# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/33998/25

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 160/33998/25
Дата ухвалення: 2026-11-04
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141208051
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141208051
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141208051

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Київ

справа №160/33998/25
адміністративне провадження № К/990/26105/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року (колегія у складі суддів Шлай А.В., Малиш Н.І., Кругового О.О.)
у справі № 160/33998/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, скаржниця) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФ України в Миколаївській області, відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, відповідач 2), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Миколаївській області щодо неврахування положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначені пенсії на пільгових умовах з 07.03.2025 та проведенні її розрахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 160/33998/25;
- зобов`язати ГУ ПФ України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 07.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій установлено, що з 18.09.2003 до 31.12.2009 та з 01.01.2013 до 08.06.2016 ОСОБА_1 працювала дільничним маркшейдером у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Її робота була пов`язана з підземним видобуванням вугілля, а зайнятість на підземних роботах становила понад 50 відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).
3. У період з 01.01.2012 до 31.12.2012 позивачка працювала дільничним маркшейдером маркшейдерської служби ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (робоче місце - ВСП «Шахта Дніпровська») із зайнятістю на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік.
4. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 160/12225/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначило ОСОБА_1 з 07.03.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, за нормами п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
5. 17.10.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).
6. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.11.2025 № 61152-47744/Д-01/8-0400/25 позивачку повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 160/12225/25 не було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проводити розрахунок розміру пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону № 345-VI.
7. Позивачка з відмовою не погодилася, звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначала, що під час призначення їй пенсії на виконання рішення суду від 19.06.2025 у справі № 160/12225/25 орган Пенсійного фонду України безпідставно не застосував гарантій, передбачених статтею 8 Закону № 345-VI, хоча її пільговий стаж і характер виконуваної роботи відповідали встановленим законом вимогам.
9. ГУ ПФ України в Миколаївській області заперечувало проти позову. Зазначало, що на виконання рішення суду від 19.06.2025 призначило позивачці з 07.03.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 та заяви позивачки від 08.04.2025.
Після призначення пенсії електронну пенсійну справу передано для подальшого обліку та виплати до ГУ ПФ України в Дніпропетровській області відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). На цій підставі відповідач 1 вважав позовні вимоги необґрунтованими.
10. ГУ ПФ України в Дніпропетровській області також заперечувало проти позову. Покликалося на те, що позивачка отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1; водночас рішенням суду від 19.06.2025 у справі № 160/12225/25 відповідача не було прямо зобов`язано проводити розрахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345-VI. Відповідач 2 вважав, що відповідне судове рішення виконано повністю.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.12.2025 позов задовольнив частково:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із застосуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% її середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 07.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
12. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачці з 07.03.2025 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, при цьому її пільговий стаж за цим Списком становить 10 років 7 місяців 25 днів.
Суд урахував, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» для жінок установлено необхідний стаж роботи на підземних роботах за Списком № 1 тривалістю не менш як 7 років 6 місяців, а отже, позивачка має достатній стаж для застосування передбачених цією нормою гарантій.
У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу третього частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, але не менше трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд також виходив з того, що таке право є передбаченою законом гарантією та не ставиться у залежність від окремого звернення особи із заявою про перерахунок пенсії.
Водночас, визначаючи належний спосіб захисту, суд установив, що заяву позивачки від 17.10.2025 розглядало саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зв`язку з чим визнав протиправною його відмову у здійсненні перерахунку та зобов`язав цей орган провести відповідний перерахунок і виплату пенсії з 07.03.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
13. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 06.05.2026 скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сама по собі наявність у позивачки 10 років 7 місяців 25 днів пільгового стажу за Списком № 1 не є достатньою підставою для застосування гарантій, передбачених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Суд апеляційної інстанції зазначив, що обов`язковою умовою поширення на особу дії Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та застосування передбаченої статтею 8 цього Закону гарантії є зайнятість на підземних роботах повний робочий день, під яким відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383) розуміється виконання робіт в умовах, передбачених Списком № 1, не менше 80 відсотків установленого робочого часу.
