«Щодо вимог ініціюючого кредитора в частині інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, нарахованих за період перебування боржника в процедурі банкрутства, відкриття якого в подальшому було скасовано Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, скасована апеляційним судом із…»
«Про відсутність у ОСББ права на стягнення пені за несвоєчасну сплату обов'язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку Чинне законодавство не передбачає штрафних санкцій (штраф, пеню) за несвоєчасну сплату співвласником багатоквартирного будинку обов'язкових внесків на його утримання та…»
«Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не…»
«Щодо можливості зміни судом розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наявності обґрунтованих заперечень іншої сторони та/або за власним розсудом Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Щодо визнання договору недійсним на підставі статті 229 ЦК, якщо мала місце помилка щодо обставин, які мають істотне значення Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо…»
«Відсутність у повіреного повноважень на участь у загальних зборах товариства як підстава визнання недійсним рішення цих зборів Обставини, пов’язані з наявністю чи відсутністю повноважень у повіреного на участь у загальних зборах товариства від імені учасника, стосуються саме правовідносин учасника…»
«Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та його скасування є альтернативними способами захисту з різними правовими наслідками Чинне законодавство не передбачає одночасного визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю «визнання рішення…»
«Щодо неправомірності відмови від оплати послуг балансування природного газу за коригуючим актом Відмова відповідача від оплати за коригуючим актом, що виправляє арифметично-правову помилку на підставі імперативних норм Кодексу ГТС, є неправомірною та свідчить про безпідставне ухилення від виконання…»
«Щодо порушення переважного права учасника ТОВ при відчуженні частки статутного капіталу товариства у випадку, коли частка ТОВ була предметом кількох послідовних правочинів Переважне право учасника товариства на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі, вважається порушеним за…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача, який придбав його в порядку виконання судових рішень Майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність…»
«Скасування основного рішення як підстава для автоматичної втрати чинності додатковим рішенням Аналіз положень ч. 1 ст. 244 ГПК України свідчить, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід’ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й…»
«З ВІДСТУПОМ! Розподіл витрат на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді в разі подання щодо неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги) витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у судових рішеннях КГС ВС від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13 про те, що у разі закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч.1 ст. 296 ГПК України судові витрати відповідно до ст. ст. 126, 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6495»
«Визначення розміру статутного капіталу та часток учасників як належний спосіб відновлення попереднього складу учасників товариства та розміру їх часток у товаристві У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Саме такий спосіб захисту є належним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність цього способу захисту порушених прав обумовлюється також балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Зазначені висновки мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14367»
«Щодо необхідності звернення сторін з претензіями за договором до моменту звернення до третейського суду Чинним законодавством України не передбачена заборона звертатися з позовом до суду, зокрема третейського, у випадку порушень договірних зобов'язань контрагентом без попереднього пред'явлення йому претензії. Обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, зважаючи на власні інтереси, його використовує Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6831»
«Правова природа грошових вимог, що виникли у покупця після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з огляду на визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута Грошова сума, яка була сплачена боржнику за результатами аукціону та підлягає поверненню боржником покупцю після визнання результатів аукціону й укладеного за його наслідком договору недійсними, не є вимогою поточного кредитора до боржника, та на неї не поширюються положення статей 64, 133 КУзПБ щодо черговості (порядку) задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, а її повернення боржником має здійснюватися в позачерговому порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6489 Порядок розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута Вимога про застосування наслідків недійсності правочину, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута, може бути об'єднана з вимогами про визнання правочину недійсним або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову, розгляд якого у справі про банкрутство здійснюється в порядку статті 7 КУзПБ у відокремленому позовному провадженні в разі відмови боржника повернути отримані за цим правочином кошти в добровільному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6939 Витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, та порядок їх розподілу Витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, не охоплюються реституційними наслідками, а належать до витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6940 Порядок повернення коштів, сплачених боржнику за результатами аукціону, після визнання результатів аукціону й укладеного за його наслідком договору недійсними Грошова сума, яка була сплачена боржнику за результатами аукціону, після визнання результатів аукціону й укладеного за його наслідком договору недійсними, підлягає поверненню на підставі статті 1212 ЦК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6941»
«Сплата судового збору за подання касаційної скарги на додаткове судове рішення Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення (пункт 5 частини другої статті 3 Закону). Розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на додаткове рішення Законом не визначено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7619»
«Надання інформації про діяльність товариства як спосіб захисту корпоративних прав Способом захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій – надання певної інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14416»
«Недотримання передбаченого статутом кворуму не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ Рішення загальних зборів учасників не може бути визнано недійсним з підстав відсутності кворуму, передбаченого статутом, оскільки після 17.06.2019 пріоритет статуту над Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» яким визначається правовий статус ТОВ та ТДВ, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, не передбачає вимог щодо встановлення кворуму зборів учасників товариства – найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного. Законодавець встановлює кількість голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, і такий законодавчий підхід наділяє більшими гарантіями реалізації корпоративних прав учасників в управлінні товариством та прийняття ними рішень. Положеннями ч. 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Кворум та загальна кількість голосів не є тотожними поняттями, тому відсутність кворуму не може бути підставою для визнання недійсними загальних зборів учасників товариства, якщо рішення прийнято необхідною кількістю голосів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14510»
