Юрист, адвокат і нотаріус: у чому різниця та до кого звертатися

Юрист, адвокат і нотаріус працюють у сфері права, тому в повсякденному житті ці поняття часто змішують. Людина може шукати «юриста для розлучення», «адвоката для договору», «юриста для спадщини» або «адвоката, щоб оформити довіреність», хоча для кожної з цих ситуацій можуть бути потрібні різні фахівці.

Ключова різниця полягає не лише в освіті чи досвіді, а насамперед у професійному статусі, повноваженнях і конкретній задачі клієнта.

Коротко:

Тому питання «хто кращий — юрист чи адвокат?» поставлене не зовсім правильно. Спочатку потрібно визначити, яке саме завдання необхідно вирішити, а вже потім — який статус і спеціалізація потрібні.

Термін «юрист» використовується як загальне професійне позначення фахівця у сфері права. На відміну від адвоката або нотаріуса, сама назва «юрист» не означає автоматичного набуття спеціального професійного статусу, передбаченого законодавством для адвокатури чи нотаріату.

Юристи працюють у юридичних компаніях, бізнесі, банках, страхових компаніях, громадських організаціях, державних і приватних установах, а також можуть надавати юридичні послуги клієнтам.

Залежно від спеціалізації юрист може працювати у сфері:

• сімейного права;
• цивільного права;
• трудового права;
• корпоративного та господарського права;
• податкового права;
• міграційного права;
• земельного права;
• нерухомості;
• спадкового права;
• IT та інтелектуальної власності;
• банківського права;
• військового права;
• інших напрямів.

Залежно від конкретної ситуації юрист може:

• надати правову консультацію;
• проаналізувати договір перед підписанням;
• підготувати договір, заяву, претензію або інший документ;
• провести правовий аналіз ситуації;
• підготувати юридичний висновок;
• допомогти з корпоративними документами;
• супроводжувати діяльність бізнесу;
• консультувати щодо розлучення, аліментів, трудових або майнових питань;
• перевірити юридичні ризики при купівлі нерухомості;
• готувати документи для звернення до державних органів.

Однак конкретні процесуальні повноваження залежать від виду справи. Особливо це важливо у питаннях судового представництва та кримінального провадження.

Адвокат — це не просто інша назва юриста.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає адвоката як фізичну особу, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, передбачених законом.

Адвокатська діяльність включає:

• захист;
• представництво;
• надання інших видів професійної правничої допомоги клієнту.

Для набуття права на заняття адвокатською діяльністю особа повинна відповідати законодавчим вимогам та пройти встановлену законом процедуру.

Отже, адвокат має юридичну професійну підготовку та окремий професійний статус, але не кожен юрист має статус адвоката.

Адвокат може:

• консультувати клієнтів;
• складати договори;
• готувати заяви, скарги та процесуальні документи;
• представляти інтереси клієнта;
• здійснювати захист у кримінальному провадженні;
• надавати правничу допомогу бізнесу;
• направляти адвокатські запити в передбачених законом випадках;
• користуватися професійними гарантіями адвокатської діяльності.

Однією з важливих відмінностей є адвокатська таємниця — закон охороняє інформацію, отриману адвокатом у зв’язку з наданням правничої допомоги клієнту.

Кримінальний процесуальний кодекс України визначає захисника як адвоката. Конституція України також встановлює, що захист від кримінального обвинувачення здійснює адвокат.

Тому юрист може мати спеціалізацію «Кримінальне право», консультувати з питань кримінального законодавства або проводити правовий аналіз, але захист підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні здійснює адвокат.

Це важлива різниця між:

спеціалізацією — «Кримінальне право»

і

конкретною процесуальною послугою — «Захист підозрюваного».

Нотаріус — окрема юридична професія зі спеціальними повноваженнями.

Закон України «Про нотаріат» визначає нотаріуса як уповноважену державою фізичну особу, яка здійснює нотаріальну діяльність, посвідчує права та факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші передбачені законом нотаріальні дії.

Саме тому нотаріус не є просто «юристом, який ставить печатку» і не є різновидом адвоката.

