# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/531/18

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 927/531/18
Дата ухвалення: 2026-09-29
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 141107274
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141107274
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141107274

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року
м. Київ

cправа № 927/531/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкар" - арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026
та рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025
у справі за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкар" - арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віт Контрол"
про покладення субсидіарної відповідальності
в межах справи № 927/531/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віт Контрол"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкар"
про банкрутство

Учасники справи:
Ліквідатор ТОВ "Олкар": Жмакіна Н. В.;
ОСОБА_1 : Єлманова В. А. ;
ОСОБА_2 : не з`явився;
ОСОБА_3 : не з`явився;
ТОВ "Віт Контрол": не з`явився;

ВСТАНОВИВ:
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. 12.05.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Олкар" арбітражного керуючого Жмакіної Н. В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на учасників та керівника боржника шляхом стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в сумі 11847950,02 грн, ОСОБА_2 в сумі 11847950,02 грн та ОСОБА_5 в сумі 8878640,84 грн.
1.2. Заява обґрунтована тим, що до грудня 2017 року ТОВ "Олкар" мало у користуванні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ведення особистого селянського господарства. Натомість у період з грудня 2017 року по липень 2018 року ТОВ "Олкар", від імені якого діяла директор ОСОБА_5 , з орендодавцями відповідних земельних ділянок були укладені додаткові угоди про розірвання договорів оренди землі або про заміну сторони правочину. Наслідком таких дій керівника товариства є втрата останнім права оренди всім масивом земельних ділянок, які були орендовані для ведення господарської діяльності. Крім того, у листопаді 2017 року та у 2018 році ТОВ "Олкар", від імені якого діяла керівник ОСОБА_5 , на підставі фраудаторних правочинів відчужено більшість ліквідних основних засобів, задіяних у господарській діяльності товариства.

2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026, частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Олкар" про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, присуджено до стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Олкар" 8 878 640,84 грн. У задоволенні вимог про стягнення коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
2.2. Судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора мотивовані недоведеністю ліквідатором належними засобами доказування факт банкрутства боржника з вини його засновників, зокрема, внаслідок прийняття ними обов`язкових для боржника вказівок (рішень).

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3.1. У провадженні Господарського суду Чернігівської області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2018, перебуває справа про банкрутство ТОВ "Олкар", провадження у якій порушено за заявою ТОВ "Інкріс-Агро".
3.2. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.
3.3. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2023 відсторонено арбітражного керуючого Косякевича С.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Олкар" з покладенням обов`язків останнього на арбітражного керуючого Жмакіну Н.В.
Щодо наведеного ліквідатором обґрунтування підстав для покладення субсидіарної відповідальності
3.4. Звертаючись до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, ліквідатор зазначала наступне:
- відповідно до п.п.32, 33 Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1182 (що діяла у період вчинення спірних дій), загальні збори мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності Товариства, внесеного до порядку денного зборів, згідно із цим Статутом та законодавством. До компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства;
- з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 10.05.2025, вбачається, що до грудня 2017 року ТОВ "Олкар" мало у користуванні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ведення особистого селянського господарства;
- 29.12.2017, 23.03.2018, 16.05.2018 та 23.07.2018 банкрутом, від імені якого діяла директор ОСОБА_5 , з орендодавцями відповідних земельних ділянок були укладені додаткові угоди про розірвання договорів оренди землі або про заміну сторони правочину; наслідком таких дій керівника товариства є втрата останнім права оренди всім масивом земельних ділянок, які були орендовані для ведення господарської діяльності;
- у листопаді 2017 року та у 2018 році банкрутом, від імені якого діяла керівник ОСОБА_5 , на підставі фраудаторних правочинів відчужено більшість ліквідних основних засобів, задіяних у господарській діяльності товариства; ліквідатор вважає, що відповідна ситуація є наслідком неправомірних дій учасників та керівника ТОВ "Олкар".
3.5. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2020 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.11.2017 №09/11, укладений між ТОВ "Олкар" та ТОВ "Агрілайн". Під час вирішення відповідного спору суд, серед іншого, встановив, що "… ліквідатору Косякевичу С.О. було передано від колишнього ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛКАР" - арбітражного керуючого Жураковської Л.В. серед іншого Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей (інвентаризація проводилась станом на 28 жовтня 2017р.) та Інвентаризаційний опис на 28 жовтня 2017р., згідно яких в наявності у банкрута значились 36 найменувань цінностей на суму 19 472 526,99 грн. (дев`ятнадцять мільйонів чотириста сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять шість грн. 99 коп.), у т.ч.:
бункер приймальний № 25 в кількості 1 од. вартістю 125 000,00 грн.;
дозатор ваговий № 29 в кількості 1 од. вартістю 391 666,66 грн.;
конвеєр перевантажувальний КПП-600 № 28 в кількості 1 од. вартістю 85 833,33 грн.;
машина авт. д/пакування в сітку в кількості 1 од. вартістю 479 166,67 грн.;
машина д/сухої очистки картоплі в кількості 1 од. вартістю 200 000,00 грн.;
пункт приймально - сортувальний в кількості 1 од. вартістю 1 641 666,67 грн.;
скутер-підбирач № 31 в кількості 1 од. вартістю 326 666,67 грн.;
картоплекопальна машина причіпна в кількості 1 од. вартістю 1 274 391,00 грн.;
картоплесажалка Гримме № 12 в кількості 1 од. вартістю 653 750,00 грн.;
комбайн картоплезбиральний Grimme SE 150-60 23 в кількості 1 од. вартістю 1 350 000,00 грн.;
навантажувач TOYOTA 8FG25 № 18 в кількості 1 од. вартістю 350 000,00 грн.;
оприскувач ОПК-200 № 13 в кількості 1 од. вартістю 327 500,00 грн.;
стабілізатор напруги № 19 в кількості 1 од. вартістю 43 045,83 грн.;
цистерна для води № 14 в кількості 1 од. вартістю 105 833,33 грн.