«Визнання недійсним та/або скасування протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання не є належним способом захисту Такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає. У судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14409»
«Ставки судового збору за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7509»
«Щодо застосування частини четвертої статті 653 ЦК України при вирішенні спорів про розірвання договору підряду Частину четверту статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. При цьому якщо договором було передбачено інші зобов'язання сторін, наприклад щодо передання іншого майна, сплати коштів, які не було виконано, то в разі розірвання договору такі зобов'язання припиняються на майбутнє. Якщо зобов'язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6307»
«Територіальна юрисдикція (підсудність) справ про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо територіальної юрисдикції (підсудності) справ про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном, визначивши, що до спорів про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, застосовуються виключні правила підсудності (частина третя статті 30 ГПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4710»
«Щодо нарахування штрафних санкцій у випадку погашення заборгованості за спожитий газ до укладення договору про реструктуризацію У випадку погашення заборгованості за спожитий газ боржником — учасником процедури врегулювання без укладення договору про реструктуризацію немає підстав для стягнення з нього неустойки (штрафу, пені), процентів річних та інфляційних нарахувань, нарахованих на таку заборгованість, що повністю відповідає основній меті Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1959»
«При розгляді грошових вимог кредитора суд не має права призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів щодо обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора Системний аналіз положень статей 73, 99 ГПК України та статті 45 КУзПБ дає змогу дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не має право призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів щодо обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки повноваження з дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором для обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не має право перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4817»
«Щодо можливості вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3155»
«З ВІДСТУПОМ! Механізм розрахунку інфляційних втрат у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця, інфляційна складова обчислюється без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця — з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладений у постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 17.10.2018 у справі № 916/1883/16, про те, що якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до боржника (відповідача) відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК - стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1341»
«Умови визначення сторонами в договорі іншого терміну набуття чинності банківською гарантією, ніж день її видачі Якщо сторони не визначили іншого терміну набуття банківською гарантією чинності, ніж день видачі, то пункт договору про надання гарантії про те, що гарантія набуває чинності згідно та на умовах, встановлених в договорі гарантії, не може свідчити про те, що гарантією установлено строк її дії в розумінні статті 251, частини першої статті 561, частини четвертої статті 563 ЦК України. ОП КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновку, викладеному у постанові КГС ВС у справі № 910/920/18 від 19.09.2019, та погоджується з висновками викладеними, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 910/2863/18, від 04.07.2019 у справі № 910/1586/18, від 30.09.2019 у справі № 910/946/18 , від 26.11.2019 у справі № 910/13380/18 щодо набуття чинності банківської гарантії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1368»
«Умова застосування заборони на нарахування неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість за природний газ, використаний споживачами для виробництва теплової енергії, яку погашено до 30.11.2016 Частина третя статті 7 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, а, відтак, її застосування до споживачів не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов поряд з їх обов'язком щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ у строк до набрання чинності 30.11.2016 цим Законом. При цьому, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства-споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1396»
«Спосіб захисту орендаря у випадку, якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі Якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/204»
«Співвідношення норм статей 11 та 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" при вирішенні питання автоматичного продовження дії договору оренди державного та комунального майна Підстави пролонгації договорів оренди державного та комунального майна у вигляді так званої "мовчазної згоди" сторін вичерпно врегульовано положеннями статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України та частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а норма статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не є такою, що унеможливлює "автоматичне" продовження дії договору оренди, оскільки вона взагалі ніяким чином не регулює питання, пов'язані як із закінченням дії договору оренди, так і з продовженням його дії, тобто спірні правовідносини не є предметом регулювання цієї норми матеріального права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/2822/18 і підстав для відступлення від зазначеного висновку ОП КГС ВС не вбачає. Однак, ОП КГС ВС відступає від висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 06.09.2018 у справі № 908/1435/17 та від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18, про те, що з 24.05.2011 законодавцем встановлено умову обов'язкового проведення переоцінки об'єкта оренди як підстави для поновлення договору оренди державного та комунального майна, остання оцінка якого є застарілою, оскільки була зроблена більш як три роки тому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4474»
«Нарахування ПДВ на суму компенсації орендної плати, яка сплачується користувачем земельної ділянки орендарю за її фактичне використання без окремого договору з власником Податок на додану вартість не нараховується на суму компенсації орендної плати, яка сплачується користувачем земельної ділянки орендарю за її фактичне використання без окремого договору про землекористування з власником земельної ділянки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/222 Віднесення до судових витрат «гонорару успіху» «Гонорар успіху» є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і «гонорар успіху» за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/223»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?