# ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/3123/23

Суд: Касаційний адміністративний суд ВС
Справа № 160/3123/23
Дата ухвалення: 2026-11-05
Вид судочинства: Адміністративне
Ідентифікатор ЄДРСР: 141249244
Офіційний текст: https://reyestr.court.gov.ua/Review/141249244
Сторінка з контекстом: https://pravopro.com.ua/sudova-praktika/decision/141249244

Окрема правова позиція з офіційної бази ВС у цій картці не наведена. Використовуйте повний текст рішення.

## Текст документа
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року
м. Київ
справа №160/3123/23
провадження №К/990/30235/24, К/990/37746/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шальєвої В.А., суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.) у справі №160/3123/23,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Чотирнадцята кадрова комісія, Комісія), Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому, з урахуванням заяви про доповнення підстав позову від 06.03.2023, просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 02.12.2022 №2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», яке винесене відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Сергія Біжка за №159к від 30.01.2023, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31.01.2023;
поновити ОСОБА_1 у Дніпропетровській обласній прокуратурі на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 01.02.2023;
стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.02.2023 і по день винесення рішення суду.
2. Позов було обґрунтовано протиправністю рішення Чотирнадцятої кадрової комісії. Позивач уважав, що мотиви оскаржуваного рішення комісії є надуманими та суперечливими, а висновки про професійну некомпетентність позивача не пов`язані із виконанням практичного завдання; оцінка професійної компетентності позивача здійснена без урахування того, що позивач успішно пройшов попередні етапи атестації. На переконання позивача, оскільки єдиною підставою для звільнення позивача у спірному наказі визначено рішення Комісії від 02.12.2022 №2, яке на думку позивача є протиправним та підлягає скасуванню судом, то і даний наказ про звільнення підлягає скасуванню судом, як протиправний.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 позов залишено без задоволення.
4. Суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для визнання протиправним і скасування спірного рішення кадрової комісії.
5. На думку суду першої інстанції, за наявності відповідного рішення про неуспішне проходження позивачем атестації керівник обласної прокуратури на підставі положень Закону №113-IX правомірно видав оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади прокурора.
6. Окрім того суд першої інстанції зазначав, що постановою Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23358/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, які слугували підставою для продовження атестації позивача, скасовано; таким чином, правові підстави для визнання протиправним і скасування спірного рішення кадрової комісії та для визнання звільнення з посади позивача незаконними відсутні.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 в справі №160/3123/23 скасовано та ухвалено в справі нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 02.12.2022 №2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської обласної прокуратури від 30.01.2023 №159к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31 січня 2023 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 31 січня 2023 року.
Стягнуто із Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 138 713, 92 (без утримання податків та інших обов`язкових платежів). Відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.
8. Перевіряючи спірне в цій справі рішення кадрової комісії на предмет обґрунтованості та вмотивованості, суд апеляційної інстанції зазначав, що воно не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
9. Суд апеляційної інстанції зауважив, що обставини та мотиви, викладені у рішенні Комісії від 02.12.2022 за № 2, не вказують на порушення позивачем професійної етики прокурора; у рішенні відсутні будь-які фактичні обставини та висновки про порушення позивачем принципу верховенства права та законності, неповаги до прав і свобод людини і громадянина, допущення дискримінації, залежності від сторонніх осіб та несамостійності, політичної заангажованості, недотримання принципу невинуватості, несправедливості, упередженості та необ`єктивності позивача у його професійній діяльності, фактів нечесності та негідної поведінки, яка б формувала недовіру до прокуратури, непрозорості службової діяльності чи порушення конфіденційності, виконання незаконних наказів чи вказівок, допущення конфлікту інтересів, непрофесіоналізму, ганебної поведінки чи недисциплінованості, неповаги до суду.
10. Суд апеляційної інстанції вказував, що висновки про професійну некомпетентність позивача, викладені у рішенні кадрової комісії, жодним чином не пов`язані із виконанням практичного завдання, а оцінка професійної компетентності позивача здійснена кадровою комісією без урахування того, що позивач успішно пройшов попередні етапи атестації; зазначення кадровою комісією у рішенні про нерозуміння позивачем словосполучення «загальний нагляд», вкрай поверхневе розуміння прокурором як вказаної функції прокуратури, так і його діяльності при її реалізації, питання щодо функцій прокуратури, визначених статтею 131-1 Конституції України, нерозуміння правових засад організації і діяльності прокуратури України, функцій прокуратури, мети та предмету діяльності особи на посаді прокурора - також не є підставою для висновку не професійну некомпетентність позивача.
