей 74-77, 86 ГПК України та приписів норм статті 49-52, 58 Кодексу України з процедур банкрутства та з неправильним застосуванням статей 50, 51 КУзПБ. Суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №924/1155/18, від 10.02.2022 у справі №908/1817/21, від 19.03.2026 у справі №908/1324/21, від 15.04.2021 у справі №904/3325/20, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.
-Скаржник вказує, що судом, в порушення вимог статті 238 ГПК України, приймаючи постанову, поза увагою та без належного правового дослідження та оцінки залишено подані та існуючі докази по цій справі щодо наявності всіх правових підстав для задоволення клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Укрлідербуд" від 02.02.2026 про введення процедури санації та затвердження плану санації (схвалений зборами кредиторів 30.01.2026, протокол №3). Суд апеляційної інстанції не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати те, що вказані вимоги клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Укрлідербуд" від 02.02.2026 про введення процедури санації та затвердження плану санації (схвалений зборами кредиторів 30.01.2026, протокол №3), є необґрунтованими та неправомірними.
-ТОВ "Укрлідербуд" наголошує на тому, що план санації містить усі обов`язкові елементи, передбачені ст. 51 КУзПБ, що безпідставно ігноровано апеляційним судом, а висновок апеляційного суду про "відсутність у плані санації будь-яких конкретних заходів та строку їх реалізації" спростовується безпосереднім змістом Плану санації, наявного в матеріалах справи.
-Скаржник зазначає, що формування судом висновку про "відсутність заходів" без дослідження розділів Плану є прямим порушенням ст. 86, 269 ГПК України та підставою для скасування постанови за п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України. ТОВ "Укрлідербуд" звертає увагу на помилковому та обмеженому тлумачення судом апеляційної інстанції положення ч. 2 ст. 51 КУзПБ

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. ТОВ «Компанія з управління активами «Град-Інвест», ТОВ "Черкасиміськбуд", ТОВ "Стройсфера", ТОВ "Брайт Тайм", Заріцький Юрій Миколайович подано відзиви на касаційну скаргу з проханням касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд» задовольнити. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі №925/1874/13 скасувати. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2026 у справі №925/1874/13 залишити в силі.

11. АТ "Сенс Банк" подано відзив на Касаційну скаргу ТОВ «Укрлідербуд» з проханням залишити її без задоволення, а Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі №925/1874/13 залишити без змін.

12. ТОВ "Компанія Креатив Імоті" подано заяву у якій, у якій просить врахувати викладені в ній обставини щодо заінтересованості низки кредиторів стосовно боржника, щодо списання боргів за планом санації за наявності активів боржника, щодо перерахунку ліквідатором кількості голосів АТ «Сенс Банк».

13. ТОВ «Укрлідербуд» подано клопотання про повернення без розгляду заяви ТОВ "Компанія Креатив Імоті", який, як стверджує заявник, не є учасником справи.

14. Суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи, що викладені у заяві ТОВ "Компанія Креатив Імоті" та погоджується із доводами ТОВ «Укрлідербуд», оскільки, із поданої заяви не вбачається, що ТОВ «Компанія Креатив Імоті» є боржником, кредитором, включеним до реєстру вимог кредиторів, або іншим учасником справи про банкрутство, тобто, свого процесуального статусу у справі ТОВ «Компанія Креатив Імоті» у заяві не визначає й не обґрунтовує.

Провадження у Верховному Суді

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/1874/13 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу від 29.07.2026.
16. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.08.2026 № 32.2-01/1423, у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 №12 до Великої Палати Верховного Суду обрано суддю Банаська О.О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/1874/13.
17. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №925/1874/13 між суддями від 11.08.2026 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М.

18. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд", яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі №925/1874/13 та призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд" у справі №925/1874/13 на 30 вересня 2026 року о 12:20 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
19. 30 вересня 2026 року у відкритому судовому засіданні колегія суддів, з огляду на обставини справи, дійшла висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні до 14 жовтня 2026 року о 12:55 год.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

21. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
23. Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
24. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
25. Відповідно до частин першої - третьої, дев`ятої статті 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
26. Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
27. У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та запровадження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
28. Згідно з частиною десятою статті 45 КУзПБ у процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.
29. Відповідно до частини першої статті 50 КУзПБ господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації.
30. Стаття 1 КУзПБ визначає санацію як систему заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
31. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 51 КУзПБ у плані санації обов`язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника. План санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.
32. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
33. План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їхнього класу.
34. За вимогами частини п`ятої статті 49 КУзПБ, затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його затвердження.
35. Порядок розгляду та схвалення плану санації кредиторами закріплений у статті 52 КУзПБ, у частинах першій, другій та четвертій якої визначено що з метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.
36. Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.
37. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.
38. План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.
39. План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.
40. План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.
41. В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.
42. За вимогами ч.1 ст. 51 КУзПБ у плані санації обов`язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.
План санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження.
План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

43. Частиною другою ст. 51 КУзПБ встановлено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:
реструктуризація підприємства;
перепрофілювання виробництва;
закриття нерентабельних виробництв;
відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
виконання зобов`язання боржника третіми особами;
задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу;
ліквідація дебіторської заборгованості;
реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу;
продаж частини майна боржника;
виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань;
відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника;
одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
Під реструктуризацією підприємства розуміється здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов`язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів (частина 3 ст. 51 КУзПБ).
44. Згідно з частиною сьомою - дев`ятою статті 52 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:
- план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
- план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
- розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
45. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства. Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого цим Кодексом.
46. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
47. Санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".
48. Подібні правові висновки щодо пріоритетності процедури санації у справі про банкрутство викладені у постановах Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 902/160/22, від 20.08.2024 у справі № 916/183/22, від 23.11.2021 у справі № 909/82/16, від 16.01.2025 у справі № 910/9446/23 та які, як вважає скаржник, не були враховані судом апеляційної інстанції.
49. У постанові від 23.11.2021 у справі № 909/82/16 Верховний Суд також наголосив на тому, що план санації має містити низку істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.
50. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:
51. І етап - частини третя, п`ята статті 49, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;
52. ІІ етап - частина третя статті 49, частина пеша статті 50, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;
53. ІІІ етап - частини четверта - шоста, дев`ята - одинадцята статті 50, частина п`ята статті 54, частина сьома статті 55, частина перша статті 56, частини восьма - дванадцята статті 57 КУзПБ - суд здійснює функції нагляду за процедурою санації, що проявляється у його повноваженнях щодо накладення арешту на майно боржника та інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, розгляду заяв про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними, розгляду інформації керуючого санацією про виконання плану санації, розгляд заяв про відшкодування збитків, що виникли через відмову від виконання договору, у процедурі провадження у справі про банкрутство, припинення процедури санації достроково у разі невиконання умов виконання плану санації та / або в разі невиконання поточних зобов`язань боржника, розгляд змін до плану санації, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд звіту керуючого санацією та скарг кредиторів, затвердження або відмова в затвердженні звіту керуючого санацією, продовження строку процедури санації тощо.
54. Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.
55. Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18 зауважив, зокрема, що провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняються від позовного.
56. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - як найповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.
57. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, що виникають у процедурах банкрутства.
58. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності і змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
59. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі процедури санації, задля досягнення специфічної мети банкрутства, яка відрізняється від мети позовного провадження.
60. Як встановили суди попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Бізнес-Гранд", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусака Ю.М.
61. Постановою суду від 24.11.2016 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусака Ю.М.

62. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.

63. 12.03.2026 ліквідатор провів інвентаризацію активів і зобов`язань боржника, за результатами якої встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано земельну ділянку площею 1,204 га, що розташована по вул. Гагаріна, 55/1, у м. Черкаси, кадастровий номер 710136400:01:005:0084.

