# ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/9971/25

Суд: Касаційний господарський суд ВС
Справа № 910/9971/25
Дата ухвалення: 2026-11-05
Вид судочинства: Господарське
Ідентифікатор ЄДРСР: 141229511
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141229511
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141229511

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9971/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої),Бенедисюка І.М. та Власова Ю. Л.,
розглянув у порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЕНЕРГО"
про розподіл понесених судових витрат
у справі № 910/9971/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЕНЕРГО" (далі - ТОВ "САНЕНЕРГО"; позивач)
до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (далі - АТ "Гарантований покупець")
про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:
1. Постановою Верховного Суду від 22.10.2026 касаційну скаргу АТ "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі №910/9971/25 - без змін.
2. Водночас у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу ТОВ "САНЕНЕРГО" просило стягнути з АТ "Гарантований покупець" 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з переглядом прийнятих у справі судових рішень в касаційному порядку. Також у відзиві ТОВ "САНЕНЕРГО" повідомлено, що в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивачем до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, будуть подані докази підтверджуючі виконання/надання правової (правничої) допомоги у справі №910/9971/25.
3. У постанові від 22.10.2026 у цій справі зазначено, зокрема, таке:
- від ТОВ "САНЕНЕРГО" надійшов відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити в повному обсязі у задоволенні касаційної скарги АТ "Гарантований покупець" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі №910/9971/25 та стягнути з АТ "Гарантований покупець" на користь ТОВ "САНЕНЕРГО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн;
- також у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "САНЕНЕРГО" зазначено, що докази підтверджуючі виконання/надання правової (правничої) допомоги будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
4. ТОВ "САНЕНЕРГО" 18.09.2026 через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу за наслідками розгляду касаційної скарги у господарській справі, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі в суді касаційної інстанції про стягнення з АТ "Гарантований покупець" на користь ТОВ "САНЕНЕРГО" судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
5. До матеріалів заяви ТОВ "САНЕНЕРГО", додано, зокрема: копію додаткової угоди від 26.05.2026 №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/06 від 02.06.2025, копію договору про надання правової (правничої) допомоги №02/06 від 02.06.2025, копію акта №2 від 27.10.2026 приймання-передачі правової допомоги, копію ордеру на надання правничої допомоги ТОВ "САНЕНЕРГО" адвокатом Марковою Тетяною Леонідівною від 31.08.2026 серія АІ №2238696, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцію №9355811 про доставку документів 27.10.2026 до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС АТ "Гарантований покупець".
6. Верховний Суд ухвалою від 29.10.2026 у цій справі заяву ТОВ "САНЕНЕРГО" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/9971/25 прийняв до розгляду, повідомив учасників справи, що розгляд вказаної заяви відбудеться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та те, що учасники справи мають право подати письмові пояснення, заперечення щодо означеної заяви, а відсутність пояснень, заперечень щодо цієї заяви не перешкоджає її розгляду.
7. Вказана ухвала доставлена в Електронний кабінет АТ "Гарантований покупець" 30.10.2026 о 11:40 год.
8. Від відповідача 02.11.2026 до Суду надійшли заперечення на заяву ТОВ "САНЕНЕРГО" в якій АТ "Гарантований покупець" просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з АТ "Гарантований покупець" витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції. Водночас АТ "Гарантований покупець" зазначає, що якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення витрат, зменшити їх розмір до 1 000,00 грн на підставі частин 5, 6 статті 126 ГПК України.
9. Розглянувши заяву ТОВ "САНЕНЕРГО" та дослідивши матеріали цієї справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
10. Як убачається з матеріалів справи, у поданому позивачем відзиві на касаційну скаргу, який підписано адвокаткою Марковою Т.Л., ТОВ "САНЕНЕРГО" заявило вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та вказало, що їх розмір становить 20 000,00 грн.
11. Верховний Суд виходить з того, що в силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
12. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
13. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
14. Верховний Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
15. Отже, з огляду на зміст означений у пункті 14 цієї постанови (додаткової) та відзиву на касаційну скаргу, у якому зазначено клопотання про покладення судових витрат на АТ "Гарантований покупець", беручи до уваги статтю 123 ГПК України, Суд дійшов висновку, що ТОВ "САНЕНЕРГО" здійснило дії щодо заявлення заяви про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
16. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (додаткова постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21).
17. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
18. Так, позивач подав докази, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу 27.10.2026, на п`ятий день після ухвалення постанови Судом (22.10.2026), тобто у строк протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у цій справі.
19. Судом встановлено, що ТОВ "САНЕНЕРГО" подано та у матеріалах справи містяться такі документи:
- копія додаткової угоди від 26.05.2026 №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/06 від 02.06.2025;
- копія договору про надання правової (правничої) допомоги №02/06 від 02.06.2025;
- копія акта №2 від 27.10.2026 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/06 від 02.06.2025 з переліком наданої правової допомоги;
- копію ордеру на надання правничої допомоги ТОВ "САНЕНЕРГО" адвокатом Марковою Тетяною Леонідівною від 31.08.2026 серія АІ №2238696;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
20. При цьому, до заяви про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) додано квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувачів ЄСІТС, а саме АТ "Гарантований покупець" (№9355811, дата доставки - 27.10.2026, час - 15:33).
21. Отже, ТОВ "САНЕНЕРГО" дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.
