Реструктуризація кредитної заборгованості: переговори з банком, списання штрафів та мирове врегулювання

Реструктуризація — це зміна істотних умов кредитного договору, яку кредитор здійснює за погодженням зі споживачем і яка впливає на порядок повернення кредиту (ст. 17 Закону «Про споживче кредитування»). Найчастіше просять:

• продовжити строк і зменшити щомісячний платіж;
• відстрочку чи «канікули» на кілька місяців;
• новий графік з урахуванням доходу;
• зафіксувати загальну суму боргу і припинити нарахування;
• дисконт за одноразове погашення.

Це право банку, а не обов'язок: відмовити він може без пояснень. Тому домовленість залежить від того, наскільки переконливо ви покажете реальну платоспроможність — і чи знаєте, що частину нарахувань банк і так не має права вимагати.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК встановлює: у період воєнного стану та 30 днів після його припинення, якщо позичальник прострочив платіж за кредитом чи позикою від банку або іншого кредитора, він звільняється:

• від неустойки (штрафу, пені) за прострочення;
• від інфляційних втрат і 3 % річних за ст. 625 ЦК.

Неустойка та інші платежі за прострочення, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитором.

Банки й фінансові компанії інколи пишуть у договорах, що п. 18 до них «не застосовується». Верховний Суд визнав таку умову нікчемною за змістом: сторони не можуть відступати від неї всупереч засадам справедливості й добросовісності, тому у стягненні пені й штрафу відмовлено (ВС, 03.06.2026, № 686/34448/24).

Що робити:

Навіть поза воєнними правилами закон обмежує відповідальність за споживчим кредитом (ст. 21 Закону «Про споживче кредитування»):

Крім того, суд може зменшити неустойку, якщо вона значно перевищує збитки кредитора (ч. 3 ст. 551 ЦК), а до вимоги про стягнення неустойки застосовується скорочена позовна давність — один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК). Перевірити розрахунок пені допоможе калькулятор неустойки.

Пункт 7-1 перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» зобов'язує фінансові установи (крім кредитних спілок) провести реструктуризацію на вимогу споживача під час воєнного стану і 30 днів після нього. Умови — усі одночасно:

• єдиний дохід сім'ї — державна чи соціальна допомога, пенсія або благодійна допомога;
• споживач — батько чи мати багатодітної сім'ї, яка отримує субсидію;
• споживач чи член сім'ї — особа з інвалідністю внаслідок війни, а середньомісячний дохід сім'ї за 3 місяці — не більше 2 мінімальних зарплат (17 294 грн у 2026 році).

Не підлягають такій реструктуризації кредити на житло чи авто, що перебувають у заставі, кредити зі ставкою нижчою за облікову ставку НБУ плюс 5 процентних пунктів, а також уже реструктуризовані.

Що дає обов'язкова реструктуризація:

• тіло кредиту сплачується рівними частинами протягом 3 років (або довше, якщо так було в договорі), починаючи з 30-го дня;
• проценти нараховуються за граничною ставкою — облікова ставка НБУ + 5 п. п.; надлишок минулих процентів понад цю ставку анулюється;
• усі інші зобов'язання за договором, зокрема пеня і штрафи, вважаються погашеними;
• кредитор має протягом 14 днів надіслати новий графік, а колекторам заборонено стягувати такий борг під час воєнного стану.

Днем реструктуризації вважається день отримання кредитором заяви — паперової або електронної з КЕП, рекомендованим листом чи e-mail. До заяви додають довідку ВПО або документи про місце проживання, підтвердження доходів і складу сім'ї, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Якщо документів не надати, кредитор звільняється від обов'язку.

Якщо платити неможливо навіть за новим графіком, розгляньте процедуру неплатоспроможності фізичної особи: у ній суд затверджує план реструктуризації для всіх кредиторів одразу. Що виконавець не може забрати за борги, — у статті «Яке майно не можуть забрати за борги».

• Кредитора можна замінити без згоди боржника (ч. 1 ст. 516 ЦК).
• Поки вас письмово не повідомили про заміну, оплата первісному кредитору — належне виконання (ч. 2 ст. 516 ЦК).
• Ви маєте право не платити новому кредитору, доки він не надасть доказів переходу права вимоги (ч. 2 ст. 517 ЦК).
• Продаж боргу не збільшує його: новий кредитор має ті самі права, що й первісний, з тими самими обмеженнями ст. 21 і п. 18 ЦК.
• Колекторська компанія має бути в реєстрі НБУ, а взаємодія — у межах етичних вимог: особисті зустрічі лише з вашої згоди і з 9 до 19 години (ст. 23, 25 Закону «Про споживче кредитування»).

З новим кредитором так само можна домовитися про реструктуризацію чи дисконт — часто навіть вигідніше, бо борг купують із знижкою. Зразок листа кредитору — у шаблоні претензії щодо боргу.

Якщо банк уже подав позов, сторони можуть на будь-якій стадії процесу укласти мирову угоду — на взаємних поступках, з графіком, частковим списанням чи остаточною сумою (ст. 207 ЦПК).

• Суд затверджує угоду ухвалою і закриває провадження. Відмовити суд може, якщо умови суперечать закону, порушують права інших осіб чи невиконувані.
• Ухвала про затвердження є виконавчим документом: якщо угоду не виконано, її виконують примусово (ст. 208 ЦПК).
• Якщо угоду укладено до рішення суду першої інстанції, суд вирішує питання про повернення позивачу 50 % судового збору (ч. 3 ст. 7 Закону «Про судовий збір»). Для банку це реальна вигода, тому про мирову угоду варто говорити якомога раніше.
• Мирову угоду можна укласти й у виконавчому провадженні: після її затвердження судом провадження закінчується (п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження»).

Допомогу в переговорах і суді надають юристи з банківських і кредитних спорів та юристи зі спорів за договорами позики.