11. Також посилання Комісії на некомпетентність позивача з огляду на неможливість повідомити про власні досягнення на напрямі процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення, а також здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними, вказавши, що жодний нормативно-правовий акт, який регулює питання атестації прокурорів, не визначає, які об`єктивні показники роботи прокурора є досягненнями; при цьому рішення Комісії не містить відомостей про такі об`єктивні показники роботи позивача.
12. Стосовно висновку кадрової комісії про невідповідність позивача критеріям доброчесності суд апеляційної інстанції зазначав, що Комісією не наведено у рішенні в чому полягає недоброчесність позивача, а «тотальне нерозуміння правових засад організації і діяльності прокуратури України, функцій прокуратури, мети та предмету діяльності особи на посаді прокурора» жодним чином не пов`язане з поняттям відповідності прокурора критерію доброчесності; у рішенні кадрової комісії відсутні відомості про проведену відносно позивача перевірку доброчесності, або про встановлення фактів чи обставин, які б свідчили про його недоброчесність; також у рішенні кадрової комісії відсутня інформація про дисциплінарні провадження щодо прокурора, скарги, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, інформацію від фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які містять інформацію про невідповідність прокурора критеріям доброчесності.
13. Дослідивши додатково відеозапис засідання комісії, протокол засідання кадрової комісії та рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки кадрова комісія під час співбесіди не обговорювала з прокурором матеріалів атестації, практичного завдання, то рішення Комісії від 02.12.2022 за №2 не відповідає критеріям законності, обґрунтованості і пропорційності, що дає достатні підстави для його скасування як протиправного.
14. Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважав, що спірні правовідносини є новими, а не такими, що продовжували існувати внаслідок прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією рішення, яке було спірним в справі №160/23358/21.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзиву (заперечень) на них
15. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/3123/23 у частині задоволених позовних вимог та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі №160/3123/23.
16. Підставою касаційного перегляду скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування законності підстав для поновлення позивача на посаді прокурора, який втратив цей статус, з огляду на наявність постанови Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23355/21 та чинного рішення 15 кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та наказу про звільнення позивача з посади прокурора, що безпосередньо впливає на застосування положень статті 235 КЗпП України, пункту 7 пункту 18 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, положень статті 11 Закону України «Про прокуратуру» щодо дискреційних повноважень керівника та статті 370 КАС України.
17. Окрім цього, не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції Офіс Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/3123/23 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024, яким відмовлено у задоволенні позову.
18. Підставою касаційного перегляду скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів. 7, 11, 12, 15, 17, 18 розділу II Закону №113-ІХ та пунктів 1,12, 14 розділу IV Порядку №221, пункту 12 Порядку №233, у співвідношенні з пунктом 10 частини першої статті 3, статей 11, 19, 36 Закону України «Про прокуратуру», статей 4, 11, 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурора щодо професійної компетентності та статті 235 КЗпП України.
19. У відзивах на касаційні скарги позивач просить касаційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
20.1. Касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшла 02.08.2024.
20.2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Губська О.А., Мартинюк Н.М.
20.3. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/3123/23 (провадження №К/990/30235/24).
20.4. Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2024 задоволено клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури та зупинено виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №160/3123/23 в частині стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 138 713, 92 грн, до закінчення касаційного провадження у справі (провадження №К/990/30235/24).
20.5. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2026 витребувано у Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчену копію актового запису про смерть ОСОБА_1 .
20.6. Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2026 витребувано у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчену копію актового запису про смерть №3529 від 03.09.2025, складеного Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.7. 23 жовтня 2026 року до Верховного Суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла копія актового запису про державну реєстрацію смерті, відносно ОСОБА_1 .
21.1. Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора до Верховного Суду надійшла 03.10.2024.
21.2. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Губська О.А., Мартинюк Н.М.
21.3. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурор на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/3123/23 (провадження №К/990/37746/24).
22. Ухвалами Верховного Суду від 29.10.2026 касаційні скарги об`єднано в одне касаційне провадження, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
23. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2026 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В. судді: Білак М.В., Уханенко С.А.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом прокуратури Дніпропетровської області від 14.12.2015 №25584к ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області.