09 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛКАР" (Продавець) в особі директора ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІЛАЙН" (Покупець) в особі директора Гуслякової Наталії Олександрівни був укладений договір № 09/11 купівлі-продажу, за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив рухоме майно (Обладнання), вид, кількість, комплектація, ціна та асортимент якого вказані в додатку № 1 до договору.
Загальна вартість Обладнання та загальна сума договору складає 2 865 230,43 грн. (два мільйони вісімсот шістдесят п`ять тисяч двісті тридцять грн. 43 коп.).
Оплата за договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця в строк 15 днів з моменту підписання договору.
Право власності на Обладнання переходить до Покупця з моменту підписання договору та акту прийому-передачі.
Обладнання має бути передано комплектно (у повній комплектації) Продавцем Покупцю за адресою: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, село Лоска, вулиця Зарічна, 26, виробничі приміщення Продавця, в наступні терміни: до 05 робочих днів з дати підписання договору.
Додатком до договору № 09/11 купівлі-продажу від 09.11.2017р. є Перелік майна, до якого включено майно, вартість якого встановлена згідно експертної оцінки станом на 30.10.2017р. (грн. (в т.ч. ПДВ)):
переробний комплекс, що складається з:
бункеру приймального; інвентарний номер 25; вартість - 49 992,56 грн.;
дозатору вагового; інвентарний номер 29; вартість - 145 923,56 грн.;
конвеєру перевантажувального КПП-600; інвентарний номер 28; вартість - 32 875,88 грн.;
машини авт. д/пакування в сітку; інвентарний номер 30; вартість - 187 711,88 грн.;
машини д/сухої очистки картоплі; інвентарний номер 27; вартість - 77 647,31 грн.;
пункту приймально-сортувального; інвентарний номер 26; вартість - 643 556,25 грн.;
скутеру-підбирача; інвентарний номер 31; вартість - 120 870,00 грн.;
картоплекопальна машина причіпна; інвентарний номер 15; вартість - 505 665,00 грн.;
картоплесажалка Гримме; інвентарний номер 12; вартість - 249 772,50 грн.;
комбайн картоплезбиральний Grimme SE 150-60; інвентарний номер 23; вартість - 531 675,00 грн.;
навантажувач TOYOTA 8FG25; інвентарний номер 18; вартість - 134 448,75 грн.;
оприскувач ОПК-200; інвентарний номер 13; вартість - 124 216,88 грн.;
стабілізатор напруги; інвентарний номер 19; вартість - 17 862,75 грн.;
цистерна для води; інвентарний номер 14; вартість - 43 012,13 грн., загальна вартість майна становить 2 865 230,43 грн. (два мільйони вісімсот шістдесят п`ять тисяч двісті тридцять грн. 43 коп.).
За актом прийому-передачі Обладнання від 09.11.2017р. банкрут передав відповідачеві майно, що перелічене у вказаному вище додатку до спірного договору.
Як було вказано вище, ціна 14 одиниць майна, яке є предметом договору купівлі - продажу від 09.11.2017 № 09/11, укладеного між ТОВ "ОЛКАР" та ТОВ "АГРІЛАЙН", становить 2 865 230,43 грн.
В той же час, залишкова вартість цього майна станом на 28.10.2017р., згідно акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей та інвентаризаційного опису, становила 7 354 520,16 грн.
При цьому, залишкова вартість 7 одиниць техніки наданої ТОВ "Олкар" у строкове платне володіння та користування на умовах лізингу, згідно договору фінансового лізингу від 23.11.2016р. № 40/11Л, становила 3 250 000,00 грн.; залишкова вартість інших 7 одиниць техніки та обладнання - 4 104 520,16 грн.
Залишкова вартість 7 одиниць техніки наданої ТОВ "Олкар" у лізинг становила 83,33% від договірної вартості об`єкту лізингу (3 900 000,00 грн.).
По договору купівлі - продажу від 09.11.2017р. № 09/11 ТОВ "ОЛКАР" продало ТОВ "АГРІЛАЙН" 7 одиниць техніки наданої ТОВ "Олкар" у лізинг за ціною 1 258 577,44 грн., що становить 32,27% від договірної вартості об`єкту лізингу (3 900 000,00 грн.).
Зважаючи на те, що вся техніка надана ТОВ "Олкар" у лізинг була виробництва 2016 року, суд вважає, що її продаж в 2017 році за ціною 1 258 577,44 грн. свідчить, що вона була продана за цінами нижчими від ринкових.
Інші 7 одиниць техніки та обладнання були продані ТОВ "ОЛКАР" по договору купівлі - продажу від 09.11.2017р. № 09/11 за ціною 1 606 652,99 грн., що становить 39,14% від її залишкової вартості (4 104 520,16 грн.), що також свідчить, що вона була продана за цінами нижчими від ринкових.
Доказів того, що ціна 14 одиниць майна, яке є предметом договору купівлі - продажу від 09.11.2017р. № 09/11, була дійсно визначена згідно експертної оцінки станом на 30.10.2017р. відповідачем надано не було.
