«Про відсутність у ОСББ права на стягнення пені за несвоєчасну сплату обов'язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку Чинне законодавство не передбачає штрафних санкцій (штраф, пеню) за несвоєчасну сплату співвласником багатоквартирного будинку обов'язкових внесків на його утримання та…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Про неможливість нарахування пені після спливу строку виконання грошового зобов’язання за договором позики Пеня за порушення умов договору позики не підлягає стягненню за період після настання строку повернення позики, оскільки після спливу строку виконання зобов’язання правовідносини набувають…»
«Щодо припинення зобов’язання внаслідок прийняття покупцем повернутої продавцем суми попередньої оплати за товар без заперечень Саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього…»
«Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена Зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого…»
«Щодо можливості зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України Виплата середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України по суті є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних…»
«Щодо презумпції відплатності договору доручення та визначення розміру плати Договір доручення є безоплатним тільки в тому разі, якщо про безоплатність прямо вказано сторонами договору або це передбачено законом для певного виду договору доручення. У разі відсутності в договорі доручення прямої…»
«Щодо тлумачення змісту правочину Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із…»
«Щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України Санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Неустойка, передбачена ч.…»
«Щодо виконання продавцем умов договору купівлі-продажу, якщо він здійснював свою діяльність під час форс-мажорних обставин про поставку товару покупцю Якщо продавець здійснював свою діяльність під час форс-мажорних обставин і товар, за який покупець сплатив грошові кошти на виконання договору, був…»
«Види додаткових судових рішень та їх особливості за ГПК України Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Від виду прийнятого судом…»
«Одночасне стягнення збитків у вигляді відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення неправомірне Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення та пені (визначеної сторонами у договорі як «збитки») у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення свідчить про подвійне стягнення та суперечить статті 61 Конституції України. При цьому за наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1596»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Щодо нікчемності умов кредитного договору щодо встановлення додаткових платежів, заборонених чинним на момент укладення договору законодавством Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацем другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 ЗаконуУкраїни «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено законодавством, чинним на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5707»
«Умови, за яких боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом за ініціативи банку У разі погодження в кредитному договорі порядку підвищення відсоткової ставки за ініціативи банку боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3738»
«Порушення боржником строку виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва Саме по собі невиконання відповідачем зобов’язання у встановлений строк не припиняє зобов’язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання. Отже, порушення боржником строку виконання зобов’язань (порушення зобов’язань) не може бути кваліфіковано як одностороння відмова від виконання ним своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3375»
«Щодо можливості зменшення розміру неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України До неустойки у розмірі подвійної орендної плати, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України, приписи статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються. Неустойка, заявлена на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), встановленою статтею 549 ЦК України та статтею 230 ГК України, до якої застосовуються положення статті 551 ЦК України. ОП КГС ВС у постанові від 16 серпня 2024 року у справі № 910/14706/22 відступила від такого висновку, зазначивши, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі. Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1621»
«Стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо боржник є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у місті, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, то на стягнення пені у таких правовідносинах поширюється дія мораторію, встановленого частиною другою статті 2 зазначеного Закону. У такому випадку відсутні підстави для стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1589»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, законом вона не передбачена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2299»
«Юрисдикція спору за позовом ФОП про стягнення з приватного нотаріуса заборгованості за договором оренди приміщення Спір за позовом фізичної особи-підприємця про стягнення з приватного нотаріуса як самозайнятої особи заборгованості за договором оренди приміщення підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/707»
«Щодо правових наслідків відсутності підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг Умови та правила надання банківських послуг, які не містять відомостей щодо часу їх затвердження, строку дії, підпису позичальника, а також відомостей про те, що останній ознайомлений саме з такими Умовами, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10119»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Стягнення процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів) на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо укладення кредитного договору шляхом підписання заяви-анкети, зазначивши, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг за відсутності домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту не може розцінюватися як частина кредитного договору та не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/508»