Враховуючи довідки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 15/6 -634 від 07.03.2025, № 14/6 - 872 від 02.04.2025, № 157 від 26.02.2025, позивачка була зайнята на підземних роботах 50 % і більше робочого часу на рік. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів її зайнятості на підземних роботах повний робочий день протягом не менш як 7 років 6 місяців. Тому на позивачку не поширюються гарантії, передбачені Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Позивачка ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025.
16. Як на підставу касаційного оскарження скаржниця посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 345/4616/16, від 06.03.2019 у справі № 345/4570/16-а, від 05.12.2019 у справі № 345/4462/16-а та від 11.07.2019 у справі № 345/3954/16-а, відповідно до яких положення статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» необхідно застосовувати у взаємозв`язку зі Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
17. Скаржниця вважає помилковим застосування судом апеляційної інстанції пункту 2 Порядку № 383 без урахування спеціальних умов зайнятості, установлених Списком № 1. На її переконання, передбачений цим Порядком загальний показник 80 відсотків робочого часу не може замінювати спеціальний показник зайнятості на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), визначений Списком № 1 для відповідних професій маркшейдерської служби.
18. Позивачка зазначає, що Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, який був чинним у відповідні періоди її роботи, до підпункту «г» підрозділу 1 розділу I «Гірничі роботи» віднесено, зокрема, гірників на маркшейдерських роботах, маркшейдерів та маркшейдерів дільничних, зайнятих на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді). Аналогічну спеціальну умову для окремих категорій працівників передбачав і Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, на який скаржниця покликається для обґрунтування системності такого регулювання.
19. На думку скаржниці, специфіка маркшейдерської роботи передбачає виконання трудових обов`язків як безпосередньо під землею, так і на поверхні, зокрема проведення підготовчих, вимірювальних, розрахункових та інших пов`язаних операцій. Тому показник 50 відсотків і більше стосується саме частки підземної зайнятості протягом облікового періоду, а не тривалості робочого дня за відповідною посадою.
20. Скаржниця додатково покликається на примітку до підпунктів «г» і «д» підрозділу 1 розділу I Списку № 1, якою передбачено застосування Списку № 2 до працівників, зайнятих на підземних роботах менше половини робочого часу на рік (в обліковому періоді). Це, на її думку, підтверджує спеціальний характер критерію 50 відсотків підземної зайнятості для віднесення відповідної роботи до Списку № 1.
21. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2026 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
22. Справа надійшла до Верховного Суду 03.07.2026.
23. ГУ ПФ України в Дніпропетровській області заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, а викладені у касаційній скарзі доводи такими, що не спростовують правильності висновків цього суду.
24. ГУ ПФ України в Миколаївській області заперечує проти задоволення касаційної скарги. Зазначає, що після виконання Головним управлінням рішення від 19.06.2025, з урахуванням норм пункту 4.10 Порядку № 22-1, облік електронної пенсійної справи, в тому числі, нарахування, перерахунок та виплата пенсії позивачки здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем реєстрації пенсіонера - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Предметом спору в цій справі є не право позивачки на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яку їй уже призначено з 07.03.2025, а право на визначення її розміру із застосуванням гарантій, передбачених статтею 8 Закону № 345-VI.
28. Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
29. Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком № 1 не менш як 15 років для чоловіків і 7 років 6 місяців для жінок, установлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідну гарантію передбачено також абзацом третім частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
30. Отже, застосування статті 8 Закону № 345-VI залежить від належності роботи особи до визначених Списком № 1 підземних робіт, відповідності умов її виконання вимогам, установленим для відповідної професії, та наявності передбаченої законом тривалості стажу. Ці умови мають оцінюватися у взаємозв`язку, а не шляхом ізольованого застосування одного з показників зайнятості.
31. За пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні в період роботи особи. Робота позивачки дільничним маркшейдером з 18.09.2003 до 31.12.2009, з 01.01.2012 до 31.12.2012 та з 01.01.2013 до 08.06.2016 припадає на час дії Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
32. Підрозділом 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу I «Гірничі роботи» зазначеного Списку № 1 у підпункті «г» (позиція 1.1г) передбачено, зокрема, маркшейдерів, маркшейдерів дільничних, зайнятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді). У підпункті «д» (позиція 1.1д) цього підрозділу також названо маркшейдерів дільничних серед керівників і фахівців відповідних управлінь, партій, контор, підприємств та організацій, для яких установлено таку саму вимогу підземної зайнятості. Приміткою до цих підпунктів передбачено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах менше половини робочого часу на рік (в обліковому періоді), пенсія призначається за Списком № 2.
