# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 918/1246/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 918/1246/25
Дата ухвалення: 2026-11-04
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 141229430
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141229430
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141229430

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року
м. Київ

cправа № 918/1246/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,
прокурора - Єреп В.В.,
представників учасників справи:
Здолбунівської міської ради - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" - Крук В.Р.,
Комунального підприємства "Здолбунівводоканал" - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 (суддя Мовчун А.І.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 (колегія суддів: Мамченко Ю.А., Кульчій І.М., Хабарова М.В.)
у справі за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "РОЕК"),
2) Комунального підприємства "Здолбунівводоканал" (далі - КП "Здолбунівводоканал")
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 009 819,30 грн.
Суть спору
1. КП "Здолбунівводоканал" (замовник) за результатами публічної закупівлі уклало з ТОВ "РОЕК" (постачальник) договір про постачання електричної енергії на 2024 рік. Протягом 2024 року сторони чотирма додатковими угодами підвищили ціну на 51,17 % від первісної визначеної.
2. У грудні 2025 року Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради з позовом до ТОВ "РОЕК" та КП "Здолбунівводоканал" про визнання недійсними додаткових угод №3 та №4 до договору про постачання електричної енергії, а також про стягнення з ТОВ "РОЕК" на користь Здолбунівської міської ради в дохід місцевого бюджету коштів у розмірі 1 009 819,30 грн.
3. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив. Суди виходили з того, що Здолбунівська міська рада як власник майна комунального підприємства є органом, уповноваженим захищати інтереси територіальної громади.
4. ТОВ "РОЕК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці рішення, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. ТОВ "РОЕК" вважає, що закупівля оплачена не з місцевого бюджету, а з власних доходів підприємства, якими воно розпоряджається самостійно, тому Здолбунівська міська рада є неналежним позивачем, а прокурор не мав підстав звертатися до суду в її інтересах. Скаржник просить відступити від висновку Верховного Суду у справі №815/1216/16 про те, що всі прибутки комунального підприємства є власністю територіальної громади, тобто бюджетними коштами (комунальним майном).
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи обґрунтував скаржник підстави для відступу від висновку про правовий режим коштів комунального підприємства, який застосували суди попередніх інстанцій;
- чи підтвердив прокурор підстави для представництва інтересів держави в особі міської ради;
- чи є підстави для зупинення касаційного провадження до закінчення розгляду справи №922/2848/24 судовою палатою Касаційного господарського суду.
6. Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення касаційного провадження та касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. КП "Здолбунівводоканал" провело закупівлю UA-2023-12-01-005183-а за предметом: ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія, очікуваною вартістю 6 578 000,00 грн.
8. ТОВ "РОЕК" (як постачальник) та КП "Здолбунівводоканал" (як споживач) провели закупівлю та уклали договір №7001-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2023 (далі - Договір), за умовами якого:
- постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1);
- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергію, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору (п.5.1);
- договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток №1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток №3 до цього договору) та укладається на строк до 31.12.2024 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в тому числі повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання (п.13.1);
- умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків (п.13.8):
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
2) погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару; зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України"; таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https//www.oree.com.ua - згідно з ч.6 ст.67 Закону "Про ринок електричної енергії", або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках; зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послугу у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із змінною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором;
у цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
а) підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКН про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;
б) нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП);
8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
9. КП "Здолбунівводоканал" підписало заяву - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком №1 до Договору.
10. Відповідно до додатку №2 до Договору ціна за електричну енергію (кВт/год) (одиниця товару) становить 4,8951 грн/кВт/год без ПДВ.
11. КП "Здолбунівводоканал" та ТОВ "РОЕК" підписали ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару, а саме:
- додатковою угодою №1 від 09.02.2024 збільшено ціну за 1 кВт/год до 4,93857 грн без ПДВ (на 0,8%);
- додатковою угодою №2 від 10.06.2024 збільшено ціну за 1 кВт/год до 5,35385 грн без ПДВ (на 8,4%);
- додатковою угодою №3 від 19.07.2024 збільшено ціну за 1 кВт/год до 6,70415 грн без ПДВ (на 36,95%);
- додатковою угодою №4 від 13.08.2024 збільшено ціну за 1 кВт/год до 7,40000 грн без ПДВ (на 51,17%).
