# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/39856/25

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 420/39856/25
Дата ухвалення: 2026-11-04
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141208384
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141208384
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141208384

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року
м. Київ

справа № 420/39856/25
адміністративне провадження № К/990/45375/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2026, постановлену колегією суддів у складі Крусяна А. В., Дегтярьової С. В., Яковлєва О. В., у справі № 420/39856/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальної інформації про виключення ОСОБА_1 із військового обліку військовозобов`язаних на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, шляхом актуалізації інформації про виключення ОСОБА_1 із військового обліку військовозобов`язаних на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 з внесенням запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, шляхом актуалізації інформації про зняття ОСОБА_1 із військового обліку військовозобов`язаних.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22.04.2026 позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК № 24/294 від 12.01.2023.
Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 з внесенням запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому перебуває на обліку ОСОБА_1 , повторно розглянути заяву від 14.11.2025 року щодо внесення належної інформації про ОСОБА_1 про виключення з військового обліку відповідно до довідки ВЛК № 24/294 від 12.01.2023, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.07.2026 залишив подану апеляційну скаргу без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам, встановленим статтями 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не було додано документа про сплату судового збору, апелянтом не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, хоча відповідно до закону він зобов`язаний його зареєструвати, а також не подано належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
У зв`язку з цим П`ятий апеляційний адміністративний суд надав скаржникові десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме для подання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
Копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 доставлено скаржнику до його електронного кабінету 21.07.2026 о 14:07, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не були усунуті, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2026 повернув апеляційну скаргу апелянту на підставі частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважаючи ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2026 такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржник зазначає, що у встановлений судом строк усунув недоліки апеляційної скарги, подавши 31.07.2026 через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої додав документ про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також пояснення щодо причин неможливості реєстрації електронного кабінету.
За твердженням скаржника, недоліки апеляційної скарги були усунуті ним у повному обсязі, а відповідна заява разом із доданими до неї документами надійшла до суду апеляційної інстанції та була належним чином зареєстрована в матеріалах справи ще до постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги. Проте суд апеляційної інстанції, не надавши належної оцінки поданій заяві та доданим до неї документам, дійшов передчасного висновку про неусунення недоліків апеляційної скарги, що, на переконання скаржника, призвело до її безпідставного повернення та порушення його права на апеляційний перегляд судового рішення.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому заперечує проти її доводів та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Зазначає, що недоліки апеляційної скарги вважаються неусунутими не лише в разі повного невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а й у випадку їх часткового виконання. Наголошує, що скаржник не усунув усіх недоліків, визначених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 20.07.2026, оскільки не зареєстрував електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. З огляду на це вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції, та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Водночас реалізація цього права здійснюється з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема щодо форми та змісту апеляційної скарги, строків її подання, а також інших установлених законом умов апеляційного оскарження.
Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України, згідно з частиною п`ятою якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
За правилами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених законом вимог, постановляє ухвалу про залишення її без руху, у якій зазначаються недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Водночас частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення такого строку визнані судом неповажними.
Отже, процесуальний закон передбачає можливість застосування відповідних наслідків у разі неусунення недоліків апеляційної скарги в установлений судом строк. Водночас вирішення питання про застосування таких наслідків передбачає необхідність з`ясування судом обставин виконання скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання належної оцінки поданим на її виконання документам.
Застосовуючи наведені положення процесуального закону до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із такого.
Як уже зазначалося, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху у зв`язку з неподанням документа про сплату судового збору, відсутністю зареєстрованого електронного кабінету та неподанням належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
Копію зазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету скаржника 21.07.2026 о 14:07, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем установленого судом десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги було 31.07.2026.
Як убачається з матеріалів справи, 31.07.2026, тобто в межах установленого судом строку, скаржник через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додав документ про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також пояснення щодо обставин, які, за його твердженням, унеможливлювали реєстрацію електронного кабінету.
Того ж дня зазначена заява надійшла до суду апеляційної інстанції та була зареєстрована в матеріалах справи до постановлення оскаржуваної ухвали від 11.09.2026.
Проте, незважаючи на надходження цієї заяви, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2026 повернув апеляційну скаргу, пославшись на невиконання скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Колегія суддів звертає увагу на те, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали фактично обмежується викладенням обставин залишення апеляційної скарги без руху, наведенням положень частини другої статті 298 та частини четвертої статті 169 КАС України, а також загальним висновком про невиконання апелянтом вимог ухвали від 20.07.2026.