33. Отже, для роботи за посадою дільничного маркшейдера Список № 1, чинний у спірні періоди, прямо встановлював спеціальний показник підземної зайнятості - не менш як 50 відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді). Ця вимога враховує особливості маркшейдерської діяльності, яка поряд із безпосередніми підземними вимірюваннями охоплює пов`язані з ними підготовчі, розрахункові та інші професійні операції. Встановлення такого показника Кабінетом Міністрів України має самостійне нормативне значення та підлягає врахуванню при оцінці умов роботи за Списком № 1.
34. За пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників відповідного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних і поточних ремонтних робіт, пов`язаних із виконанням трудових обов`язків.
35. Зазначене положення встановлює загальне правило визначення повного робочого дня. Водночас Порядок № 383 затверджено наказом міністерства, а Список № 1 - постановою Кабінету Міністрів України. Тому загальне правило Порядку № 383 не може змінювати спеціально визначений Списком № 1 показник « 50 відсотків і більше», який є достатнім для віднесення роботи дільничного маркшейдера до цього Списку. Проте юридичне значення зазначеного показника не поширюється на встановлення передумов додаткової пенсійної гарантії за статтею 8 Закону № 345-VI.
36. Колегія суддів звертає увагу, що робота дільничного маркшейдера за своїм змістом пов`язана з інженерно-геодезичним забезпеченням гірничого виробництва, зокрема проведенням вимірювань і зйомок гірничих виробок, визначенням їхнього просторового положення та напрямків ведення робіт, опрацюванням результатів вимірювань, веденням планів та іншої маркшейдерської документації. Виконання цих функцій може передбачати як безпосередню роботу під землею, так і пов`язані з нею підготовчі та розрахункові операції на поверхні.
37. Разом із тим така особливість професійної діяльності не дає підстав безвідносно до фактичних умов праці вважати всі виконувані маркшейдером операції роботою на підземних роботах повний робочий день. Урахування підготовчих, допоміжних та інших пов`язаних робіт відповідно до пункту 2 Порядку № 383 потребує встановлення їхнього змісту, зв`язку з роботою у відповідних умовах та фактичної тривалості. Сам собою факт виконання посадових обов`язків протягом усього робочого дня не є тотожним зайнятості протягом повного робочого дня на роботах, з якими Закон № 345-VI пов`язує спеціальну пенсійну гарантію.
38. Зазначення в уточнювальній довідці про зайнятість « 50 відсотків і більше робочого часу на рік» підтверджує дотримання нормативного порога за Списком № 1, але не визначає точного співвідношення підземних та інших робіт. Воно не означає, що фактична підземна зайнятість обов`язково становила лише 50 відсотків, однак і не доводить, що вона відповідала вимозі повного робочого дня. Відповідні обставини мають підтверджуватися доказами.
39. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 28.01.2014 у справі № 21-455а13, від 24.06.2014 у справі № 21-236а14 та від 20.01.2016 у справі № 459/6146/13-а, яка зводиться до того, що додаткові гарантії, установлені Законом № 345-VI, поширюються на працівників за Списком № 1 за умови зайнятості на підземних роботах саме повний робочий день; установленого для окремих професій показника « 50 відсотків і більше» для застосування статті 8 цього Закону є недостатнім.
40. Зокрема, у справі № 21-236а14 Верховний Суд України розглядав питання застосування статей 1 і 8 Закону № 345-VI до хронометражиста на підземних роботах, посаду якого було віднесено до підпункту «г» Списку № 1. Суд виходив із того, що належність до цієї професійної категорії, яка передбачає зайнятість на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік, не є достатньою підставою для отримання передбаченого статтею 8 підвищеного мінімального розміру пенсії без виконання вимоги щодо повного робочого дня.