12. Додатковою угодою №1 від 09.02.2024 відповідно до умов Договору та, керуючись пп.7 п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), а саме зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовується в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, ціну збільшено за 1 кВт/год до 4, 93857 грн без ПДВ.
13. У п.3 додаткової угоди №1 вказано, що вона набирає чинності з моменту підписання її сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.01.2024.
14. Додатковою угодою №2 від 10.06.2024 відповідно до умов Договору та, керуючись пп.2 п.19 Особливостей, а саме: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати (далі - ТПП) про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 31.05.2024), ціну збільшено за 1 кВт/год до 5,35385 грн без ПДВ.
15. У п.3 додаткової угоди №2 вказано, що вона набирає чинності з моменту підписання її сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.05.2024.
16. Додатковою угодою №3 від 19.07.2024 відповідно до умов Договору та, керуючись пп.2 п.19 Особливостей, а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської ТПП про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 01.07.2024), ціну збільшено за 1 кВт/год до 6,70415 грн без ПДВ.
17. У п.3 додаткової угоди №3 вказано, що вона набирає чинності з моменту підписання її сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.06.2024.
18. Додатковою угодою №4 від 13.08.2024 відповідно до умов Договору та, керуючись пп.2 п.19 Особливостей, а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договору про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської ТПП про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 30.07.2024), ціну збільшено за 1 кВт/год до 7,40000 грн без ПДВ.
19. У п.3 додаткової угоди №4 вказано, що вона набирає чинності з моменту підписання її сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.07.2024.
20. Внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 51,17% від первинної ціни.
21. На виконання даного договору ТОВ "РОЕК" за період червень 2024 року - грудень 2024 року поставлено 430 764 кВт/год електричної енергії на загальну суму 3 777 314,30 грн (з ПДВ), а саме:
- відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції №470003727/6/1 та №479067439/6/1 за червень 2024 року - 57 328 кВт/год на суму 461 202,62 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №595 від 10.07.2024, №599 від 11.07.2024, №600 від 11.07.2024, №639 від 16.07.2024, №642, від 17.07.2024, №652 від 19.07.2024;
- відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції №470003727/7/1 та №479067439/7/1 за липень 2024 року - 56 124 кВт/год на суму 498 381,12 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №754 від 09.08.2024, №755 від 09.08.2024, №763 від 13.08.2024, №764 від 13.08.2024, №61 від 19.08.2024, №773 від 19.08.2024;
- відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції №470003727/8/1 та №479067439/8/1 за серпень 2024 року - 57 301 кВт/год на суму 508 832,88 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №859 від 09.09.2024, №864 від 11.09.2024, №867 від 11.09.2024, №890 від 13.09.2024, №891 від 16.09.2024, №896 від 17.09.2024;
- відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції №470003727/9/1 та №479067439/9/1 за вересень 2024 року - 62 806 кВт/год на суму 557 717,28 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №960 від 07.10.2024, №968 від 09.10.2024, №66 від 15.10.2024, №1025 від 17.10.2024;
- відповідно до акта прийняття-передавання товарної продукції №470003727/10/1 за жовтень 2024 року - 64 213 кВт/год на суму 570 211,44 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №1148 від 18.11.2024, №72 від 18.11.2024;
- відповідно до акта прийняття-передавання товарної продукції №470003727/11/1 за листопад 2024 року - 63 565 кВт/год на суму 564 457,20 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №1272 від 12.12.2024, №1288 від 16.12.2024, №74 від 16.12.2024, №75 від 16.12.2024;
- відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції №470003727/12/1 та №479067439/12/1 за грудень 2024 року - 69 427 кВт/год на суму 616 511,76 грн з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних інструкцій №10 від 13.01.2025, №12 від 13.01.2025, №16 від 14.01.2025.
22. Здолбунівська окружна прокуратура відповідно до вимог ст.23 Закону "Про прокуратуру" скерувала на адресу Здолбунівської міської ради відповідний лист №54-1567 вих-25 від 06.11.2025, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору.
23. З відповіді Здолбунівської міської ради №3294/03-20/25 від 11.11.2025 вбачається, що заходи щодо стягнення в судовому порядку надмірно сплачених коштів по закупівлі електроенергії не вживались.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти них
24. У грудні 2025 року Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради з позовом до ТОВ "РОЕК" та КП "Здолбунівводоканал", в якому просив суд:
- визнати недійсними додаткові угоди №3 від 19.07.2024 та №4 від 13.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між КП "Здолбунівводоканал" та ТОВ "РОЕК";
- стягнути з ТОВ "РОЕК" на користь Здолбунівської міської ради в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 1 009 819,30 грн.
25. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди №3 від 19.07.2024, №4 від 13.08.2024 до договору укладені всупереч Закону "Про публічні закупівлі", а оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію у червні - грудні 2024 року повинен здійснюватися за ціною, визначеною у договорі з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.06.2024, а саме 5,35385 грн за 1 кВт/год без ПДВ; грошові кошти в сумі 1 009 819,30 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "РОЕК", а тому відповідно до статей 216, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), підлягають поверненню.
26. ТОВ "РОЕК" заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що Здолбунівська міська рада є неналежним позивачем, в інтересах якої звернувся прокурор, а також прокурором не надано доказів здійснення Держаудитслужбою фінансового контролю за використанням коштів державного та місцевих бюджетів щодо виявлення порушень законодавства; вважає, що додаткові угоди не суперечать положенням Закону "Про публічні закупівлі", оскільки підписані відповідно до Особливостей, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
27. Господарський суд Рівненської області рішенням від 05.03.2026, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026, позов задовольнив.
28. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване таким:
1) щодо представництва інтересів держави:
- КП "Здолбунівводоканал" є комунальною власністю територіальної громади, а Здолбунівська міська рада як засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади і закріплене за підприємством на праві господарського відання;
- прокурор повідомив Здолбунівську міську раду про наявність порушень, проте вона заходів щодо стягнення в судовому порядку надмірно сплачених коштів по закупівлі електроенергії не вжила;
- нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету;
2) щодо недійсності додаткових угод:
- норми п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін;
- оспорювані додаткові угоди до Договору укладені з порушенням вимог Закону "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одиницю товару (кВт/годину) перевищила 10% граничну межу, а ціна Договору фактично збільшилась на 51,17% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі;
- внесені зміни Законом №1530-ІХ до п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
- Особливості деталізують випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою;
- 10% обмеження ціни пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі) та загальне обмеження збільшення ціни до 50% від первісної ціни договору було введено в дію лише постановою Кабінету Міністрів України №1067 від 01.09.2025, яка набрала чинності 04.09.2025 і на спірні відносини не поширюється;
- додатковими угодами №3 і №4 ціну підвищено на 51,17%, тому вони не відповідають п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" і підлягають визнанню недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК;
3) щодо стягнення коштів:
- оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною за умовами договору з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.06.2024, а саме - 5,35385 грн без ПДВ за 1 кВт/год;
- здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами договору, КП "Здолбунівводоканал" повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 430 764 кВт/год кошти у розмірі 2 767 495,00 грн (430 764 кВт/год Х 5,35385 грн + 20% ПДВ);
- переплата 1 009 819,30 грн є безпідставно одержаними коштами, підстава набуття яких відпала, і підлягає поверненню на підставі статей 216, 1212 ЦК.
29. Постанова суду апеляційної інстанції додатково мотивована таким:
- у судовому засіданні апеляційної інстанції 29.06.2026 колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у задоволенні клопотання ТОВ "РОЕК" про зупинення провадження у справі до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24: зупинення з підстави п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) є правом суду;
- висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 щодо можливості органу місцевого самоврядування контролювати ефективність витрачання коштів, створеного ним комунального підприємства під час здійснення публічних закупівель застосовується і до правовідносин, які є спірними; за наявності висновку саме Великої Палати Верховного Суду, формулювання протилежного чи іншого за змістом висновку спеціалізованої палати не матиме значення для формування правозастосовної практики у подібних правовідносинах;
- підстави, на які посилається ТОВ "РОЕК", зводяться фактично до можливого врахування висновків у справі №922/2848/24 щодо процесуальної правосуб`єктності прокурора та визначення належного органу, уповноваженого у спірних правовідносинах; однак, ці обставини не унеможливлюють розгляд цієї справи №918/1246/25, оскільки можуть бути самостійно встановлені та оцінені судом у межах даного провадження на підставі наявних доказів;
- підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, які після виявлення порушень законодавства, про які повідомлено прокуратурою, мали право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
30. 23.07.2026 ТОВ "РОЕК" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
31. Верховний Суд ухвалою від 12.08.2026 залишив без руху касаційну скаргу ТОВ "РОЕК" на підставі ч.2 ст.292 ГПК. 21.08.2026 ТОВ "РОЕК" подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої у тому числі додана уточнена редакція касаційної скарги.
