# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 757/43794/23-ц

Суд: Касаційний цивільний суд ВС
Справа № 757/43794/23-ц
Дата ухвалення: 2026-10-21
Вид судочинства: Цивільне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141186857
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141186857
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141186857

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 757/43794/23-ц
провадження № 61-267св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Шиповича В. В. (суддя-доповідач)
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мневець Олександр Миколайович, на рішення Печерського районного суду м. Києва, у складі судді Ільєвої Т. Г., від 04 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Соколової В. В., Желепи О. В., Поліщук Н. В.,
від 12 листопада 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про визнання бездіяльності банку протиправною, повернення незаконно списаних коштів та відшкодування моральної шкоди.
2. Позовні вимоги  ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона зберігала кошти у розмірі 385 688,32 грн та 218 515,89 доларів США на депозитних рахунках в АТ КБ «ПриватБанк», які були заблоковані після окупації АР Крим, де вона проживала і продовжувала проживати на час звернення до суду з цим позовом.
3. Судовими рішення у справі № 757/61496/18-ц було встановлено протиправність дій банку та вирішено повернути їй вказані грошові кошти.
4. Виконання судових рішень у справі № 757/61496/18-ц було зупинено
Верховним Судом 14 лютого 2020 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
5. Однак банк перерахував на її рахунки грошові кошти на виконання судових рішень у справі № 757/61496/18-ц.
6. 15 грудня 2020 року у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» вона виявила, що залишок коштів на її рахунках становить 614,21 грн та 2,60 доларів США, хоча вона не знімала кошти зі своїх рахунків, не перераховувала їх будь-кому, довіреностей на розпорядження цими коштами не видавала.
7. Зауважує, що операції по списанню коштів з її рахунків були вчинені у період з 10 червня по 11 серпня 2020 року, коли вона перебувала у
м. Сімферополі АР Крим та за наявності ухвали Верховного Суду від 14 лютого 2020 року про зупинення виконання судових рішень.
8. Вважає, що до незаконного списання коштів призвела бездіяльність відповідача.
9. Посилаючись на викладене, позивачкапросить суд:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» компенсувати ОСОБА_1 незаконно списані кошти у розмірі 385 688,32 грн та 218 515,89 доларів США, що станом на останній день протиправного списання еквівалентно 6 148 596,92 грн;
- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми незаконно списаних коштів з вини банку за кожний день прострочення, але не більше ніж за 6 місяців, що становить 1 122 119,50 грн;
- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
10. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 12 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
11. Суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності позовних вимог.
12. Суди врахували, що будь-яких повідомлень про втрату доступу до фінансового номеру телефону та/або заволодіння ним третіми особами від ОСОБА_1 до банку у період з червня по серпень 2020 року не надходило.
13. Здійснені у цей період фінансові операції по рахункам ОСОБА_1 були проведені коректно, з використанням фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації, яка повинна і могла бути відома лише клієнту, що також підтвердило зокрема і службове розслідування банку, а без розголошення з боку позивачки номерів банківських карток та ПІН-кодів, розпорядження коштів не могло відбутися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Мневець О. М., просить рішення Печерського районного суду м. Києва
від 04 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 12 листопада 2025 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. 07 січня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Мневець О. М., подала касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 757/43794/23.
16. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 , витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 757/43794/23, які у лютому 2026 року надійшли до Верховного Суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 08 лютого 2018 року у справі № 552/2819/16,
від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16, від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 02 липня 2025 року у справі № 490/7829/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Посилається на те, що суди не навели мотивів відхилення наданих нею доказів, з яких вбачається, що вона у період зняття коштів перебувала на тимчасово окупованій території АР Крим, де фінансовий номер телефону не діяв, вона не мала можливості здійснити дзвінки на гарячу лінію банку, від банку не надходило будь-яких повідомлень на її електронну адресу, ідентифікацію клієнта для проведення операцій здійснено банком за іншим індивідуальним податковим номером, відмінним від наданого позивачкою при оформленні банківських рахунків, операції щодо списання коштів були проведені за наявності ухвали Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 757/61496/18-ц про зупинення виконання судових рішень, а дізнавшись про несанкціоноване зняття коштів з рахунків, вона негайно повідомила про це банк та звернулася до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення.