22. Верховний Суд виходить з того, що зміст акта №2 від 27.10.2026 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/06 від 02.06.2025 свідчить про те, що адвокаткою Марковою Тетяною Леонідівною надано ТОВ "САНЕНЕРГО" правничу допомогу під час розгляду цієї справи у Верховному Суді, а саме:
- ознайомлення з наданою Клієнтом касаційною скаргою АТ "Гарантований покупець", проведений правовий аналіз судової практики та консультація щодо судових спорів з АТ "Гарантований покупець";
- складання та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу відзиву на касаційну скаргу від 31.08.2026;
- прийнято участь у судовому засіданні в порядку відеоконференції 22.10.2026.
23. ТОВ "САНЕНЕРГО" і адвокатка Маркова Тетяна Леонідівна підписали акт №2 в якому зазначено, що: клієнт прийняв надані адвокатом правові послуги; клієнт підтверджує, що не має претензій та зауважень до адвоката, щодо наданих послуг; вартість правових послуг (гонорару) складає 20 000 грн без ПДВ.
24. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
25. У матеріалах справи міститься відзив на касаційну скаргу, який подавався адвокаткою Марковою Тетяною Леонідівною, та у судовому засіданні 22.10.2026 у суді касаційної інстанції інтереси заявника представляла адвокатка Маркова Тетяна Леонідівна на підставі ордеру, який міститься в матеріалах цієї справи.
26. Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
27. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).
28. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
29. У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
30. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
31. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
32. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
33. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
34. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (така ж правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
35. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
36. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
37. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
38. Верховний Суд також звертається до правового висновку, який викладено у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
39. Верховний Суд також наголошує, що у пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи».
40. Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
41. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
42. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
43. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані ТОВ "САНЕНЕРГО" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України, є належними і допустимими. Суд враховує дати документів, які надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умов договору про надання правової (правничої) допомоги, сутність представництва у суді.
44. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих ТОВ "САНЕНЕРГО" на обґрунтування заяви, також звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зокрема, такого змісту:
« 127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)»;
« 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку»;
« 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18»;
« 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права»;
« 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
45. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
46. АТ "Гарантований покупець" у запереченнях щодо заяви позивача зазначає, зокрема про неспівмірність заявленої суми з обсягом і якістю роботи зазначає, що справа не була складною, оскарженню підлягала сума інфляційних втрат та 3 % річних, відзив здебільшого не стосується предмета касаційного перегляду.
47. Як зазначено вище, заявником подано акт, який підписано адвокатом і позивачем і в якому погоджено надання правничої допомоги під час розгляду цієї справи у Верховному Суді, а саме:
- ознайомлення з наданою Клієнтом касаційною скаргою АТ "Гарантований покупець", проведений правовий аналіз судової практики та консультація щодо судових спорів з АТ "Гарантований покупець";
- складання та подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу відзиву на касаційну скаргу від 31.08.2026;
- прийнято участь у судовому засіданні в порядку відеоконференції 22.10.2026.
48. При цьому, загальний розмір винагороди склав 20 000,00 грн.
49. Суд зазначає, що ураховуючи наведені вище критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг, заявленої суми до відшкодування яка не перевищує зазначеної у договорі, розумності їхнього розміру, а також фактичні обставини цієї справи, співрозмірність до предмета спору та результату касаційного перегляду (залишення без задоволення касаційної скарги АТ "Гарантований покупець", а оскаржуваного судового рішення без змін), свідчить про те, що розмір визначеного між клієнтом та адвокатом гонорару є співрозмірним та таким, що у повній мірі відповідає принципам справедливості, розумності і реальності їх розміру. Тобто має характер співмірності зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, наданих у суді касаційної інстанції у справі № 924/1274/25.
50. Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ "САНЕНЕРГО" на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, крізь призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, із урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що заявник є позивачем у справі і за наслідком перегляду справи в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача задоволено частково, а судом касаційної інстанції оскаржуване судове рішення залишене без змін, то в силу приписів частини тринадцятої статті 129 ГПК України, а також беручи до уваги критерії необхідності, розумності, справедливості розміру таких витрат, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшла висновку про розподілу всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн на користь заявника та покладення їх на АТ "Гарантований покупець".
Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЕНЕРГО" про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЕНЕРГО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова (додаткова) набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов

Згадані норми: Конституція України, ст. 43; Закон № 5076-VI, ст. 1; ЦК України, ст. 627; ГПК України, ст. 129; ГПК України, ст. 126; ГПК України, ст. 16; ГПК України, ст. 123; ГПК України, ст. 124; ГПК України, ст. 80; ГПК України, ст. 221; ГПК України, ст. 86; ГПК України, ст. 74; ГПК України, ст. 2; ГПК України, ст. 234; ГПК України, ст. 235; Конвенція (ЄКПЛ), ст. 41
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.