32. Скаржник в уточненій редакції касаційної скарги як на підставу касаційного оскарження посилається на п.2 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.03.2018 у справі №815/1216/16, щодо застосування ст.327 ЦК, п.3 ст.8, п.7 ст.78 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 1, 6, 12-14, 16 Закону "Про доступ до публічної інформації" та викладає мотиви необхідності такого відступлення:
- Здолбунівська міська рада не є стороною Договору; прокурор не навів обставин і не надав доказів порушення її прав чи інтересів спірними додатковими угодами;
- наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин (постанови Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №903/865/20, від 14.12.2021 у справі №917/562/21, від 01.02.2022 у справі №917/565/21), тому Здолбунівська міська рада є неналежним позивачем;
- самого лише посилання прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює повноважень, недостатньо; прокурор повинен надати докази бездіяльності (відомості ЄРДР, вирок, дисциплінарні стягнення тощо) (постанови Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 31.10.2018 у справі №910/6814/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18);
- аналіз державної електронної системи закупівель Prozorro по замовнику КП "Здолбунівводоканал" вказує на те, що джерелом фінансування закупівлі є власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства); кошти на закупівлю електричної енергії Здолбунівська міська рада підприємству не виділяла; доказів того, що витрати поніс місцевий бюджет, прокурор не надав; за статут КП "Здолбунівводоканал" вказує, що воно має право самостійно розпоряджатися доходом, що залишається після сплати податків (п.5.1.2);
- висновок судів про те, що КП "Здолбунівводоканал" діяло як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня в межах видатків, визначених Здолбунівською міською радою, не відповідає обставинам справи;
- практика, на яку послалися суди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 07.05.2024 у справі №904/5558/20, від 21.12.2022 у справі №904/8332/21, від 15.03.2024 у справі №904/192/22), сформована у справах, де замовником був структурний підрозділ ради або заклад, що фінансується з бюджету, або без дослідження відносин ради і підприємства щодо розпорядження майном і фінансами;
- висновок у справі №815/1216/16 зроблено адміністративним судом у спорі про доступ до публічної інформації, а господарські суди застосовують його у спорах про стягнення коштів за додатковими угодами до договорів на постачання електричної енергії;
- потребу перегляду підходу підтверджує передача справи №922/2848/24 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №924/524/24, від 10.09.2025 у справі №910/6131/24, від 04.02.2026 у справі №922/1328/24, від 18.02.2026 у справі №913/95/25, шляхом виключення з них речення про те, що джерело походження коштів не є визначальним; палата прийняла цю справу до розгляду ухвалою від 09.04.2026, а суд апеляційної інстанції помилково зазначив протилежне і безпідставно відмовив у зупиненні провадження;
- скаржник просить сформувати висновок про те, що статус "комунальне підприємство", яке є стороною договору, не має бути визначальною умовою представництва інтересів територіальної громади прокурором; кошти комунального підприємства не можуть однозначно трактуватися як бюджетні кошти лише на основі існуючої судової практики; питання залучення бюджетних коштів у процедурі закупівлі повинно досліджуватись у кожному конкретному випадку з урахуванням аналізу спеціальних норм права, установчих документів підприємства, а також аналізу діяльності органу місцевого самоврядування в частині фінансування (нефінансування) закупівель.
33. Скаржник також зазначає про порушення судами статей 7, 86, 236 ГПК: суди не дослідили та не оцінили його пояснення щодо правових підстав укладення додаткових угод, щодо правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 в частині застосування Особливостей та щодо принципу легітимних очікувань.