При цьому суд враховує, що інвентаризація майна боржника була проведена фактично напередодні укладення договору купівлі - продажу між ТОВ "Олкар" та ТОВ "Агрілайн".
Оскільки зміст актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей та інвентаризаційного опису щодо найменування та вартості майна боржника узгоджується з іншими доказами по справі (зокрема, договором фінансового лізингу від 23.11.2016р. № 40/11Л), суд вважає його належним доказом на підтвердження вартості такого майна, відхиливши заперечення відповідача.
Внаслідок відчуження майна за оспорюваним правочином у ТОВ "Олкар" залишилось майна на загальну суму 12 118 006,83 грн. (19 472 526,99 грн. - 7 354 520,16 грн.).
В той же час, на момент укладення цього правочину підтверджена сума заборгованості ТОВ "Олкар" перед кредиторами становила 12 157 435,36 грн, яка складається із 11 432 435,36 грн (9 527 029,47 грн боргу + 1 905 405,89 грн штрафу) боргу перед ТОВ "Інкріс - Агро" та 725 000,00 грн боргу перед ТОВ "ПРОМАГРОЛІЗИНГ - УКРАЇНА" (довідка від 22.09.2020 № 414).
Дана обставина свідчить про те, що внаслідок виконання зобов`язання по договору купівлі - продажу від 09.11.2017р. № 09/11 майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Олкар" було відчужено за оспорюваним правочином майно, яке було власністю ТОВ "ПРОМАГРОЛІЗИНГ - УКРАЇНА" (пункт приймально-сортувальний ППС-20-60, бункер приймальний БП-600, машину для сухої очистки картоплі МСОК-5 та машину автоматичну для пакування в сітку МАУС-25), що завдало ТОВ "ПРОМАГРОЛІЗИНГ - УКРАЇНА" збитки у вигляді втрати його майна.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що існує вся сукупність умов для визнання договору купівлі - продажу від 09.11.2017 №09/11 недійсним на підставі ч. 1 ст. 42 КУПБ, а подані ліквідатором на підтвердження таких обставини докази є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.".
3.6. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2019, зокрема, постановлено визнати недійсним правочин (договір), на підставі якого 25.01.2018 ТОВ "Олкар" відчужено на користь ТОВ "ОЛКАР-АГРО" належне банкруту рухоме майно, а саме:
завантажувач телескопічний ЗТ-41; конвеєр похилий КН-651; конвеєр телескопічний КТ-41; стіл перебиральний СПР-10; транспортерна стрічка 1450-072-40/11-6NZ/4; автопілот EMD для трактора Case Puma; крюк BIG-BAG; ківш для сипучих матеріалів; навантажувач фронтальний Extreme-2; пускозарядний пристрій DECA BOOSTER; радіонавігаційний GPS приймач для встановлення на с/г техніку EZ Guide 250 and AG15 antenna (арт. 92500-00); транспортерна стрічка 1116-071-40/10-6WZ/3;
ТОВ "ОЛКАР-АГРО" повернути ТОВ "ОЛКАР предмет правочину (договору), а саме: завантажувач телескопічний ЗТ-41; конвеєр похилий КН-651; конвеєр телескопічний КТ-41; стіл перебиральний СПР-10; транспортерна стрічка 1450-072-40/11-6NZ/4; автопілот EMD для трактора Case Puma; крюк BIG-BAG; ківш для сипучих матеріалів; навантажувач фронтальний Extreme-2; пускозарядний пристрій DECA BOOSTER; радіонавігаційний GPS приймач для встановлення на с/г техніку EZ Guide 250 and AG15 antenna (арт. 92500-00); транспортерна стрічка 1116-071-40/10-6WZ/3.
3.7. Під час вирішення відповідного спору суд встановив, серед іншого, що "Головне управління ДФС у Чернігівській області листом від 11.06.2019р. №8353/10/25-01-07-01-12 на запит ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Косякевича С.О. надало наявну інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ "ОЛКАР".
Із наданої контролюючим органом інформації вбачається, що 25.01.2018 ТОВ "ОЛКАР" було складено дванадцять податкових накладних, які були зареєстровані 09.02.2018 і 20.02.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно цих податкових накладних, у ТОВ "ОЛКАР" виникли податкові зобов`язання по податку на додану вартість у зв`язку з поставкою на користь ТОВ "ОЛКАР - АГРО" наступного рухомого майна:
завантажувач телескопічний ЗТ-41 за ціною 139 140,00 грн. (без ПДВ);
конвеєр похилий КН-651 за ціною 41 220,00 грн. (без ПДВ);
конвеєр телескопічний КТ-41 за ціною 81 180,00 грн. (без ПДВ);
стіл перебиральний СПР-10 за ціною 49 500,00 грн. (без ПДВ);
транспортерна стрічка 1450-072-40/11-6NZ/4 за ціною 42 247,57 грн. (без ПДВ);
автопілот EMD для трактора Case Puma за ціною 119 428,74 грн. (без ПДВ);
крюк BIG-BAG за ціною 3 231,90 грн. (без ПДВ);
ківш для сипучих матеріалів за ціною 3 708,19 грн. (без ПДВ);
навантажувач фронтальний Extreme-2 за ціною 24 154,20 грн. (без ПДВ);
пускозарядний пристрій DECA BOOSTER за ціною 3 615,84 грн. (без ПДВ);
радіонавігаційний GPS приймач для встановлення на с/г техніку EZ Guide 250 and AG15 antenna (арт. 92500-00) за ціною 11 825,14 грн. (без ПДВ);
транспортерна стрічка 1116-071-40/10-6WZ/3 за ціною 25 308,00 грн. (без ПДВ).
