«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Нарахування пені за прострочення сплати штрафу АМКУ у процедурах банкрутства Пеня за статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» хоча і має спеціальне нормативне регулювання, але підпадає під дію загальних обмежень, встановлених КУзПБ щодо нарахування фінансових санкцій у період…»
«Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена Зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого…»
«Вимоги щодо оформлення та реєстрації податкової накладної для реалізації права платника податків на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту Платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до…»
«Щодо тлумачення змісту правочину Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із…»
«Щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України Санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Неустойка, передбачена ч.…»
«Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо застосування Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" НКРЕКП Підпункт 16 пункту 1 Постанови від 25.02.2022 №332…»
«У період дії воєнного стану зменшення розміру штрафних санкцій судом має бути обґрунтованим та підтвердженим доказами Нарахування штрафної неустойки за порушення строків поставки товару є правомірним, якщо сторона договору (постачальник) не виконала зобов’язання у встановлений строк та не довела…»
«Необхідність встановлення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язань за договором під час дії воєнного стану Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для…»
«Про помилкове застосування санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань Застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК…»
«З ВІДСТУПОМ! Застосування положень постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 як спеціальних щодо положень ЦК України і ГК України стосовно нарахування пені та стягнення штрафу Положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про дії…»
«Податок на додану вартість не включається при розрахунку розміру неустойки за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму При розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у разі правомірного користування майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1361 Відсутність підстав для поширення скорочених строків позовної давності на неустойку, встановлену частиною другою статті 785 ЦК України Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку як особливу міру відповідальності, встановлену частиною другою статті 785 ЦК України, оскільки передбачено право сторони стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору найму. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1362 Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку, передбачену частиною другою статті 785 ЦК України за неправомірне користування майном після припинення дії договору оренди Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку як особливу міру відповідальності, визначену законодавцем в частині другій статті 785 ЦК України, оскільки орендодавець має право стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору. Зокрема, не застосовуються до неї положення статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки інше передбачено частиною другою статті 785 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1622 Податок на додану вартість до розміру неустойки, нарахованої на підставі частини другої статті 785 ЦК України, за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування ПДВ за своєю правовою природою як міра відповідальності. Отже, при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається ПДВ, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1623»
«Право замовника на застосування до підрядника відповідальності за договором будівельного підряду Відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє замовника права на застосування до підрядника відповідальності, передбаченої договором, виходячи із загальної вартості невиконаних робіт з урахуванням загального терміну їх виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1217»
«Припинення права кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом у разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України У разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1325 Перерахування стягувачеві вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1326 Відповідальність боржника за період до прострочення і після прострочення виконання умов договору позики (кредиту) За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1328 Ненарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті Не можна нараховувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1329 Застосування положень частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту за кредитним договором Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) згідно з умовами договору та частиною першою статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1734»
«Право сторін на визначення в договорі строку нарахування штрафних санкцій Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема можуть право пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1333»
«Щодо можливості зменшення розміру неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України До неустойки у розмірі подвійної орендної плати, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України, приписи статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються. Неустойка, заявлена на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), встановленою статтею 549 ЦК України та статтею 230 ГК України, до якої застосовуються положення статті 551 ЦК України. ОП КГС ВС у постанові від 16 серпня 2024 року у справі № 910/14706/22 відступила від такого висновку, зазначивши, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі. Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1621»
«Можливість зменшення розміру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. ВП ВС конкретизувала такий висновок у постанові 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 визначивши, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/443»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання Тлумачення умов укладеного договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання має здійснюватися у системному взаємозв’язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1768»
«Особливості застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням приписів частини шостої статті 232 ГК України, а тому: 1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. При цьому право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права; 2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266 та частини другої статті 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду в межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1829»
«Відповідальність за прострочення виконання робіт за договором будівельного підряду, якщо в договорі окремо не погоджено строків виконання та вартості кожного з видів робіт (етапів) Відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє позивача права на застосування до боржника відповідальності, передбаченої договором, зважаючи на загальну вартість невиконаних робіт та загальний термін їх виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1774»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Одночасне стягнення збитків у вигляді відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення неправомірне Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення та пені (визначеної сторонами у договорі як «збитки») у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення свідчить про подвійне стягнення та суперечить статті 61 Конституції України. При цьому за наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1596»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Стягнення штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання, якщо сторони не погодили їх розмір у договорі, але зазначили про їх нарахування відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України У випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції стягненню не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/333»
«Порушення боржником строку виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва Саме по собі невиконання відповідачем зобов’язання у встановлений строк не припиняє зобов’язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання. Отже, порушення боржником строку виконання зобов’язань (порушення зобов’язань) не може бути кваліфіковано як одностороння відмова від виконання ним своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3375»
«Щодо можливості зменшення розміру неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України До неустойки у розмірі подвійної орендної плати, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України, приписи статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються. Неустойка, заявлена на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), встановленою статтею 549 ЦК України та статтею 230 ГК України, до якої застосовуються положення статті 551 ЦК України. ОП КГС ВС у постанові від 16 серпня 2024 року у справі № 910/14706/22 відступила від такого висновку, зазначивши, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі. Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1621»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?