41. Аналогічне розмежування здійснено Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 442/3559/17. У зазначеній постанові Суд дійшов висновку, що призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 саме собою не є безумовною підставою для застосування статті 8 Закону № 345-VI, оскільки для цього необхідно довести зайнятість на підземних роботах повний робочий день. Суттєвим є підтвердження повної зайнятості, а не лише назва професії чи її місце у Списку № 1.
42. У постанові від 02.12.2021 у справі № 280/281/17 Верховний Суд також наголосив, що мінімальний розмір пенсії, передбачений статтею 8 Закону № 345-VI, є додатковою соціальною гарантією для працівників відповідних категорій, які мають необхідний підземний стаж і були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
43. Водночас у постанові від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17 Верховний Суд зазначив, що саме собою віднесення посади працівника до певного підпункту Списку № 1 не є показником фактичної тривалості його робочого часу. У тій справі, попри належність посади до підпункту «г», судами на підставі трудової книжки та уточнювальної довідки окремо було встановлено виконання роботи повний робочий день на підземних роботах. Саме підтвердження цієї обставини мало визначальне значення для застосування статті 8 Закону № 345-VI.
44. У постанові від 06.07.2023 у справі № 200/5813/20-а Верховний Суд застосував такий самий підхід, урахувавши записи трудової книжки про роботу особи повний робочий день у шахті протягом необхідного стажу. Суд не погодився з автоматичним виключенням права на гарантію лише через віднесення посади до підпункту «г» Списку № 1, оскільки фактичні умови зайнятості були підтверджені належними доказами.
45. Отже, наведені висновки Верховного Суду України та Верховного Суду підлягають застосуванню у взаємозв`язку. Вони не встановлюють автоматичного непоширення Закону № 345-VI на будь-якого працівника, посада якого належить до підпунктів «г» або «д» Списку № 1. Визначальним є те, чи підтверджено у конкретній справі фактичну зайнятість на підземних роботах повний робочий день протягом стажу, необхідного для застосування статті 8 цього Закону. Сам лише нормативний показник « 50 відсотків і більше» таких обставин не підтверджує.
46. Колегія суддів відхиляє довід скаржниці про те, що спеціальний показник підземної зайнятості для маркшейдерів має перевагу над загальним визначенням повного робочого дня, а тому виконання вимоги « 50 відсотків і більше» є достатнім для застосування статті 8 Закону № 345-VI. Зазначені правові норми регулюють різні питання: перше - зарахування роботи на відповідній посаді до пільгового стажу за Списком № 1, друге - визначення фактичної зайнятості повний робочий день. Положення підзаконного акта про особливості обчислення пільгового стажу не змінює встановлених законом передумов додаткової пенсійної гарантії.
47. Посилання скаржниці на примітку до підпунктів «г» і «д» Списку № 1 цього висновку не спростовує. Примітка врегульовує наслідки зайнятості на підземних роботах менше половини робочого часу на рік для визначення відповідного Списку. Натомість вона не встановлює, що зайнятість 50 відсотків і більше в усіх випадках прирівнюється до зайнятості повний робочий день для цілей статей 1 і 8 Закону № 345-VI.
48. Доводи касаційної скарги щодо особливостей маркшейдерської роботи також не свідчать про неправильність висновків суду апеляційної інстанції. Зв`язок підготовчих, вимірювальних, розрахункових та інших робіт із підземним видобуванням вугілля пояснює спеціальне нормативне регулювання цієї професії, але не замінює встановлення того, які саме роботи виконувала позивачка, в яких умовах та протягом якого часу. Професійна специфіка не може слугувати самостійним доказом дотримання умови повного робочого дня на підземних роботах.
49. Колегія суддів також ураховує покликання скаржниці на постанови Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 345/4616/16-а, від 06.03.2019 у справі № 345/4570/16-а, від 05.12.2019 у справі № 345/4462/16-а та від 11.07.2019 у справі № 345/3954/16-а. У цих рішеннях сформульовано підхід, відповідно до якого статтю 1 Закону № 345-VI необхідно застосовувати у взаємозв`язку зі Списком № 1, з урахуванням характеру виробництва, відповідної професії та підтверджених умов праці.