64. Вказана земельна ділянка перебуває під арештом, накладеного в межах кримінального провадження, що є перешкодою для її продажу в ліквідаційній процедурі. Вказана обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 467394029 від 10.03.2026.

65. Ухвалою суду від 11.06.2024 накладено арешт з оголошенням в розшук транспортних засобів, які належать боржнику:
марка: ГАЗ, модель: 3302 2445 (2007 р.в.), колір: білий, № двигуна НОМЕР_1 , № шасі: НОМЕР_2 , № кузова: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 ;
марка: ЗАЗ, модель: 110307-42 1197 (2007 р.в.), колір: синій, № двигуна НОМЕР_5 , № кузова: НОМЕР_6 , номерний знак: НОМЕР_7 ;
марка: ЗАЗ, модель: 110247 1200 (2005 р.в.), колір: червоний, № двигуна НОМЕР_8 , № кузова: НОМЕР_9 , номерний знак: НОМЕР_10 .

66. У зв`язку з тим, що транспортні засоби, які перебувають у розшуку, до цього часу виявлені не були, комітет кредиторів прийняв рішення (протокол №3 від 11.03.2026) списати ці транспортні засоби з виключенням їх з інвентаризації майна та ліквідаційної маси банкрута.
67. 30.01.2026 зборами кредиторів боржника прийнято рішення (протокол №3) про схвалення плану санації боржника та зобов`язання голову комітету кредиторів - ТОВ "Укрлідербуд", звернутися до суду з клопотанням про введення процедури санації та затвердження плану санації, призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.

68. 04.02.2026 голова комітету кредиторів на підставі рішення зборів кредиторів (протокол №3 від 30.01.2026) звернувся до суду з клопотанням про припинення процедури ліквідації, введення процедури санації та затвердження плану санації боржника, призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.

69. Суд першої інстанції, затверджуючи план санації виходив, серед іншого з такого:
-поданий на затвердження суду план санації містить обов`язкові умови, визначені ст.51 Кодексу України з процедур банкрутства;
-план санації розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопфуд", яке виявило бажання взяти участь у санації боржника;
-метою плану санації є відновлення платоспроможності боржника;
-заходами з відновлення платоспроможності боржника є списання частини заборгованості, що є необхідним для відновлення його фінансової стабільності і дозволяє кредиторам отримати часткове задоволення своїх грошових вимог;
-планом санації передбачається, що кредитори одного класу - четвертої черги задоволення вимог кредиторів на підставі ст.605 Цивільного кодексу України всі разом та кожен з них окремо звільняють боржника від сплати боргу в розмірі 97,7 відсотків від грошових вимог кожного із кредиторів, включених до четвертої черги задоволення вимог кредиторів;
-третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопфуд", відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, на умовах плану санації, враховуючи, що правове регулювання підстав та правових наслідків виконання зобов`язання іншою особою здійснюється згідно статті 528 Цивільного кодексу України, приймає на себе зобов`язання з особистих та/або залучених коштів частково задовольнити грошові вимоги кожного із зазначених кредиторів у розмірі 2,3 відсотків від включених до четвертої черги задоволення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
-кредиторські вимоги Державної податкової служби України в особі її філії Головного управління ДПС у Черкаській області у вигляді заборгованості зі сплати податків, станом на січень 2026 року є безнадійними, та на виконання положення абз. 3 ч. 3 ст. 52 Кодексу України з процедур банкрутства списуються відповідно до умов даного плану санації;
- строк виконання плану санації встановлено до 30 січня 2027 року.

70. Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, виходив з такого:

-Порушення мети санації та відсутність фінансового оздоровлення: судова процедура санації, відповідно до статей 1, 50 та 58 КУзПБ, спрямована на реальне фінансове оздоровлення підприємства та відновлення його платоспроможності. Суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність у затвердженому плані чітких заходів, спрямованих саме на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника. План повністю суперечить меті, визначеній частиною першою статті 50 КУзПБ, та не може використовуватися як інструмент формального списання боргів без відновлення діяльності.