25. ОСОБА_1 07 жовтня 2019 року подав Генеральному прокурору заяву про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
26. П`ятнадцятою кадровою комісією 13 вересня 2021 року прийнято рішення №130 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 .
27. Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19.10.2021 №3326к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 22 жовтня 2021 року.
28. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі №160/23358/21 визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії за №130 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3326к від 19.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури; поновлено ОСОБА_1 у Криворізькій південній окружній прокуратурі Дніпропетровської області на посаді, рівнозначній до посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, з 23 жовтня 2021 року.
29. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2022 №371к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органах прокуратури з 23 жовтня 2021 року.
30. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №160/23358/21 змінено абзаци четвертий та п`ятий резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022, які викладено в такій редакції:
«Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 23.10.2021.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області.». В іншій частині рішення залишено без змін.
31. На виконання пункту 32 розділу V Порядку №221, кадровою комісією ОСОБА_1 включено до графіку проведення атестації.
32. ОСОБА_1 прийнято участь у складанні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, який в подальшому позивачем складено успішно.
33. За результатами співбесіди Чотирнадцятою кадровою комісією прийнято рішення від 02.12.2022 №2 про неуспішне проходження позивачем атестації.
34. Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №159к від 30.01.2023 звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31 січня 2023 року.
35. Постановою Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23358/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 скасовано; ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі.
36. Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №533к від 06.04.2023 скасовано: наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2022 №371к про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органах прокуратури з 23 жовтня 2021 року; наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 30.01.2023 №159к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31 січня 2023 року.
37. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі №160/8926/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2023 №533к «Про скасування наказів».
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
40. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
41. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень, правильність застосування норм матеріального права і повноту дотримання процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
42. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
43. Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
44. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі і по тексту - Закон №113-ІХ), який набрав чинності з 25.09.2019, передбачено реформу системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону №1697-VII були внесені відповідні зміни.
45. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:
1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;
2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;
3) звільнені з органів прокуратури у зв`язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;
4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.
Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.
46. Відповідно до пункту 18 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України «Про прокуратуру». При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України «Про прокуратуру», не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію.
У разі успішного проходження атестації прокурорами та слідчими військових прокуратур, які є військовослужбовцями, питання про їх звільнення з військової служби вирішується відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших нормативно-правових актів України, якими встановлено порядок проходження громадянами України військової служби, з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Прокурорам та слідчим військових прокуратур, які є військовослужбовцями і проходять військову службу за контрактом, надається право достроково припинити контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Прокурорам та слідчим військових прокуратур, які є військовослужбовцями і проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, надається право достроково звільнитися з військової служби.
47. Пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав:
1) неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора чи слідчого органів прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором чи слідчим органів прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
48. Ключове питання у цій справі стосується правомірності рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 02.12.2022 №2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», яке винесене відносно ОСОБА_1 та наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Сергія Біжка за №159к від 30.01.2023, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ) з 31.01.2023.
49. Особливістю спірних правовідносин є те, що після ухвалення спірного у цій справі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, Верховним Судом у межах справи №160/23358/21 постановою від 22.03.2023 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, П`ятнадцятої кадрової комісії про визнання протиправними та скасування, зокрема, рішення П`ятнадцятої кадрової комісії за №130 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 .
50. Звертаючи увагу на вказані особливості у спірних правовідносинах, суд першої інстанції зазначав, що судом касаційної інстанції у справі №160/23358/21 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які слугували підставою для продовження атестації позивачем. Відтак уважав, що правові підстави для визнання протиправним і скасування спірного рішення кадрової комісії та для визнання звільнення з посади позивача незаконними відсутні.
51. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій справі, суд апеляційної інстанції надав протилежну оцінку вказаним обставинам, зауваживши, що скасування постановою Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23358/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, якими позивача поновлено в органах прокуратури, не має правового значення у питанні проходження атестації позивача, адже на виконання пункту 32 розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (далі і по тексту - Порядок №221), кадровою комісією ОСОБА_1 включено до графіку проведення атестації, позивачем прийнято участь у складанні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, який в подальшому позивачем складено успішно, а висновок про неуспішне проходження позивачем атестації зроблений вже за результатами співбесіди.
