«Початок перебігу позовної давності у справах про банкрутство При тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є…»
«Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за…»
«У період дії воєнного стану зменшення розміру штрафних санкцій судом має бути обґрунтованим та підтвердженим доказами Нарахування штрафної неустойки за порушення строків поставки товару є правомірним, якщо сторона договору (постачальник) не виконала зобов’язання у встановлений строк та не довела…»
«Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі…»
«Застосування позовної давності до вимог про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною…»
«Про помилкове застосування санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань Застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК…»
«Застосування пункту 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ під час розгляду питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство За наявності підстав, передбачених абзацом 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (грошові вимоги кредитора, що ініціює відкриття…»
«Продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу Оскільки строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом і може бути продовженим, а не поновленим, то клопотання сторони у справі про поновлення строку на подання відзиву касаційної скарги не може бути…»
«Про обов’язок гаранта сплатити кошти за гарантією Гарант не має права робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов’язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам…»
«Щодо переважного права орендаря на придбання (викуп) об'єкта оренди Під час дії договору оренди та у разі продажу речі, переданої в оренду, орендар має переважне право перед іншими особами на придбання (викуп) об'єкта оренди за наявності належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором…»
«Можливість судового оскарження повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля не є актом господарюючого суб`єкта, а є документом виключно інформаційного характеру про намір суб`єкта…»
«Про пріоритетність застосування законодавства щодо вимог приймання стічних вод населеного пункту у випадку, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил У випадку, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про…»
«Можливість судового оскарження повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля не є актом господарюючого суб`єкта, а є документом виключно інформаційного характеру про намір суб`єкта господарювання провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля, а тому не підлягає оскарженню у судовому порядку Питання належного виконання вимог закону щодо дотримання процедури з оцінки впливу на довкілля планової діяльності знаходяться поза зобов`язальними відносинами сторін справи і підлягають державному контролю зі сторони уповноваженого органу в порядку, визначеному чинним законодавством. Зацікавлений суб’єкт не позбавлений права на оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності уповноваженого органу державної влади у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля за таким повідомленням відповідача про планову діяльність Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/812»
«Про пріоритетність застосування законодавства щодо вимог приймання стічних вод населеного пункту у випадку, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил У випадку, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил щодо вимог приймання стічних вод населеного пункту, застосовуються Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508. За наявності затверджених місцевих правил приймання стічних вод на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (21.06.2017), на період розроблення їх нової редакції з урахуванням вимог статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" діють місцеві правила в частині, що не суперечить Правилам № 316. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4470»
«Юрисдикція спору за позовом фізичної особи щодо оскарження дій юридичної особи щодо постановлення на свій баланс будівлі СТО, яка належить позивачу і яку він використовував для здійснення підприємницької діяльності Спір за позовом фізичної особи про визнання протиправними дій юридичної особи щодо постановлення на свій баланс будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, яка належить позивачу і яку він використовував для здійснення підприємницької діяльності, та зобов`язання списати її з балансу, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1830»
«Умови чинності гарантії, які не можуть бути погоджені в договорі банківської гарантії Погодження в договорі банківської гарантії таких умов чинності гарантії, що залежать від дій боржника (тому об`єктивно можуть не наступити), суперечить правовій природі гарантії, сутність якої полягає в тому, що банк гарант приймає на себе зобов`язання зі сплати обумовленої договором суми у разі настання гарантійного випадку незалежно від сплати таких сум боржником. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, водночас порядок покриття боржником вказаних сум встановлений в ст. 569 ЦК України, яка передбачає право гаранта на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3395»
