Чи може роботодавець штрафувати за запізнення: що законно, а що ні
Грошовий штраф за запізнення не передбачений КЗпП. Як відрізнити незаконне утримання від ненарахування премії за встановленими правилами, коли можливі догана чи звільнення та як стягнути недоплачену зарплату.
Судова практика Верховного Суду
«Запізнився на 15 хвилин — мінус 500 гривень». Такі правила досі трапляються у внутрішніх регламентах, а іноді й просто в месенджері від керівника. Коротка відповідь: штрафувати працівника грошима за запізнення роботодавець не може. Але є законні способи, через які запізнення все-таки може вплинути на виплати, — і їх важливо відрізняти.
| Ситуація | Законно? | Чому |
|---|---|---|
| «Штраф» 500 грн за запізнення, утриманий із зарплати | ні | такого стягнення КЗпП не передбачає; утримання — лише у випадках, визначених законом |
| Догана за запізнення | може бути законною | якщо запізнення без поважної причини — порушення трудової дисципліни й роботодавець дотримався процедури (ст. 147–149 КЗпП) |
| Звільнення за запізнення | лише за суворих умов | для звичайного короткого запізнення потрібні умови систематичності; окремо оцінюють прогул понад три години (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП) |
| Ненарахування чи зменшення премії | може бути законним за заздалегідь установленими умовами | оцінюють належні правила преміювання, виконані показники та підставу рішення; довільний штраф назвою «премія» не легалізується |
| Неоплата часу, який працівник не працював | залежить від системи оплати праці | це не штраф, а неоплата невідпрацьованого часу |
Перелік дисциплінарних стягнень закритий. За статтею 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з двох стягнень:
Інші дисциплінарні стягнення можуть встановлювати лише законодавство, статути й положення про дисципліну — і лише для окремих категорій працівників. Внутрішнім наказом, правилами офісу чи «політикою компанії» грошовий штраф не запровадиш.
Утримувати із зарплати можна лише у випадках, передбачених законом. Стаття 127 КЗпП прямо каже: відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством України. Роботодавець за власним наказом може утримати, наприклад, невитрачений аванс на відрядження чи суму, зайво виплачену через лічильну помилку, — і то з обмеженнями. «Штрафу за запізнення» в цьому переліку немає.
Навіть законні відрахування обмежені: загалом 20 % зарплати при кожній виплаті, а у випадках, прямо передбачених законом, — 50 %. Для виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей стаття 128 КЗпП передбачає спеціальну межу 70 %. Жоден із цих відсотків не дозволяє запровадити штраф за запізнення.
Зверніть увагу
1. Премія. Ненарахування або зменшення премії за належними, заздалегідь установленими правилами може бути правомірним. Саме по собі воно не є грошовим дисциплінарним стягненням. Премія може бути складовою системи оплати праці. Її умови, показники та підстави для зменшення або ненарахування мають бути визначені колективним договором, положенням про преміювання чи іншим належним актом про оплату праці (ст. 97 КЗпП). Якщо дотримання трудової дисципліни прямо є умовою преміювання, запізнення може вплинути на розмір премії. Але роботодавець не може довільно «зняти» фіксовану суму лише тому, що керівник так вирішив: погіршувати в односторонньому порядку умови оплати праці, встановлені законодавством, угодами чи колективним договором, йому прямо заборонено (ст. 97 КЗпП).
Судова практика Верховного Суду
Звідси три практичні висновки:
- перевірте, чи справді положення про преміювання пов'язує премію з дотриманням дисципліни — і чи ви з ним ознайомлені;
- догана й ненарахування премії не обов'язково є двома стягненнями за одне порушення: якщо премію зменшено саме за правилами системи оплати праці, а не використано як прихований штраф, це допустимо;
- якщо ви виконали всі показники, а премію «зняли» без підстави в положенні, — це порушення, і невиплачену премію можна стягнути.
2. Невідпрацьований час. Якщо через запізнення працівник фактично не відпрацював частину встановленого робочого часу, це може вплинути на розмір заробітної плати — відповідно до системи оплати праці та даних обліку робочого часу. Але це не означає права роботодавця встановити довільний тариф «500 грн за 10 хвилин».
3. Догана. Роботодавець може оголосити догану за запізнення — з дотриманням порядку: до застосування стягнення він має зажадати від працівника письмових пояснень, а оголосити догану — наказом під розписку (ст. 149 КЗпП). За одне порушення можна застосувати лише одне дисциплінарне стягнення. І є строки: стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку (без урахування часу хвороби чи відпустки працівника) і не пізніше шести місяців з дня самого проступку (ст. 148 КЗпП). Якщо від проступку минуло більше шести місяців, накладати за нього стягнення вже не можна. При виборі стягнення роботодавець має врахувати тяжкість проступку, шкоду, обставини й попередню роботу працівника (ст. 149 КЗпП). Сама догана на зарплату не впливає, але може стати підставою для невиплати премії, якщо так передбачено положенням про преміювання.
Одне звичайне коротке запізнення саме по собі не дає підстави звільнити за систематичне невиконання обов’язків (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Потрібні винне порушення без поважної причини, новий проступок після попереднього чинного дисциплінарного або громадського стягнення та дотримання процедури. Попереднє стягнення не повинно бути зняте чи втратити силу; за статтею 151 КЗпП працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року не був підданий новому.
У постанові від 4 березня 2026 року, справа № 691/1136/24, Верховний Суд наголосив, що при перевірці такого звільнення суд оцінює законність попередніх стягнень незалежно від того, чи оскаржувалися вони окремо. Дві догани або кілька зафіксованих запізнень не означають автоматично законне звільнення.