Всього було поставлено 12 одиниць майна на загальну суму 544 559,58 грн. (без ПДВ) - 653 471,50 грн. (з ПДВ).
Ліквідатором було проведено аналіз банківських виписок, наданих АТ "ПриватБанк", АТ "Укргазбанк" та АТ "Креді Агріколь Банк" (том 10, а.с. 77 - 116), за результатами якого встановлено, що грошові кошти від ТОВ "ОЛКАР - АГРО" в рахунок оплати за товар на рахунки ТОВ "ОЛКАР" не надходили.
Під час проведення інвентаризації майна боржника в процедурі розпорядження майном арбітражним керуючим Жураковською Л.В. вищевказане майно виявлено не було (інвентаризаційний опис № 1 на 20 вересня 2018 року товарно - матеріальних цінностей та акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на склад 20 вересня 2018 року (том 2, а.с. 164, 165).
Із наданого ліквідатором переліку відчуженого майна (том 9, а.с. 232) вбачається, що його було придбано банкрутом протягом 2016-2017 років за ціною 3 065 427,34 грн (з ПДВ).
… відомості із податкових накладних, внесених до Єдиного реєстру податкових накладних, дають можливість встановити, що 25.01.2018 ТОВ "ОЛКАР" вчинило правочин щодо відчуження на користь ТОВ "ОЛКАР - АГРО" рухомого майна за цінами нижчими від ринкових.
При цьому, внаслідок виконання зобов`язання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів, адже загальна сума грошових вимог кредиторів становить 16 377 324,50 грн., а за результатами інвентаризації майна боржника було виявлено дебіторську заборгованість в сумі 10 469 800,00 грн та п`ять об`єктів нерухомості вартістю 4 101 635,79 грн (три з яких вартістю 3 034 416,00 грн були передані в іпотеку ОСОБА_7 і не могли бути використані для погашення вимог конкурсних кредиторів). Отже, даний правочин завдав збитків кредиторам, які могли б задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації відчуженого боржником майна.
Оскільки даний правочин був вчинений боржником менше ніж за рік до відкриття провадження у справі про банкрутство, існує вся сукупність підстав для визнання його недійсним на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства із застосуванням наслідків передбачених цією нормою.".
3.8. Таким чином, під час вирішення відповідних спорів суд встановив, що внаслідок укладення та виконання спірних правочинів майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
3.9. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2019, зокрема, постановлено:
- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений ОСОБА_7 шляхом оформлення права власності на: ремонтну майстерню, площа - 432,4 м2, АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45838168 від 06.03.2019р. 11:58:31), реєстраційний номер 593076774249; кузню, площа - 76,8 м2, АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45838399 від 06.03.2019р. 12:04:26), реєстраційний номер 592364174249; гараж тракторної бригади, площа - 512,6 м2, АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45837847 від 06.03.2019р. 11:51:31), реєстраційний номер 592556974249;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності № 30583825 від 01.03.2019р. 15:55:19, № 30584035 від 01.03.2019р. 16:00:31, № 30583576 від 01.03.2019р. 15:40:24.
3.10. Вирішуючи відповідний спір, суд, серед іншого, встановив, що "08 грудня 2017 року між ОСОБА_7 (Іпотекодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олкар" в особі директора ОСОБА_5 (Іпотекодавцем) був укладений Іпотечний договір згідно умов якого іпотекою забезпечується виконання зобов`язань Іпотекодавця по договору позики від 08.12.2017р., що укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний повернути Іпотекодержателю позику в розмірі 2 800 000,00 грн. (що є еквівалентом 100 000,00 доларів США, за середнім комерційним курсом банків міста Чернігова станом на 08.12.2017р.) до 08 грудня 2018 року.
Предметом іпотеки є:
- гараж тракторної бригади, загальною площею 512,6 м2, що розташований в АДРЕСА_1 ;
- ремонтна майстерня, загальною площею 432,4 м2, що розташована в АДРЕСА_1 ;
- кузня, загальною площею 76,8 м2, що розташована в АДРЕСА_1 .
Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця.
Пунктом 5.2 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог Іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Даний Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю.О. 08 грудня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 1248.
20 січня 2018 року між ОСОБА_7 (Іпотекодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олкар" в особі директора ОСОБА_5 (Іпотекодавцем) був укладений договір про внесення змін до Іпотечного договору від 08.12.2017р.
Згідно внесених змін іпотекою забезпечується виконання зобов`язань Іпотекодавця по договору позики від 08.12.2017р., що укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний повернути Іпотекодержателю позику в розмірі 2 800 000,00 грн. (що є еквівалентом 100 000,00 доларів США, за середнім комерційним курсом банків міста Чернігова станом на 08.12.2017р.) до 22 січня 2018 року.
Також сторони Іпотечного договору внесли зміни до п. 5.3 договору та встановили, що у разі невиконання умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання забезпеченого іпотекою, у строк, що не перевищує 30 календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом зазначеного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення або якщо Іпотекодавець у разі неможливості виконання зобов`язання та усунення порушень, зазначених у письмовій вимозі, раніше строку, вказаного в письмовій вимозі, надасть згоду на реєстрацію права власності на предмет іпотеки на Іпотекодержателя Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, а саме: реєстрацією права власності на предмет іпотеки.
За домовленістю сторін у разі невиконання Іпотекодавцем зобов`язання, забезпеченого іпотекою, цей договір передбачає передачу права власності на предмет іпотеки Іпотекодержателю та є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Договір про внесення змін до Іпотечного договору був посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Дремлюгою Ю.О. 20 січня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 37.