21. Наголошує, що користувач спеціального платіжного засобу не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
22. Зауважує, що банком проведено службову перевірку, а не службове розслідування, і цією перевіркою не доведено вини позивачки у несанкціонованому знятті коштів сторонніми особами.
23. Після отримання ухвали Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 757/61496/18-ц про зупинення виконання судових рішень, вважала, що доступ до її коштів обмежено.
24. Вважає, що служба безпеки банку не відслідкувала те, що на її рахунках відбувались нетипові фінансові операції, а грошові кошти 6-8 разів на добу знімались через банкомати, без картки, за номером телефону, частіше вночі в різних населених пунктах, та перераховувались на рахунки шістнадцяти осіб, які не пов`язані з позивачкою.
25. Звертає увагу, що окрім власника банківського рахунку інформацією про клієнта володіє банк, в особі певного кола своїх працівників.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
26. 29 липня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» подало відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
27. Підстав для продовження строку на подання відзиву колегією суддів не встановлено, при цьому враховано, що касаційну скаргу та додані до неї документи було доставлено до електронного кабінету АТ КБ «ПриватБанк» у підсистемі Електронний суд - 08 січня 2026 року, а ухвалу Верховного Суду
від 22 січня 2026 року про відкриття касаційного провадження - 24 січня
2026 року. Отже АТ КБ «ПриватБанк» мало достатньо часу аби реалізувати своє право на подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк до 13 лютого 2026 року.
Обставини справи, встановлені судами
28. Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі
№ 757/61496/18-ц від 23 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами:
- від 27 квітня 2010 року № SAMDN25000710312156 в розмірі 7 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки у розмірі 110,35 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 3 762,71 доларів США, три проценти річних в розмірі 48,33 доларів США, пеню в розмірі 7 000 доларів США;
- від 04 липня 2011 року № SAMDN25000717787379 в розмірі 5 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 75,34 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 1 862,04 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 5 000 доларів США;
- від 27 червня 2012 року № SAMDN25000726778765 в розмірі
33 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 234,17 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 15 424,88 доларів США, три проценти річних в розмірі 227,84 доларів США, пеню в розмірі 33 000 доларів США;
- від 17 травня 2010 року № SAMDN25000710518366 в розмірі
5 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 79,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 2 704,98 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 5 000 доларів США;
- від 08 лютого 2013 року № SAMDN25000732906871 в розмірі 20 000 грн суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі 17 014,17 грн, три проценти річних в розмірі 138,08 грн, пеню в розмірі 20 000 грн, інфляційні втрати в розмірі
646 грн;
- від 27 червня 2012 року № SAMDN27000726778768 в розмірі
14 132,68 доларів США суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі
6 378,62 доларів США, три проценти річних в розмірі 97,57 доларів США, пеню в розмірі 14 000 доларів США;
- від 19 березня 2013 року № SAMDN25000733913097 в розмірі
24 800 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі
1 944,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 11 361,87 доларів США, три проценти річних в розмірі 171,22 доларів США, пеню в розмірі
24 000 доларів США;
- від 20 грудня 2013 року № SAMDNFD0070040257400 в розмірі
34 300 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 680,95 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 12 886,32 доларів США, три проценти річних в розмірі 236,81 доларів США, пеню в розмірі 30 000 доларів США;
- від 26 грудня 2013 року № SAMDNFD0070045882300 в розмірі
25 900 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі
1 469,71 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 10 908,40 доларів США, три проценти річних в розмірі 178,82 доларів США, пеню в розмірі
25 000 доларів США.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
29. Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року скасовано в частині розміру пені та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договорами:
- від 27 квітня 2010 року № SAMDN25000710312156 в розмірі 7 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки у розмірі 110,35 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 3 762,71 доларів США, три проценти річних в розмірі 48,33 доларів США, пеню в розмірі 19 812,52 грн;
- від 04 липня 2011 року № SAMDN25000717787379 в розмірі 5 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 75,34 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 1 862,04 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 9 844,73 грн;