52. Отже, суд апеляційної інстанції виснував, що спірні правовідносини є новими, а не такими, що продовжували існувати внаслідок прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією рішення, яке було спірним в справі №160/23358/21.
53. Одними із підстав касаційного оскарження у цій справі слугують такі доводи:
оскільки рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №130 та наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19.10.2021 №3326к про звільнення позивача з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області є чинними, то позивач втратив статус прокурора та повторне його поновлення в органах прокуратури буде здійснено усупереч конституційному принципу рівності громадян та не узгоджуватиметься із принципами Конституції України, Закону №1697-VII та Закону №113-ІХ;
суд апеляційної інстанції, розглядаючи дану справу, не взяв до уваги, що ОСОБА_1 втратив статус прокурора на підставі постанови Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23358/21 та не може бути поновленим у статусі прокурора новим рішенням суду;
суд апеляційної інстанції не надав оцінку наказам керівника обласної прокуратури від 19.10.2021 №3326к, від 06.04.2022 №371к, 30.01.2023 №159к, 06.04.2023 №533к та помилково відкинув доводи представника прокуратури, що станом на час розгляду даної справи чинним та нескасованим є наказ від 19.10.2021 №3326к;
постанова Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23358/21 стала іншим юридичним фактом, який припинив чинність юридичних наслідків рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 у вигляді поновлення на роботі позивача та як результат повторне непроходження атестації позивачем; тому, рішення суду касаційної інстанції у спорі, який виник, є правоскасувальним (правоприпиняючим) юридичним фактом, з настанням якого трудові правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі судового рішення, яке скасовано касаційним судом припинилися, тощо.
54. Надаючи оцінку вказаним доводам, Верховний Суд виходить з того, що згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
55. Згідно частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
56. За нормами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
57. Отже, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі №160/23358/21, яким визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії за №130 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3326к від 19.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури, поновлено ОСОБА_1 у Криворізькій південній окружній прокуратурі Дніпропетровської області на посаді, рівнозначній до посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, з 23 жовтня 2021 року, та яке змінено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №160/23358/21, - наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2022 №371к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органах прокуратури з 23 жовтня 2021 року.
58. У подальшому, на виконання пункту 32 розділу V Порядку №221, кадровою комісією ОСОБА_1 включено до графіку проведення атестації. ОСОБА_1 прийнято участь у складанні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, який позивачем складено успішно. За результатами співбесіди Чотирнадцятою кадровою комісією прийнято рішення від 02.12.2022 №2 про неуспішне проходження позивачем атестації та саме це рішення та похідний від нього наказ про звільнення, є предметом розгляду у цій справі.
59. Поряд з цим, після ухвалення Верховним Судом у справі №160/23358/21 постанови від 22.03.2023, наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №533к від 06.04.2023 скасовано:
1) наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2022 №371к про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органах прокуратури з 23 жовтня 2021 року;
2) наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 30.01.2023 №159к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31 січня 2023 року, який, між іншим, є предметом судового контролю в межах спірних правовідносин.
60. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі №160/8926/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2023 №533к «Про скасування наказів».
61. На підставі відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень, колегією суддів установлено, що наведені судові рішення у справі №160/8926/23 набрали законної сили станом на час ухвалення оскаржуваної постанови у цій справі.
62. Ухвалюючи оскаржувану у цій справі постанову, суд апеляційної інстанції правильно керувався тим, що скасування постановою Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23358/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022, якими позивача поновлено в органах прокуратури, не має правового значення у питанні проходження атестації позивача, адже на виконання пункту 32 розділу V Порядку №221, кадровою комісією ОСОБА_1 включено до графіку проведення атестації, ОСОБА_1 прийнято участь у складанні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, який в подальшому позивачем складено успішно, а висновок про неуспішне проходження позивачем атестації безпосередньо зроблений за результатами співбесіди.
63. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірні правовідносини є новими, а не такими, що продовжували існувати внаслідок прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією рішення, яке було спірним в справі №160/23358/21.
64. В контексті доводів касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційних проваджень в цій частині, Верховний Суд зазначає, що поновивши позивача на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 31 січня 2023 року, суд апеляційної інстанції повернув позивача у стан, до якого виникли спірні правовідносини.