34. 23.09.2026 надійшов відзив Здолбунівської окружної прокуратури, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. У відзиві зазначено, зокрема, таке:
- відповідно до статуту усі кошти КП "Здолбунівводоканал", у тому числі доходи від господарської діяльності, є комунальною власністю територіальної громади;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 виснувала, що орган місцевого самоврядування, який є засновником комунального закладу та власником його майна, фінансує і контролює його діяльність, є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, які є складовою інтересів держави;
- КП "Здолбунівводоканал" у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, визначених Здолбунівською міською радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня);
- відносини органів місцевого самоврядування з комунальними підприємствами будуються на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності (ч.1 ст.17 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"); майно і кошти комунального підприємства перебувають у комунальній власності і є публічними фінансами, навіть якщо не є бюджетними асигнуваннями, а підприємство зберігає статус замовника у розумінні Закону "Про публічні закупівлі" (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №907/576/19, від 31.03.2021 у справі №260/1666/19);
- у постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №924/524/24, від 10.09.2025 у справі №910/6131/24, від 04.02.2026 у справі №922/1328/24, від 18.02.2026 у справі №913/95/25 викладено висновок, що прокурор може звертатися в інтересах власника юридичної особи, яка є стороною оспорюваного договору, оскільки власник наділений повноваженнями контролю за правомірним витрачанням коштів підпорядкованого підприємства;
- стягнення безпідставно одержаних коштів на користь Здолбунівської міської ради в дохід місцевого бюджету є ефективним способом захисту;
- скаржник не навів вагомих і достатніх аргументів, які свідчили б про помилковість висновків Верховного Суду та необхідність відступу від них; його доводи зводяться до власного тлумачення норм права.
35. 26.10.2026 через систему Електронний суд ТОВ "РОЕК" звернулося з клопотанням про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
36. Верховний Суд ухвалою від 11.09.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "РОЕК", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 28.10.2026.
37. Верховний Суд ухвалою від 28.10.2026 оголосив перерву у судовому засіданні до 04.11.2026.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо клопотань про зупинення провадження
38. ТОВ "РОЕК" 26.10.2026 звернулося із клопотанням про зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2848/24.
39. Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
40. Верховний Суд ухвалою від 17.03.2026 справу №922/2848/24 передав на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Колегія суддів запропонувала відступити шляхом уточнення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №924/524/24, від 10.09.2025 у справі №910/6131/24, від 04.02.2026 у справі №922/1328/24, від 18.02.2026 у справі №913/95/25, виключивши з висновку речення: "При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування".
41. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 09.04.2026 прийняв справу №922/2848/24 до розгляду. Ухвалою від 24.09.2026 у її розгляді оголошено перерву до 12.11.2026.
42. Справа №922/2848/24 також стосується позову прокурора в інтересах, зокрема, міської ради до комунального підприємства (водоканалу) та постачальника про недійсність додаткових угод до договору публічної закупівлі і стягнення переплати на користь міської ради. За наведеними в ухвалі від 17.03.2026 обставинами джерелом фінансування закупівлі були кошти від господарської діяльності підприємства. Отже, питання, порушене у справі №922/2848/24, є пов`язаним із доводами скаржника у цій справі.
43. В ухвалі про передачу справи №922/2848/24 колегія суддів, зокрема, зазначила, що за статутом КП "Харківводоканал" кошти, одержані ним у результаті господарської діяльності, є його власністю, та висловила інший підхід до значення джерела коштів. Ці мотиви передачі справи мають бути оцінені палатою під час її розгляду.
44. Разом з тим висновок, питання щодо відступу від якого вирішується палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у справі №922/2848/24, фактично викладений у низці постанов Верховного Суду як у складі колегій суддів з іншої палати Касаційного господарського суду (від 05.11.2024 у справі №918/22/24), так і у складі колегій суддів іншого касаційного суду, а саме Касаційного адміністративного суду.
45. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито за п.2 ч.2 ст.287 ГПК у зв`язку з доводом про необхідність відступу від висновку Касаційного адміністративного суду у справі №815/1216/16, застосованого судами попередніх інстанцій.
46. У постанові у справі №815/1216/16 Верховний Суд зазначив, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
47. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.09.2019 у справі №804/4781/17 повторив цей висновок під час вирішення спору про надання інформації комунальним підприємством "Дніпроводоканал" (п.40 постанови).
48. У постанові від 30.09.2020 у справі №160/8475/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду застосував висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі №815/1216/16, під час розгляду спору комунального підприємства з органом державного фінансового контролю щодо закупівлі товарів (про визнання протиправним та скасування висновку, складеного за результатами моніторингу закупівлі). Суд відхилив довід підприємства про здійснення закупівлі за власні кошти від господарської діяльності.