- від 27 червня 2012 року № SAMDN25000726778765 в розмірі
33 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 234,17 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 15 424,88 доларів США, три проценти річних в розмірі 227,84 доларів США, пеню в розмірі 81 219,01 грн;
- від 17 травня 2010 року № SAMDN25000710518366 в розмірі
5 000 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 79,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 2 704,98 доларів США, три проценти річних в розмірі 34,52 доларів США, пеню в розмірі 14 151,80 грн;
- від 08 лютого 2013 року № SAMDN25000732906871 в розмірі 20 000 грн суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі 17 014,17 грн, три проценти річних в розмірі 138,08 грн, пеню в розмірі 3 040 грн, інфляційні втрати в розмірі
646 грн;
- від 27 червня 2012 року № SAMDN27000726778768 в розмірі
14 132,68 доларів США суми вкладу, ненараховані відсотки в розмірі
6 378,62 доларів США, три проценти річних в розмірі 97,57 доларів США, пеню в розмірі 32 733,72 грн;
- від 19 березня 2013 року № SAMDN25000733913097 в розмірі
24 800 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі
1 944,68 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 11 361,87 доларів США, три проценти річних в розмірі 171,22 доларів США, пеню в розмірі 64 176,31 грн;
- від 20 грудня 2013 року № SAMDNFD0070040257400 в розмірі
34 300 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі 680,95 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 12 886,32 доларів США, три проценти річних в розмірі 236,81 доларів США, пеню в розмірі 67 534,84 грн;
- від 26 грудня 2013 року № SAMDNFD0070045882300 в розмірі
25 900 доларів США суми вкладу, нараховані відсотки в розмірі
1 469,71 доларів США, ненараховані відсотки в розмірі 10 908,40 доларів США, три проценти річних в розмірі 178,82 доларів США, пеню в розмірі 55 376,60 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
30. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання судових рішень задоволено. Зупинено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня
2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
31. Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року залишено без змін.
32. Із виписки банку № 6RFJQ6GIFJ1D53AF від 15 грудня 2020 року по картці/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) вбачається, що 05 березня 2020 року на вказаний рахунок надійшли кошти в розмірі 218 515,89 доларів США, а у період з 08 липня 2020 року по 28 серпня 2020 року, із цього рахунку шляхом конвертації через додаток «Приват24», було здійснено перекази на власні картки клієнта, та картки інших осіб. Залишок коштів становить 2,60 доларів США.
33. Із виписки банку № 18QAA5D42CL2TVJ від 15 грудня 2020 року, по рахунку/картці № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) вбачається, що 12 лютого 2020 року на вказаний рахунок надійшли кошти в розмірі 385 688,32 грн, а у період з 10 червня 2020 року по 11 серпня 2020 року, із цього рахунку були здійснені операції зі зняття готівки у банкоматах у
м. Дніпрі, придбання товарів, оплата послуг та переказ коштів на картки інших осіб. Залишок коштів становить 614,21 грн.
34. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 грудня 2020 року № 120202200600001865 вбачається, що ОСОБА_1 15 грудня 2020 року звернулась до Основ`янського відділу поліції ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками статті 190 КК України (шахрайство).
35. 16 грудня 2020 року адвокатом Дугіновим Д. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , було подано заяву до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про вчинення злочину, а саме шахрайські дії АТ КБ «ПриватБанк» з приводу здійснення понад 120 переказів валюти між фізичними особами, які проводились майже щоденно упродовж 3-х місяців, на рахунки 13-ти не пов`язаних із ОСОБА_1 осіб.
36. Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 28 грудня 2020 року адвокату Дугінову А. Д. на його звернення, повідомлено, що банком проведена службова перевірка, якою встановлено, що у вказаний ним період часу з карток
№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 було здійснено переказ грошових коштів та інші операції. Переказ коштів було здійснено шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Приват24», доступ до якої можливо отримати лише за наявністю фінансового номеру клієнта і ПІН-коду картки, тобто інформації, яка має бути відома лише клієнту. У діях своїх працівників банк порушень не виявив.
37. Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 30 грудня 2020 року адвокату Дугінову А. Д. на його звернення, повідомлено, що реєстрація ОСОБА_1 в системі «Приват24» проведена самостійно, не через відділення банку. Операція «Поповнення готівкою своєї картки в терміналі самообслуговування» на суму 198 грн здійснена без використання карти в терміналі самообслуговування. Щодо надання копії паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 , банк повідомив, що представник зможе отримати копії цих документів після підтвердження повноважень.
