# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 751/1713/23 Суд: Касаційний цивільний суд ВС Справа № 751/1713/23 Дата ухвалення: 2025-04-09 Вид судочинства: Цивільне Ідентифікатор ЄДРСР: 141186863 Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141186863 Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141186863 Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення. ## Текст документа ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 9 квітня 2025 року м. Київ справа № 751/1713/23 провадження № 61-13783св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - судді Фаловської І. М., суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Ситнік О. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Дмитро Леонідович, на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Деркача О. Г., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, ухвалену колегією у складі суддів Онищенко О. І., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Єлецький Посад», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів. Свої вимоги мотивував тим, що 13 липня 2021 року ОСОБА_2 та ТОВ «Єлецький Посад» уклали попередній договір № 231048 (далі - Договір), згідно з яким відповідач зобов`язувався укласти договір купівлі-продажу квартири з терасою протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих документів. 16 липня 2021 року ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_2 для виконання умов Договору сплатив 355 000 грн та 19 липня 2021 року ще 55 000 грн, а всього - 410 000 грн. Проте відповідач ухиляється від укладення договору купівлі-продажу, будівництво нерухомості не здійснює, безпідставно користується грошовими коштами позивача, у зв`язку з чим ОСОБА_2 звернулась з позовом до ТОВ «Єлецький Посад» про стягнення з коштів. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 лютого 2023 року у справі № 751/2519/22 позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнено з відповідача на її користь 1 533 330 грн та відмовлено у стягненні 410 000 грн, сплачених ОСОБА_1 . Вважає, що оскільки Договір є нікчемним на підставі закону, отримані від позивача грошові кошти підлягають поверненню, як і інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані з моменту їх перерахування. За таких обставин просив стягнути з ТОВ «Єлецький Посад» грошові кошти у розмірі 560 695,44 грн, з яких: 410 000 грн - основний борг, 130 692,02 грн - інфляційні втрати, 20 003,42 грн - три проценти річних. Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 410 000 грн та 4 100,96 грн у відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Встановивши, що Договір є нікчемним на підставі закону, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 сплачених за Договором коштів у розмірі 410 000 грн. При цьому, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, місцевий суд відмовив у застосуванні наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат змінено, викладено мотивувальну частину в цій частині в редакції постанови апеляційної інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції щодо відмови у стягненні інфляційних втрат та трьох процентів річних, керувався тим, що 12 квітня 2023 року набрало законної сили рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 лютого 2023 року у справі № 751/2519/22, яким встановлена нікчемність Договору, на виконання умов якого ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Єлецький Посад» 410 000 грн. Тому обов`язок відповідача щодо повернення позивачу таких коштів виник саме з 12 квітня 2023 року. Разом з тим позов про стягнення вказаних коштів подано 3 березня 2023 року, тобто до виникнення у ТОВ «Єлецький Посад» обов`язку з повернення коштів. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала 21 вересня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Д. Л., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просив скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 130 692,02 грн та трьох процентів річних у розмірі 20 003,42 грн, ухвалити нове судове рішення в цій частині про задоволення позову. Підставою касаційного оскарження рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року заявник вказує неправильне застосування судами в цій частині першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 1 вересня 2022 року у справі № 910/9544/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). За змістом постанови Верховного Судувід 1 вересня 2022 року у справі № 910/9544/19 вказано, що позивач до встановлення в судовому порядку факту нікчемності додаткової угоди, на виконання якої він сплатив кошти, позбавлений можливості звернення до суду з позовом про повернення не тільки цих коштів, а й стягнення відповідних нарахувань на підставі статті 625 ЦК України, тоді як, починаючи з наступного дня після остаточної сплати позивачем коштів, відповідач здійснює їх утримання та ними користується, а за вказаний період відбулося їх значне знецінення. Зазначає, що на підставі частини першої статті 1212 ЦК України у відповідача виник обов`язок повернути позивачу безпідставно набуті кошти з моменту їх набуття, без наявності судового рішення, в якому встановлена безпідставність набуття таких коштів. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Провадження у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 3 квітня 2025 року справу № 751/1713/23 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 липня 2021 року ТОВ «Єлецький Посад» (продавець) і ОСОБА_2 (покупець) уклали попередній договір № 231048, за умовами якого сторони домовилися, що продавець зобов`язується укласти договір купівлі-продажу квартири з терасою (основний договір) протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих документів, а покупець зобов`язується купити зазначену квартиру в порядку та на умовах, зазначених в цьому договорі. У пункті 2.3 Договору сторони погодили, що загальна вартість квартири з терасою становить 2 379 320 грн з податком на додану вартість (далі - ПДВ). Пунктом 3.1 Договору визначено, що покупець зобов`язується здійснити оплату згідно з пунктом 2.3 Договору в наступному порядку: перший внесок становить 410 000 грн - під час підписання договору; другий внесок становить 492 330 грн - сплатити не пізніше 25 грудня 2020 року; третій внесок становить 492 330 грн - сплатити не пізніше 31 березня 2021 року; залишок вартості у розмірі 984 660 грн оплатити не пізніше 5 грудня 2021 року. На виконання Договору 16 липня 2021 року ОСОБА_1 сплатив 355 000 грн, 19 липня 2021 року - 55 000 грн, а всього - 410 000 грн. