# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 552/5908/22

Суд: Касаційний цивільний суд ВС
Справа № 552/5908/22
Дата ухвалення: 2026-11-03
Вид судочинства: Цивільне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141186935
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141186935
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141186935

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 552/5908/22
провадження № 61-4075св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач -  ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович, на постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Яцини В. Б., від 19 березня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
2. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року у справі № 554/8471/21 визнано незаконним та скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 29 липня
2021 року про його звільнення. Після цього його поновлено на роботі та встановлено робоче місце у приміщенні банку за адресою: м. Полтава,
вул. Соборності, 70-а.
3. Наказом АТ КБ «ПриватБанк» йому надано відпустку з 20 червня по
11 липня 2022 року.
4. Наказом відповідача № Э.28.0.0.0/1-7071154 від 21 червня 2022 року призупинено дію його трудового договору з 12 липня 2022 року до дати припинення або скасування воєнного стану.
5. Зазначає, що відділення банку, де він працював, не зупиняло свою роботу і працює в штатному режимі на час подання позову. Він мав можливість виконувати свої обов`язки, проте відповідач безпідставно призупинив дію його трудового договору.
6. Враховуючи, що його фактично після поновлення на роботі не було допущено до роботи, вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12 липня 2022 року по день ухвалення рішення, з урахуванням середньоденної заробітної плати у розмірі 2 845,09 грн.
7. Вказує, що порушення його трудових прав завдало йому моральної шкоди, оскільки призвело до душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, вимагають додаткових зусиль для організації власного життя і життя своєї родини.
8. Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ АТ КБ «ПриватБанк»
№ Э.28.0.0.0/1-7071154 від 21 червня 2022 року про призупинення дії трудового договору з 12 липня 2022 року ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 з 12 липня 2022 року дію трудового договору;
- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Інформація про рух справи в судах
9. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 21 червня 2022 року № Э.28.0.0.0/1-7071154 «Про призупинення дії трудового договору з 12 липня 2022 року ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 з 12 липня
2022 року дію трудового договору.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 липня 2022 року до 25 січня 2023 року у розмірі 404 002,78 грн та 7 000 грн компенсації моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
10. Суди, вирішуючи спір по суті, врахували, що відповідач у наказі про призупинення дії трудового договору з позивачем не зазначив обставин, які визначені законом як підстави для такого призупинення.
11. Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, суди врахували середньоденну заробітну плату у розмірі 2 845,09 грн, визначену в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року у справі
№ 554/8471/21, та у зв`язку із порушенням трудових прав позивача визначили компенсацію моральної шкоди у розмірі 7 000 грн.
12. Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова.
13. Колегія суддів вказала на порушення судами правил територіальної юрисдикції, оскільки розгляд цієї справи за територіальною ознакою належить до компетенції Дзержинського районного суду м. Харкова.
14. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.
15. Постановою Харківського апеляційного суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2024 року скасовано, справу направлено до Дзержинського (наразі - Шевченківського) районного суду
м. Харкова для продовження розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
16. Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова, у складі судді Щепіхіної В. В., від 08 жовтня 2025 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ АТ КБ «ПриватБанк» № Э.28.0.0.0/1-7071154
від 21 червня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору з 12 липня 2022 року ОСОБА_1 ».
Провадження в частині позовних вимог щодо скасування наказу АТ КБ «ПриватБанк» № Э.28.0.0.0/1-7071154 від 21 червня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору з 12 липня 2022 року ОСОБА_1 » та поновлення ОСОБА_1 з 12 липня 2022 року дії трудового договору - закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 липня 2022 року по 22 лютого 2023 року в сумі 415 128,24 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати за один місяць.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 7 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
17. Суд першої інстанції врахував, що у наказі про призупинення дії трудового договору не зазначено обставин, які є підставою для такого призупинення, водночас оспорюваний наказ вже скасовано наказом банку
від 23 лютого 2023 року, а наказом АТ КБ «ПриватБанк» від 07 серпня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогул без поважних причин.