49. Відповідно до частин 2, 3 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
50. Отже, за наслідком розгляду справи №922/2848/24 палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не відступить від відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду як у складі колегій суддів з іншої палати Касаційного господарського суду, так і у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду.
51. У зв`язку із цим підстав для зупинення касаційного провадження до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2848/24 немає.
52. Відмовляючи в аналогічному клопотанні суд апеляційної інстанції зазначив, що справа №922/2848/24 не була прийнята до розгляду палатою, хоча її прийнято ухвалою від 09.04.2026. Водночас апеляційний суд навів також інші мотиви відмови у зупиненні, зокрема можливість оцінити обставини цієї справи на підставі наявних доказів. Зазначена помилка сама по собі не зумовлює скасування оскаржуваної постанови.
Щодо висновку, від якого просить відступити скаржник
53. Як було зазначено, касаційне провадження відкрито з єдиної підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК, а саме скаржник вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.03.2018 у справі №815/1216/16, про правовий режим коштів комунального підприємства, який суди застосували при вирішенні питання про підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Здолбунівської міської ради.
54. Відповідно до п.2 ч.2 ст.287 ГПК підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
55. Отже, Верховний Суд має встановити, який саме висновок застосували суди попередніх інстанцій, чи обґрунтував скаржник необхідність відступу від нього і чи вплинуло застосування цього висновку на результат вирішення спору.
56. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.03.2018 у справі №815/1216/16 розглянув спір за позовом фізичної особи до комунального підприємства про визнання бездіяльності з ненадання інформації та зобов`язання надати інформації на запит відповідно до Закону "Про доступ до публічної інформації".
57. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
58. Правовідносини у справі №815/1216/16 не є у повній мірі релевантними до правовідносин у справі, що розглядається.
59. Разом з тим, як вже зазначалося, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19.09.2019 у справі №804/4781/17 та від 30.09.2020 у справі №160/8475/19 повторив цей висновок.
60. Також із обґрунтованістю застосування цього висновку фактично погодився Верховний Суд у постанові від 05.11.2024 у справі №918/22/24 (колегія суддів Кондратова І.Д., Баранець О.М., Губенко Н.М.) за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області до, зокрема, ТОВ "РОЕК" про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 72 546 грн.
61. Верховний Суд у постанові від 05.11.2024 у справі №918/22/24 розглянув спір за позовом прокурора в інтересах селищної ради до ТОВ "РОЕК" і комунального підприємства про недійсність додаткових угод до договору постачання електричної енергії та стягнення переплати на користь ради. Закупівля фінансувалася, зокрема, за рахунок місцевого бюджету та власних надходжень підприємства.
62. У справі №918/22/24 ТОВ "РОЕК" заперечувало проти врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.03.2018 у справі №815/1216/16 та стягнення коштів на користь ради, посилаючись на оплату частини електроенергії власними коштами підприємства. Верховний Суд зазначив, що спір у справі №815/1216/16 стосувався доступу до інформації, а посилання на цей висновок не вплинуло на результат вирішення спору; за результатами касаційного перегляду рішення про стягнення коштів на користь ради залишено без змін (пункти 37-42 постанови).
63. Суди попередніх інстанцій у цій справі навели висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №815/1216/16, в обґрунтування того, що Здолбунівська міська рада як засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади і закріплене за підприємством на праві господарського відання, і тому є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних відносинах.
64. Скаржник не погоджується з ототожненням доходів комунального підприємства з бюджетними коштами; вважає, що через це ототожнення суди безпідставно визнали Здолбунівську міську раду належним позивачем у спорі щодо договору, оплаченого власними коштами підприємства.
65. Разом з тим, оскільки висновок, аналогічний викладеному у справі №815/1216/16, був в подальшому застосований як Касаційним адміністративним судом, так і Касаційним господарським судом (у складі колегій суддів різних судових палат) у релевантних правовідносинах, то є підстави вважати, що у Верховному Суді сформувалася усталена практика щодо питання застосування відповідних норм права.
66. У п.4 ч.4 ст.17 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
67. В Україні завдання забезпечення єдності судової практики відповідно до вказаного закону, ГПК та інших процесуальних кодексів покладається на Верховний Суд.
68. Згідно з положеннями ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики, однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
69. З огляду на зміст ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі також - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У свою чергу ЄСПЛ зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, пар.61).
70. Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення ЄСПЛ від 29.11.2016 "Парафія греко-католицької церкви міста Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11, пар.123).
71. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення ЄСПЛ від 22.11.1995 "С.В. проти Сполученого Королівства" (S.W. v. The United Kingdom), заява №20166/92, пар.36). ЄСПЛ також розглядав ситуації, коли суди в різних справах відходили від своїх же висновків без належного обґрунтування. Це кваліфікувалося як порушення ст.6 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд).
72. Так, ст.6 Конвенції (право на справедливий суд) порушується, якщо суди діють непослідовно. Стабільність судової практики є важливим аспектом верховенства права (справа "Unedic v. France", заява №20153/04), відхід від попередньої судової практики має бути обґрунтований суттєвими правовими чи фактичними змінами (справа "Atanasovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia", заява №36815/03), непослідовність у судовій практиці, особливо за короткий проміжок часу, суперечить принципу юридичної визначеності (справа "Beian v. Romania", заява №30658/05).
73. Зі змісту п.2 ч.2 ст.287 ГПК вбачається, що при касаційному оскарженні судових рішень з цієї підстави, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.
74. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
75. У п.70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. United Kingdom) ЄСПЛ наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
76. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13 зазначено, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави - попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
77. Відповідно до ч.1 ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
78. Верховний Суд неодноразово наголошував, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
79. Задля гарантування юридичної визначеності Верховний Суд має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, він може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункти 43-45), від 05.12.2018 у справах №757/1660/17-ц (пункти 43-44) і №818/1688/16 (пункти 44-45), від 15.05.2019 у справі №227/1506/18 (п.54), від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (пункти 44-45), від 21.08.2019 у справі №2-836/11 (п.24), від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц (п.23), від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц (п.48), від 30.06.2020 у справах №264/5957/17 (п.41) і №727/2878/19 (п.39), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (п.35), від 09.09.2020 у справі №260/91/19 (пункти 58-59), від 29.09.2020 у справі №712/5476/19 (п.40), від 25.05.2021 у справі №149/1499/18 (п.29), від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (п.7.19), від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (п.34), від 02.11.2021 у справі №917/1338/18 (п.90), від 09.11.2021 у справі №214/5505/16 (п.31), від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (п.49), від 08.06.2022 у справі №362/643/21 (п.45)).
80. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя. Суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
81. Однак скаржник у касаційній скарзі не навів вагомих і достатніх аргументів, які би дійсно свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновку, викладеного у постанові від 14.03.2018 у справі №815/1216/16, а саме, не довів наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення, зміна суспільного контексту).
82. Аргументи скаржника у відповідній частині фактично ґрунтуються на власному тлумаченні норм права, що регулюють спірні правовідносини, та на незгоді з правовою позицією, викладеною у вказаній постанові; у свою чергу вони не містять фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правової позиції, викладеної у вказаній постанові.
83. Таким чином, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції, а наведену підставу касаційного оскарження, визначену у п.2 ч.2 ст.287 ГПК, відповідно, визнає недоведеною.
84. Натомість Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави в особі Здолбунівської міської ради.
Щодо інших доводів скаржника
85. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій порушили положення статей 7, 86, 236 ГПК, оскільки неналежним чином оцінили пояснення скаржника щодо Особливостей, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24 і принципу легітимних очікувань. Водночас такі доводи не підкріплені жодною з підстав касаційного оскарження, передбачених ч.2 ст.287 ГПК, і не були підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі саме з цих підстав.
86. Скасування судового рішення з мотивів недослідження доказів за п.1 ч.3 ст.310 ГПК можливе лише за умови висновку про обґрунтованість заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК. Оскільки підстава, передбачена п.2 ч.2 ст.287 ГПК, не підтвердилася, ця умова відсутня.
87. Незгода скаржника з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів та фактичних обставин справи не свідчить про порушення норм процесуального права.
88. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - залишенню без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
89. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
90. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
91. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
92. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 228, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення касаційного провадження у справі №918/1246/25.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 у справі №918/1246/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець

Згадані норми: ГПК України, ст. 228; ГПК України, ст. 300; ГПК України, ст. 301; ГПК України, ст. 308; ГПК України, ст. 309; ГПК України, ст. 314; ГПК України, ст. 315; ГПК України, ст. 317
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.