Зупинка на блокпосту у 2026 році: хто має право зупиняти, що можуть перевіряти і що робити, якщо права порушили

Під час воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями може встановлювати особливий режим в’їзду й виїзду, обмежувати пересування людей і рух транспорту, а також перевіряти документи й оглядати речі та транспортні засоби — у межах обмежень, передбачених указом Президента про введення воєнного стану (пп. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану»). Як саме це робиться, визначають дві постанови Кабінету Міністрів: № 1455 — про особливий режим і блокпости, № 1456 — про перевірку документів і огляд.

Блокпост — це посилений контрольно-пропускний пункт, який тимчасово встановлюють за рішенням військового командування на в’їзді чи виїзді з території, де діє особливий режим (п. 3 Порядку № 1455). Місця блокпостів і права та обов’язки їхніх посадових осіб визначає наказ військового командування, яким призначають коменданта (п. 5 Порядку № 1455).

На самому блокпосту контроль в’їзду й виїзду включає перевірку документів, що посвідчують особу, перевірку документів для перевезення вантажу, огляд транспортного засобу й вантажу на відповідність документам на вантаж, а також тимчасове обмеження руху (п. 20 Порядку № 1455). Крім того, Порядок № 1456 дозволяє вимагати документи в особи, яка перебуває на території зі спеціальним режимом (п. 7). Тож сама перевірка документів на блокпосту — законний захід контролю.

До складу блокпосту можуть входити службові особи військових формувань і правоохоронних органів, залучених до заходів воєнного стану (п. 3 Порядку № 1455). Але право перевіряти документи й оглядати мають не всі, хто стоїть на посту, а лише уповноважені особи Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Державної міграційної служби, Держмитслужби та Збройних Сил, визначені в наказі коменданта (п. 2, 5 Порядку № 1456).

Зупиняти транспорт уповноважена особа може, зокрема, під час проїзду через блокпости та контрольні пункти в’їзду-виїзду, а також у разі порушення Правил дорожнього руху, розшуку авто, інформації про причетність водія чи пасажирів до правопорушення (п. 10 Порядку № 1456). Поліцейський поза блокпостом зупиняє авто лише з підстав, перелічених у ст. 35 Закону «Про Національну поліцію», і зобов’язаний назвати конкретну причину зупинки (ч. 3 ст. 35).

Представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) можуть працювати на блокпостах з окремою метою: перевірити військово-обліковий документ і за потреби вручити повістку (п. 38, 51 Порядку № 560). Про це — окремий розділ нижче.

Документи показують так, щоб поліцейський міг прочитати й зафіксувати дані (ч. 1 ст. 32 Закону «Про Національну поліцію»).

Якщо документа, що посвідчує особу, немає, уповноважена особа може затримати вас для встановлення особи на строк, передбачений КУпАП (п. 8 Порядку № 1456). Там, де комендатура видає перепустки, людині без документа або без зрозумілої причини перебування в перепустці відмовлять (п. 16 Порядку № 1455).

Тут два різні заходи. Перший — огляд транспорту й вантажу на відповідність документам на вантаж: він входить до контролю в’їзду й виїзду на блокпосту (п. 20 Порядку № 1455).

Другий — поверхнева перевірка: візуальний огляд особи, проведення по поверхні одягу рукою чи приладом, візуальний огляд речей, багажу, вантажу, салону й багажника (п. 9 Порядку № 1456). Для неї потрібні достатні підстави. Особу можна зупинити й оглянути, якщо є достатньо підстав вважати, що в неї є заборонені, обмежені в обігу чи небезпечні речі. Авто й речі — якщо є достатньо підстав вважати, що в машині перебуває правопорушник чи людина, яку незаконно позбавили свободи, є заборонені чи небезпечні речі, або машина чи речі є знаряддям правопорушення. Особу оглядає уповноважена особа відповідної статі; у невідкладних випадках будь-хто, але лише приладом.