Відомості про передачу нерухомого майна в іпотеку були внесені 08.12.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що свідчить надана ліквідатором Інформаційна довідка від 02.09.2018р. № 136262794.
В постанові Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2018р. по даній справі вказано, що на підставі наказу від 01.08.2018р. №1/927/531/18/18-ін. арбітражним керуючим Жураковською Л.В. була проведена інвентаризація майна боржника.
Згідно інвентаризаційного опису № 1 на 20 вересня 2018р. товарно-матеріальних цінностей (том 2, а.с. - 164) в ході інвентаризації були виявлені належні боржнику об`єкти нерухомості вартістю 4 101 635,79 грн. (знос 389 200,00 грн.), а саме:
гараж тракторної бригади вартістю 1 522 255,00 грн.;
господарське приміщення вартістю 995 650,79 грн.;
прохідна тракторної бригади вартістю 71 569,00 грн.;
ремонтна майстерня вартістю 1 284 090,00 грн.;
кузня вартістю 228 071,00 грн.
Аналогічні дані відображені в акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей на склад 20 вересня 2018р. (том 2, а.с. - 165).
Як вбачається з наданих ліквідатором Інформаційних довідок від 09.04.2019р. №162863690, №162865151, №162866483, державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Ананком К.В. була проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_7 на наступне нерухоме майно:
- ремонтну майстерню, площа - 432,4 м2, АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45838168 від 06.03.2019р. 11:58:31), реєстраційний номер 593076774249, запис про право власності № 30583825 від 01.03.2019р. 15:55:19;
- кузню, площа - 76,8 м2, АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45838399 від 06.03.2019р. 12:04:26), реєстраційний номер 592364174249, запис про право власності № 30584035 від 01.03.2019р. 16:00:31;
- гараж тракторної бригади, площа - 512,6 м2, АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45837847 від 06.03.2019р. 11:51:31), реєстраційний номер 592556974249, запис про право власності № 30583576 від 01.03.2019р. 15:40:24.
Підставою виникнення права власності зазначені: Іпотечний договір від 08.12.2017р. нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дремлюгою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1248, договір про внесення змін до Іпотечного договору від 20.01.2018р. нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дремлюгою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №37, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_7 від 13.03.2018р.
Під час вчинення ОСОБА_7 одностороннього правочину з переходу права власності від ТОВ "Олкар" на ремонтну майстерню, кузню та гараж тракторної бригади, ОСОБА_7 порушено приписи ст. 38, 42, 49 Закону про банкрутство, що є підставою для визнання його недійсним у відповідності до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідні дії ОСОБА_7 призвели до порушення законних інтересів кредиторів і як наслідок - продаж відповідного майна в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, з можливістю включення відповідних коштів, що є різницею між ціною продажу на аукціоні та вимогами іпотекодержателя, до ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів, став неможливим.".
3.11. Задовольняючи заяву ліквідатора про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ОСОБА_7 шляхом оформлення права власності на нерухоме майно, суд дійшов висновку, що під час його вчинення ОСОБА_7 було порушено приписи ст. 38, 42, 49 Закону про банкрутство, що є підставою для визнання правочину недійсним у відповідності до ст. 203, 215 ЦК України. Відповідні дії ОСОБА_7 призвели до порушення законних інтересів кредиторів і як наслідок - продаж відповідного майна в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, з можливістю включення відповідних коштів, що є різницею між ціною продажу на аукціоні та вимогами іпотекодержателя, до ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів, став неможливим.
3.12. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2020, серед іншого, ухвалено задовольнити позов ТОВ "Олкар" до ТОВ "АГРОАЛЬЯНС - 2009" про витребування нерухомого майна та визнання права власності, витребувати у ТОВ "АГРОАЛЬЯНС-2009" на користь ТОВ "Олкар" нерухоме майно, а саме:
- ремонтну майстерню, площа - 432,4 м2, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 593076774249,
- гараж тракторної бригади, площа - 512,6 м2, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 592556974249,
- кузню, площа - 76,8 м2, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 592364174249;
визнати право власності ТОВ "Олкар" на нерухоме майно, а саме:
- ремонтну майстерню, площа - 432,4 м2, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 593076774249,
- гараж тракторної бригади, площа - 512,6 м2, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 592556974249,
- кузню, площа - 76,8 м2, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 592364174249.
3.13. Під час вирішення відповідного спору суд, зокрема, встановив, що "… загальними зборами учасників ТОВ "АГРОАЛЬЯНС - 2009" 28.08.2019р. було прийнято рішення (протокол № 2-2019):
збільшити статутний капітал товариства на 591 299,00 грн., з яких 561 734,00 грн. за рахунок додаткового майнового внеску учасника товариства ОСОБА_7 , а решта в розмірі 29 565,00 грн. - за рахунок додаткового грошового внеску учасника товариства ОСОБА_8 ;
встановити статутний капітал товариства в розмірі 592 299,00 грн. за рахунок майна: гаражу тракторної бригади, загальною площею 512,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; кузні, загальною площею 76,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ремонтної майстерні, загальною площею 432,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
затвердити наступні розміри часток учасників товариства: ОСОБА_8 - 29 615,00 грн,, що еквівалентно 5% статутного капіталу товариства; ОСОБА_7 - 562 684,00 грн,, що еквівалентно 95% статутного капіталу товариства.