38. ПрАТ «ВФ Україна» у своїй відповіді від 24 грудня 2020 року повідомило адвоката Дугінова А. Д. на його запит, що абонентський номер НОМЕР_5 обслуговувався знеособлено (анонімно) на умовах передплаченого зв`язку, тому визначити абонента в користуванні якого знаходиться цей номер не має можливості. Крім того у листі роз`яснено, що інформація про телекомунікаційні послуги по номеру НОМЕР_5 в період з 16 грудня 2019 року по 16 грудня 2020 року здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
39. 15 березня 2022 року слідчим Дніпровського районного управління поліції прийнято рішення про закриття кримінального провадження
№ 120202200600001865 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України (відсутність складу кримінального правопорушення).
40. До позовної заяви позивачкою долучено копію виписки із медичної картки амбулаторного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 з 15 лютого по 21 жовтня 2021 року зверталась до ендокринолога зі скаргами на погіршення стану здоров`я внаслідок перенесеного стресу.
41. Позивачкою 16 грудня 2019 року було підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк». В анкеті-заяві про відкриття поточного рахунку зазначено номер мобільного телефону позивачки НОМЕР_5 , та місце проживання: АДРЕСА_1 .
42. Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - Умови і правила), система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет.
Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих клієнтом через систему.
Користування системою «Приват24», викладені на сторінці банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24 та https://privat24business.pp.ua/privat24-reyestraciya-novogo-koristuvacha/
Реєстрацію у системі «Приват 24» можна здійснити кількома способами, зокрема дистанційно (через мережу інтернет) або через банкомат.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
43. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
44. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
45. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
46. Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
47. Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
48. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
49. Згідно з частиною двадцятою статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний, зокрема: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
50. Згідно з пунктами 1, 5 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
51. Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
52. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
53. Відповідно до пункту 11 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
54. Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
55. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та Верховного Суду у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі
№ 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22.
56. Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2022 року у справі
№ 686/12096/18 зазначив, що, встановивши, що списання коштів з карткового рахунку позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача шляхом введення паролів, відомих лише власнику, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
57. Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
58. ЄСПЛ визнає допустимість застосування у цивільних справах стандарту доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities) (див. наприклад
пункт 43 рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України», заява № 22750/02; рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Khamidov v. russia», заява №72118/01; рішення від 23 серпня 2016 року у справі «J.K. and others v. Sweden», заява № 59166/12) та вказує на його відмінність від стандарту доказування у кримінальних справах - «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
59. На відмінність між стандартами доказування у цивільних та кримінальних справах звертав увагу і Верховний Суд, зокрема у постановах
від 21 січня 2026 року у справі № 755/9838/23, від 25 березня 2026 року у справі
№ 157/230/25.
60. У позові ОСОБА_1 вказує, що 15 грудня 2020 року у відділенні
АТ КБ «ПриватБанк» в м. Харкові вона виявила, що залишок коштів на її рахунках становить 614,21 грн та 2,60 доларів США.
61. Суди встановили, що оспорювані фінансові операції з грошовими коштами позивачки здійснено за допомогою системи інтернет-банкінгу «Приват24».
62. Під час розгляду справи позивачка стверджувала, що не реєструвалась в системі «Приват24» та не користувалась цим додатком, як і не користувалась фінансовим номером мобільного телефону НОМЕР_5 , до якого прив`язані банківські рахунки, оскільки постійно проживала на тимчасово окупованій території АР Крим у м. Сімферополі, де не працює мобільний оператор «Vodafone Україна». Під час оспорюваних фінансових операцій перебувала в
м. Сімферополі разом із sim-карткою з номером НОМЕР_5 . Жодних переказів не здійснювала, нікого на це не уповноважувала та не вчиняла будь-яких дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків.