18. З огляду на незаконність наказу відповідача від 21 червня 2022 року про призупинення дії трудового договору, суд дійшов висновку, що в цей період для працівника мав місце вимушений прогул, у зв`язку з чим стягнув на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня призупинення дії трудового договору (12 липня 2022 року) по день, що передував поновленню дії трудового договору (22 лютого 2023 року, включно), з врахуванням середньоденної заробітної плати у розмірі 2 562,52 грн, визначеної у постанові Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2023 року у справі № 554/8471/21. Враховуючи порушення трудових прав позивача, суд стягнув 7 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
19. Постановою Харківський апеляційний суд від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2025 року в частині визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору та відшкодування моральної шкоди - залишено без змін.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2025 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, шляхом зменшення суми стягнення з 415 128,24 грн до 130 625,46 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, та здійснено перерозподіл судового збору.
20. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору та відшкодування моральної шкоди, проте вважав, що районний суд при визначенні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу помилково виходив з середньоденної заробітної плати позивача у розмірі 2 562,52 грн.
21. Визначаючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, апеляційний суд відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядку № 100), врахував тарифну ставку та посадовий (місячний) оклад працівника.
22. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колесніков В. О., просить постанову Харківського апеляційного суду
від 19 березня 2026 року скасувати в частині зміни розміру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишивши в цій частині в силі рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 жовтня
2025 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. 27 березня 2026 року  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колесніков В. О., подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у справі № 552/5908/22.
25. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи
№ 552/5908/22, які у травні 2026 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22, від 31 січня 2024 року у справі
№ 161/8196/22, від 27 березня 2024 року у справі № 753/12518/22,
від 06 листопада 2024 року у справі № 359/6714/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Вважає, що апеляційний суд помилково визначив середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Період вимушеного прогулу через незаконне звільнення не може вважатися роботою, а при повторному поновленні на роботі або розрахунку затримки виконання рішення не можна брати місяці, в яких позивач не працював. Оскільки вимушений прогул через призупинення дії трудового договору відбувся після незаконного звільнення, тому розрахунковий період для середнього заробітку не змінився.
28. Звертає увагу, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі № 554/8471/21 була визначена, виходячи із середньоденної заробітної плати у період з квітня по травень 2021 року у розмірі 2 562,52 грн.
29. Наголошує, що роботодавець забезпечив формальний, а не фактичний допуск працівника до роботи, та не створив умов для виконання позивачем своїх посадових обов`язків.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
30. У квітні 2026 року АТ КБ «ПриватБанк»подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженої постанови, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що апеляційний суд правильно визначив середньоденний розмір заробітної плати позивача, виходячи з тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника, а висновки апеляційного суду узгоджується з висновками Верховного Суду у справах № 753/12518/22, № 507/1435/22, № 361/1159/24, № 359/6714/23,
№ 522/17582/22, № 360/4585/21, № 759/13994/23, № 523/7645/23.
Інші процесуальні звернення, подані до Верховного Суду
31. У квітні 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» подало клопотання, в якому просить закрити касаційне провадження, оскільки касаційна скарга подана ОСОБА_1 на судове рішення у справі з ціною позову менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обставини справи, встановлені судами
32. 01 вересня 2004 року між АТ КБ «ПриватБанк» (на той час - Полтавське ГРУ ПриватБанку) та ОСОБА_1 укладено трудовий договір. ОСОБА_1 працював в АТ КБ «ПриватБанк» на різних посадах.
33. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року у справі № 554/8471/21 скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 29 липня
2021 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлено його на посаді заступника директора міжрегіонального управління по регіону - керівника напрямку реалізації програм клієнтам МСБ АТ КБ «ПриватБанк». Стягнуто
з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 620 229,62 грн та судовий збір у розмірі 908 грн. В частині поновлення на роботі рішення допущено до негайного виконання.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2023 року вказане рішення суду змінено в частині визначення розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 із 620 229,62 грн до 550 941,80 грн.
Постановою Верховного Суду від 06 березня 2024 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року в частині, залишеній без змін судом апеляційної інстанції, та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2023 року залишено без змін.
34. Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Э.28.0.0.0/1-7070969 від 20 червня
2022 року, виданим на виконання рішення Київського районного суду
м. Полтави від 08 червня 2022 року у справі № 554/8471/21, скасовано наказ від 29 липня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлено його на роботі в АТ КБ «ПриватБанк» зі встановленням робочого місця у приміщені банку за адресою:
АДРЕСА_1 . 20 червня 2022 року ОСОБА_1 подав відповідачу заяву, в якій просив надати щорічну відпустку з 20 червня по 11 липня 2022 року.
36. Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Э.28.0.0.0/1-7071154 від 21 червня
2022 року з 12 липня 2022 року до дати припинення або скасування воєнного стану призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 . Припинено нарахування та виплату заробітної плати.
37. 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав відповідачу заяву, в якій, зокрема просив скасувати наказ про призупинення дії трудового договору.
38. Листом № 20.1.0.0.0/7-220901/18518 від 03 жовтня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомив ОСОБА_1 про те, що військова агресія росії проти України унеможливила надання йому роботи, передбаченої посадовою інструкцією, та взявши до уваги фактичну неможливість забезпечення роботою через військову агресію, банк був вимушений тимчасово призупинити трудовий договір.
39. Відповідно до довідки відповідача від 13 жовтня 2022 року середньоденна заробітна плата позивача за квітень - травень 2022 року становить 806,33 грн, виходячи із посадового окладу.
40. Наказом АТ КБ «ПриватБанк» № Е.28.0.0.0/1-6612499 від 23 лютого
2023 року, виданим на виконання рішення Київського районного суду
м. Полтави від 25 січня 2023 року у справі № 552/5908/22, скасовано дію наказу від 21 червня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та встановлено ОСОБА_1 робоче місце за адресою: АДРЕСА_2 .
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
41. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
42. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
43. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
44. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
45. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
46. Статтею 51 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
47. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
48. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 травня 2025 року у справі № 758/4178/22 вказав, що відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватись не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору, а так само виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми статті 235 КЗпП України.
49. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, у випадку обґрунтованості призупинення дії трудового договору. Якщо ж незаконні дії роботодавця (незаконне призупинення дії трудового договору) позбавили працівника можливості працювати, то на роботодавця покладається обов`язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі.
50. Відповідно до статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
51. За змістом пункту 2 розділу II Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього-п`ятого пункту 4 цього Порядку, тобто з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
52. У розглядуваній справі суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги  ОСОБА_1 , дійшов висновку, що внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору позивача має місце вимушений прогул, у зв`язку з чим підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 12 липня 2022 року по 22 лютого 2023 року, з врахуванням середньоденної заробітної плати у розмірі 2 562,52 грн, визначеної у постанові Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2023 року у справі № 554/8471/21.
53. Апеляційний суд частково погодився з цими висновками, проте вважав, що суд першої інстанції, визначаючи суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, помилково виходив із середньоденної заробітної плати у розмірі 2 562,52 грн, оскільки в цьому випадку відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 середній заробіток за час вимушеного прогулу слід визначати, виходячи з тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника.
54. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду,оскільки у справі № 554/8471/21 та у розглядуваній справі наявні різні юридичні події, з якими пов`язані відповідні виплати, а тому і розрахункові періоди для визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення у 2021 році та за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору у 2022 році є різними.
55. Апеляційний суд, встановивши, що протягом чотирьох календарних місяців, які передують призупиненню дії трудового договору у позивача, в розумінні Порядку № 100 відсутній розрахунковий період, правильно врахував при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору посадовий оклад позивача.
56. Висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 червня 2025 року у справі
№ 521/17826/22, від 06 жовтня 2025 року у справі № 523/7645/23,
від 18 березня 2026 року у справі № 361/1159/24, та не суперечать висновкам, на які ОСОБА_1 посилається у касаційній скарзі.
57. Доводи касаційної скарги, які спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.
58. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
59. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
60. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
61. Оскаржене судове рішення є достатньо вмотивованим та містить висновки апеляційного суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
62. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
63. АТ КБ «ПриватБанк» постанову апеляційного суду не оскаржує.
64. Колегією суддів не встановлено підстав для закриття касаційного провадження, про що просило АТ КБ «ПриватБанк» у своєму клопотанні.
Керуючись статтями 2, 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колесніков Володимир Олександрович, залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников

Згадані норми: Конституція України, ст. 43; ЦК України, ст. 15; ЦПК України, ст. 255; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 263; ЦПК України, ст. 401; ЦПК України, ст. 2; ЦПК України, ст. 416; ЦПК України, ст. 419; КЗпП України, ст. 51; КЗпП України, ст. 235; Закон № 2136-IX, ст. 13
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.