До нотаріуса звертаються, зокрема, коли потрібно:

• посвідчити довіреність;
• посвідчити заповіт;
• оформити спадкові права;
• отримати свідоцтво про право на спадщину;
• посвідчити договір, якщо законом або домовленістю сторін потрібне нотаріальне посвідчення;
• засвідчити справжність підпису;
• засвідчити копію документа;
• вчинити іншу нотаріальну дію, передбачену законом.

Нотаріус не виконує ту саму функцію, що адвокат. Адвокат представляє та захищає інтереси клієнта, а нотаріус здійснює нотаріальну діяльність у межах наданих йому законом повноважень.

Законодавство також встановлює режим нотаріальної таємниці.

Найкоротше пояснення:

адвокат має спеціальний професійний статус, а назва «юрист» сама по собі такого статусу не створює.

Однак це не означає, що адвокат автоматично є кращим фахівцем для будь-якого юридичного питання.

Наприклад, корпоративний юрист, який багато років працює з договорами, M&A або корпоративними конфліктами, може бути значно релевантнішим для конкретної бізнес-задачі, ніж адвокат, основною практикою якого є кримінальне право.

Тому потрібно розрізняти:

Наприклад:

Адвокат → Сімейне право → Стягнення аліментів

або:

Юрист → Корпоративне право → Підготовка корпоративного договору.

Саме тому «адвокат» — це не спеціалізація.

Адвокат і нотаріус можуть працювати з однією життєвою ситуацією, але виконувати різні функції.

Наприклад, при купівлі квартири:

юрист або адвокат може:

• перевірити документи;
• оцінити юридичні ризики;
• перевірити умови договору;
• представляти інтереси покупця або продавця.

нотаріус може:

• вчинити передбачену законом нотаріальну дію;
• перевірити необхідні юридичні обставини;
• посвідчити правочин, коли це передбачено законом або обрано сторонами;
• виконати пов’язані реєстраційні дії у межах своїх повноважень.

Тому нотаріус не є «адвокатом з іншими функціями». Це дві окремі професії.

У професійному сенсі — так: для набуття права на заняття адвокатською діяльністю закон встановлює вимоги до юридичної освіти та професійної підготовки.

Адвокат може:

• консультувати;
• готувати договори;
• аналізувати документи;
• складати правові висновки;
• супроводжувати бізнес;
• представляти клієнта;
• здійснювати захист.

Тому адвокат цілком логічно може бути представлений не лише у вузькому каталозі адвокатів, а й у загальному каталозі юридичних фахівців.

Ні.

Юридична освіта або досвід роботи юристом самі по собі не надають статусу адвоката.

Право на заняття адвокатською діяльністю набувається у встановленому законом порядку.

Інформацію про адвокатів можна перевіряти через Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ).

Так — якщо під цим мається на увазі надання юридичних консультацій, підготовка документів, аналіз договорів, правовий супровід клієнта та інші види професійної правничої допомоги.

Статус адвоката не означає, що людина займається лише судами або кримінальними провадженнями.

Адвокати працюють у сімейному, податковому, корпоративному, трудовому, земельному, спадковому, військовому та багатьох інших напрямах.

При цьому закон встановлює окремі вимоги щодо несумісності адвокатської діяльності з певними видами діяльності.

Так.

Кримінальне право — це спеціалізація, і юрист може мати відповідні знання та практику.

Тому сторінка:

є логічною.

На ній можуть бути:

• юристи, які консультують з питань кримінального права;
• адвокати, які працюють у цій сфері.

Але окремі послуги мають обмеження за професійним статусом.

Наприклад:

Це один із найкращих прикладів того, чому не можна змішувати спеціалізацію та конкретну послугу.

Тут немає правильної універсальної відповіді «завжди так» або «завжди ні».

Конституція України встановлює загальне правило, за яким представництво іншої особи в суді як професійна правнича допомога здійснює адвокат. Водночас Конституція прямо дозволяє закону передбачати винятки.

Такі винятки існують, зокрема, для окремих категорій малозначних, трудових та інших справ.