63. У постанові від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 Верховний Суд звертав увагу, що особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта банку, а й до іншої особистої інформації клієнта банку, а саме номеру хоча б однієї з банківських карток клієнта прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
64. У розглядуваній справі, встановивши що:
- 16 грудня 2019 року позивачкою підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій нею було зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_5 та місце проживання у м. Нова Каховка Херсонської обл.,
- оспорювані фінансові операції з грошовими коштами позивачки на рахунках банку здійснено за допомогою системи інтернет-банкінгу «Приват24»;
- відповідно до Правил користування системою «Приват 24», особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта банку, а й до іншої особистої інформації, а саме: номера хоч б однієї з банківських карток клієнта «Приват24», прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта;
- логіном входу до системи інтернет-банкінгу «Приват24» був зазначений фінансовий номер позивачки НОМЕР_5, будь-яких повідомлень про втрату доступу до цього номеру телефону та/або заволодіння ним третіми особами від ОСОБА_1 у період проведення платіжних операцій з червня по серпень 2020 року до АТ КБ «ПриватБанк» не надходило;
- посилання позивачки на перевипуск sim-картки з номером телефону НОМЕР_5 матеріалами цивільної справи не підтверджено, не містить таких відомостей і лист ПрАТ «ВФ Україна» від 24 грудня 2020 року;
- здійснені в період з червня по серпень 2020 року фінансові операції по рахункам ОСОБА_1 були проведені коректно, з використанням фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації, яка повинна і могла бути відома лише клієнту, що також підтверджено перевіркою проведеною банком;
- кримінальне провадження ініційоване позивачкою за фактом заволодіння коштами з її рахунків закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України (відсутність складу злочину),
суди попередніх інстанцій, оцінивши наявні у справі докази в межах своїх повноважень та з огляду на стандарти доказування у цивільних справах, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
65. Наявність ухвали Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі
№ 757/61496/18-ц про зупинення виконання судових рішень не свідчить про втрату ними законної сили і не забороняє відповідачу добровільно виконати ці судові рішення.
66. Факт перерахування банком коштів на рахунки позивачки не оспорюється.
67. Доводи касаційної скарги про те, що окрім власника банківського рахунку особистою інформацією клієнта володіє банк, в особі певного кола своїх працівників, на правильність висновків судів по суті вирішення спору не впливають.
68. В матеріалах цивільної справи відсутні відомості щодо незаконного використання працівниками банку інформації, яка б давала змогу ініціювати платіжні операції з грошовими коштами ОСОБА_1 , а кримінальне провадження № 120202200600001865 було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України (відсутність складу злочину).
69. У разі незгоди з постановою про закриття кримінального провадження позивачка мала право оскаржити її в порядку визначеному КПК України.
70. Крім того, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на тривалість періоду, упродовж якого відбувались оспорювані фінансові операції (з червня по серпень 2020 року), а також те, що позивачка в порушення
пункту 5 розділу VI Положення № 705, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, протягом цього часу не повідомляла банк про операції, які, за її твердженням, виконувалися не нею.
71. Щодо доводів позивачки про дію номеру мобільного телефону, то колегія суддів звертає увагу на таке.
72. Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.
73. Позивачка стверджувала, що тривалий час проживала в АР Крим, а отже факт тимчасової окупації мав бути їй відомим, як і особливості роботи мобільних операторів на цій території. Водночас, підписуючи у грудні 2019 року Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 вказала фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_5 оператора «Vodafone Україна», а адресою свого проживання
м. Нова Каховка Херсонської обл.
74. Відомості щодо інформування позивачкою банк про зміну вказаного номеру телефону до або у період проведення оспорюваних фінансових операцій, в матеріалах цивільної справи відсутні.
75. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 08 лютого 2018 року у справі
№ 552/2819/16, від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16, від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16, від 16 серпня 2023 року у справі
№ 176/1445/22, від 02 липня 2025 року у справі № 490/7829/23, на які заявниця посилається у касаційній скарзі.
76. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.
77. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
78. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
79. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
80. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
81. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалені оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
82. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мневець Олександр Миколайович, залишити без задоволення.
2. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. В. Шипович І. Ю. Гулейков О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк

Згадані норми: ЦК України, ст. 16; ЦК України, ст. 1068; ЦК України, ст. 1073; ЦК України, ст. 23; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 411; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 410; ЦПК України, ст. 402; ЦПК України, ст. 409; ЦПК України, ст. 415; ЦПК України, ст. 416; ЦПК України, ст. 419; КК України, ст. 190; КПК України, ст. 284
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.