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 лютого 2023 року у справі № 751/2519/22, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 і стягнено з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 533 330 грн; у задоволенні позову в частині стягнення 410 000 грн, сплачених ОСОБА_1 , відмовлено. У справі № 751/2519/22 суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Договір за формою не відповідає вимогам щодо його нотаріального посвідчення, тому дійшли висновку про його нікчемність відповідно до частини першої статті 220 ЦК України. Також суди зазначили, що кошти у сумі 410 000 грн не підлягають стягненню з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_2 , оскільки сплачені ОСОБА_1 , який не позбавлений права на звернення до відповідача або суду щодо їх повернення. Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд при прийнятті постанови Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 400 ЦПК України в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року та постанова Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, заявник не оскаржує в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 410 000 грн, тому відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України вказані судові рішення в цій частині суд касаційної інстанції не переглядає. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій та другій статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 цього Кодексу). За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до статей 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі статтею 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 66, 67 постанови Касаційного господарського суду від 1 вересня 2022 року у справі № 910/9544/19, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено про те, що недійсність нікчемного правочину встановлена законом і визнання його недійсним судом не вимагається, тому особа, яка отримала кошти за нікчемним правочином, має обов`язок повернути ці кошти з моменту їх безпідставного отримання. Також з таким висновком погодилася Велика Палата Верховного Суду у пункті 85 постанови від 7 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23), врахування якої узгоджується з частиною третьою статті 400 ЦПК України. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у стягненні з ТОВ «Єлецький Посад» 130 692,02 грн інфляційних втрат та 20 003,42 грн трьох процентів річних, не врахував зазначених правових висновків, помилково пов`язав виникнення обов`язку відповідача щодо повернення позивачу безпідставно отриманих коштів за нікчемним правочином з датою набрання законної сили рішення, яким встановлена нікчемність такого правочину, а не з датою перерахування відповідних коштів відповідачу. Також суд першої інстанції, відмовляючи у позові про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних, неправильно застосував до правовідносин у цій справі пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України з огляду на таке. У пункті 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Проте в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України законодавець не передбачив особливостей у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання щодо повернення коштів, сплачених на виконання попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири. Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 січня 2025 року у справі № 751/3052/23 (провадження № 61-17991св23) після подання касаційної скарги, і враховується касаційним судом відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З урахуванням викладеного ухвалені судами судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими і підлягають скасуванню. У касаційній скарзі адвокат Кузьмін Д. Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вказував про неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, і такі підстави підтвердилися під час касаційного перегляду. Відповідно до статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За викладених обставин, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, викладений у позовній заяві, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ТОВ «Єлецький Посад» 130 692,02 грн інфляційних втрат та 20 003,42 грн трьох процентів річних. При цьому відповідач не спростував правильність викладеного у позові розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних і свого розрахунку не надав. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, касаційний суд скасовує рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних і ухвалює нове рішення в цій частині про задоволення позову з наведених підстав. Щодо судових витрат Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги, скасуванням судових рішень та ухваленням нового рішення про задоволення позову у відповідній частині, з ТОВ «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, який підлягав сплаті пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме за подання позову у розмірі 1 506,95 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 2 260,43 грн і касаційної скарги у розмірі 2 412 грн, а всього 6 179,38 грн. Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Дмитро Леонідович, задовольнити. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 травня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року скасувати в частинівирішення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних і ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад» на користь ОСОБА_1 130 692,02 грн інфляційних втрат та трьох процентів річних 20 003,42 грн, а всього стягнути 150 695,44 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єлецький Посад`на користь ОСОБА_1 6 179,38 грн у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову, апеляційної і касаційної скарг. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк О. М. Ситнік Згадані норми: ЦК України, ст. 625; ЦК України, ст. 1212; ЦК України, ст. 220; ЦК України, ст. 215; ЦК України, ст. 549; ЦК України, ст. 550; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 3; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 402; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 412; ЦПК України, ст. 81; ЦПК України, ст. 141; ЦПК України, ст. 409; ЦПК України, ст. 416 Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.