# ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 698/218/26

Суд: Касаційний цивільний суд ВС
Справа № 698/218/26
Дата ухвалення: 2026-11-05
Вид судочинства: Цивільне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141227373
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141227373
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141227373

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 698/218/26
провадження № 61-9837св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник -  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ,
заінтересовані особи: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року у складі судді Баранова О. І. та постанову Черкаського апеляційного суду
від 02 червня 2026 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Василенко Л. І., Новікова О. М.
Зміст заявлених вимог
1. У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
2. На обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначала, що з 2002 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 за адресою:
АДРЕСА_1 . Влітку 2024 року вони переїхали проживати в смт Єрки Звенигородського району Черкаської області, як внутрішньо переміщені особи. 19 квітня 2025 року між ними було зареєстровано шлюб.
3. Посилалася на те, що у період їх спільного проживання у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що вона та ОСОБА_4 не перебували у шлюбі та була відсутня спільна заява батьків, запис про батька дитини було здійснено з її слів відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
4. Зазначала, що після народження дитини, ОСОБА_4 повністю визнав повністю своє батьківство по відношенню до сина, приймав участь в його вихованні та утриманні.
5. У квітні 2025 ОСОБА_4 був мобілізований до лав ЗСУ. Під час перебування у відпустці він мав на меті звернутися до Звенигородського відділу ДРАЦ із заявою про визнання батьківства з подальшим внесенням змін до актового запису про народження сина ОСОБА_5 . Вказана заява була ним особисто підписана та посвідчена приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу Кравчук Т. І., однак в зв`язку із закінченням відпустки така заява не була подана.
6. Згідно із сповіщенням сім`ї № 37, виданим 10 вересня 2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Русин Яр Краматорського району Донецької області.
7. 09 березня 2026 року було проведено молекулярно-генетичне експертне дослідження № 522287, для якого були надані біологічні зразки ОСОБА_6 (мати загиблого ОСОБА_7 ), ОСОБА_2 та її.
8. Згідно з висновком молекулярно-генетичного дослідження ймовірність того, що ОСОБА_6 є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_2 , народженої матір`ю ОСОБА_1 , в рамках проведеного дослідження складає 99,63 %.
9.  ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла.
10. Ураховуючи наведене,  ОСОБА_1 просила суд:
- визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця
м. Душанбе, Таджикистан, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 21 від 18 жовтня 2013 року, виданого виконавчим комітетом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, змінивши дані про батька дитини, а саме в графі «батько» вказати « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особа без громадянства, місце проживання: АДРЕСА_2 » в графі «по-батькові» вказати « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області
від 14 квітня 2026 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 01 липня 2026 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 задоволено.
12. Встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Душанбе, Республіка Таджикистан, особа без громадянства, місце проживання АДРЕСА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Русин Яр, Краматорського району Донецької області, Україна, актовий запис про смерть від 16 вересня 2025 року за № 151, за життя був рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13. Внесено зміни до актового запису, складеного 18 жовтня 2013 року за № 21 Очеретянською селищною радою Ясинуватського району Донецької області про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі «відомості про батька» виключено: « ОСОБА_10 » та вказано: « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець
м. Душанбе, Республіка Таджикистан, особа без громадянства», у графі «по батькові дитини» виключено: « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та вказано: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », ім`я, прізвище та дату народження залишено без змін.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зібрані у справі докази підтверджують наявність законних підстав для встановлення факту походження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
15. Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2026 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення. Рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року залишено без змін.
16. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви  ОСОБА_1 . Зазначено, що у випадку відсутності змоги відібрати генетичний матеріал батька, в зв`язку з його смертю (загибеллю), висновок експерта або висновок молекулярно-генетичного дослідження про наявність кровного споріднення між дитиною та батьками померлого (бабою/дідом) є належним та одним з ключових доказів, який оцінюється в сукупності з іншими для встановлення батьківства. Суд надав оцінку висновку молекулярно-генетичного дослідження про наявність кровного споріднення між дитиною та матір`ю померлого (бабою), власноручно підписану заяву батька про визнання батьківства, посвідчену приватним нотаріусом, покази свідків. Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для захисту прав її неповнолітньої дитини.
Узагальнені доводи касаційної скарги
17. 21 липня 2026 року Міністерство оборони України через систему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2026 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, а в разі наявності підстав - повернути справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
18. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Міністерство оборони України зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2025 року у справі № 359/626/24, від 25 березня 2026 року у справі № 357/12189/23 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що наданий заявницею висновок у розумінні статті 102 ЦПК України не може вважатися беззаперечним доказом факту батьківства ОСОБА_7 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Більш того, ТОВ «Мама Папа» не наділо правом здійснювати такий вид діяльності, як судово-експертна діяльність.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2026 року поновлено Міністерству оборони України строк на касаційне оскарженнярішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року та постановиЧеркаського апеляційного суду від 02 червня 2026 року, відкрито касаційне провадження у справі № 698/218/26, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
21. 10 серпня 2026 року матеріали зазначеної вище цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
22. 16 серпня 2026 ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Замковенко В. М., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Міністерству оборони України, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд залишити її без задоволення.
23. Відзив обґрунтований посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій надали належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дослідили висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження, встановили наявність у експертної установи та експерта відповідних повноважень для її проведення. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24.  ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у
сел. Очеретине Ясинуватського району Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області 18 жовтня 2013 року. В графі «батько» вказано « ОСОБА_10 », а в графі «мати» - « ОСОБА_1 ».
25. Згідно зі сповіщення сім`ї № 37, виданим 10 вересня 2025 року відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 було сповіщено, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок удару FPV-дрону противника поблизу населеного пункту Русин Яр Краматорського району Донецької області.
26. Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації та муніципальних послуг Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області 16 вересня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
27. Відповідно до висновку молекулярно-генетичного дослідження медико-генетичного центру «Мама Папа» від 09 березня 2026 року ймовірність того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька, дитини ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої матір`ю ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_9 , в рамках проведеного дослідження складає 99,63 %.
28. Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 19 квітня 2025 року в Звенигородському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 64.
29. Відповідно до довідок від 28 серпня 2024 року № 7114-7002101031 та
від 28 серпня 2024 року № 7114-7002101108 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяті на облік внутрішньо переміщених осіб та проживають за адресою:
АДРЕСА_2 .
30. Згідно із заявою про визнання батьківства, підписаної ОСОБА_3 , зареєстрованої в реєстрі за № 1523 та посвідченої приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу Кравчук Т. І., ОСОБА_4 визнає себе батьком відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31. Допитані в якості свідків в суді першої інстанції ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили факт спільного проживання сторін у справі за адресою: АДРЕСА_2 , а також факт, що за життя загиблий ОСОБА_4 визнавав ОСОБА_2 своїм сином.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
33. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
34. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
35. Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
36. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
37. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
38. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
39. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
40. Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
41. Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.
42. У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
43. Подібні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 24 квітня
2024 року у справі № 694/2318/23, від 08 травня 2024 року у справі № 214/4921/23 та від 05 червня 2024 року у справі № 557/1535/23.
44. Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
45. Згідно з частиною першою статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
46. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері та смерть батька, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
47. Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
48. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18, від 15 квітня 2021 року в справі № 361/2653/15, від 06 червня 2024 року в справі № 672/915/23
49. Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
50. Закон не встановлює конкретного чи вичерпного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від цієї особи, які відповідають вимогам ЦПК України (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18).
51. Верховний Суд у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, від 11 липня 2023 року у справі № 449/433/22 зауважував, що доказами батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Такі докази можуть виникнути як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства у зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
52. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення й проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, висновок якої має важливе значення у процесі дослідження батьківства, є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ (постанови Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 05 червня 2024 року у справі № 458/619/17).
53. Зазначенівисновки кореспондуються з практикою Європейського суду з прав людини, який зауважував, що проведення ДНК-експертизи з метою встановлення батьківства наразі є простим і дуже надійним методом, а її доказова цінність суттєво переважає будь-які інші докази, надані сторонами для підтвердження або спростування факту близьких стосунків (рішення
ЄСПЛ «Цветелін Пєтков проти Болгарії», заява № 2641/06, пункт 55, від 15 липня 2014 року; «Молдован проти України», заява № 62020/14, пункт 47, від 14 березня 2024 року).
54. Водночас Верховний Суд неодноразово констатував, що висновок
судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами (постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15, від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18).
55. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
56. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
57. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
58. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
59. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
60. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
61. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
62. Встановивши, що ОСОБА_1 тривалий час проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , шлюб між ними було зареєстровано 19 квітня 2025 року, останній за життя визнавав себе батьком народженої нею дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується оформленою ним нотаріально посвідченою заявою та показами допитаних свідків, а запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України, суди попередніх інстанцій дійшли достатньо обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для встановлення факту батьківська ОСОБА_7 щодо малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
63. Колегія суддів враховує, що суди попередніх інстанцій взяли до уваги висновок молекулярно-генетичного дослідження від 09 березня 2026 року, проведеного завідуючою клінічно-діагностичної лабораторії ТОВ «Мама Папа» Савельєвою М. В. , щодо якої відсутні докази її належності до суб`єктів судово-експертної діяльності. Водночас, зауважує, що судами була надана правова оцінка усіх зібраних у справі доказів, які підтверджують факт батьківства ОСОБА_7 щодо малолітнього ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , у їх сукупності, що, з урахуванням принципу балансу вірогідностей, дозволило зробити обґрунтований висновок про наявність правових підстав для встановлення такого факту.
64. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, фактично зводяться до переоцінки лише одного з доказів, наданих на підтвердження заявлених вимог.
65. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
66. Додатково, у контексті забезпечення права дитина знати своїх батьків, що відповідає її найкращим інтересам, колегія суддів також зауважує, що судами не встановлено наявності інших живих біологічних родичів померлого ОСОБА_7 , його матір, біологічні зразки якої були відібрані для проведення зазначеного вище молекулярно-генетичного дослідження, померла до подачі заяви про встановлення факту батьківства, а будь-яких інших спадкоємців ОСОБА_7 , які б могли оспорювати факт його батьківства, не встановлено, доказів, які б спростовували факт його спільного проживання із заявницею, ведення ними спільного господарства до народження дитини чи визнання ним за його життя батьківства щодо малолітнього ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здобуто.
67. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та наданої правової оцінки доказам у їх сукупності, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається Міністерство оборони України у касаційній скарзі.
68. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
69. З урахуванням доводів касаційної скарги Міністерства оборони України, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
2. Рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович

Згадані норми: ЦК України, ст. 15; ЦПК України, ст. 389; ЦПК України, ст. 102; ЦПК України, ст. 400; ЦПК України, ст. 19; ЦПК України, ст. 293; ЦПК України, ст. 315; ЦПК України, ст. 81; ЦПК України, ст. 110; ЦПК України, ст. 89; ЦПК України, ст. 77; ЦПК України, ст. 78; ЦПК України, ст. 79; ЦПК України, ст. 80; ЦПК України, ст. 367; ЦПК України, ст. 401; ЦПК України, ст. 416; СК України, ст. 135; СК України, ст. 130
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.