В цей же день, 28.08.2019р., на виконання вищевказаного рішення загальних зборів учасників ТОВ "АГРОАЛЬЯНС - 2009", ОСОБА_7 передав у власність ТОВ "АГРОАЛЬЯНС - 2009" спірне нерухоме майно, що підтверджується нотаріально посвідченим актом прийому - передачі негрошового внеску у статутний капітал від 28.08.2019р. № 1-2019.
06 вересня 2019 року право власності ТОВ "АГРОАЛЬЯНС - 2009" було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами. …
Під час розгляду даної справи було встановлено, що: до 01.03.2019р. власником спірного майна був позивач (банкрут); 01.03.2019р. право власності на спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_7 внаслідок вчинення ним одностороннього правочину (звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку); у подальшому спірне майно було відчужене 28.08.2019р. ОСОБА_7 шляхом передачі у власність ТОВ "АГРОАЛЬЯНС - 2009" в якості негрошового внеску у статутний капітал товариства; 06.09.2019р. право власності на спірне майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "АГРОАЛЬЯНС - 2009"; 19.09.2019р. односторонній правочин, вчинений ОСОБА_7 шляхом оформлення права власності на спірне майно, був визнаний недійсним в судовому порядку.
Оскільки … фактична передача у власність відповідача спірного нерухомого майна відбулась під час розгляду Господарським судом Чернігівської області заяви ліквідатора банкрута Косякевича С.О. від 22.04.2019р. № 02-36/152 до ОСОБА_7 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором і до ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору, суд дійшов висновку, що відповідач являється недобросовісним набувачем, оскільки він (в особі вищого органу товариства) міг знати, що ОСОБА_7 не має права відчужувати майно.".
3.14. Таким чином, під час вирішення відповідного спору був встановлений факт незаконного набуття ТОВ "Агроальянс-2009" відповідних об`єктів нерухомості. В подальшому вказане майно було повернуто у власність банкрута та реалізоване.
3.15. В частині відхилення вимог заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на учасників товариства-боржника, суди попередніх інстанцій врахували, що:
- ТОВ "Олкар" зареєстроване як суб`єкт господарювання 05.08.2015;
- засновниками (учасниками) товариства є: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- керівником товариства з 05.08.2015, тобто з дня державної реєстрації юридичної особи, значиться ОСОБА_5 .
3.16. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.04.2019 постановлено визнати грошові вимоги ГУ ДФС у Чернігівській області в розмірі 11 710,87 грн та 3 842 грн судового збору. Відповідно загальний розмір кредиторської заборгованості становить 16 392 877,37 грн.
3.17. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 частково задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Олкар" арбітражного керуючого Косякевича С.О. до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, присуджено до стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ "Олкар" 2 969 309,18 грн. У задоволенні вимог про стягнення на користь ТОВ "Олкар" з ОСОБА_5 13 423 568,19 грн, з ОСОБА_2 16 392 877,37 грн та з ОСОБА_1 16 392 877,37 грн - відмовлено.
3.18. Вказаним судовим рішенням був встановлений факт вчинення ОСОБА_5 (нині ОСОБА_9 ) дій, що призвели до недостатності майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, а також факт відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджували би факт банкрутства боржника з вини його засновників, зокрема, внаслідок прийняття ними обов`язкових для боржника вказівок (рішень).
3.19. В той же час, частково задовольняючи вимоги заяви арбітражного керуючого Косякевича С.О., суд виходив з того, що ліквідатором не було враховано, що на момент відкриття ліквідаційної процедури у власності банкрута було нерухоме майно вартістю 4 101 635,79 грн. Крім того, під час проведення аналізу фінансового стану боржника ліквідатором було встановлено факт перерахування банкрутом авансових коштів в загальній сумі 9 321 932,40 грн постачальникам: ТОВ "Юніглобал", ПП "Нові Долиняни" та ТОВ "Текс Хауз". Тому на ОСОБА_5 була покладена субсидіарна відповідальність в розмірі 2 969 309,18 грн (16392877,37 - 4101635,79 - 9321932,40 грн).
3.20. Як встановлено судом на підставі рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у даній справі, ТОВ "Олкар" діяло на підставі модельного статуту і ОСОБА_5 не мала обмежень повноважень на представництво товариства перед третіми особами, що в свою чергу, свідчить про недоведеність обставин того, що засновники боржника мали здійснювати належний контроль за діяльністю товариства та вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству відповідно до ст. 211 ГК України.
3.21. Ліквідатором не наведено будь-яких інших беззаперечних обставин та не надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, аніж ті, яким вже була надана оцінка судом, які б свідчили про вчинення засновниками боржника дій, що призвели або могли призвести до банкрутства боржника.

4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. Ліквідатор ТОВ "ОЛКАР" арбітражна керуюча Жмакіна Н. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені судами рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів, ухвалити нове рішення про задоволення вказаних вимог.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме статтю 61 КУзПБ та статті 211, 215 ГК України, не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постановах від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20), 12.06.2025 у справі № 915/1231/17, від 07.10.2021 у справі № 904/4928/17.
5.2. Суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на його учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не врахувавши те, що:
- учасники ТОВ "ОЛКАР" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (колишній чоловік директора ОСОБА_5 ) не могли не знати про стан справ товариства зважаючи на їх вирішальний вплив, а саме: про наявність значної кредиторської заборгованості, відчуження дороговартісних активів товариства та усього земельного банку;
- бездіяльність учасників ТОВ "ОЛКАР" ОСОБА_1 (51% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (26,75 % статутного капіталу) призвела до неплатоспроможності товариства, оскільки вони мусили здійснювати належний контроль за діяльністю товариства та вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству відповідно до статті 211 ГК України;
- бездіяльність засновників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 полягає у невикористані наявних у них, як у учасників, прав, з метою контролю за діяльністю товариства задля уникнення негативних наслідків діяльності товариства, не виявлення розумної та добросовісної участі в управлінні товариством, збереженні його активів (майна), у зв`язку із чим неможливо сформувати ліквідаційну масу та задовольнити вимоги кредиторів.

6. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
6.1. ОСОБА_1 у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд відмовити у її задоволенні, наголошуючи на наступному:
- в касаційній скарзі зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у правовідносинах, які не є релевантними до правовідносин у справі, що переглядається;
- матеріалами справи підтверджено та не спростовано ліквідатором, що дії, які призвели до банкрутства боржника, були вчинені саме керівником товариства, шляхом укладення наведених угод, наслідками яких було відчуження активів товариства, що призвело до його неплатоспроможності;
- в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 щодо контролювання боржника відсутня протиправність;
- ОСОБА_1 не здійснював в період своєї участі у товаристві боржника безпосереднього керівництва цим товариством, не отримував грошових коштів від боржника та/або будь-яких доходів від діяльності боржника;
- ОСОБА_1 не проявляв бездіяльність щодо власного корпоративного права, а діяв добросовісно в межах повноважень контролю підприємства, витребуючи показники діяльності підприємства, аналізуючи їх на предмет ознак рентабельності та/або неплатоспроможності, оцінюючи дані показники в межах звичайних ризиків підприємницької діяльності;
- суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що ОСОБА_1 (учасник банкрута) не допускав та не міг допустити бездіяльність в управлінні товариством боржника, в контролі його діяльності, підтвердженими доказами встановлена неплатоспроможність цієї юридичної особи (доведення до банкрутства) саме з вини керівника, а не учасників, тому відсутні підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у цій справі на учасників.

7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2026 відмовлено ліквідатору ТОВ "ОЛКАР" арбітражному керуючому Жмакіній Н. В. в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у цій справі; залишено касаційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків скарги шляхом сплати судового збору у встановленому розмірі.
7.2. 20.07.2026 скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучена платіжна інструкція про сплату судового збору.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "ОЛКАР" арбітражного керуючого Жмакіної Н. В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2026 - 15:15. Крім того, витребувано з Господарського суду Чернігівської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/531/18.
7.4. 06.08.2026 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи № 927/531/18.
7.5. 24.09.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання від арбітражного керуючого Жмакіної Н. В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.6. Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2026 вказане клопотання задоволено, вирішено проводити судові засідання у цій справі за участю арбітражного керуючого Жмакіної Н. В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
7.7. В судовому засіданні 29.09.2026 ліквідатор ТОВ "ОЛКАР" арбітражний керуючий Жмакіна Н. В. підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити. Представник ОСОБА_1 заперечувала проти касаційної скарги з урахуванням наведеного у відзиві обґрунтування, просила Суд залишити скаргу без задоволення.
7.8. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
7.9. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.

8. Позиція Верховного Суду
8.1. Ліквідатор ТОВ "ОЛКАР" звернулася до місцевого господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на його учасників та керівника, а також стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в сумі 11847950,02 грн, ОСОБА_2 в сумі 11847950,02 грн та ОСОБА_5 в сумі 8878640,84 грн.
8.2. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили вказану заяву лише в частині вимог до з ОСОБА_3 , а в задоволенні вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
8.3. Скаржник не погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заяви щодо покладення субсидіарної відповідальності, зазначаючи серед іншого про неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, а також неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (розділ 5 цієї постанови).
8.4. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин в оскаржуваній частині, Верховний Суд зазначає наступне.
8.5. За змістом статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
8.6. В разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
8.7. Колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21), згідно з якими:
- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;
- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення;
- щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;
- суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об`єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення - він не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому. Цей правовий підхід, з урахуванням відповідних відмінностей у фактичних обставинах, викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (пункт 66) та від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 (пункт 7.56).
8.8. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
8.9. Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
- щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення);
- однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;
- сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності;
- право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
8.10. Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Між тим, згідно з правовими позиціями Верховного Суду такими діями можуть бути, зокрема:
1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;
3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
8.11. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі №25/62/09.
8.12. Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).
8.13. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення, зокрема, доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності, повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.
8.14. Господарський суд під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним у критеріям.
8.15. КУзПБ не містить вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт доведення боржника до банкрутства та / або спростовують такий факт.
8.16. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).
8.17. Системний аналіз змісту, зокрема, частини другої статті 61 КУзПБ у взаємозв`язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи.
8.18. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги заяви про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатором обґрунтовані з посиланням на низку судових рішень, в яких розглядалися позови про визнання недійсними укладених боржником договорів та витребування майна. Ухвалюючи згадані рішення, суди серед іншого встановили, що недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів зумовлена укладенням та виконанням боржником оспорюваних правочинів.
8.19. Також ліквідатор зазначала про укладення протягом 2017-2018 років директором товариства-боржника ОСОБА_5 правочинів щодо розірвання договорів оренди землі або заміну сторони правочину, внаслідок чого боржник втратив права оренди масивом земельних ділянок, які були орендовані для ведення господарської діяльності, а також правочинів по відчуженню більшості ліквідних основних засобів, задіяних у господарській діяльності товариства.
8.20. За встановленими у цій справі обставинами, засновниками (учасниками) ТОВ "ОЛКАР" є ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а керівником товариства з 05.08.2015 (тобто з дня державної реєстрації юридичної особи) була ОСОБА_5 .