-Відсутність обов`язкового порівняльного аналізу процедур: місцевим господарським судом під час затвердження плану санації не було здійснено обов`язкового співставлення розміру вимог кредиторів, що можуть бути задоволені згідно із запропонованим планом, із тим обсягом вимог, який кредитори могли б отримати у разі здійснення та завершення ліквідаційної процедури. Це унеможливило об`єктивну оцінку ефективності та доцільності зміни судової процедури.

- Порушення принципу захисту прав та пропорційності задоволення вимог кредиторів: затверджений судом першої інстанції план санації прямо суперечить фундаментальним принципам конкурсного процесу - правовому захисту інтересів кредиторів та пропорційності задоволення їхніх вимог. Списання (прощення) 97,7% кредиторських вимог з фактичним погашенням лише 2,3% є очевидно неспівмірним та непропорційним втручанням у майнові права кредиторів. Такий підхід неправомірно перекладає всі ризики реалізації санації виключно на конкурсних кредиторів, що суперечить положенням КУзПБ, а також загальним засадам справедливості, розумності та добросовісності.
При цьому судом апеляційної інстанції відзначено, що Державна податкова служба України в особі її філії ГУ ДПС у Черкаській області, звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, діяла в спосіб, у строки та в порядку, визначеному чинним законодавством, і її майнові інтереси також підлягають безумовному захисту від незаконного правового втручання.

-Ухвалення рішення за відсутності належної інформаційної бази (дефіцит інформації): апеляційним судом підтримано доводи скаржника АТ «Сенс Банк» про те, що при затвердженні плану було допущено порушення вимог щодо належної інвентаризації активів боржника. Фактичне проведення інвентаризації вже після схвалення плану санації свідчить про те, що волевиявлення кредиторів та судове рішення базувалися на неперевірених і недостовірних даних. Це є грубим порушенням принципів процедур банкрутства, оскільки належний аудит та оцінка майна є базовою передумовою для формування будь-якої реалістичної моделі оздоровлення бізнесу.

- Відсутність реальної економічної моделі: всупереч вимогам статті 51 КУзПБ, план санації не містить жодної реальної економічної моделі відновлення платоспроможності. У ньому відсутні такі обов`язкові складники як бізнес-план, прогноз руху грошових коштів, підтверджені джерела фінансування та перелік видів господарської діяльності, які провадитиме боржник. Замість цього документ містить лише декларативні твердження загального характеру про те, що списання боргів автоматично покращить стан підприємства. Проте прощення боргу є лише супутнім інструментом, який має застосовуватися виключно у комплексі з активними заходами реструктуризації, і не може повністю підміняти собою сутність санаційного оздоровлення.

-Невідповідність фактичному стану активів боржника: висновки суду першої інстанції про можливість відновлення діяльності боржника повністю суперечать фактичним обставинам справи. Як встановлено у ліквідаційній процедурі, боржник не має ліквідних активів: єдина земельна ділянка перебуває під арештом у кримінальному провадженні, а транспортні засоби перебувають у розшуку та списані. За таких умов відновлення господарської діяльності підприємства є апріорі неможливим без вжиття активних заходів (одержання позик, кредитів, придбання нових оборотних та необоротних активів), які у плані санації взагалі не передбачені.

-Невизначеність умов взаємодії з інвестором: План санації не містить умов, на яких боржник набуває зобов`язань перед цим інвестором за виконання останнім його зобов`язань. Таке погашення призведе виключно до заміни кредитора у зобов`язанні, не вирішуючи проблему дефіциту ліквідності та не створюючи додаткової вартості для підприємства.

-Відсутність належних строків та механізмів контролю: попри формальне зазначення кінцевого строку виконання плану (30.01.2027), документ не містить календарного графіку погашення вимог кредиторів, а також чітких механізмів контролю за діями керуючого санацією з боку комітету кредиторів та суду, що позбавляє план ознак виконуваності та контрольованості.

71. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

72. Законодавчо визначена мета інституту санації боржника, регулювання якої здійснюється статтями 50, 51 та 58 КУзПБ, полягає у досягненні реального фінансового оздоровлення боржника, відновленні його платоспроможності та забезпеченні балансу інтересів сторін шляхом максимального задоволення вимог кредиторів.

73. Суд касаційної інстанції наголошує, що процедура санації за своєю правовою та економічною природою не може слугувати інструментом формального, штучного списання пасивів боржника без реальної реанімації його господарської діяльності. Санація не є альтернативною формою безпідставного звільнення від виконання зобов`язань, а її застосування за відсутності чітких економічних передумов нівелює саму суть та мету правового регулювання відносин неспроможності.

74. Окрему увагу колегія суддів звертає на процесуальний контекст цієї справи, з огляду на те, що перехід до процедури санації відбувся безпосередньо з ліквідаційної процедури, в порядку частини другої статті 58 КУзПБ.

75. Такий перехід є винятковим заходом, який вимагає наявності вагомих, реальних та обґрунтованих підстав, що свідчать про появу нових можливостей для відновлення платоспроможності підприємства, які не були очевидними раніше.

76. Процедура санації, ініційована на стадії ліквідації, не може використовуватися як інструмент для штучного затягування розгляду справи, ухилення від продажу майна або як спосіб нівелювання результатів ліквідаційної процедури, під час якої вже було встановлено фактичний стан активів боржника.

77. Отже, затверджуючи план санації боржника, господарський суд не повинен обмежуватися виключно формальною перевіркою дотримання процедурних вимог (наявність голосування зборів кредиторів, підписів тощо), а зобов`язаний здійснити повноцінний судовий контроль щодо суті запропонованих заходів. План санації має оцінюватися судом на предмет його реальності, економічної доцільності та виконуваності.

78. Як правильно встановив апеляційний господарський суд, поданий на затвердження план санації не відповідає критеріям законності та реальності, оскільки позбавлений будь-якого економічного змісту.

79. Згідно з ч. 2 ст. 51 КУзПБ, план санації обов`язково повинен містити конкретні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та чіткий строк їх реалізації, натомість документ містить лише декларативні твердження загального характеру а також списання 97,7% заборгованості та погашення лише 2,3% боргу.

80. У плані, за висновками суду другої інстанції, відсутній базовий складник - перелік конкретних видів господарської діяльності, які планує здійснювати Боржник для генерування прибутку, а також фінансово-економічні розрахунки, які б підтверджували можливість виходу підприємства на рівень беззбитковості.

81. Саме по собі списання (прощення) боргу чи його відстрочення є лише супутніми, допоміжними інструментами, які мають застосовуватися у комплексі з активними заходами (реструктуризація активів, перепрофілювання, зміна операційної моделі, модернізація тощо). Списання майже всього обсягу заборгованості за відсутності дієвих важелів відновлення бізнесу є нічим іншим, як «ширмою» для ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами, що суперечить визначенню санації (ст.1 КУзПБ).

82. Обґрунтованими є й висновки апеляційного суду щодо критичного стану активів Боржника, які повністю спростовують висновки суду першої інстанції про життєздатність плану санації. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в ліквідаційній процедурі було констатовано відсутність у Боржника ліквідного майна: єдина земельна ділянка перебуває під арештом у кримінальному провадженні, а транспортні засоби оголошені в розшук та списані.

83. За таких фактичних обставин відновлення господарської діяльності підприємства є неможливим без залучення зовнішніх ресурсів, одержання позик чи придбання нових оборотних/необоротних активів. Проте план санації не містить жодного з цих обов`язкових заходів фінансового оздоровлення.

