# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 671/506/26

Суд: Касаційний цивільний суд ВС
Справа № 671/506/26
Дата ухвалення: 2026-10-21
Вид судочинства: Цивільне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141145412
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141145412
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141145412

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 671/506/26
провадження № 61-9342св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачка -  ОСОБА_1 ,
відповідачка - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року, постановлену в складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Костенка А. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про визнання недійсним договору про надання послуг та стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 березня 2026 року вона звернулась до агентства нерухомості «KEYTOWN» у м. Львові за оголошенням про надання в оренду квартири.
В офісі агентства підтвердили наявність обраної квартири та запропонували укласти відповідний стандартний договір і здійснити оплату в розмірі 13 000 грн.
Після того, як вона підписала договір та здійснила оплату в сумі 13 000 грн на реквізити ФОП ОСОБА_2 , представник агентства повідомив їй, що обрану квартиру було «щойно знято з пропозиції власником», однак обіцяв підібрати інший варіант впродовж місяця.
Враховуючи, що її, як внутрішньо переміщену особу з м. Херсон, цікавив конкретно обраний варіант житла та існувала нагальна необхідність забезпечення місця ночівлі, а не довготривалий «підбір варіантів», вона висунула вимогу про розірвання договору та повернення сплачених коштів. Їй відмовили у задоволенні цієї вимоги та «заморозили» виконання договору строком на півроку, про що одразу надіслали смс-повідомлення.
Того самого дня її представник звернувся до ФОП ОСОБА_2 з пропозицією розірвати укладений договір, висунувши вимогу про припинення його виконання та повернення сплачених коштів з можливістю утримання відповідачем можливих збитків у сумі 1 000 грн.
Для неї є очевидним обман зі сторони представника агентства щодо пропозиції найму конкретного об`єкта нерухомого майна та формальної потреби укладення договору.
Вона помилилася при укладенні договору щодо прав та обов`язків сторін, виявивши недбалість щодо включення до його змісту реально досягнутої домовленості, зокрема внаслідок власної неуважності та недосвідченості у подібних правовідносинах.
Про помилку також свідчать її негайні дії, спрямовані на розірвання договору, яке було відхилено відповідачем.
Враховуючи викладене, на підставі статті 229 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просила суд: визнати недійсним договір про надання послуг в підборі, організації переглядів варіантів житла з метою найму (оренди) від 05 березня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13 000, 00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року, ухваленим у складі судді Андрущенка О. Ю.,позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1  не довела належними й допустимими доказами факт укладення договору під впливом помилки відповідно до статті 229 ЦК України.
Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання копії ордера адвоката серії ВЕ №1169872, який підтверджує повноваження адвоката Шевченка А. С. на підписання апеляційної скарги, оскільки цей документ не було додано всупереч вимог пункту 1 частини четвертої статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року повернуто особі, що її подала.
Мотивуючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд зазначив, що оскільки всупереч пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України ОСОБА_1 не додала до апеляційної скарги документ, що посвідчує повноваження представника - адвоката Шевченка А. С., то Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2026 року залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху.
Суд апеляційної інстанції надіслав копію ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2026 року на зазначену в апеляційній скарзі адресу проживання ОСОБА_1 рекомендованим листом, який було повернуто до суду з відміткою відділення зв`язку від 25 червня 2026 року про його невручення через відсутність адресата. Відтак, відповідно до положень статті 272 ЦПК України ОСОБА_1 вважається такою, що отримала ухвалу суду 25 червня 2026 року та повинна була усунути недоліки апеляційної скарги до 06 липня 2026 року.
У встановлений судом строк ОСОБА_1 не подала апеляційному суду документ, що підтверджує повноваження адвоката Шевченка А. С. на підписання апеляційної скарги, внаслідок чого апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України підлягає поверненню особі, яка її подала.
Судом апеляційної інстанції роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11 липня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко А. С., через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали Верховного Суду від 23 липня 2026 року виконано.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 671/506/26.