Водночас оскаржувана ухвала не містить жодної згадки про подану скаржником 31.07.2026 заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, а також оцінки долучених до неї документів.
Зокрема, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи підтверджує поданий скаржником платіжний документ сплату судового збору в установленому законом розмірі, не розглянув клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надав оцінки наведеним у ньому обставинам, а також залишив поза увагою пояснення скаржника щодо неможливості реєстрації електронного кабінету.
За таких обставин зі змісту оскаржуваної ухвали неможливо встановити, які саме недоліки апеляційної скарги суд вважав неусунутими станом на момент її повернення та з яких мотивів дійшов відповідного висновку.
При цьому колегія суддів враховує, що саме по собі подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги не свідчить про фактичне усунення всіх недоліків, зазначених в ухвалі суду про залишення скарги без руху. Вирішальне значення має зміст поданих документів та їх відповідність вимогам процесуального закону.
Однак наведене не звільняє суд від обов`язку розглянути подані скаржником документи, перевірити наведені в них обставини та викласти мотиви, з яких відповідні вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вважаються виконаними або невиконаними.
У цьому контексті колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що скаржник фактично не погоджується лише з позицією суду апеляційної інстанції щодо обов`язковості реєстрації електронного кабінету.
Проте такі доводи не узгоджуються зі змістом оскаржуваної ухвали, оскільки суд апеляційної інстанції не сформулював у ній жодного висновку щодо поданих скаржником пояснень про неможливість реєстрації електронного кабінету.
Зокрема, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції лише констатував установлений частиною шостою статті 18 КАС України обов`язок відповідних осіб зареєструвати електронний кабінет. Натомість після отримання пояснень скаржника щодо обставин, які, за його твердженням, перешкоджали виконанню такого обов`язку, суд не перевірив цих обставин і не навів мотивів, з яких вони можуть бути прийняті або відхилені.
Колегія суддів наголошує, що встановлення процесуальним законом обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету саме по собі не усуває необхідності надання судом оцінки доводам учасника справи, наведеним на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Така оцінка має включати з`ясування характеру зазначених обставин, їх підтвердження та правового значення для вирішення питання про подальший рух апеляційної скарги.
При цьому наведене не означає, що саме лише посилання скаржника на неможливість реєстрації електронного кабінету звільняє його від виконання встановленого законом обов`язку. Проте висновок про те, що відповідні пояснення не впливають на застосування передбачених процесуальним законом наслідків, повинен бути результатом їх судової оцінки, а не припущенням про мотиви ухваленого судового рішення.
Так само подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не зумовлює автоматичного поновлення такого строку, проте покладає на суд обов`язок розглянути відповідне клопотання та визначитися щодо поважності наведених у ньому причин.
Відтак доводи позивача про те, що скаржник не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не можуть вважатися достатнім обґрунтуванням правомірності оскаржуваної ухвали, оскільки суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки поданому клопотанню та не встановив неповажності зазначених у ньому причин.
Колегія суддів також зауважує, що за змістом статей 298, 299 КАС України неусунення недоліків апеляційної скарги, пов`язаних із недодержанням вимог до її форми та змісту, і відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження можуть зумовлювати різні процесуальні наслідки. Тому суд апеляційної інстанції повинен був надати самостійну оцінку кожному із зазначених в ухвалі від 20.07.2026 недоліків з урахуванням поданих скаржником документів.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені вимоги поширюються також на судові рішення, якими вирішуються процесуальні питання, зокрема щодо повернення апеляційної скарги, оскільки такі рішення безпосередньо впливають на можливість реалізації учасником справи права на апеляційний перегляд судового рішення.
Колегія суддів наголошує, що вмотивованість судового рішення передбачає не лише наведення положень процесуального закону, на підставі яких воно ухвалене, а й викладення конкретних обставин, які зумовили застосування відповідних положень, та мотивів, з яких суд дійшов висновку про наявність установлених законом підстав для прийняття такого рішення.
Натомість у цій справі суд апеляційної інстанції, маючи у своєму розпорядженні подану скаржником заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та додані до неї документи, не надав їм жодної оцінки, обмежившись загальним твердженням про невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги є передчасним, оскільки його зроблено без належного з`ясування обставин, які мали істотне значення для вирішення питання про її подальший рух.
Водночас колегія суддів зауважує, що предметом касаційного перегляду в цій справі є законність ухвали про повернення апеляційної скарги, а не безпосереднє вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Тому Верховний Суд не підміняє суд апеляційної інстанції у здійсненні оцінки поданих скаржником документів щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема повноти сплати судового збору, поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та правового значення пояснень щодо неможливості реєстрації електронного кабінету.
Наведені питання підлягають вирішенню судом апеляційної інстанції з урахуванням усіх поданих скаржником документів та вимог процесуального закону.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу без належного дослідження та оцінки обставин, які мали значення для вирішення питання про повернення апеляційної скарги, та не навів достатніх мотивів на обґрунтування такого процесуального рішення.
Допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права призвели до постановлення передчасної та необґрунтованої ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що є підставою для її скасування з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Приписами частини четвертої статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2026 у справі № 420/39856/25 скасувати, а справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов

Згадані норми: Конституція України, ст. 129; КАС України, ст. 296; КАС України, ст. 298; КАС України, ст. 169; КАС України, ст. 18; КАС України, ст. 299; КАС України, ст. 242; КАС України, ст. 353; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 345; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.