Під час огляду авто вас можуть попросити відкрити багажник і двері салону. Вміст особистих речей і транспортного засобу ви показуєте самі (п. 9 Порядку № 1456; так само ст. 34 Закону «Про Національну поліцію»).

Якщо під час перевірки виявили ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, затримання й вилучення речей оформлюють уже за КПК і КУпАП (п. 12 Порядку № 1456). Огляд житла й службових приміщень під час воєнного стану — окрема процедура з винятками для невідкладних випадків (п. 11 Порядку № 1456).

Уповноважена особа може фотографувати й знімати огляд; аудіо- й відеозапис житла та особистих речей — лише за вашою згодою (п. 6 Порядку № 1456).

Під час мобілізації (крім цільової) чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і показувати його на вимогу уповноваженого представника ТЦК або поліцейського (ч. 6 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Перевіряти його можна, зокрема, на пунктах пропуску (блок-постах) (п. 51 Порядку № 560). Документ в електронній формі теж підходить (п. 49 Порядку № 560).

Що зобов’язаний зробити представник ТЦК:

Ваші дані звіряють з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Якщо виявлять порушення правил військового обліку або розбіжності в даних, вам запропонують прослідувати до ТЦК і вручать повістку (п. 54 Порядку № 560). Якщо відмовитеся отримати повістку, складуть акт відмови, який передадуть керівнику ТЦК для притягнення до адміністративної відповідальності (п. 54 Порядку № 560).

Штраф за порушення правил військового обліку в особливий період — від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто 17 000–25 500 грн (ч. 3 ст. 210 КУпАП). Як його оскаржити — у статті «Оскарження штрафу ТЦК», зразок скарги — у документі «Оскарження постанови ТЦК про штраф». Якщо ТЦК вказує на розбіжності в даних, їх можна оновити заявою — зразок.

Підстави для адміністративного затримання на блокпосту — відсутність документа, що посвідчує особу (п. 8 Порядку № 1456), виявлене правопорушення (п. 12 Порядку № 1456, п. 20 Порядку № 1455) або відмова отримати повістку чи прослідувати до ТЦК (пп. 47, 54 Порядку № 560). Затримують лише органи, яким це прямо дозволено законом (ст. 262 КУпАП).

Що обов’язково під час затримання:

• протокол із датою й місцем складення, посадою та прізвищем того, хто його склав, відомостями про вас, часом і мотивами затримання; ви його підписуєте або в ньому роблять запис про відмову (ст. 261 КУпАП);
• повідомлення родичів про місце вашого перебування — негайно (ст. 261 КУпАП);
• інформування центру безоплатної правничої допомоги, якщо ви не захищаєтеся самі й не запросили захисника (ст. 261 КУпАП).

Загальний строк адміністративного затримання — не більше трьох годин (ч. 1 ст. 263 КУпАП). Довші строки — до трьох діб — закон допускає лише для прямо перелічених порушень, зокрема прикордонних, порушень режимних правил у контрольних пунктах в’їзду-виїзду та пов’язаних із наркотиками (ст. 263 КУпАП).

Заяву про кримінальне правопорушення мають внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин після подання, а через 24 години після внесення — видати вам витяг (ч. 1 ст. 214 КПК). Перевищення влади працівником правоохоронного органу карається обмеженням волі до п’яти років або позбавленням волі від двох до п’яти років, а із застосуванням насильства — позбавленням волі від трьох до восьми років (ст. 365 КК). Для військової службової особи в умовах воєнного стану — від восьми до дванадцяти років (ч. 5 ст. 426-1 КК).

Найкращий доказ — відео. Поліцейські й представники ТЦК під час перевірки військово-облікових документів зобов’язані вести фото- і відеофіксацію (п. 52 Порядку № 560); у скарзі чи позові просіть витребувати цей запис. Якщо потрібна допомога зі скаргою чи позовом, зверніться до військового адвоката.