Водій бензовоза збив велосипедиста й лишив на узбіччі: 5 років реально

Верховний Суд 29 жовтня 2026 року у справі № 365/774/23 погодився, що водія, який після смертельної ДТП залишив потерпілого без допомоги, не можна звільнити від відбування покарання з випробуванням. П'ять років позбавлення волі він відбуватиме реально.

27 вересня 2023 року близько 20:00 у с. Турівка на Київщині водій паливозаправника ГАЗ 3309 АЦ вагою близько 8 тонн наїхав на велосипедиста. Як установив суд, водій відтягнув потерпілого на узбіччя й поїхав, не викликавши екстрену медичну допомогу. Велосипедист помер.

Слідство обвинувачувало водія за ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу, КК (порушення правил дорожнього руху у стані сп'яніння, що спричинило смерть) і ч. 1 ст. 135 (завідоме залишення без допомоги людини в небезпечному для життя стані). Згурівський районний суд 27 січня 2025 року перекваліфікував першу частину обвинувачення на ч. 2 ст. 286: переконливих доказів, що водій був п'яний саме під час ДТП, а не випив пізніше, суду не надали. Покарання — 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати на 3 роки, але зі звільненням від відбування з іспитовим строком 3 роки.

Прокурор оскаржив вирок. Київський апеляційний суд 10 березня 2026 року призначив ті самі 5 років, але реально. Суд урахував смерть людини, порушення водієм одразу кількох пунктів Правил дорожнього руху (ПДР) і те, що він не надав допомоги. Потерпілий у справі претензій не мав і просив не карати суворо, проте, як зазначив апеляційний суд, у цій категорії справ думка потерпілих щодо покарання сама по собі не вирішальна.

Захист доводив, що аварійну ситуацію створив велосипедист. Суди цей аргумент відхилили: за висновком експерта, порушень п. 10.1 ПДР у діях велосипедиста, пов'язаних із ДТП, немає. Пом'якшувальні обставини суди врахували: водій раніше не судимий, має доньку з інвалідністю II групи, щиро покаявся, сприяв розкриттю злочинів і добровільно відшкодував збиток. Від реального строку це не вберегло.

• водіїв, особливо вантажного й комерційного транспорту;
• родин загиблих у ДТП;
• захисників у справах за ст. 286 і ст. 135 Кримінального кодексу.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 жовтня 2026 року у справі № 365/774/23 (провадження № 51-1718км26). Текст — у Єдиному державному реєстрі судових рішень.