50. Однак із наведених постанов не випливає, що будь-який період роботи, зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, автоматично є стажем, достатнім для застосування гарантії статті 8 Закону № 345-VI. Зокрема, у справі № 345/4570/16-а суди встановили 19 років 5 місяців 4 дні роботи з повним робочим днем під землею, а у справі № 345/3954/16-а відповідні обставини підтверджувалися довідками про роботу на руднику з повним робочим днем під землею. Натомість у цій справі спірним є саме підтвердження такої зайнятості, а не зарахування роботи на підприємстві певного виду до Списку № 1.
51. Отже, наведена скаржницею судова практика не суперечить висновку про необхідність окремого підтвердження фактичних умов підземної зайнятості для застосування статті 8 Закону № 345-VI. Вона не дає підстав для ототожнення нормативного показника « 50 відсотків і більше» із зайнятістю повний робочий день.
52. У цій справі судами встановлено, що позивачка працювала дільничним маркшейдером у періоди з 18.09.2003 до 31.12.2009, з 01.01.2012 до 31.12.2012 та з 01.01.2013 до 08.06.2016. З 07.03.2025 їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а тривалість зарахованого пільгового стажу становить 10 років 7 місяців 25 днів.
53. Таким чином, тривалість пільгового стажу, зарахованого позивачці за Списком № 1, перевищує встановлений статтею 8 Закону № 345-VI для жінок показник 7 років 6 місяців. Проте ця обставина сама собою не підтверджує, що впродовж відповідного періоду позивачка була зайнята на підземних роботах повний робочий день, а отже, не свідчить про наявність усіх передумов спеціального мінімального розміру пенсії.
54. Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані довідки підприємства від 26.02.2025 № 157, від 07.03.2025 № 15/6-634 та від 02.04.2025 № 14/6-872, установив підтвердження зайнятості позивачки на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді). Водночас судом не встановлено, що цими документами або іншими доказами підтверджено її зайнятість на підземних роботах повний робочий день протягом не менш як 7 років 6 місяців.
55. За таких обставин віднесення роботи позивачки до Списку № 1 та наявність необхідної загальної тривалості пільгового стажу не дають підстав для висновку про наявність у неї права на додаткову гарантію, установлену статтею 8 Закону № 345-VI. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, фактично ототожнив право на пенсію за віком на пільгових умовах із правом на її підвищений мінімальний розмір, не розмежувавши відповідні матеріально-правові передумови. Натомість суд апеляційної інстанції правильно вирішив спір по суті.
56. Щодо посилань відповідачів на відсутність у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 160/12225/25 прямої вказівки про обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345-VI колегія суддів зазначає, що сама лише відсутність такого припису не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку застосовувати належні норми матеріального права під час визначення розміру пенсії. Водночас попереднє судове рішення про призначення пенсії за Списком № 1 не встановлює автоматично права на гарантію, передбачену статтею 8, якщо сукупність умов її застосування не підтверджена.
57. Тому наведене у листі пенсійного органу від 11.11.2025 посилання на зміст попереднього судового рішення не є самостійною та достатньою підставою для відмови у перерахунку пенсії. Вирішальним для розгляду цього спору є встановлена судом апеляційної інстанції відсутність підтвердження необхідної для застосування статті 8 Закону № 345-VI зайнятості на підземних роботах повний робочий день протягом установленого законом стажу.
58. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги, зокрема щодо особливостей маркшейдерської діяльності, співвідношення положень Списку № 1 і Порядку № 383 та неврахування практики Верховного Суду, не спростовують правильності вирішення спору судом апеляційної інстанції. Підстав для висновку про неправильне застосування цим судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які б зумовлювали скасування оскаржуваної постанови, немає.
59. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 160/33998/25 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.М. Чиркін

Згадані норми: Закон № 345-VI, ст. 8; Закон № 345-VI, ст. 1; КАС України, ст. 328; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 350; КАС України, ст. 343; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359; Закон «Про пенсійне страхування», ст. 28; Закон «Про пенсійне страхування», ст. 40
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.