84. Крім того, за висновками апеляційного господарського суду, План санації не визначає істотних умов, на яких Боржник набуває зобов`язань перед інвестором за виконання останнім його зобов`язань. За таких умов погашення мізерної частини боргу інвестором призведе виключно до заміни кредитора у зобов`язанні (активної трансформації самого бізнесу не відбудеться), тоді як майнові права первісних кредиторів будуть грубо та непропорційно порушені внаслідок списання 97,7% їхніх вимог. Таке втручання у майнові права кредиторів є очевидно несправедливим, порушує баланс інтересів та не відповідає принципу пропорційності.

85. Касаційний господарський суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність у плані санації реальних, обґрунтованих та підтверджених заходів щодо відновлення господарської діяльності підприємства та чітких строків їх реалізації є самостійною та достатньою правовою підставою для відмови в затвердженні такого плану судом.

86. З огляду на викладене, суд першої інстанції при ухваленні рішення про затвердження плану санації припустився неправильного застосування норм матеріального права - статей 50, 51, 58 КУзПБ, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання. Натомість апеляційний господарський суд повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи, надані докази та результати попередньої ліквідаційної процедури, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне і мотивоване судове рішення, підстави для скасування якого відсутні.

87. Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відмова у затвердженні наданого плану санації боржника не є абсолютним обмеженням правомочностей учасників справи та не перешкоджає усуненню виявлених судом недоліків.

88. Зазначений висновок суду апеляційної інстанції не позбавляє боржника, арбітражного керуючого та збори кредиторів права на доопрацювання плану санації з метою приведення його у повну відповідність до імперативних вимог статті 51 КУзПБ, зокрема, шляхом формування реалістичної економічної моделі, проведення належної інвентаризації активів та узгодження справедливих балансових умов з інвесторами й конкурсними кредиторами та подальшого повторного звернення до господарського суду із клопотанням про його затвердження у порядку, передбаченому чинним законодавством.

89. Однією із підстав касаційного оскарження, на яку посилається Скаржник, є пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України - застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
90. Аналіз змісту наведеної правової норми свідчить про те, що касаційний перегляд із визначеної у ній підстави може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
91. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема і вище вказаного пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
92. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовний (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
93. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
94. Також слід виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
95. У поданій у цій справі касаційній скарзі Скаржник посилається на численні висновки Верховного Суду, проте, обмежується лише цитуванням фрагментів постанов Верховного Суду, однак не здійснює порівняння фактичних обставин, предмета і підстав позову, змісту спірних правовідносин та правового регулювання у наведених справах і у справі, яка переглядається щодо обґрунтування подібності правовідносин наведених скаржником справ та справи що переглядається.
96. Водночас, вирішення питання про затвердження плану санації у кожній конкретній справі про банкрутство пов`язане з перевіркою судом сукупності обставин, що характеризують реальність та обґрунтованість запропонованих заходів відновлення платоспроможності боржника, їх відповідність меті процедур банкрутства, інтересам боржника та кредиторів з обов`язковим дотриманням принципу судового контролю у процедурах банкрутства.
97. Отже, питання, на яких наполягає скаржник, а фактично спрямовані на переоцінку встановлених судами обставин справи та зроблених судом апеляційної інстанції висновків щодо відповідності поданого плану санації вимогам законодавства.
98. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом другої інстанції оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на переоцінку цих обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
99. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
100. У справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
101. З огляду на викладене, Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
102. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
103. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
104. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
105. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
106. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
107. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення постанови суду другої інстанції без змін, як такої, що відповідає вимогам закону.
Судові витрати
108. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови апеляційного господарського суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 у справі № 925/1874/13 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік
В.І. Картере

З окремою думкою судді Огородніка К.М.

Згадані норми: ЦК України, ст. 528; ГПК України, ст. 290; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 238; ГПК України, ст. 86; ГПК України, ст. 269; ГПК України, ст. 310; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 3; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 240; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317; КзПБ, ст. 52; КзПБ, ст. 49; КзПБ, ст. 50; КзПБ, ст. 51; КзПБ, ст. 58; КПК України, ст. 174; Конвенція (ЄКПЛ), ст. 6
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.