«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Нарахування пені за прострочення сплати штрафу АМКУ у процедурах банкрутства Пеня за статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» хоча і має спеціальне нормативне регулювання, але підпадає під дію загальних обмежень, встановлених КУзПБ щодо нарахування фінансових санкцій у період…»
«Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена Зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого…»
«Вимоги щодо оформлення та реєстрації податкової накладної для реалізації права платника податків на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту Платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до…»
«Щодо тлумачення змісту правочину Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із…»
«Щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України Санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі. Неустойка, передбачена ч.…»
«Неможливість застосування до боржника штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення грошового зобов'язання Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов`язання, за…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо застосування Постанови від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" НКРЕКП Підпункт 16 пункту 1 Постанови від 25.02.2022 №332…»
«У період дії воєнного стану зменшення розміру штрафних санкцій судом має бути обґрунтованим та підтвердженим доказами Нарахування штрафної неустойки за порушення строків поставки товару є правомірним, якщо сторона договору (постачальник) не виконала зобов’язання у встановлений строк та не довела…»
«Необхідність встановлення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язань за договором під час дії воєнного стану Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для…»
«Про помилкове застосування санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань Застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК…»
«З ВІДСТУПОМ! Застосування положень постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 як спеціальних щодо положень ЦК України і ГК України стосовно нарахування пені та стягнення штрафу Положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про дії…»
«Про помилкове застосування санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань Застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, із вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Застосування положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України до грошових зобов’язань є помилковим. Правовідношення, у якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов’язанням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8311»
«З ВІДСТУПОМ! Застосування положень постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 як спеціальних щодо положень ЦК України і ГК України стосовно нарахування пені та стягнення штрафу Положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у відповідній редакції від 08.04.2020 № 766, якими тимчасово припинено застосування умов Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії в частині нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі електричної енергії і відповідно аналогічних умов усіх договорів, укладених на основі такого типового договору, підлягають обов’язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії згідно зі статтею 6 Закону України “Про ринок електричної енергії”. Встановлені вказаною постановою правила діяли в період з 08.04.2020 до 26.01.2021. ОП КГС ВС уточнила висновок, викладений у постанові КГС ВС від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 про те, що положення постанови від 08.04.2020 № 766 є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин у даній справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8401»
«Щодо обов'язкових умов для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання. Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи. Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду. Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. Враховуючи викладене, ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 10/2456, оскільки у цій справі позивач мав намір взяти участь у судовому засіданні та повідомив суд про причини неявки, проте суд першої інстанції визнав таку неявку неповажною, з чим, у свою чергу, не погодився суд апеляційної інстанції. Таким чином суди у справі № 10/2456 досліджували наявність або відсутність інших підстав для залишення позову без розгляду та, відповідно, дійшли співвідносних правових висновків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4543 Залишення позову без розгляду з підстави нез’явлення позивача в судове засідання Зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез’явлення позивача в судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки, не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов’язковою. При цьому в постанові ОП КГС ВС від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8885 Добросовісність користування процесуальними правами під час воєнного стану За змістом ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Праву особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондує обов’язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь у розгляді справи на всіх його етапах та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Ненадання будь-яких доказів відсутності в адвоката обмежень на перетин державного кордону України «на виїзд» у період воєнного стану або інших доказів, що підтверджують його знаходження за межами України та відсутність можливості з об’єктивних причин взяти участь у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції, має ознаки зловживання процесуальними правами. Зважаючи на положення ст. 202 ГПК України, неодноразове відкладення розгляду справи, обізнаність сторін про дату, час і місце наступного судового засідання, невстановлення судом обов’язковою явку учасників справи та враховуючи, участь у засіданні суду є правом, а не обов’язком сторони, суд може розглянути касаційну скаргу по суті за відсутності адвоката, який ініціював оскарження судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12636»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?