«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі…»
«Щодо тлумачення змісту правочину Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із…»
«Про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 34 КУзПБ) Належне телеологічне тлумачення положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ полягає в такому: — порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є…»
«Щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України Санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Неустойка, передбачена ч.…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство Встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за…»
«Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за…»
«Можливість зменшення розміру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625…»
«Нікчемність умов договору, якими скасовується чи обмежується відповідальність постачальника за умисне порушення зобов`язання Умови договору, якими скасовується чи обмежується відповідальність постачальника за умисне порушення зобов`язання, є нікчемними на підставі частини третьої статті 614 ЦК…»
«Про дотримання строку звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину, якщо така вимога заявлена не одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним Неправомірним є застосування до платників адміністративно-господарських санкцій після спливу шести місяців з дня…»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не…»
«Щодо правомірності одночасного стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати за прострочення повернення орендованого майна за той самий період користування орендованим майном Користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до…»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Щодо правомірності одночасного стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати за прострочення повернення орендованого майна за той самий період користування орендованим майном Користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України. В такому випадку у наймодавця виникає право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного в постановах від 14.11.2018 у справі № 924/195/16 та від 11.05.2018 у справі № 926/2119/17, відповідно до якого зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки таке припинення пов'язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6132»
«Щодо нарахування штрафних санкцій у випадку погашення заборгованості за спожитий газ до укладення договору про реструктуризацію У випадку погашення заборгованості за спожитий газ боржником — учасником процедури врегулювання без укладення договору про реструктуризацію немає підстав для стягнення з нього неустойки (штрафу, пені), процентів річних та інфляційних нарахувань, нарахованих на таку заборгованість, що повністю відповідає основній меті Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1959»
«Порядок повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації Велика Палата Верховного Суду частково відступила від правового висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації, визначивши, що активи недержавних пенсійних фондів (пенсійні активи), які були проінвестовані до 11 липня 2014 року, не повинні були включатись до ліквідаційної маси банку та мали повертатись банками недержавним пенсійним фондам під час проведення тимчасової адміністрації або ліквідації такого банку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/526»
«Умова застосування заборони на нарахування неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість за природний газ, використаний споживачами для виробництва теплової енергії, яку погашено до 30.11.2016 Частина третя статті 7 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, а, відтак, її застосування до споживачів не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов поряд з їх обов'язком щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ у строк до набрання чинності 30.11.2016 цим Законом. При цьому, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства-споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1396»
«Можливість зменшення розміру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. ВП ВС конкретизувала такий висновок у постанові 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 визначивши, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/443»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Юрисдикція спору за позовом прокурора в інтересах держави про стягнення в дохід Державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування Спір за позовом прокурора в інтересах держави про стягнення плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу сторін). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/591»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Спосіб захисту прав суб’єкта господарювання у випадку нарахування постачальником електроенергії вартості недоврахованої спожитої електроенергії Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо способу захисту прав суб’єкта господарювання у відносинах із постачальником електроенергії, визначивши, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, має розглядатися судом як вимога про визнання недійсним акта постачальника електричної енергії. Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є належним способом захисту прав та інтересів відповідного суб’єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/458»
«Стягнення штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання, якщо сторони не погодили їх розмір у договорі, але зазначили про їх нарахування відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України У випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції стягненню не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/333»
«Орендодавець, який вчинив правопорушення у вигляді недопуску орендаря до об’єкта оренди, якщо фактів такого порушення зафіксовано два (або більше), не може бути притягнутим до юридичної відповідальності двічі (або більше) Вирішуючи питання про стягнення штрафу та його розмір за невиконання умов договору оренди майна, слід враховувати безперервність вчиненого орендодавцем порушення у вигляді перешкоджання орендарю у доступі на робоче місце незалежно від кількості фіксацій такого порушення. Так, кількість фіксацій факту порушення права орендаря на користування орендованим майном залежить лише від волі самого орендаря і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку орендодавця, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього і полягає в протиправному вчиненні орендодавцем перешкод орендарю у реалізації ним права користування орендованим майном. Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, у такому випадку не може бути підставою для притягнення орендодавця до юридичної відповідальності двічі (або більше) вчинення єдиного триваючого порушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1592 Триваюче порушення в господарській справі Триваючим порушенням є порушення, яке почалося з протиправної дії чи бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом цього діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує конкретного обов’язку (в розглядуваному випадку обов’язку, передбаченого умовами договору) або виконує його неповністю чи неналежним чином. Таке порушення припиняється виконанням регламентованих обов’язків добровільно або у примусовому порядку, залученням винної особи до відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1593»
«Особливості застосування сторонами договору оперативно-господарських санкцій Як випливає з положень статті 237 ГК України, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують самі суб’єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів і без згоди іншої сторони зобов’язання. Це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1764»
«Відшкодування органу місцевого самоврядування збитків (упущеної вигоди), завданих несплатою пайового внеску в розвиток інфраструктури міста, якщо об’єктом реконструкції є виробничий об’єкт, який забезпечує експлуатацію об’єктів енергетики Несплата пайового внеску в розвиток інфраструктури міста у разі реконструкції виробничого об’єкта, який забезпечує експлуатацію об’єктів енергетики, не є підставою для відшкодування органу місцевого самоврядування збитків (упущеної вигоди), завданих такою несплатою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1749»
«Стягнення пені, нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб ― підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції, то немає підстав для нарахування боржнику та стягнення з нього пені на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1587»
«Відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих неукладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, якщо об’єкт будівництва ще недобудований і не введений в експлуатацію в цілому За змістом абзаців першого, четвертого частини дев’ятої статті 40 зазначеного Закону подією, з якою пов’язується виникнення у замовника обов’язку укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту і сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, розмір якої визначається цим договором, є прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Якщо об’єктом будівництва є комплекс будинків, будівель, споруд, то з введенням в експлуатацію лише частини цього об’єкта (одного будинку, будівлі, споруди із всього комплексу об'єкта) строк звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування щодо укладення договору про пайову участь є таким, що не настав, а обов'язку укласти договір про пайову участь та сплатити за ним кошти замовником будівництва не порушено. Отже, відсутність складу правопорушення у діях замовника будівництва звільняє його від відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих неукладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1746»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?