«Порядок зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника (ст. 117 КЗпП України) Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника, визначивши, що суд, керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/28 Застосування статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вимог про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Обмеження, передбачені статтею 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» поширюються на вимоги до банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація або розпочата ліквідація, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги до роботодавця-банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та початок його ліквідації, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.117 КЗпП України) відповідно до пункту 7 частини 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягають задоволенню в сьому чергу. Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України треба розраховувати з дня, наступного за днем, коли роботодавець мав здійснити розрахунок з працівником, до дня, що передує запровадженню тимчасової адміністрації банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/956 Застосування статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до зобов`язань банку щодо виплати заробітної плати Обмеження, передбачені статтею 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на зобов`язання банку щодо виплати заробітної плати. Запровадження в банківській установі тимчасової адміністрації чи початок її ліквідації не може бути підставою для відмови у захисті судом права працівника щодо виплати заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/957 Стягнення відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України з банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато його ліквідацію Вимоги до роботодавця-банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та початок його ліквідації, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.117 КЗпП України) відповідно до пункту 7 частини 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягають задоволенню в сьому чергу. Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України треба розраховувати з дня, наступного за днем, коли роботодавець мав здійснити розрахунок з працівником, до дня, що передує запровадженню тимчасової адміністрації банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1247 Стягнення заробітної плати з банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато його ліквідацію Запровадження в банківській установі тимчасової адміністрації чи початок її ліквідації не може бути підставою для відмови у захисті судом права працівника щодо виплати заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1248»
«Встановлення преюдиційного факту спливу позовної давності про стягнення пені за тим самим зобов`язанням в іншій справі не може мати наслідком відновлення строку позовної давності щодо стягнення пені в інший період Встановлення обставин спливу позовної давності про стягнення пені за попереднім судовим рішенням про стягнення грошових сум за одним і тим же договором є преюдиційною обставиною, яка унеможливлює стягнення пені за інший, подальший період відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2142»
«Підстава для нарахування за договором купівлі-продажу природного газу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, у випадку підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків Підставою для нарахування за договором пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України може бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і несвоєчасно сплачена боржником за рахунок власних коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1719»
«Незазначення у переліку постанов, від висновку в яких відступає ВП ВС, конкретної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відступає не від конкретної постанови Верховного Суду України у конкретній справі, а від правового висновку щодо застосування норм процесуального чи матеріального права, який може бути висловлений у декількох постановах Верховного Суду України. Незазначення у переліку таких постанов конкретної постанови Верховного Суду України не свідчить, що правова позиція, яка є аналогічною тій, від якої вже зроблено відступ, є чинною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4574»
«Нарахування процентів, визначених договором банківського вкладу, після повернення вкладу коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок вкладника Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо нарахування відсотків за договором банківського вкладу, визначивши, що у разі, якщо договором банківського вкладу передбачено повернення вкладу коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок вкладника, із чим погодились обидві сторони, укладаючи такий договір, то після здійснення зазначеної операції правовідносини сторін трансформуються у правовідносини банківського рахунку і вкладник має право отримати готівкою повернуті банком на поточний рахунок кошти за вкладом, але до правовідносин між ними вже не можуть застосовуватись положення договору строкового банківського вкладу, зокрема, в частині нарахування процентів за користування вкладом, у зв'язку з тим, що строк його дії закінчився. У такому випадку відповідно до вимог статті 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, які знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти у розмірі, встановленому договором банківського рахунка, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/663 Стягнення пені, передбаченої ЗУ «Про захист прав споживачів» у випадку відмови банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі. Нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/664»
«Звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язання у сфері теплопостачання, зокрема щодо нарахування неустойки Частина третя статті 7 названого Закону є нормою прямої дії, якою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання шляхом ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, процентів річних на початкову заборгованість або списання таких нарахувань. При цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону не залежить від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом. Зокрема, виконання зазначеної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1849»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?