«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Визначення поняття «ефективність захисту» Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду, бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов’язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4584»
«Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426 КК. Співвідношення ст. 426 КК і ст. 172-16 КУпАП. Кваліфікація дій за ст. 190 КК. Бездіяльність військової влади (ст. 426 КК) з об’єктивної сторони полягає у вчиненні трьох альтернативних суспільно небезпечних діянь, які з огляду на правила граматичного тлумачення відрізняються моментом закінчення. Бездіяльність військової влади у формі умисного неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, є кримінальним правопорушенням із формальним складом, яке відрізняється від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-16 КУпАП, у формі умисного невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим. Обов’язковою ознакою бездіяльності військової влади у формах ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, та іншого умисного невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, є суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди, що відповідно до примітки 2 ст. 425 КК може виявлятися у заподіянні як майнової, так і не майнової шкоди. При цьому вчинення останніх двох форм бездіяльності військової влади в умовах особливого періоду, що не потягли за собою заподіяння істотної шкоди або не спричинили тяжких наслідків, не передбачені в ч. 3 ст. 426 КК як кримінальні правопорушення. У складі шахрайства (ст. 190 КК) заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами суспільно небезпечного діяння, а обман чи зловживання довірою – самостійними альтернативними способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7818 Форми та способи вчинення шахрайства (ст.190 КК). Момент закінчення шахрайства В складі шахрайства заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами виявлення його об`єктивної сторони, а обман чи зловживання довірою є самостійними (альтернативними) способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15070»
«Призначення остаточного покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК). Ухвалення судом рішення про самостійне виконання покарань, що не підлягають складанню одне з одним (ч. 3 ст. 72 КК). Невідбута частина покарання. У разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене в період іспитового строку, визначеного за попереднім вироком, і призначення за новим вироком такого покарання, яке на підставі ч. 3 ст. 72 КК не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, суд, керуючись статтями 71, 72, 75 КК, призначає остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Суд призначає остаточне покарання за сукупністю вироків, яке складається з поєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком, та ухвалює рішення про самостійне виконання покарань, що не підлягають складанню одне з одним. У разі вчинення злочину під час іспитового строку покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання, що має приєднуватися до покарання за новим вироком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7824»
«Дії апеляційного суду у разі ухвалення судом першої інстанції обвинувального вироку щодо обвинуваченого, який помер, та за відсутності в апеляційній скарзі сторони захисту порушення питання про реабілітацію засудженого Якщо суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок щодо обвинуваченого, який помер, а в апеляційній скарзі сторони захисту не порушується питання про реабілітацію засудженого, то згідно зі ст. 417 КПК апеляційний суд повинен скасувати обвинувальний вирок суду першої інстанції, а далі – закрити кримінальне провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7946»
«Прокурор як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Прокурор, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, є працівником правоохоронного органу з огляду на положення Законів України «Про прокуратуру», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та КПК. При цьому основним критерієм віднесення певного органу до категорії правоохоронних є його функціональне призначення, а саме визначений напрям діяльності щодо охорони прав людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7843»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12994»
«Забезпечення судом обов’язкової участі захисника на всіх стадіях кримінального провадження Реалізація положень кримінального процесуального закону про обов'язкову участь у кримінальному провадженні захисника є необхідною для здійснення захисту особи на усіх передбачених законом стадіях кримінального провадження, зокрема після набрання вироком законної сили. На відповідній стадії провадження застосовуються, зокрема, передбачені ст. 324 КПК правові наслідки неявки в судове засідання захисника, участь якого є обов'язковою, зокрема, суд зобов'язаний вжити заходів для прибуття захисника та його участі у провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3100»
«Визначення поняття «ефективність захисту» Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду, бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов’язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4584»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?