Окрема підстава — прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП): у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Запізнення на кілька хвилин чи навіть годину прогулом не є.
Судовий збір не сплачується: позивачі у справах про стягнення заробітної плати звільнені від нього (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір»). Якщо в позові є й інші самостійні вимоги, збір за ними перевіряйте окремо.
Строк. Якщо трудові відносини тривають, тримісячне обмеження частини першої ст. 233 КЗпП більше не застосовується до вимог про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат: Конституційний Суд визнав його неконституційним (рішення від 11.12.2025 № 1-р/2025). Для інших трудових вимог строки можуть бути іншими. Якщо ви вже звільнилися, на вимоги про суми, належні при звільненні, діє строк три місяці з дня отримання письмового повідомлення про нараховані й виплачені суми (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
Якщо роботодавець тисне погрозою звільнення або йдеться про значні суми — варто звернутися до юриста з трудового права.
Стаття 265 КЗпП передбачає, зокрема, штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплати за порушення строків виплати більш як на місяць або виплату не в повному обсязі. При базі 2026 року 8 647 грн це 25 941 грн. Але кваліфікацію порушення та можливість санкції встановлює уповноважений орган за конкретними обставинами, а не працівник самою назвою «штраф за запізнення».
Під час воєнного стану, якщо роботодавець повністю й у встановлений строк виконав припис про усунення порушень, виявлених під час позапланового заходу, штрафи за статтею 265 не застосовуються (ст. 16 Закону № 2136-IX). Сам КЗпП також передбачає незастосування заходів відповідальності при своєчасному усуненні певних порушень за приписом. Тому суму 25 941 грн не слід подавати як неминуче покарання за кожне незаконне утримання. Належну зарплату роботодавець усе одно повинен виплатити.
- Кодекс законів про працю України, ст. 40, 97, 110, 127, 128, 147–151, 233, 265 — zakon.rada.gov.ua
- Постанова Верховного Суду (КЦС) від 19.02.2024, справа № 760/1125/20-ц, правова позиція щодо умов виплати премій — текст на PravoPro, ЄДРСР, офіційний текст на порталі судової влади
- Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 — zakon.rada.gov.ua
- Закон України «Про судовий збір», ст. 5 — zakon.rada.gov.ua
- Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX, ст. 8 — мінімальна зарплата 8 647 грн: Верховна Рада.
- Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 16 — межі позапланового нагляду та незастосування штрафів за виконаний припис: Верховна Рада.
- Постанова КЦС ВС від 04.03.2026, справа № 691/1136/24 — умови систематичності та перевірка попередніх стягнень: офіційний текст на порталі судової влади.
Поширені запитання
Чи може роботодавець штрафувати за запізнення на роботу?
Ні. За загальним правилом за порушення трудової дисципліни КЗпП передбачає догану або звільнення (ст. 147), а утримання із зарплати допускає лише у випадках, передбачених законом (ст. 127). Грошового «штрафу за запізнення» закон не передбачає.
Чи можуть позбавити премії за запізнення?
Ненарахування або зменшення премії можливе за належними, заздалегідь установленими умовами преміювання. Саме по собі це не дисциплінарний штраф. Перевірте, чи правила прямо пов’язують премію з дисципліною та чи є підстави саме у вашому випадку; довільно забрати належну премію або назвати штраф «депреміюванням» роботодавець не може.
Чи можуть не оплатити час запізнення?
Якщо через запізнення працівник фактично не відпрацював частину робочого часу, це може вплинути на зарплату — відповідно до системи оплати праці та даних обліку робочого часу. Фіксована сума «за запізнення» під цим приводом незаконна.
Скільки часу є, щоб стягнути незаконно утримане із зарплати?
Якщо трудові відносини тривають, тримісячне обмеження частини першої ст. 233 КЗпП після рішення Конституційного Суду № 1-р/2025 не застосовується до вимог про стягнення заробітної плати та інших належних виплат. Після звільнення на вимоги про суми, належні при звільненні, — три місяці з дня отримання письмового повідомлення про нараховані й виплачені суми (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
Чи треба платити судовий збір за позов про стягнення зарплати?
За саму вимогу про стягнення заробітної плати позивач звільнений від судового збору (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір»). За інші самостійні вимоги у тому самому позові підстави пільги й збір потрібно перевірити окремо.
Чи можуть звільнити після двох запізнень?
Кількість запізнень сама по собі не робить звільнення законним. Для п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП потрібні нове винне порушення після попереднього чинного стягнення, відсутність поважних причин і дотримання процедури. Окремо можливий прогул — відсутність понад три години протягом робочого дня без поважної причини, за п. 4 ч. 1 ст. 40.
Чи гарантує скарга до Держпраці перевірку й штраф?
Ні. Під час воєнного стану діють обмеження статті 16 Закону № 2136-IX щодо підстав і предмета позапланових заходів. Крім того, при повному та своєчасному виконанні припису штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються. Для повернення грошей можна звернутися до суду незалежно від результату скарги.
Обговорення
Фахівці з каталогу публікуються одразу
Без телефонів і пошти в тексті — ваші контакти показуються у профілі. Не пишіть імен, адрес і номерів справ: це чужі персональні дані.
Коментарі — це думки авторів за загальних обставин, а не консультація у вашій справі: обставини вирішують. Щоб отримати відповідь по своїй ситуації, зверніться до фахівця.