Крім того, потрібно відрізняти:

• представництво іншої особи;
• самопредставництво;
• захист у кримінальному провадженні.

Тому перед судовою справою необхідно дивитися на конкретний вид провадження та процесуальні норми.

А якщо йдеться про захист від кримінального обвинувачення, захисником є адвокат.

У деяких ситуаціях потрібні два різні фахівці.

Наприклад, у спадковому спорі нотаріус може вести спадкову справу в межах своїх повноважень, а юрист або адвокат — допомагати вирішити спірне питання або представляти інтереси у відповідній процедурі.

Не варто керуватися правилом:

Такого універсального правила немає.

Для перевірки складного IT-контракту спеціалізований IT-юрист може бути оптимальним вибором. Для захисту підозрюваного потрібен адвокат. Для вчинення нотаріальної дії — нотаріус.

Тому перед вибором фахівця дайте відповідь на чотири питання.

Наприклад:

• розлучення;
• аліменти;
• кримінальне провадження;
• податкова перевірка;
• спадщина;
• купівля квартири;
• трудовий спір;
• військовий облік.

Наприклад:

• сімейне право;
• кримінальне право;
• податкове право;
• спадкове право;
• земельне право;
• трудове право;
• військове право.

Наприклад:

• консультація;
• підготовка договору;
• підготовка позову;
• стягнення аліментів;
• захист підозрюваного;
• перевірка квартири;
• оформлення спадщини.

Ось тут і визначається, чи достатньо юриста, чи потрібен саме адвокат або нотаріус.

Статус адвоката можна перевірити через Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ).

Реєстр дозволяє шукати адвоката, зокрема, за:

• прізвищем;
• ім’ям;
• по батькові;
• номером свідоцтва.

При виборі адвоката варто оцінювати не лише факт наявності статусу, а й:

• спеціалізацію;
• досвід у подібних справах;
• професійну репутацію;
• умови співпраці;
• порядок оплати;
• зрозумілість комунікації.

Перевірити адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України

В Україні функціонує Єдиний реєстр нотаріусів.

Перед зверненням можна перевірити відомості про нотаріуса та заздалегідь уточнити:

• чи вчиняє він потрібну нотаріальну дію;
• перелік документів;
• строки;
• повну вартість;
• необхідність присутності інших осіб.

Переглянути інформацію про Єдиний реєстр нотаріусів

Єдиного державного реєстру всіх юристів, аналогічного ЄРАУ або Єдиному реєстру нотаріусів, немає.

Тому при виборі юриста особливо важливо перевіряти:

• освіту;
• професійний досвід;
• спеціалізацію;
• кейси у відповідній сфері;
• репутацію;
• відгуки;
• умови співпраці;
• документи щодо надання послуг.

Якщо фахівець заявляє, що він одночасно є адвокатом, його адвокатський статус можна додатково перевірити через ЄРАУ.

Юрист, адвокат і нотаріус — не взаємозамінні поняття.

Юрист може вирішувати широкий спектр правових питань.

Адвокат має спеціальний професійний статус, професійні гарантії та повноваження, а у випадках, визначених законом, саме його участь є необхідною.

Нотаріус вчиняє нотаріальні дії, які не може просто взяти на себе звичайний юрист або адвокат.

Найзручніше користуватися такою логікою:

Наприклад:

Розлучення → Сімейне право → Підготовка документів → Юрист або адвокат

Кримінальне провадження → Кримінальне право → Захист підозрюваного → Адвокат

Спадщина → Спадкові питання → Оформлення спадщини → Нотаріус

Так простіше знайти фахівця з потрібною компетенцією і не плутати професійний статус зі спеціалізацією.

• Юристи та адвокати за напрямами права, послугами та містами
• Адвокати з перевіреним професійним статусом
• Нотаріуси та нотаріальні послуги у вашому місті

• Цивільний процесуальний кодекс України, стаття 60 — особи, які можуть бути представниками.
• Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 57 — особи, які можуть бути представниками.

• Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Конституція України: положення про адвокатуру та представництво
• Єдиний реєстр адвокатів України
• Єдиний реєстр нотаріусів / НАІС
• Закон України «Про нотаріат»