14 вересня 2026 року матеріали цивільної справи № 671/506/26 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко А. С., просить скасувати ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року заявниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо повернення апеляційної скарги.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що до апеляційної скарги було додано сформований через підсистему «Електронний суд» ордер із кваліфікованим електронним підписом адвоката, який містив усі необхідні відомості: особу, якій надається правнича допомога (ОСОБА_1., РНОКПП НОМЕР_1 ); посилання на договір про надання правничої допомоги від 05 березня 2026 року як підставу; орган, у якому надається правнича допомога, - «у судах»; та конкретну справу - «по справі з єдиним унікальним номером справи 671/506/26».
Звертає увагу, що, на виконання ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, 19 червня 2026 року вона подала заяву про усунення недоліків, до якої додано договір про надання правничої допомоги від 05 березня 2026 року. Проте суд апеляційної інстанції цю заяву не врахував.
Посилається на неврахування судом висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24), згідно з якими договір про надання правничої допомоги одночасно є документом, що самостійно посвідчує повноваження адвоката.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від відповідачки до суду не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко А. С., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху..
Абзацом першим частини другої статті 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. (частина шоста статті 357 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, є можливим лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 127/27294/20 (провадження № 61-16328св21) зазначив, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, за наявності доказів усунення недоліків апеляційної скарги на момент постановлення оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявникові.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 17 січня 2024 року у справі № 361/681/18 (провадження № 61-12368св23), від 04 грудня 2024 року у справі № 404/7310/22 (провадження № 61-11744св24), від 14 січня 2026 року у справі № 276/950/25 (провадження № 61-13708св25), від 18 лютого 2026 року у справі № 201/6039/25 (провадження № 61-16468св25), від 06 травня 2026 року у справі № 754/6095/25 (провадження № 61-2524св26).
У справі, яка переглядається, апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги заявниці, виходив із того, що у встановлений судом строк вимоги щодо надання документа, який посвідчує повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка А. С., на представництво інтересів у суді апеляційної інстанції, виконані не були.
Однак, з цим висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися з огляду на таке.
16 червня 2026 року Хмельницький апеляційний суд своєю ухвалою залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року без руху та надав строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
16 червня 2026 року супровідним листом Хмельницький апеляційний суд направив ОСОБА_1 на її поштову адресу, а її представнику - адвокату Шевченку А. С., до електронного кабінету через підсистему «Електронний суд» копію ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2026 року (а. с. 134).
Матеріалами справи підтверджується, що 19 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» Шевченко А. С. направив до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, разом ізордером на надання правничої (правової) допомоги та договором про надання правової допомоги (а. с. 139-142).
Таким чином, висновок апеляційного суду про невиконання заявницею вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є передчасним та необґрунтованим.
Установлено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко А. С., у встановлений судом строк надіслав на адресу апеляційного суду заяву про усунення недоліків із долученими матеріалами, що свідчить про повне та належне виконання процесуальних вимог суду.
За таких обставин апеляційний суд помилково застосував до поданої апеляційної скарги наслідки, встановлені пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, за наявності доказів усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року.
Верховний Суд виходить з того, що реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» («Де Жуфре де ла Прадель проти Франції») від 16 грудня 1992 року).
У рішенні в справі «Bellet v. France» («Беллет проти Франції») від 04 грудня 1995 року, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
З огляду на викладене, повернувши апеляційну скаргу заявниці, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та легітимною метою, чим порушив право заявниці на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена ухвала суду апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович, задовольнити.
Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк

Згадані норми: Конституція України, ст. 8; Конституція України, ст. 129; ЦК України, ст. 229; ЦПК України, ст. 356; ЦПК України, ст. 272; ЦПК України, ст. 357; ЦПК України, ст. 3; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 185; ЦПК України, ст. 10; ЦПК України, ст. 406; ЦПК України, ст. 411; ЦПК України, ст. 402; ЦПК України, ст. 409; ЦПК України, ст. 416; ЦПК України, ст. 419; Закон «Про судоустрій і статус суддів», ст. 2
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.