65. Оскаржувані рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 02.12.2022 №2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», яке винесене відносно ОСОБА_1 та наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Сергія Біжка за №159к від 30.01.2023 прийняті внаслідок проходження позивачем процедури атестації, а не внаслідок постанови Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №160/23358/21 та/або внаслідок чинності рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №130.
66. Відтак, спірні правовідносини склалися виключно навколо прийняття Чотирнадцятою кадровою комісією рішення 02.12.2022 №2 та саме правомірність цього рішення і похідного від нього наказу є предметом судового контролю в межах спірних правовідносинах, не зважаючи на існування обставин, установлених в межах чи то справи №160/23358/21, чи то справи №160/8926/23.
67. Питання, які ставлять скаржники в касаційних скаргах в цій частині стосуються можливості виконання рішення суду в цій справі в частині поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, що виходить за межі судового контролю у спірних правовідносинах.
Щодо правомірності рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 02.12.2022 №2
68. На думку Офісу Генерального прокурора, яка викладена в касаційній скарзі, приймаючи рішення, що є предметом розгляду у цій справі, кадрова комісія, діючи в межах дискреційних повноважень, встановлених пунктами 12, 15, 17 розділу ІІ Закону №113-ІХ та пункту 3, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пунктів 1, 12 - 14 розділу ІV Порядку № 221, надала оцінку обставинам щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, критерії яких визначені пунктом 10 частини першої статті 3, статей 19, 36 Закону №1697-VII, статей 4, 11, 15 Кодексу професійної етики. Скаржник уважає, що у рішенні кадрової комісії наведено мотиви його прийняття та відповідне обґрунтування.
69. Надаючи оцінку доводам Офісу Генерального прокурора, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою, Верховний Суд виходить з того, що відповідно до пунктів 7 - 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, з метою проведення атестації прокурорів, Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок №221, розділом ІV якого врегульовано порядок проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора.
70. Так, відповідно до пункту 12 розділу ІV Порядку №221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.
71. Пунктом 13 розділу ІV Порядку №221 визначено, що співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання. Співбесіда проходить у формі засідання комісії.
72. Відповідно до пунктів 15, 16 розділу ІV Порядку №221 після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.
Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.
73. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття (абзац третій пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом Генерального прокурора №233 від 17.10.2019 (далі і по тексту - Порядок №233)).
74. З огляду на наведені правові норми, рішення кадрової комісії, ухвалене за результатами атестації, зокрема її третього етапу, має містити обґрунтований висновок про те, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів, прокурор не відповідає займаній посаді та, відповідно, підлягає звільненню.
75. Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом за подібних правовідносин вже сформовано правовий висновок щодо застосування наведених норм в аспекті дискреційних повноважень кадрових комісій (у рамках атестації прокурорів) і меж судового контролю у справах про оскарження рішень останніх за наслідками третього етапу атестації (співбесіди).
76. Зокрема, у постановах від 18.05.2023 у справі №140/13270/21, від 21.10.2021 у справі №640/154/20 та багатьох інших, Верховний Суд висловився щодо обґрунтованості і вмотивованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації як необхідної умови його відповідності критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, а також, що рішення цього органу (кадрової комісії) можуть піддаватися судовому контролю, що аж ніяк не заперечує й не протирічить дискреційним повноваженням цього органу під час атестування прокурорів й ухвалення за наслідками цієї процедури відповідних рішень.
77. Окрім цього, у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №120/3458/20-а та від 11.11.2021 у справі №640/17212/20-а сформував правову позицію стосовно необхідності урахування результатів перших двох етапів тестування при наданні оцінки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності під час співбесіди. Зазначена позиція Верховного Суду щодо оцінки професійної компетентності прокурора у межах атестації в подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 28.04.2022 у справах №540/2328/20 та №120/4055/20-а, від 12.05.2022 у справі №520/10443/2020, від 19.05.2022 у справі №260/2845/20, від 11.08.2022 у справі №160/8111/20 та багатьох інших.
78. З обсягу установлених у справі обставин та її матеріалів випливає, що підставою для прийняття рішення про неуспішне проходження позивачем атестації за результатом співбесіди слугували мотиви Комісії про наявність обставин, які свідчать про невідповідність ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора.
