«Щодо повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Ухвала господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, постановлена за результатами підготовчого засідання, за своєю процесуальною правовою природою належить до судового…»
«Про право суду апеляційної інстанції стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК…»
«Невиконання вимоги щодо попереднього внесення вартості майна на депозит суду не є підставою для залишення позову без розгляду, якщо позов містить твердження про недобросовісність набувача Положення ч. 5 ст. 390 ЦК України щодо обов'язку попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок…»
«Позачергові витрати на обслуговування рахунку в цінних паперах банку в процедурі ліквідації Витрати банку за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, укладеним після запровадження процедури ліквідації банку та спрямованим на забезпечення належного утримання майна – цінних паперів, є…»
«Право наглядової ради на дострокове припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства (президента) за наявності відповідних повноважень, визначених статутом товариства Наглядова рада товариства має право достроково припинити повноваження одноособового виконавчого органу…»
«Щодо можливості визнання власником патенту на промисловий зразок недійсним патенту на винахід Патент на промисловий зразок захищає права на зовнішні форми (дизайн) продукту, а не права на вирішення технічної проблеми у створенні продукту чи технологічного процесу його виготовлення. Сам собою…»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або)…»
«Визначення належних відповідачів у справі щодо спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації Якщо позов у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є…»
«Спосіб захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства Належним способом захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства, є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства Джерело: База правових позицій…»
«Неповідомлення учасника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними їх рішень Неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою…»
«Умови касаційного перегляду ухвали про відстрочення / розстрочення виконання рішення, не включеної до ст. 287 ГПК України Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочення / розстрочення виконання рішення після її перегляду в апеляційному порядку не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки…»
«Поновлення прав через зобов'язання судом державного виконавця відкрити виконавче провадження Якщо виконавець повністю не реалізував надані йому права, не застосував усіх можливих (передбачених законом) заходів для досягнення необхідного позитивного результату щодо виконання обов’язкового рішення…»
«Щодо тлумачення змісту правочину Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із цього правочину, або за окремим позовом, предметом якого є вимога про тлумачення правочину. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першим підходом не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (у разі безрезультатності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11301 Щодо тлумачення поняття пені (ч. 3 статті 549 ЦК України) Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України). Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11302 Щодо формулювання в господарському договорі про стягнення пені "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11303 Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України) Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11304»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?