8.21. Попереднім ліквідатором ТОВ "ОЛКАР" арбітражним керуючим Косякевичем С. О. у 2019 році подавалася заява про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також стягнення з вказаних осіб 16392877,37 грн (загальний розмір визнаної кредиторської заборгованості ТОВ "ОЛКАР").
8.22. За результатами розгляду згаданої заяви Господарським судом Чернігівської області ухвалено рішення від 04.12.2019, яким заяву задоволено частково, присуджено до стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ "ОЛКАР" грошові кошти у сумі 2969309,18 грн. У задоволенні решти вимог заяви, зокрема, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд відмовив. При цьому, суд встановив факт вчинення саме ОСОБА_5 (наразі - ОСОБА_9 ) дій, які призвели до недостатності майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, а також вказав на відсутності у справі доказів, які б підтверджували, що банкрутство ТОВ "ОЛКАР" настало з вини його засновників, зокрема, внаслідок прийняття ними обов`язкових для боржника вказівок (рішень).
8.23. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019, про яке зазначалося вище, набрало законної сили. Протилежного не доведено та суду не повідомлено.
8.24. Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
8.25. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17).
8.26. Наведене свідчить про те, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (близькі за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 07.07.2020 у справі № 927/513/19, від 23.07.2020 у справі № 910/5315/19, від 05.08.2020 у справі № 906/282/16, від 11.08.2020 у справі № 910/14279/18, від 11.08.2020 у справі № 910/4919/19, від 06.10.2020 у справі № 5026/1089/2012, від 03.11.2020 у справі № 909/948/18).
8.27. Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 927/513/19, від 11.08.2020 у справі № 910/14279/18, від 11.08.2020 у справі № 910/4919/19, від 11.01.2024 у справі № 911/84/22, від 25.06.2024 у справі № 910/7859/23, від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23).
8.28. Врахувавши встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 обставини справи, а також відсутність інших доказів, які б доводили про вчинення засновниками боржника дій, що призвели або могли призвести до банкрутства боржника, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "ОЛКАР" арбітражного керуючого Жмакіної Н. В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в частині вимог до його засновників - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
8.29. Заперечуючи наведені висновки судів попередніх інстанцій, ліквідатор ТОВ "ОЛКАР" в касаційній скарзі зазначала про неправильне застосування судами статті 61 КУзПБ, статей 211, 215 ГК України та не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постановах від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20), 12.06.2025 у справі № 915/1231/17, від 07.10.2021 у справі № 904/4928/17.
8.30. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
8.31. При цьому, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
8.32. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
8.33. В касаційній скарзі ліквідатором наведено висновки Верховного Суду, в яких йде мова про бездіяльність засновника (учасника) товариства-боржника, що складає об`єктивну сторону правопорушення, як одну з умов для застосування субсидіарної відповідальності. Між тим, згадані висновки виокремлено скаржником із контексту встановлених у справах у справі № 917/1500/18(917/1932/20), № 915/1231/17, № 904/4928/17 обставин та досліджуваних доказів.
8.34. Обґрунтування подібності правовідносин у перерахованих скаржником рішеннях Верховного Суду з посиланням на встановлені у вказаних судових справах обставини та докази, оцінку яким було надано при ухваленні відповідних рішень, а також їх співвідношення з обставинами та доказами у справі, що переглядається, не зазначено.
8.35. Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги в зазначеній частині як необґрунтовані та такі, що не доводять неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій.
8.36. Ліквідатор в касаційній скарзі стверджує про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи, в результаті чого суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (пункт 5.2 цієї постанови).
8.37. Колегія суддів зазначає, що наведені аргументи зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій та рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого Косякевича С. О. про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи.
8.38. Водночас, скаржник не спростовує висновків в оскаржуваних у цій справі рішеннях щодо відсутності доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 будь-яких дій чи допущеної бездіяльності, які б призвели до такого негативного наслідку, як неплатоспроможність ТОВ "ОЛКАР" та його банкрутство.
8.39. Доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій наданих ним доказів та неповне з`ясування обставин справи пояснень по своїй суті зводяться до спонукання Верховного Суду з`ясувати обставини вже встановлені судами попередніх інстанцій та здійснити переоцінку доказів у справі всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами першої та апеляційної інстанції, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.
8.40. Саме по собі посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судове рішення, як і незгода скаржника з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою не може свідчити про порушення судами норм процесуального права та бути підставою для скасування ухвалених судових рішень.
8.41. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
8.42. Решта доводів скаржника не спростовує наведеного у цій постанові, не доводить неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права чи неврахування під час ухвалення оскаржуваних судових рішень відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в оскаржуваній частині.
8.43. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.44. Оскільки доводи касаційної скарги під час касаційного перегляду не підтвердилися, скарга задоволенню не підлягає.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
9.3. За результатами перегляду оскаржуваних у цій справі судових рішень доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржених судових рішень без змін.
9.4. Оскільки Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на заявника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкар" - арбітражного керуючого Жмакіної Надії Вікторівни залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2025 у справі №927/531/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк

Згадані норми: ЦК України, ст. 203; ЦК України, ст. 215; ЦК України, ст. 1166; ГПК України, ст. 76; ГПК України, ст. 77; ГПК України, ст. 78; ГПК України, ст. 79; ГПК України, ст. 75; ГПК України, ст. 287; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317; ГК України, ст. 211; ГК України, ст. 215; КзПБ, ст. 42
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.