79. Висновки Комісії про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 не зміг пояснити, що саме охоплює вживане ним поняття «загальний нагляд», в чому безпосередньо полягала його робота та якими були досягнення на вказаному напрямі; вкрай поверхневе розуміння прокурором як вказаної функції прокуратури, так і його діяльності при її реалізації; неможливості повідомити про досягнення у напрямі процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення; неможливості надати відповіді на питання щодо функцій прокуратури, визначених ст. 131-1 Конституції України; нерозуміння правових засад організації і діяльності прокуратури України, функцій прокуратури, мети та предмету діяльності особи на посаді прокурора тощо.
80. Перевіряючи в межах судового контролю в цій справі рішення Чотирнадцятої кадрової комісії від 02.12.2022 №2, вірними є висновки суду апеляційної інстанції про невідповідність спірного рішення Комісії критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.
81. Обставини та мотиви, викладені у рішенні комісії від 02.12.2022 за № 2, не могли вказувати на порушення позивачем професійної етики чи доброчесності прокурора, а висновок про професійну некомпетентність позивача є необґрунтованим, позаяк не пов`язаний із перевіркою виконання практичного завдання, а оцінка професійної компетентності позивача здійснена кадровою комісією без урахування того, що позивач успішно пройшов попередні етапи атестації.
82. Доводи касаційної скарги Офісу Генерального прокурора в цій частині наведених висновків не спростовують і не наділяють Верховний Суд дійти висновків про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови.
83. Отже, доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень, не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Щодо можливості застосування положень статей 238 та 354 КАС України.
84. 03 вересня 2025 року до Верховного Суду від представника позивача - адвоката Пащенко Вікторії Ігорівни через підсистему «Електронний суд» надійшло повідомлення про смерть позивача, про що адвокат дізналася від колишніх колег позивача.
85. З метою з`ясування цих обставин та підтвердження їх належними та допустимими доказами, суддею-доповідачем в межах підготовчих дій до розгляду справи було витребувано у відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану належним чином засвідчену копію актового запису про смерть позивача.
86. 23 жовтня 2026 року на виконання ухвали Верховного Суду від 21.09.2026 від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла копія актового запису про державну реєстрацію смерті, відносно ОСОБА_1 , від 03.09.2025 №3529.
87. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
88. Абзацом 1 частини першої статті 354 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
89. Водночас, відповідно до частини другої цієї статті якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
90. Відтак, суд касаційної інстанції зобов`язаний перевірити законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, від чого залежать процесуальні наслідки смерті фізичної особи - сторони в спірних правовідносинах після ухвалення судового рішення (подібний висновок щодо застосування статті 354 КАС України у подібних правовідносинах викладено в постанові від 21.07.2022 у справі №580/1853/20).
91. Беручи до уваги правомірність ухваленого оскаржуваного судового рішення та враховуючи, що спірні правовідносини [в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, наказу про звільнення та поновлення на роботі] не допускають правонаступництва, відсутні підстави для застосування положень статті 354 та 238 КАС України.
Висновки за результатом касаційного розгляду справи
92. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
93. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).
94. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
95. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень, колегія суддів не встановила неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. А тому, касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
96. Колегія суддів уважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.
97. Судові витрати не розподіляються.
Щодо питання поновлення виконання оскаржуваного судового рішення
98. Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2024 задоволено клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/3123/23.
Зупинено виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/3123/23 в частині стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 138 713, 92 грн, до закінчення касаційного провадження у справі.
99. Відповідно до частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
100. Враховуючи результат касаційного розгляду, оскаржуване судове рішення підлягає поновленню виконання в частині, в якій було зупинено.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, 375 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №160/3123/23 залишити без змін.
3. Поновити виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №160/3123/23.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду

Згадані норми: Конституція України, ст. 131-1; Конституція України, ст. 19; Конституція України, ст. 43; Конституція України, ст. 129; Конституція України, ст. 129-1; КАС України, ст. 2; КАС України, ст. 328; КАС України, ст. 370; КАС України, ст. 341; КАС України, ст. 14; КАС України, ст. 238; КАС України, ст. 354; КАС України, ст. 242; КАС України, ст. 350; КАС України, ст. 375; КАС України, ст. 345; КАС України, ст. 349; КАС України, ст. 355; КАС України, ст. 356; КАС України, ст. 359; КЗпП України, ст. 235
Дата ухвалення не є датою перевірки актуальності. Перед застосуванням перевірте контекст, пізніші рішення та чинну редакцію норм.