«Щодо відсутності права на обмеження або припинення енергопостачання підприємству, яке є суб'єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію ОП КГС ВС встановлено, що за змістом положень статті 6 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, в тому числі й заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення. Відтак, заборону відключення електроенергії об'єктів питного водопостачання та водовідведення прямо передбачено законодавством. Змістовний аналіз положень Законів України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та "Про охорону навколишнього природного середовища" свідчить про наявність суперечностей між умовами договору на електрозабезпечення, згідно яких електропостачальник вправі обмежити або припинити електропостачання споживачу внаслідок несплати останнім вартості спожитої електроенергії, та положеннями зазначених актів цивільного законодавства. Оскільки принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання підлягають обов'язковому застосуванню для підприємств, що забезпечують питною водою певний населений регіон, з метою гарантованого, першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, приймаючи постанову у цій справі ОП КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 913/257/18, за яким у відповідача (постачальника електричної енергії) наявне право, передбачене договором та чинним законодавством на обмеження або припинення енергопостачання позивачеві (споживачу) у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію, без урахування вимог статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4381»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Юрисдикція спору за позовом юридичних осіб та фізичної особи до органу місцевого самоврядування щодо визнання права власності на майно, набуте під час здійснення господарської діяльності та з метою здійснення цієї діяльності Cпір за позовом юридичних осіб та фізичної особи до органу місцевого самоврядування щодо визнання права власності на майно, набуте позивачами за договором простого товариства (спільна діяльність) під час здійснення господарської діяльності та з метою здійснення цієї діяльності, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1828»
«Юрисдикція спору за позовом про визнання договору пайової участі укладеним за позовом органу місцевого самоврядування до замовника будівництва, який на час розгляду справи в суді втратив статус фізичної особи – підприємця Спір про визнання договору пайової участі укладеним за позовом органу місцевого самоврядування до замовника будівництва, який на час здійснення будівництва і до моменту введення його в експлуатацію мав статус фізичної особи – підприємця, і таке будівництво пов`язане зі створенням об`єкта цивільних прав, використовувати який можна лише при здійсненні господарської діяльності, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2216»
«Юрисдикція спору між страховиком і страхувальником (ФОП) Спір між страховиком і страхувальником, статус якого як фізичної особи – підприємця визначено в договорі страхування, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4153»
«Звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язання у сфері теплопостачання, зокрема щодо нарахування неустойки Частина третя статті 7 названого Закону є нормою прямої дії, якою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання шляхом ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, процентів річних на початкову заборгованість або списання таких нарахувань. При цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону не залежить від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом. Зокрема, виконання зазначеної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1849»
«Щодо допустимості електронного документа як доказу у справі Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом. Якщо позивач визнавав приналежність йому, як юридичній особі, електронної адреси, а відповідач не заперечував здійснення ним електронної переписки з позивачем по даному договору та приналежність йoму електронних адрес для листування, отже, висновки судів з посиланням на те, що роздруківка електронного листування, на яку посилається апелянт, є неналежним та недопустимим доказом у даній справі, оскільки не підтверджує факту надсилання апелянтом відповідачу за первісним позовом "техніко-економічного обґрунтування" саме 19.12.2016 є такими, що не відповідають приписам статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму та не підтверджується додатково показами свідків (учасників переписки). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4469»
«Юрисдикція спору щодо оскарження товариством бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо неприйняття з балансу позивача у комунальну власність міста каналізаційної мережі відповідно до договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури Спір за позовом товариства до органу місцевого самоврядування щодо виконання угод про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, зокрема щодо неприйняття з балансу позивача в комунальну власність міста збудовану ним каналізаційну мережу та незарахування вартості цієї мережі в рахунок розміру пайової участі, що підлягає сплаті позивачем, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2198»
«Право учасника товариства на пропорційний розподіл дивідендів при їх виплаті іншому учаснику Голосування учасників товариства на загальних зборах про розподіл дивідендів лише одному з учасників не може анулювати невід’ємне право учасників на їх пропорційний розподіл. Участь усіх учасників товариства в загальних зборах цього товариства під час вирішення питання про розподіл дивідендів та їх голосування за визначений розподіл не може анулювати невід’ємне право всіх учасників на пропорційний розподіл чистого прибутку як дивідендів. Виплата одному учаснику товариства дивідендів, про що було прийнято рішення загальними зборами товариства, надає іншому учаснику «законне очікування», що йому такі дивіденди також будуть виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14530»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?